Golosnovinua.com

Позначка: ядерні погрози

  • Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія готує сценарії війни з НАТО до 2045 року: розвідка назвала країни під загрозою

    Росія не відмовляється від можливості прямого військового протистояння з європейськими державами та опрацьовує сценарії конфліктів із країнами НАТО на період до 2045 року. За даними Служби зовнішньої розвідки України, серед потенційних напрямків російської агресії — Польща, держави Балтії та Північної Європи. Водночас наразі Москва намагається послабити Європу іншими методами: диверсіями, кібератаками, шпигунством та інформаційними операціями.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

    За оцінкою українських розвідників, російське керівництво розглядає протистояння із Заходом як довгостроковий процес, який не обмежується нинішньою війною проти України.

    Попри публічні заяви Володимира Путіна про нібито відсутність намірів нападати на Європу, у Москві продовжують аналізувати можливі сценарії військової ескалації.

    Росія розглядає сценарії війни до 2045 року

    У СЗРУ зазначають, що Росія опрацьовує варіанти можливих збройних конфліктів із європейськими державами на перспективу до 2045 року.

    Зокрема, шість сценаріїв пов’язані з Північною Європою. Окремо розглядають Польщу та країни Балтії.

    Водночас українська розвідка не стверджує, що Москва вже ухвалила рішення про початок війни з НАТО.

    Йдеться про стратегічне планування та підготовку до різних варіантів розвитку подій.

    За оцінкою СЗРУ, нинішня мета Кремля — послаблення європейської єдності та підрив довіри до системи колективної безпеки.

    Росія може намагатися створювати ситуації, які перевірятимуть здатність союзників швидко реагувати на загрози.

    Майже 400 російських розвідників перебувають у Європі

    Особливу увагу Служба зовнішньої розвідки приділила діяльності російських спецслужб за кордоном.

    За її даними, у європейських країнах перебувають майже 400 співробітників російських спецслужб.

    Українська розвідка вважає, що вони можуть бути залучені до збору інформації, операцій впливу та інших заходів, спрямованих на дестабілізацію ситуації.

    Серед інструментів, які використовує Москва, називають:

    • диверсії та саботаж;
    • кібератаки проти державних установ і критичної інфраструктури;
    • інформаційні операції та дезінформацію;
    • шпигунство;
    • порушення повітряного простору безпілотниками.

    Такі дії, за оцінкою СЗРУ, дозволяють Росії перевіряти реакцію європейських держав, водночас намагаючись уникнути прямого військового зіткнення з НАТО.

    Кремль може створити «контрольовану кризу» на східному фланзі НАТО

    Одним із можливих сценаріїв російських дій українська розвідка називає створення обмеженої регіональної кризи поблизу кордонів країн Балтії.

    У такому випадку метою Москви може бути не масштабне вторгнення чи військова перемога над усім Альянсом.

    Натомість Росія може намагатися створити ситуацію, за якої країнам НАТО доведеться ухвалювати складні рішення в умовах обмеженого часу та невизначеності.

    На думку українських розвідників, такий підхід може використовуватися для перевірки механізмів колективної оборони.

    Ключовим завданням Кремля у подібному сценарії може стати демонстрація нібито неспроможності НАТО своєчасно захистити державу-члена.

    Це створювало б політичні ризики для Альянсу навіть без масштабної війни.

    Путін говорить про мир, але погрожує ядерною зброєю

    У повідомленні СЗРУ також звернули увагу на суперечливу риторику російського президента.

    Путін продовжує заявляти, що Москва нібито не планує нападати на Європу.

    Водночас він погрожує застосуванням усіх наявних видів озброєння, зокрема ядерної зброї, якщо Росія зазнає удару.

    Українська розвідка розцінює такі заяви як частину кампанії залякування європейських урядів і суспільств.

    За оцінкою СЗРУ, Росія прагне стримувати військову допомогу Україні, впливати на європейську оборонну політику та формувати страх перед можливим прямим зіткненням.

    Україна та Європа залишаються частинами одного протистояння

    У Службі зовнішньої розвідки наголошують, що російська агресія проти України та загрози європейським державам взаємопов’язані.

    З цієї причини українські розвідники закликають європейські уряди розглядати підтримку Києва як складову ширшої стратегії безпеки.

    Серед необхідних заходів СЗРУ називає зміцнення обороноздатності, скорочення енергетичної залежності від Росії та продовження економічного тиску на Москву.

    Водночас оцінки української розвідки не означають, що прямий військовий конфлікт між Росією та НАТО є неминучим.

    Головне попередження СЗРУ полягає в тому, що Кремль готується до тривалого протистояння із Заходом і розглядає військову ескалацію як один із можливих варіантів майбутнього.

    Наразі основними інструментами Росії залишаються гібридні операції, спрямовані на послаблення європейської єдності та підтримки України.

  • Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    Путін погрожує ядерною війною, а НАТО заспокоює Москву

    НАТО оголосило про проведення масштабних навчань із ядерного стримування Steadfast Noon, у яких візьмуть участь 17 держав-членів Альянсу. Маневри відбудуться в Італії з 13 до 23 жовтня на тлі загострення відносин із Росією, яка раніше погрожувала застосуванням ядерної зброї у разі загрози Калінінградській області.

    Про це повідомляють Politico, Associated Press та офіційний сайт НАТО.

    Навчання Steadfast Noon проводяться щорічно вже понад десять років. Їхня мета — перевірити готовність авіації, військового персоналу та систем управління до виконання завдань ядерного стримування.

    Цьогоріч у маневрах візьмуть участь десятки літаків із 17 країн НАТО. Водночас реальні ядерні боєзаряди під час тренувань не використовуватимуться.

    Попри напружені відносини з Москвою, представники Альянсу наголошують, що навчання були заплановані заздалегідь і не спрямовані проти конкретної держави.

    Директорка з питань ядерної політики НАТО Насіма Барроуз заявила, що регулярність таких тренувань має демонструвати їхню передбачуваність.

    «Ми проводимо це щороку, і це також чіткий сигнал для таких країн, як Росія, що немає причин для занепокоєння», — наголосила вона.

    За словами представниці НАТО, Альянс уважно стежить за російською військовою активністю, але наразі не зафіксував змін у ядерній позиції Росії, які вимагали б надзвичайної реакції.

    Новий виток напруженості виник після серпневих навчань НАТО поблизу Калінінградської області РФ. Російська сторона заявила, що готова розглядати застосування ядерної зброї, якщо Альянс спробує ізолювати цей російський ексклав.

    Калінінградська область розташована між Польщею та Литвою і має стратегічне значення для російських військових, зокрема через розміщення там ракетних систем.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Альянс залишається оборонним об’єднанням, а тренування необхідні для підтримання ефективності та надійності ядерного стримування.

    Зокрема, Steadfast Noon має перевірити взаємодію військових різних країн та їхню готовність діяти за встановленими процедурами.

    Представники Альянсу також підкреслюють, що не прагнуть посилювати напруженість через російські заяви. НАТО намагається уникнути ситуації, коли звичайні військові навчання можуть бути помилково сприйняті як підготовка до нападу.

    Водночас у Європі продовжують обговорювати російські ядерні погрози. Європейські посадовці неодноразово закликали Москву відмовитися від риторики, яка може посилювати небезпеку прямого протистояння.

    Таким чином, НАТО не скасовує свої ядерні навчання через заяви Кремля, але одночасно намагається знизити ризик ескалації. Маневри залишаються частиною планової оборонної діяльності Альянсу, а не оголошенням про підготовку ядерного удару.

  • «Ядерну Росію перемогти неможливо»: Москва пригрозила Японії через Курильські острови

    «Ядерну Росію перемогти неможливо»: Москва пригрозила Японії через Курильські острови

    Територіальна суперечка між Росією та Японією навколо чотирьох островів у Тихому океані отримала новий небезпечний вимір. Голова Державної думи РФ В’ячеслав Володін, коментуючи позицію Токіо щодо спірних територій, прямо нагадав про ядерний статус Росії та заявив, що таку державу нібито «неможливо перемогти». Заява прозвучала після різкого загострення відносин між країнами у серпні 2026 року — на тлі першого візиту Володимира Путіна на Ітуруп, військових навчань РФ поблизу островів і дипломатичних протестів Японії.

    Володін звинуватив японську владу в поверненні до «конфронтаційної риторики», пов’язавши це з багаторічною суперечкою щодо островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і групи Хабомаї. Саме ці території Москва називає Південними Курилами, а Токіо — Північними територіями.

    У своїй заяві голова Держдуми звернувся до подій Другої світової війни, після чого перевів розмову у площину ядерного стримування. Він заявив, що Росія є ядерною державою і тому її нібито неможливо перемогти. Таким чином, один із найвищих представників російської влади фактично використав ядерний статус РФ як аргумент у територіальній суперечці з сусідньою державою.

    Нинішній конфлікт значно загострився 13 серпня, коли Володимир Путін відвідав Ітуруп — найбільший із чотирьох островів, на які претендує Японія. Це був його перший візит на спірний архіпелаг. Путін відвідав школу, лікарню та підприємство з перероблення риби, а сама поїздка була сприйнята Москвою як демонстрація російського контролю над територією.

    Реакція Токіо була негайною. Міністерство закордонних справ Японії викликало російського посла Миколу Ноздрьова і заявило йому офіційний протест. Глава японського МЗС Тосіміцу Мотегі наголосив, що Північні території є островами, над якими Японія має суверенітет, а візит російського президента суперечить послідовній позиції Токіо. Японська сторона назвала поїздку «абсолютно неприйнятною» і заявила, що вона ще більше погіршує двосторонні відносини, які й без того перебувають у складному стані через російську війну проти України.

    Загострення не обмежилося дипломатією. У серпні Росія активізувала військову діяльність у районі островів. Міністр оборони Японії 25 серпня підтвердив, що Токіо знає про оголошені Росією ракетні навчання Тихоокеанського флоту поблизу Північних територій. За його словами, російські військові продовжують активність навколо Японії навіть на тлі війни проти України, а японське оборонне відомство уважно стежить за такими діями.

    Японські сили самооборони протягом серпня також неодноразово фіксували пересування російських військових кораблів біля країни — зокрема через протоки Цугару та Соя. Міністерство оборони Японії публікувало повідомлення про рух російських корветів, ракетних кораблів, підводного човна та інших суден.

    Суперечка навколо чотирьох островів залишається однією з найтриваліших неврегульованих територіальних проблем у Східній Азії. Радянський Союз зайняв острови наприкінці Другої світової війни, і відтоді вони перебувають під контролем Москви. Японія наполягає, що Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї не є частиною Курильських островів у тому значенні, від яких вона відмовилася після війни, і вважає їх своєю невіддільною територією.

    Саме через цю суперечку Японія і Радянський Союз, а згодом Японія та Росія, так і не змогли укласти повноцінний мирний договір після Другої світової війни.

    Певний час Москва і Токіо намагалися домовитися. Сторони вели переговори щодо мирного договору, організовували безвізові поїздки колишніх японських мешканців островів та обговорювали спільну економічну діяльність. Проте після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та введення Японією санкцій Москва у березні 2022 року оголосила про припинення переговорів щодо мирного договору та призупинення низки двосторонніх програм.

    Після серпневого візиту Путіна ситуація погіршилася ще більше. 18 серпня російське МЗС вже саме викликало посла Японії в Москві та висловило протест через висловлювання японського керівництва. Російська сторона звинуватила Токіо в «антиросійській» позиції й знову заявила, що суверенітет Москви над островами нібито не підлягає сумніву.

    На цьому тлі заява Володіна про ядерний статус РФ виглядає не просто черговою різкою реплікою російського політика, а частиною ширшої ескалаційної риторики. Москва останніми роками неодноразово використовувала згадки про ядерну зброю як інструмент політичного тиску, однак тепер такий аргумент прозвучав уже безпосередньо в контексті суперечки з Японією.

    Для Токіо тема особливо чутлива ще й через історичний контекст. Японія залишається єдиною державою у світі, проти якої під час війни була застосована ядерна зброя — у серпні 1945 року атомних ударів зазнали Хіросіма та Нагасакі. Саме тому будь-які ядерні погрози у японському напрямку мають особливо резонансний характер.

    Водночас нинішнє загострення відбувається на тлі ширшого посилення військової напруги навколо Японії. Токіо дедалі частіше заявляє про активність не лише російських, а й китайських військово-морських сил поблизу своїх територіальних вод. На початку серпня японський міністр оборони називав спільну активність російських і китайських кораблів навколо країни демонстративною та такою, що викликає серйозне занепокоєння для національної безпеки.

    Тож суперечка за чотири острови, яка десятиліттями залишалася переважно дипломатичною проблемою, дедалі більше переходить у площину військово-політичного протистояння. Візит Путіна на Ітуруп, ракетні навчання, взаємні виклики послів і тепер уже згадка Москви про ядерний статус показують: у відносинах Росії та Японії один із найстаріших територіальних конфліктів Азії знову стає потенційно небезпечною точкою напруги.

  • У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    У Кремлі заявили про повну бойову готовність морських ядерних сил РФ

    Морські стратегічні ядерні сили Росії перебувають у повній бойовій готовності. Таку заяву зробив помічник російського диктатора Володимира Путіна Микола Патрушев, наголосивши, що розвиток Військово-морського флоту РФ здійснюється з урахуванням усіх потенційних загроз з боку країн, які Москва вважає своїми супротивниками.

    Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.

    За словами Патрушева, російський військово-морський флот продовжує виконувати завдання із захисту національних інтересів країни в різних районах Світового океану. Він стверджує, що стратегічні морські ядерні сили перебувають у повній бойовій готовності та залишаються одним із ключових елементів російської системи ядерного стримування.

    Представник Кремля також заявив, що всі можливі виклики та загрози, які, на думку Москви, походять від потенційних противників, враховуються під час планування розвитку російського флоту. Зокрема, йдеться про реалізацію Стратегії розвитку Військово-морського флоту Росії до 2050 року та підготовку нової державної програми кораблебудування, розрахованої також до середини століття.

    Останні заяви Патрушева стали продовженням жорсткої ядерної риторики Кремля, яка регулярно лунає з початку повномасштабної війни проти України. Російське керівництво неодноразово використовувало тему ядерної зброї як елемент політичного тиску на Захід та союзників України.

    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ядерна зброя залишається одним із головних інструментів стратегічного стримування Росії. За його словами, Москва нібито готова застосувати її лише у разі виникнення загрози існуванню держави. Водночас Пєсков вкотре повторив офіційну позицію Кремля, стверджуючи, що так звана “спеціальна військова операція” згодом перетворилася на “справжню війну” через підтримку України з боку західних держав.

    Попри такі заяви, низка міжнародних лідерів оцінює ймовірність застосування Росією ядерної зброї як низьку. Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб після контактів із представниками Китаю повідомив, що у Пекіні не вважають реалістичним сценарій використання Москвою ядерної зброї. За його словами, китайська сторона переконана, що Росія не піде на такий крок навіть за умов подальшої ескалації війни.

    Водночас українське керівництво неодноразово наголошувало, що Кремль продовжує використовувати ядерні погрози як інструмент психологічного та політичного тиску. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що у разі безкарності Росія може вдатися до подальшої ескалації та становити загрозу не лише для України, а й для інших європейських держав.

    На тлі триваючої війни Москва продовжує активно модернізувати свої збройні сили, зокрема військово-морський компонент ядерної тріади, водночас західні країни уважно стежать за подібними заявами Кремля та оцінюють їх як частину ширшої стратегії військово-політичного тиску.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.