Позначка: ядерна угода

За даними видання, сторони обговорюють тристорінковий рамковий план, який має стати основою для можливого завершення конфлікту та деескалації напруженості між Вашингтоном і Тегераном. Попри певний прогрес у діалозі, ключові розбіжності залишаються — зокрема щодо того, як саме поводитися з уже накопиченими ядерними матеріалами Ірану, в яких обсягах і на яких умовах можуть бути розморожені фінансові активи, а також якою має бути тривалість обмежень на збагачення урану.

Одним із головних пунктів обговорення є доля майже 2 тисяч кілограмів збагаченого урану, який, за даними американської сторони, зберігається на іранських підземних об’єктах. Близько 450 кілограмів із цього обсягу мають рівень збагачення близько 60%, що викликає особливу стурбованість у США та їхніх союзників.

Адміністрація президента США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб Іран передав або вивів під міжнародний контроль свої найбільш чутливі ядерні матеріали. У свою чергу, Тегеран виступає проти передачі за межі країни та пропонує альтернативний варіант — розбавлення урану всередині Ірану під наглядом міжнародних інспекторів.

Розглядається також компромісна схема, за якою частина матеріалів може бути передана третій країні, а частина — приведена до нижчого рівня збагачення без вивезення з території Ірану.

Ще одним ключовим елементом переговорів є можливе розмороження іранських активів. За інформацією Axios, початково США були готові розблокувати близько 6 мільярдів доларів для гуманітарних потреб — закупівлі продовольства та медикаментів.

Однак Іран наполягав на значно більшій сумі — до 27 мільярдів доларів. У результаті сторони обговорюють компромісний варіант у районі 20 мільярдів доларів. При цьому американські посадовці наголошують, що будь-яке розмороження коштів може супроводжуватися жорсткими умовами використання, щоб запобігти їхньому застосуванню у військових цілях.

Один із представників американської адміністрації назвав ідею «обміну грошей на уран» лише одним із можливих сценаріїв, а не остаточною домовленістю.

Переговори, за даними джерел, мають багатосторонній характер. Посередницьку роль у процесі відіграє Пакистан, за підтримки Єгипту та Туреччини. Очікується, що наступні раунди консультацій можуть відбутися в Ісламабаді.

Крім того, повідомляється про планування додаткових дипломатичних зустрічей за участі представників Саудівської Аравії на міжнародних майданчиках у регіоні.

Окремим предметом суперечок є тривалість можливого мораторію на збагачення урану. США пропонують обмеження на рівні 20 років, тоді як Іран наполягає на значно коротшому періоді — близько 5 років.

Також обговорюється формат так званого “добровільного мораторію”, який міг би стати тимчасовою основою для стабілізації ситуації. США пропонують обмежити збагачення урану та зосередити іранську ядерну програму виключно на мирних цілях, тоді як Тегеран прагне зберегти частину технологічних можливостей.

Серед інших пунктів потенційної угоди — використання Іраном ядерних реакторів для виробництва медичних ізотопів. При цьому США наполягають, щоб усі ядерні об’єкти були наземними, а підземні комплекси поступово виводилися з експлуатації.

Також у переговорах порушуються питання безпеки в регіоні, включно зі статусом Ормузької протоки, однак сторони поки що не досягли згоди щодо цього пункту. Не до кінця визначено, чи охоплюватиме майбутня угода також іранську програму балістичних ракет та підтримку регіональних союзників Тегерана.

У Білому домі заявили, що переговори були “продуктивними”, однак утрималися від розкриття деталей. За словами американських посадовців, діалог триває в складному, але конструктивному форматі.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що Трамп особисто контактував з іранською стороною, і переговори мали напружений характер.

Сам Трамп заявив, що Іран нібито вже погодився не створювати ядерну зброю та передати США свої запаси збагаченого урану. Він також зазначив, що сторони “дуже близькі” до укладення угоди, однак у разі провалу домовленостей бойові дії можуть бути відновлені.

Окремо він додав, що США готові продовжити режим припинення вогню після 21 квітня за необхідності.

На тлі переговорів Іран також оголосив про відкриття Ормузької протоки для торгових суден на період перемир’я в регіоні. Водночас США, за попередніми заявами, продовжують політику тиску на іранські морські порти до повної реалізації потенційної угоди.

Таким чином, переговори між Вашингтоном і Тегераном залишаються складним багаторівневим процесом, у якому переплітаються питання ядерної безпеки, фінансових санкцій, регіональної стабільності та глобальної енергетичної безпеки. Результат цих перемовин може суттєво вплинути не лише на Близький Схід, а й на світові ринки та міжнародну політичну архітектуру.