Позначка: якість повітря

Київ накрило «туманом війни»: сажа й дим після ударів зависли над містом

Ранок 30 вересня у Києві почався незвично навіть для міста, яке майже щодня живе під загрозою ракетних і дронових атак. Столицю накрила щільна сіро-біла імла, яка різко погіршила видимість на дорогах, а на окремих пунктах моніторингу одночасно зафіксували погіршення якості повітря. The Washington Post описала це явище буквально як «туман війни»: продукти горіння після російських ударів змішалися з вологою в атмосфері й за безвітряної погоди опустилися ближче до землі.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, однією з причин незвичної імли стали залишки диму та сажі, що накопичилися після серії російських ударів по Києву та області. В атмосфері встановився антициклон, вітер практично був відсутній, тому повітря не перемішувалося належним чином, а завислі частинки не розсіювалися. За таких умов продукти горіння, які раніше піднялися у вищі шари атмосфери, могли знову опуститися вниз.

У The Washington Post зазначають, що близько 7-ї ранку видимість у столиці на окремих ділянках впала майже до нуля. Водії вмикали фари, а пішоходи намагалися прикривати обличчя від важкого повітря. Сам по собі осінній туман для Києва не є аномалією, однак цього разу до природної вологи додався значний обсяг частинок диму та сажі, які накопичилися після недавніх пожеж.

Йдеться, зокрема, про наслідки ударів по складах, інфраструктурі поблизу Центрального залізничного вокзалу, а також по об’єктах Національної академії наук. У попередні дні над містом неодноразово здіймалися великі стовпи диму після влучань російських ракет і реактивних безпілотників.

Саме поєднання двох факторів — високої вологості та великої кількості дрібних частинок у повітрі — й могло створити настільки щільну завісу.

На окремих моніторах показники різко злетіли

The Washington Post наводить показник одного з датчиків на Кудрявській вулиці поблизу Лук’янівки: він зафіксував значення 201, що відповідає небезпечному для здоров’я рівню забруднення за шкалою якості повітря. Водночас інші станції в місті демонстрували нижчі показники, тобто забруднення було нерівномірним і суттєво залежало від району.

КМДА того ж ранку повідомила про погіршення стану атмосферного повітря у Подільському та Святошинському районах. Станом на 8:30 на стаціонарному пункті на вулиці Турівській, 28 індекс якості повітря становив 86, що місто класифікувало як високий рівень забруднення. Мешканцям рекомендували зачинити вікна, обмежити перебування надворі та, за можливості, використовувати очищувачі повітря.

Водночас ситуація в різних районах могла сильно відрізнятися. Це важливо, оскільки один локальний датчик не описує якість повітря в усьому Києві. Частина моніторів могла фіксувати значно нижчі концентрації забруднювачів навіть у той самий час.

«Ненька інфо» напередодні вже писала про різке погіршення повітря в столиці після серії атак. У матеріалі зазначалося, що густий смог складався із природного туману, диму та дрібнодисперсної сажі, а найгірше повітря фіксували в районах, де ліквідовували великі пожежі.

«Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

Чому сажа посилює туман

Метеорологи пояснюють: дрібні тверді частинки можуть виступати своєрідними «ядрами конденсації». Молекули води осідають на них, після чого формуються мікроскопічні краплі.

Тобто дим не обов’язково «створює» туман із нуля. Однак коли у повітрі одночасно багато вологи та сажі, туман може ставати щільнішим, темнішим і довше триматися біля поверхні.

У випадку Києва ситуацію додатково посилила практично повна відсутність вітру. За нормальних умов повітряні потоки швидше розсіюють продукти горіння. Але за стійкого антициклону забруднювачі можуть накопичуватися у приземному шарі.

Український гідрометеорологічний центр при цьому визнає, що повної картини процесів у вертикальних шарах атмосфери зараз немає.

Оксана Скляр з Укргідрометцентру розповіла The Washington Post, що з 2022 року Україна не проводить у Києві регулярні спостереження за допомогою метеорологічних аеростатів через війну. Через це фахівцям складніше точно визначити, як забруднення розподілялося у різних шарах атмосфери.

Напередодні Київ пережив масштабний удар

Незвична імла виникла на тлі одного з найпотужніших російських ударів по Києву та області наприкінці вересня.

У ніч проти 30 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та майже дві сотні безпілотників. Основним напрямком атаки стала Київщина. Повітряні сили повідомляли про знищення або подавлення більшості цілей, однак влучання зафіксували на багатьох локаціях.

«Вогняний дощ над Київщиною»: Росія кинула в атаку ракети та майже дві сотні безпілотників

За даними Reuters, удари були спрямовані, зокрема, проти енергетичної інфраструктури. У Києві та області виникли аварійні відключення електроенергії, були пошкодження інфраструктури та житлових об’єктів. Загалом по Україні внаслідок атаки загинули люди, серед них дитина.

«Ненька інфо» також повідомляла про серію нових ударів по столиці вже після масованої атаки: у Солом’янському районі горіли приміщення багатоповерхівки та автомобілі, а на Оболоні виникла масштабна пожежа у складських приміщеннях.

Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

У попередні дні удари також спричиняли пожежі на промислових, складських і цивільних об’єктах. Окремим наслідком такого обстрілу стало локальне погіршення якості повітря у Броварському районі, де після пожежі на складі моніторинг виявив незначне перевищення концентрації аміаку безпосередньо поблизу місця займання.

Забруднення після ударів — окрема небезпека війни

Дим після великих пожеж — це не лише неприємний запах.

Під час горіння будівель, автомобілів, пластику, пального, будівельних матеріалів та промислової продукції в атмосферу можуть потрапляти дрібнодисперсний пил, продукти неповного горіння та інші потенційно шкідливі речовини.

Особливе значення має пил PM2.5 — частинки розміром до 2,5 мікрометра. Через малий розмір вони здатні проникати глибоко в дихальну систему. Саме тому під час різкого погіршення якості повітря мешканцям рекомендують скорочувати час перебування надворі та тримати вікна зачиненими.

«Ненька інфо» раніше окремо розбирала екологічні наслідки ракетних і дронових ударів: пожежі після влучань можуть забруднювати не лише повітря, а й ґрунт та воду продуктами горіння, дрібним пилом і токсичними сполуками.

Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців

До обіду імла розсіялася — але ненадовго

До кінця ранку 30 вересня ситуація почала покращуватися. Сонце прогріло приземний шар повітря, туман поступово розсіявся, а видимість у Києві відновилася.

Однак спокій тривав недовго.

The Washington Post описує, що приблизно перед 11-ю ранку у столиці знову було чути стрілянину по безпілотнику, після чого пролунали нові вибухи й над містом знову піднявся стовп диму.

Ця деталь найкраще показує особливість нинішньої ситуації: екологічні наслідки попередньої атаки ще не встигли повністю зникнути, як почалася наступна.

Тому густий туман 30 вересня став не просто метеорологічним явищем. У Києві він буквально поєднав природну осінню погоду з наслідками війни — вологою, безвітрям, димом і сажею від численних пожеж після російських ударів.

1 Жовтня, 2026
Дим суне на Київ: жителів правого берега попередили про запах гарі після пожеж на Київщині

У Києві в неділю, 20 вересня, попередили про можливе задимлення на правому березі столиці. Причиною стали пожежі у Київській області, дим від яких за відповідного напрямку вітру може поширюватися в бік міста. Кияни можуть відчувати характерний запах гарі навіть у районах, де безпосередньо пожеж немає.

У КМДА закликали мешканців, які відчувають дим, зачинити вікна, скоротити перебування на вулиці та тимчасово відмовитися від інтенсивних фізичних навантажень просто неба.

Особливу увагу на якість повітря варто звернути людям із хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, літнім людям, дітям та тим, хто гостро реагує на підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу.

На Київщині показники значно гірші

На момент появи попередження найскладніша ситуація фіксувалася не в самому Києві, а в окремих населених пунктах області.

За даними моніторингу, які наводить «Главком», близько 11:00 у Боярці датчик на вулиці Соборності показував AQI PM2.5 на рівні 225. Такий показник відповідає дуже високому рівню забруднення повітря.

PM2.5 — це надзвичайно дрібні частинки пилу й продуктів горіння діаметром до 2,5 мікрометра. Через малий розмір вони здатні проникати глибоко в дихальні шляхи, тому саме їх концентрація є одним із ключових показників при оцінюванні забруднення повітря внаслідок пожеж.

При цьому не варто переносити показник із Боярки на весь Київ: якість повітря може суттєво відрізнятися навіть у сусідніх районах і швидко змінюватися залежно від вітру, інтенсивності пожеж та інших метеорологічних умов.

У столиці на момент публікації ситуація була значно спокійнішою. За даними, наведеними медіа, серед районів Києва вищі показники фіксували у Святошинському, Шевченківському та Подільському районах, однак вони були в рази нижчими, ніж у Боярці.

Що горить на Київщині

Задимлення виникло на тлі кількох пожеж у Київській області. Окремо влада повідомляла про займання після російських атак.

У Фастівському районі внаслідок удару було пошкоджено підприємство, після чого на його території виникла пожежа. У регіоні протягом тривалого часу ліквідовували наслідки російських атак і займання на пошкоджених об’єктах.

Київщина перед цим пережила серію ударів. За повідомленнями обласної влади, пошкодження фіксували одразу в кількох районах, а серед уражених об’єктів були житлові будинки, господарські та виробничі приміщення й транспорт.

Ситуація з повітрям тому може змінюватися протягом дня. Навіть після локалізації відкритого вогню пошкоджені конструкції, матеріали або рослинність можуть ще певний час тліти й утворювати дим.

Київ уже стикався з подібним задимленням

Це не перший випадок цього літа й осені, коли дим від пожеж доходить до столиці.

У червні Nenka.info писала про густе задимлення в Києві, коли мешканці Оболоні, Мінського масиву та Виноградаря масово повідомляли про сильний запах гарі. Тоді серед можливих джерел диму називали пожежі у Вишгородському районі та поблизу Прип’яті.
Київ накрило густим димом: що відбувається

На початку липня після масованої російської атаки в столиці також фіксували погіршення якості повітря та запах гарі. Тоді мешканцям рекомендували зачиняти вікна й стежити за показниками забруднення.
Повітря у столиці погіршилося: де в Києві фіксують найвищі показники забруднення

Нинішня ситуація також розгортається після серії російських ударів по Києву та області. 17 вересня Nenka.info повідомляла про атаку на Київщину, під час якої в Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка, а також були пошкоджені приватні будинки й автомобіль.
Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

Що робити, якщо в районі відчувається дим

Основна рекомендація на період задимлення — зменшити контакт із забрудненим повітрям. Вікна краще тримати зачиненими, а провітрювати приміщення лише після покращення ситуації. Якщо є кондиціонер або очищувач повітря з відповідним фільтром, його можна використовувати в режимі рециркуляції.

Також варто відкласти біг, тренування та інші активні навантаження на відкритому повітрі. Під час фізичної активності людина дихає частіше й глибше, через що в організм потрапляє більше продуктів горіння.

Старі рекомендації столичної влади під час сильних задимлень також передбачали вологе прибирання приміщень та використання систем очищення повітря.

При появі вираженої задишки, сильного кашлю, запаморочення або різкого погіршення самопочуття варто звернутися по медичну допомогу.

При цьому ситуацію слід оцінювати саме за актуальними показниками моніторингу. Рівень забруднення може змінюватися протягом кількох годин: вітер здатен як принести дим у певний район, так і досить швидко його розсіяти.

Тому попередження КМДА не означає, що весь правий берег Києва вже накрив небезпечний смог. Йдеться про ризик локального задимлення та появи запаху гарі через пожежі в області, через що містян закликають бути обережними й стежити за якістю повітря протягом дня.

20 Вересня, 2026
Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

Уранці 5 серпня в Києві зафіксували суттєве погіршення якості повітря. У низці районів столиці рівень забруднення досяг “червоних” показників через підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу, а на одній із станцій моніторингу також виявили перевищення рівня приземного озону.

Про це свідчать дані системи моніторингу SaveEcoBot та інформація Київської міської державної адміністрації.

За інформацією SaveEcoBot, найгірша ситуація спостерігалася на правому березі столиці. Найвищий індекс забруднення AQI PM2.5 зафіксували на вулиці Пшеничній, 2а — 168. Високі показники також були на вулиці Вахтанга Кікабідзе, 18 (167), вулиці Ігоря Турчина, 11 (155), проспекті Перемоги, 97 (153) та вулиці Архітектора Вербицького, 26 (151).

Водночас міська система моніторингу якості повітря повідомила про найвищий загальний індекс якості повітря (CAQI — 100) на стаціонарному пункті спостереження на вулиці Щусєва, 20. Там було зафіксовано перевищення концентрації приземного озону.

Загалом найбільше дрібнодисперсного пилу виявили у Святошинському, Оболонському, Солом’янському та Деснянському районах столиці. Дещо кращою ситуація залишається у Голосіївському районі.

У КМДА підтвердили, що станом на ранок у Києві спостерігалося підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу та приземного озону.

За даними міської влади, причинами погіршення якості повітря стали одразу кілька факторів. Зокрема, аномальна спека сприяє утворенню приземного озону, а масштабні пожежі після нічної російської атаки значно збільшили кількість продуктів горіння в атмосфері. Крім того, висока вологість і слабкий вітер не дозволяють забруднювальним речовинам швидко розсіюватися, через що вони накопичуються біля поверхні землі.

До покращення ситуації жителям і гостям столиці рекомендують тримати вікна зачиненими, максимально обмежити тривале перебування на відкритому повітрі, пити достатньо води та, за можливості, користуватися очищувачами повітря на максимальному режимі.

Актуальну інформацію про стан атмосферного повітря можна відстежувати в режимі реального часу через карту SaveEcoBot або у застосунку “Київ Цифровий”.

Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область. Внаслідок ударів у столиці та передмісті виникли масштабні пожежі на складах, логістичних і виробничих об’єктах, що також вплинуло на різке погіршення якості повітря.

5 Серпня, 2026
Київ накрило густим димом: що відбувається

Увечері 27 червня жителі кількох районів Києва повідомили про сильне задимлення, яке охопило окремі частини столиці. Найбільше скарг надходить від мешканців Оболонського району, зокрема Мінського масиву та Виноградаря, де люди відчули різкий запах гару, а в повітрі з’явився густий дим, що суттєво погіршив видимість. За попередніми даними, причиною може бути дим від масштабних лісових пожеж у районі Прип’яті або загорянь у Вишгородському районі Київської області.

Повідомлення про задимлення почали масово з’являтися у соціальних мережах у вечірні години. Кияни публікують фотографії та відео, на яких видно, що над окремими районами столиці утворився щільний серпанок. У дописах люди зазначають, що запах диму відчувається навіть усередині приміщень, а в деяких місцях видимість помітно погіршилася. Найчастіше про задимлення повідомляють жителі північної та північно-західної частини міста, однак окремі повідомлення надходять і з інших районів Києва.

За інформацією, яка наразі поширюється у мережі, однією з найбільш ймовірних причин задимлення є масштабні лісові пожежі в районі Прип’яті та Чорнобильської зони відчуження. Зазначається, що супутникові системи моніторингу пожеж фіксують значні осередки займання на півночі Київської області. Крім того, напрямок вітру наразі сприяє перенесенню продуктів горіння саме у бік столиці, через що дим міг досягти густонаселених районів Києва.

Також у соціальних мережах висловлюють припущення, що джерелом задимлення можуть бути пожежі у Вишгородському районі або займання торфовищ і лісових масивів. Подібні пожежі традиційно є складними для ліквідації, оскільки торф може тліти під землею тривалий час, створюючи значні обсяги диму навіть без відкритого полум’я. За наявності сильного вітру продукти горіння можуть поширюватися на десятки кілометрів і досягати великих міст.

Водночас станом на цей момент офіційного підтвердження причин задимлення немає. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Київська міська державна адміністрація та інші профільні органи поки не оприлюднили інформації про конкретне джерело диму або результати перевірки ситуації. Таким чином, інформація про зв’язок задимлення із пожежами поблизу Прип’яті наразі базується на попередніх повідомленнях із відкритих джерел та аналізі супутникових даних, які активно поширюють користувачі мережі.

Проблема масштабних пожеж у північній частині Київської області залишається актуальною вже тривалий час, особливо у літній сезон, коли через спеку та нестачу опадів суттєво зростає ризик загорянь у лісах і на торфовищах. Такі пожежі можуть тривати протягом кількох днів або навіть тижнів, а їх наслідки відчувають жителі населених пунктів, розташованих за десятки кілометрів від осередків займання.

Особливу увагу до ситуації в районі Чорнобильської зони привертають події останніх місяців. У травні 2026 року там сталася масштабна лісова пожежа, яка швидко поширилася територією заповідника через сильний вітер і суху погоду. До ліквідації загоряння тоді залучили значні сили ДСНС, спеціальну авіацію та пожежну техніку. Рятувальники працювали в складних умовах, щоб не допустити поширення вогню на нові території.

Крім того, 7 червня російський безпілотник влучив у сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Внаслідок удару виникла пожежа, яку вдалося оперативно ліквідувати. Інцидент привернув значну міжнародну увагу через потенційні ризики для безпеки об’єктів критичної інфраструктури та екологічної ситуації в регіоні.

Фахівці традиційно рекомендують під час сильного задимлення за можливості залишатися у приміщеннях, щільно зачиняти вікна та двері, використовувати очищувачі повітря або кондиціонери з відповідними фільтрами, а також обмежити тривале перебування на відкритому повітрі. Особливо це стосується дітей, людей похилого віку, вагітних жінок та осіб із хронічними захворюваннями органів дихання або серцево-судинної системи.

Наразі жителям Києва рекомендують стежити за офіційними повідомленнями ДСНС, Київської міської влади та інших компетентних органів, які після проведення перевірки мають надати інформацію про причини задимлення, масштаби пожеж та можливі рекомендації для населення. Станом на момент публікації офіційного підтвердження того, що дим над столицею пов’язаний саме з масштабними пожежами поблизу Прип’яті, немає.

27 Червня, 2026
У Житомирі горить сміттєзвалище: школярів перевели на дистанційне навчання

У Житомирі спалахнула пожежа на міському сміттєзвалищі. Через задимлення та ризики для здоров’я мешканців місцева влада оперативно ухвалила рішення перевести школи на дистанційне навчання. Про це повідомила Житомирська міська рада.

Попри надзвичайну ситуацію, дитячі садки продовжують працювати, однак прогулянки на вулиці скасовані.

Наразі фахівці вже відібрали проби повітря для подальшого аналізу. Очікується оцінка рівня забруднення, після чого буде ухвалено подальші заходи безпеки.

Міська влада закликає жителів за можливості залишатися вдома, уникати перебування на відкритому повітрі та слідкувати за офіційними повідомленнями.

Пожежники працюють над ліквідацією загоряння. Причини займання поки невідомі.

2 Травня, 2025
Україну накриває хмара забрудненого повітря: де буде найгірша ситуація
Починаючи з 20 березня, низка українських регіонів може зіткнутися з різким погіршенням якості повітря. Причиною цього стане хмара забрудненого повітря, що надходить із Західної Європи. Очікується висока концентрація часток РМ2.5 – небезпечних мікрозабруднювачів, які можуть негативно впливати на здоров’я людей.

Які області постраждають найбільше

За даними погодного радара Ventusky, найбільше постраждає Житомирська область, де рівень часток РМ2.5 може сягати 579 одиниць – критично високого показника. Така концентрація забрудників може викликати загострення хронічних захворювань, проблеми з диханням, головний біль та загальне погіршення самопочуття навіть у здорових людей.

Інші області також опиняться під впливом цієї хмари, оскільки західний вітер поступово розноситиме забруднене повітря вглиб країни. Найгірша ситуація прогнозується у період з 20 по 22 березня. Починаючи з 23 березня, якість повітря має покращитися.

Чому частки РМ2.5 небезпечні

Частки РМ2.5 – це мікроскопічні забруднювачі, які виникають унаслідок:
- промислових викидів;
- роботи транспорту;
- спалювання палива.
Через свої надзвичайно малі розміри вони легко проникають у легені та кров людини, що може спричинити проблеми з серцем, легенями та загальне погіршення самопочуття.

На рівень РМ2.5 впливають погодні умови:
- вітер може розігнати забруднене повітря;
- дощ допомагає очистити атмосферу, осаджуючи частки на землю.
Проте у найближчі дні очікується погода, яка сприятиме накопиченню забруднення, що може ускладнити ситуацію.

Як захиститися від забрудненого повітря

Фахівці рекомендують:
- обмежити перебування на відкритому повітрі, особливо людям із хронічними хворобами;
- уникати фізичних навантажень на вулиці;
- закривати вікна в період найбільшого забруднення;
- використовувати очищувачі або зволожувачі повітря в приміщеннях;
- стежити за прогнозами якості повітря та за можливості уникати поїздок у регіони з високим рівнем забруднення.
Особливо вразливими до впливу забрудненого повітря є діти, люди похилого віку та ті, хто має захворювання дихальної і серцево-судинної системи. Тому варто вжити всіх можливих заходів, щоб убезпечити себе та своїх близьких.
20 Березня, 2025
У Києві погіршилася якість повітря: жителям радять обмежити перебування на вулиці

У столиці зафіксовано високий рівень забрудненості повітря через накопичення пилу та маловітряну погоду. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА) у своїх соціальних мережах у понеділок, 26 лютого.

“У столиці утримується високий рівень забрудненості повітря: фіксується підвищення концентрації завислих речовин”, – ідеться у повідомленні.

Імовірною причиною “погіршення стану повітря”, як зазначається, є накопичення завислих речовин (пилу). Оскільки маловітряна погода за підвищеного атмосферного тиску не сприяє розсіюванню домішок.

До поліпшення ситуації зі станом повітря рекомендовано зачинити вікна, обмежити перебування на вулиці, пити багато води. Якщо є очищувач повітря, то увімкнути його на максимум.

24 Лютого, 2025
13 лютого Україну накриє пилова хмара: як це впливає на здоров’я

Уже найближчими днями Україна стане свідком суттєвого погіршення якості повітря. Метеорологічний ресурс Ventusky повідомляє про те, що 13 лютого країну накриє хмара пилу, що значно підвищить рівень забруднення в багатьох регіонах, зокрема в західних та центральних областях.

Небезпека для здоров’я

Хмара пилу, яка буде поширюватися по країні, підвищить рівень забруднення до критичних показників. Одним із найбільш постраждалих регіонів стане Житомир, де рівень забруднення досягне 317 одиниць, що класифікується як «дуже нездорове» для людського організму. Київщина також не залишиться осторонь — рівень забруднення повітря досягне 83 одиниць, що вже потрапляє до категорії «нездорове».

У Харківській області, зокрема в місті Лозова, рівень забруднення підвищиться до 91 одиниці, що є також небезпечним для здоров’я.

Основним фактором, що призводить до забруднення, є пил дрібнодисперсної фракції PM2.5. Ці частинки, які переважно містяться в забрудненій хмарі, можуть легко проникати в легені, що створює загрозу для здоров’я, особливо для людей із хронічними захворюваннями легень, такими як астма.

Індекс якості повітря (IAQ) розраховується за формулою NowCast, що оцінює концентрацію небезпечних частинок у повітрі.

У регіонах з дуже забрудненим повітрям людям рекомендується мінімізувати час перебування на відкритому повітрі. Для зменшення ризику можна використовувати респіратори або маски для захисту дихальних шляхів. Особливо уважними повинні бути люди з хронічними захворюваннями легень, діти та літні особи.

Цей випадок із забрудненим повітрям є ще одним тривожним сигналом, який вказує на проблеми, пов’язані зі змінами клімату. Вчені та медики висловлюють занепокоєння щодо таких аномальних явищ, що можуть призвести до ще більших проблем із здоров’ям, особливо в умовах незвичайної зими.

10 Лютого, 2025
Низький рівень забруднення повітря в Києві, але зважайте на погодні умови

У Києві на п’ятницю зафіксовано низький рівень забруднення повітря, однак наявність туману та високу вологість, яка досягає 97%, міські датчики можуть показувати підвищені показники забруднення. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

“У Києві станом на ранок 10 січня рівень забрудненості повітря низький, радіаційний фон – у нормі, перевищень забруднюючих речовин не зафіксовано”, – ідеться у повідомленні КМДА у соцмережах.

За інформацією Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, подекуди спостерігається туман, відносна вологість повітря становить 97%.

“За таких умов деякі датчики спостереження за якістю атмосферного повітря можуть реагувати на туман як на пил. Такі метеоумови можуть інтерпретуватись як забруднення та впливати на завищені показники”, – зазначили у КМДА.

10 Січня, 2025
Яким повітрям ми дихаємо? Хто і як перевіряє якість повітря у Києві

Забруднення повітря стало серйозною проблемою для киян, яка не лише фіксується в екологічних звітах, але й впливає на повсякденне життя жителів міста. Останнім часом у столиці регулярно спостерігаються підвищені рівні пилу та смогу, що викликає занепокоєння серед населення. У такому контексті особливо актуально постає питання: хто і як відслідковує якість повітря в Києві, і які наслідки має це забруднення для здоров’я людей?

Люди відчувають втому, головний біль і задуху, але не завжди замислюються, що саме повітря, яким ми дихаємо, стає причиною поганого самопочуття. Зазвичай ми звертаємо увагу на це, лише коли відчуваємо неприємний запах чи бачимо сіру імлу, або ж тоді, коли з’являється інформація, що показники забруднення повітря перевищені. А звідки беруться ці показники? Хто і як збирає та формує дані?

Моніторинг від столичної влади

Системою моніторингу якості повітря, що запроваджена Київською міською державною адміністрацією, опікується Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату.

Розбудова моніторингової системи якості повітря столиці розпочалася у 2020 році. У Департаменті кажуть, що формували її на основі досвіду інших країн. Так, наприклад, у Києві використовується аналогічне обладнання, що й у Відні та Копенгагені. Спершу було встановлено дві референтні (високоточні) станції, що збирали дані про якість атмосферного повітря. Згодом, у 2021 році, систему доповнили ще трьома станціями. А у 2022 році, перед початком повномасштабного вторгнення, вдалося запустити в дію ще два додаткових пости. Тож, загалом у Києві встановлено 7 станцій моніторингу якості атмосферного повітря, які розташовані у Дарницькому, Дніпровському, Подільському, Шевченківському, Святошинському та Голосіївському районах. Проте, як зазначає директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату Олександр Возний, постів має бути більше.

“Їх потрібно більше. Ще десь 15-17, просто, враховуючи те, що все обладнання імпортне і дороговартісне, у період дії воєнного стану ми призупинили закупівлю цього обладнання, бо зараз є дещо важливіші речі, на які треба витрачати кошти бюджету. А для інформування та збору інформації 7-ми постів цілком достатньо”, – пояснив Олександр Возний.

Окрім референтних (високоточних) станцій у столиці також розміщено ще 46 індикативних датчиків, що допомагають спостерігати за якістю повітря і у тих районах Києва, де немає основних станцій.

Референтні станції та індикативні датчики

Різниця між референтними станціями та індикативними датчиками полягає в тому, що останні збирають проби з меншою частотою і з меншою точністю їх вимірюють. Референтні станції – це пости, розміром з контейнер, які займають невелику площу та є доволі автономними, адже не потребують спеціального працівника для виконання всіх задач. Усе виконує комп’ютер. Такі станції призначені для вимірювання широкого спектру забруднень з більшою точністю. А індикативні датчики – менші в розмірі, їх можна розміщувати на стовпах чи деревах, і основна їхня функція – доповнювати всю систему. Утім, зараз частина індикативних датчиків перебувають на технічному обслуговуванні. Та вже скоро їх обіцяють повернути.

Датчики регулярно проходять калібрування – це налаштування та перевірка точності вимірювальних приладів, що встановлює відповідність між показаннями приладу та реальними значеннями, які він має вимірювати. Це робиться, аби переконатися, що прилад показує правильні результати під час роботи. А також датчики проходять повірку, тобто видачу відповідного документу про справність обладнання.

Де подивитися результати аналізу моніторингової системи КМДА?

Усі дані, які збирають датчики моніторингової системи, є вільному доступі для кожного, і переглянути їх можна або на сайті Департаменту, або у застосунку “Київ Цифоровий”.

“Однією з переваг моніторингової системи є те, що вона автоматизована та user-friendly. Іншими словами, усі дані, які щохвилини збирають датчики, автоматично надходять до системи, і жителі міста можуть спостерігати за станом повітря у реальному часі в застосунку “Київ Цифровий”,- зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату.

Кошти на втілення проєкту виділялися з міського бюджету. Однак, доукомплектовували цю систему за кошти меценатів. До прикладу, після початку повномасштабного вторгнення, коли рашисти захопили ЧАЕС, люди почали задаватися питанням про радіаційний фон у столиці. У той момент відгукнулася компанія, яка безкоштовно подарувала місту та інтегрувала в систему моніторингу датчики вимірювання радіації. Тому зараз так само з якістю повітря в застосунку “Київ цифровий” можна спостерігати і за радіаційним фоном столиці.

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського – з чого складається система моніторингу

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського спостерігає за якістю повітря у столиці з 1965 року. На сьогодні обсерваторія має 16 стаціонарних постів спостережень, що обладнані необхідними приладами для відбору проб повітря. Вони розташовані у 8-ми з 10-ти районів Києва. Відсутні ПСЗ лише у Дарницькому та Святошинському районах.

Окрім Києва, Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського також обслуговує щодо показів лабораторного контролю Київську область. Так, наприклад, пости є у Білій Церкві, Броварах, Українці та Обухові. Також, через відсутність власних хімічних лабораторій у Житомирі та Чернігові, обсерваторія проводить аналіз проб і для цих міст.

“Раз у тиждень на їхніх постах відбираються проби і відправляються нам. Ми аналізуємо, а наприкінці місяця збирається вся інформація, ми її відправляємо в наш інформаційний відділ, а вони вже їм надають довідки про забруднення атмосферного повітря в їхніх містах. Потім на основі всіх цих даних готується піврічна довідка по стану повітря, і так само щорічник по всій Україні,” – розповіла начальниця лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Ніна Ротач.

Як досліджує повітря Центральна геофізична обсерваторія

Відбір проб проводиться 4 рази на добу і відбувається відповідно до існуючих державних стандартів і керівних документів. Тут процес перевірки якості повітря проходить дещо довше, у порівнянні з моніторинговою системою КМДА. Спочатку проби відбираються в скляні пристрої-поглиначі Ріхтера або сорбційні трубки з сорбентом. Далі на пост приїжджають лаборанти, збирають проби та відвозять їх до лабораторії. Там вже проводиться аналіз проб атмосферного повітря відповідно до вимог “Посібника з контролю забруднення атмосфери” від 1991 року.

За рік на 16 постах обсерваторії відбирається до 80-90 тисяч проб, які аналізуються в лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря.

Для аналізу проб у лабораторії використовуються фотоколориметричні, атомно-абсорбційні, спектрофотометричні методи і методи газової хромотографії, а також традиційні фізико-хімічні методи аналізу.

Обладнання, яке використовують в обсерваторії, щороку проходить технічну перевірку, так само як і моніторингова система КМДА, вищезгадані – калібрування і повірка приладів. Також цього року лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря пройшла атестацію від ДП “Укрметртестстандарт”.

Свої дослідження обсерваторія публікує на сайті у вигляді щоденних таблиць з зафіксованими показниками та у вигляді зведеної інформації з показниками за місяць.

Альтернативні системи моніторингу та як Київ став світовим лідером із забрудненості повітря

За загальним індексом забруднення атмосфери столиця регулярно входить у перелік міст з високим рівнем забруднення.

Серед міжнародних організацій, що борються з забрудненням повітря, є швейцарська компанія “IQAir”, яка формує світовий індекс стану атмосферного повітря. Так, у 2022 році, за даними цієї компанії, Київ потрапив у антирейтинг найзабрудненіших міст світу. Якраз тоді Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату активно працював над своєю системою моніторингу якості повітря. І вони виявили, що джерелом інформації для “IQАir” виступали 8 анонімних користувачів на території міста Києва. Як пояснюють у КМДА, це були люди, які встановили приватні датчики, наприклад, просто в себе на подвір’ї. Проблемним, за словами Возного, стало те, що ці датчики вимірювали забруднення лише за одним показником – PM 2.5 (зважені тверді мікрочастинки) та не завжди надавали точні дані.

“На підставі цих даних Київ потрапляв в рейтинг найбрудніших міст. Ми почали розбудовувати міську систему, у нас з’явилася більш достовірна інформація про стан повітря. Ми зв’язалися з “IQair” та підготували відповідне програмне забезпечення для того, щоб вони брали дані з міської системи моніторингу. Бо було дуже важливо, щоб вони оперували саме достовірними даними, які визначені нашими нормативами та законами. До того ж, ми це робимо за рахунок більш точного обладнання”, – розповів Олександр Возний.

З того часу, за словами директора Департаменту, Київ перейшов до рейтингів найчистіших столиць світу. Наприклад, у 2023 році Київ посів 22-е місце у рейтингу з найчистішим повітрям.

Дані з системи моніторингу всі охочі можуть отримати не лише через “Київ Цифровий” чи вже згаданий “IQАir”, а й на платформі Saveecobot. Окрім того, там можна побачити, що моніторинг якості повітря здійснюється й приватними ініціативами, а також свій пост має Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Окрім того, дані оприлюднює портал проєкту “Всесвітній індекс якості повітря”. На інтерактивній мапі проєкту відображаються дані з великої кількості датчиків. Однак, нам не вдалося виявити там дані з системи моніторингу, встановленої КМДА. Натомість там відображені датчики, встановлені за приватної чи громадської ініціативи (довіряти їхнім даним чи ні – питання відкрите), частина з яких вже тривалий час неактивна. Ще одне джерело інформації – інтерактивна мапа Sensor.Community – глобальної сенсорної мережі, яка створює відкриті дані про довкілля. Але їх датчиків у столиці небагато.

Наявність яких речовин у повітрі відстежується і чим вони небезпечні

До основних речовин, які вимірює моніторингова система Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату, належать: діоксид сірки, оксиди азоту та вуглецю, озон, аміак, сірководень, формальдегід, бензол.

Також вимірюються тверді частинки – це дрібний пил, що утворюється під час промислового виробництва, пожеж та згоряння відходів. Моніторингова система якості повітря КМДА фіксує стан повітря за допомогою загального індексу якості повітря CAQI. Цей індекс вимірюється показниками кількох забруднювачів, концентрація яких у великих дозах завдає шкоди людському здоров’ю. Далі цифровому показнику CAQI надається рівень, що відображає потенційну шкоду здоров’ю людини. КМДА використовує п’ятирівневу шкалу, у якій показник CAQI варіюється від 0 до такого, що перевищує сотню.

На постах Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського також відбираються і аналізуються всі вище перелічені речовини. Але й окрім них у лабораторії роблять заміри завислих речовин, розчинних сульфатів, діоксид азоту, фенолу, хлористого та фтористого водню, важких металів.

Основними забруднювальними речовинами у повітрі столиці є формальдегід та діоксид азоту. Середньорічні концентрації цих речовин перевищують середньодобову ГДК (гранично допустима концентрація) у 2-3 рази. Особливо у теплі періоди року середньомісячні концентрації цих домішок можуть сягати перевищень санітарно-гігієнічних норм у 5-6 разів. Загалом, якщо говорити лише про формальдегід – це безбарвний газ, який утворюється внаслідок недосконалого спалювання скам’янілого палива або відходів. Тривале вдихання пар цієї речовини здатне провокувати не тільки загальну слабкість і появу алергічних реакцій, а й набагато серйозніші проблеми зі здоров’ям, аж до розвитку онкологічних захворювань. Сильне отруєння формальдегідом може спровокувати розвиток змін навіть на генному рівні.

Діоксид азоту – це також безбарвний газ, що потрапляє у повітря з автомобільних вихлопів, які і є основним джерелом забруднення повітря у місті. Викиди автомобільні сягають 80% від усіх викидів в атмосферне повітря.

Також у повітрі деяких районів міста відзначаються підвищені концентрації завислих речовин, оксиду вуглецю, фенолу, оксиду азоту. Такі речовини зокрема мають негативний вплив на дихальні шляхи та нервову систему.

22 Жовтня, 2024