Golosnovinua.com

Позначка: якість

  • Квіти плагіату: як засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк потрапила у скандал

    Квіти плагіату: як засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк потрапила у скандал

    Засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк продає під час війни  українцям за 1 300 євро те, що на будь-якому українському чи китайському торговельному порталі можна купити за 20. Про це пише видання 360ua.news.

    Останні роки модна індустрія України переживає справжній підйом, в першу чергу завдяки топовим політикам, серед яких є негласне правило підтримки саме національних дизайнерів.

    Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

    В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

    В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду  J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

    Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

    ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

    Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

    Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

    Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

    Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

    ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

    Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

    Зарема,  в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

    ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

    За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

    Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • Чому варто спати у шкарпетках

    Чому варто спати у шкарпетках

    Багато хто вважає, що спати у шкарпетках можна лише взимку, коли холодно. Але насправді цей простий предмет гардеробу може суттєво покращити якість сну навіть тоді, коли в кімнаті тепло.

    Коли стопи залишаються у теплі, судини розширюються, а кровообіг стає рівномірнішим. Мозок отримує сигнал, що тіло готове до відпочинку, і процес засинання відбувається швидше. Це своєрідний “натуральний тригер” для організму. Дослідження показують, що люди у шкарпетках засинають у середньому на 10-15 хвилин швидше, ніж ті, хто лягає босоніж.

    Теплі ноги допомагають уникати мікропробуджень уночі. Навіть якщо ви не мерзнете, тіло витрачає менше енергії на підтримку стабільної температури, а значить сон залишається безперервним. Це особливо помітно восени, коли дні ще теплі, але ночі вже прохолодні.

    Найкраще обирати шкарпетки з натуральних матеріалів: бавовняні або тонкі шерстяні. Вони “дихають” і не перегрівають. Важливо, щоб резинка не була тісною, не залишала слідів і не стискала судини. Пара для сну має бути зручною за розміром, не занадто обтисла і не надто вільна. Гігієнічно мати окрему пару лише для нічного використання.

    Особливо корисно спати у шкарпетках у прохолодні осінні та зимові ночі, людям із проблемами кровообігу, тим, хто має труднощі із засинанням, а також при синдромі “холодних стоп”.

    Здавалося б, дрібниця – вдягнути шкарпетки перед сном. Але на практиці цей лайфхак може зробити ваш відпочинок якіснішим: засинання швидше, ніч спокійніша, а ранок бадьоріший.

  • Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

    Якісні європейські ліки можуть зникнути з аптек – експерти б’ють на сполох

    Запровадження жорсткого адміністративного регулювання цін на ліки може призвести до дефіциту якісних європейських препаратів та їх заміни дешевшими аналогами з Індії та інших країн. Про це попереджає директор Благодійного фонду «Крапля Крові» Іван Зеленський.

    • Як, на вашу думку, нове регулювання цін вплине на доступність ліків для пацієнтів? Чи вбачаєте ви ризик, що через запровадження обмежень виробники зменшать постачання або виведуть певні препарати з ринку?

    Це дуже ризикований законопроєкт. Взагалі, якщо в нас ринкова економіка в країні, і держава починає вмішуватися в ринок, вводячи туди додаткові регулювання, то це не дуже гарно. Частина препаратів може, навпаки, здорожчати, а не подешевшати, а частина препаратів може взагалі, зникнути з ринку. Тобто, їм стане, не вигідно продавати свої товари в Україні, і вони підуть.

    • Чи вплинуть нововведення на виконання протоколів лікування, адже у них прописані певні препарати, у тому числі імпортні, які, за застереження професійної спільноти, можуть зникнути?

    Я можу коментувати свою царину, онкологію. Основні молекули закуповуються через номенклатуру державних закупівель. І от там більш-менш нормально, там довгострокові контракти і ризик невеликий.

    Ризик є там, де аптечний сегмент, де рітейл. В рітейлі кожен препарат один з одним конкурує на поличці.

    • Чи вплинуть нововведення на фізичну доступність ліків, у тому числі імпортних? Адже такі асоціації як Європейська Бізнес Асоціація вже заявили про занепокоєння з боку іноземних компаній.

    Вони праві. Насправді у нас в країні, яка історія: умовно ринок можна поділити на три частини. Одна частина – це європейські виробники, там генеричні або оригінальні. Ще одна частина – це наші українські виробники, у нас доволі потужна фармакологія. І третя частина – це індійські виробники, яких ми, на жаль, дуже сильно впускаємо на свій ринок. І вони дуже сильно давлять своїми низькими цінами, як на нашого виробника, а особливо на європейця. Тому оцей закон, він ризикує призвести до того, що європейці підуть, а індуси – виживуть. І по нашим виробникам це вдарить немало. А з індійськими виробниками є проблеми. По-перше, через якість, а по-друге, вони можуть невчасно привезти препарат.

    Тому я поділяю занепокоєння Європейської Бізнес Асоціації.

    • Чи існує небезпека, що частина пацієнтів буде змушена переходити на менш ефективні або дешевші аналоги? Чи може це погіршити якість лікування та викликати додаткові ризики для здоров’я?

    Так і це можливо. Тобто, якщо із ринку йдуть, умовно, бренди, а залишаються тільки більш дешеві варіанти, то в більш дешевих варіантах є завжди ризик, що там буде неякісно. Це так з усім працює. Одне діло – купити брендову машину, а друге – якусь підробку. З ліками так само.

    • Які ще ризики ви бачите у новому регулюванні фармринку для пацієнтів? Які зміни, на вашу думку, можуть зробити ситуацію більш збалансованою, щоб не постраждали ті, хто потребує постійного лікування? 

    Найперше, що я зробив би, це заборонив доступ на наш ринок дешевих індійських виробників. Тобто, повністю відмовлятися від індусів не можна. Гарних індусів, ті, які мають реєстрацію в Європі, треба залишити. Всіх інших треба з ринку прибрати. Тим більше, ми зараз з Європою дуже сильно в унісон працюємо. Рано чи пізно ми потрапимо в Європейський Союз. І Європа на свій ринок не пускає дешевих і неякісних індусів.

    Друге – потрібно максимально розширити програму “Доступні ліки” і закрити нею основні напрямки лікування українських пацієнтів. Тим самим ми і ринок збережемо, і дамо можливість пацієнту вибрати, чи він бере безкоштовно дешевий варіант, чи доплачує і бере дорогий варіант. Отак працюють європейські ринки.

    Реімбурсація – це шанс уникнути дефіциту саме тих препаратів, які реально лікують. Тому що, якщо з ринку зникнуть, умовно, всякі гепатопротектори, нейропротектори чи противовірусні, то ніхто від цього не загине. Це фуфломецин. Українці реально фуфломецинівку купляють. Якщо вони зникнуть, то нічого страшного не відбудеться. А якщо зникнуть антибіотики, умовно, оригінальні, то це вже буде такий серйозний шок.

    Ще треба, звісно, подивитися на той зговір. Я так розумію, що цей законопроєкт покликаний розбити зговір двох дистрибюторів. Не можна казати, що його немає, але він склався, скоріше за все, історично, а не через зговір. Тобто, інші всі просто гірше працювали, а в підсумку ці два дистриб’ютори – Оптіма і БаДМ – вижили у конкурентному ринку. Значить, вони вижили, а менші загинули. Треба, можливо, ще дати двом-трьом дистрибюторам працювати в цьому ринку. Але це такі дуже тонкі інструменти. Американці вміють якось це робити. А тут вони тупо влупили законом, зробили ці 20% і це не дуже гарна історія.

    • Чи звертався ваш фонд до уряду або профільних органів влади з пропозиціями щодо більш збалансованого регулювання цін на ліки?

    Ми зараз думаємо щодо петиції до Президента, щоб він ветував цей закон. Але ще немає у нас єдиної думки.

    Ми зараз адвокатуємо, перше, закон про паралельний імпорт, тому що це не вирішить кардинально проблему, але дасть ринку трошки більше повітря. Можна буде ввозити препарати з Європи по паралельному імпорту, і не тільки з Європи. І друге, ми пропонуємо Міністерству охорони здоров’я розширювати програму реімбурсації. Ми, з боку онкологічної своєї спільноти, запропонували декілька молекул, які треба ввести в реімбурсацію, і тим самим запобігти їхньому зникненню з ринку, і навпаки залишити конкуренцію на ринку.

  • Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Україна закупила протитанкові міни часів Другої світової війни за 200 мільйонів євро: експерти мають сумніви щодо їх якості

    Агенція оборонних закупівель України підписала контракт на суму понад 200 мільйонів євро для придбання протитанкових мін M6A2, виготовлених ще в 1941 році. Ця угода викликала суспільний резонанс, адже йдеться не лише про значну вартість, але й про сумнівну якість товару, що вже майже 80 років перебуває в обігу.

    Про це у своєму матеріалі пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) розпочала процес закупівлі протитанкових мін, які були виготовлені ще 80 років тому. Як заявив фахівець у галузі оборони Олег Згурець, на ці міни витратять понад 200 мільйонів євро, і в експертному середовищі виникає сумнів щодо їхньої технічної придатності.

    “Міни M6A2, які ми збираємося купити, мають бути виготовлені ще у 1941 році. Сама по собі ця інформація вже викликає занепокоєння”, — каже Згурець.

    Відповідно до контракту, укладеного з болгарською компанією-посередником, Агенція оборонних закупівель планує придбати сотні тисяч мін M6A2 з підривниками за ціною близько 600 євро за одиницю. Цей контракт було ініційовано після офіційного запиту керівниці АОЗ, Марини Безрукової, до Міністерства оборони України. Міністерство погодило закупівлю, зазначивши, що ці міни відповідають вимогам щодо потреб Збройних сил України. Але це рішення викликає серйозні питання серед військових експертів.

    “Ми всі чудово розуміємо, що ці міни були виготовлені ще в середині ХХ століття. За цей час багато чого могло змінитися в їхньому стані. Це може бути дуже небезпечно, якщо міна не спрацює як належить, адже надійність старих боєприпасів завжди під питанням”, — зазначає Згурець.

    Міни M6A2 — це американська розробка часів Другої світової війни, виготовлені для знищення танків через натискну дію. Проте вже в 1960-х роках ці міни були виведені з арсеналу США через свою низьку ефективність. Проте багато з них було передано країнам Азії, Південної Америки та Африки, де вони зберігаються донині.

    “У нас є інформація, що ці міни на складах в третіх країнах просто іржавіють. Це може бути серйозною проблемою, адже не можна бути впевненим у здатності цих мін спрацювати, якщо їх підривачі вже давно вийшли з ладу або пошкоджені корозією”, — стверджує один з фахівців.

    Попри це, деякі військові інженери зазначають, що навіть старі міни можуть бути корисними за умови ретельного технічного огляду.

    “Якби нам ці міни передали десь по долару за штуку, ми б їх прийняли, навіть незважаючи на їхній вік. Але тут є проблема з підривниками, які можуть бути в незадовільному стані через довгий термін зберігання. Тому необхідно провести лабораторні випробування, перш ніж ми зможемо сказати, чи справді ці міни зможуть виконати свою задачу”, — пояснює інженер.

    Своєю чергою, фахівці наголошують на тому, що термін служби вибухових речовин, таких як тротил, може становити до 35-60 років, але в умовах тривалого зберігання і корозії металевого корпусу мін, їх ефективність може значно знизитися.

    “Питання про придатність таких мін для використання — це не просто теоретичні розмови. Це серйозне питання для наших збройних сил. І ми маємо розуміти, що без відповідних технічних тестів і гарантій ми ризикуємо отримати неефективні чи навіть небезпечні боєприпаси”, — підсумовує Згурець.