Позначка: Ялта

  • Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    У тимчасово окупованій Ялті розпочався демонтаж споруд морського торговельного порту. Під знос потрапили основний корпус та будівля колишньої адміністрації підприємства.

    Протягом останніх років більшість приміщень порту пустували або використовувалися під оренду комерційними структурами. Об’єкти розташовані безпосередньо у прибережній зоні міста.

    Плани забудови та параметри проєкту:

    • Нове будівництво: На звільненій території порту планується зведення масштабного розважального комплексу, який включатиме казино, готельний комплекс, ресторани та облаштовану яхтову марину.
    • Терміни реалізації: Офіційне відкриття об’єкта заплановане на 2029 рік.
    • Обіцянки інвесторів: Окупаційна адміністрація обіцяє зберегти відкритий доступ до моря та інтегрувати нову територію у суцільний прогулянковий пішохідний маршрут від Массандри до Приморського парку.

    Реакція місцевих жителів

    Демонтаж портових споруд викликав сумну реакцію серед багатьох місцевих мешканців. Будівлі морського порту десятиліттями слугували одним із впізнаваних архітектурних символів Ялтинської набережної, популярним місцем зустрічей та орієнтиром для прогулянок узбережжям.

    Наразі на об’єкті тривають активні роботи з демонтажу за допомогою важкої будівельної техніки.

  • Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Кінець міфів про новий переділ світу: Павло Клімкін пояснив, чому не вірить у сценарій «Ялти-2» на тлі можливих переговорів лідерів США, Китаю та РФ

    Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін скептично оцінює ідею можливого проведення нової «Ялти» на тлі дискусій про ймовірну зустріч президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, очільника Китаю Сі Цзиньпина та російського диктатора Володимира Путіна. На думку українського дипломата, сучасна світова архітектура та характер глобальних протистоянь унеможливлюють кулуарний поділ сфер впливу у стилі ХХ століття, а реальні цілі американського лідера у такому форматі мають зовсім іншу мотивацію. Про це колишній очільник українського МЗС детально розповів у своєму авторському проєкті «Климкін пояснює».

    Аналізуючи інтереси ключових гравців, дипломат зазначив, що Сполучені Штати на чолі з Дональдом Трампом прагнуть передусім перехопити ініціативу у глобальній конкуренції та вибудувати власну стратегію стримування Пекіна і Москви. Водночас розмови про уявну «Ялту-2» найчастіше підживлюються російською пропагандою, яка намагається нав’язати світу міф про нібито вирішення долі України та Європи за лаштунками великих геополітичних домовленостей. Клімкін наголосив, що глобальний контекст сьогодні є настільки складним і багатополярним, що жодні закриті угоди між супердержавами не здатні забезпечити стабільність чи скасувати об’єктивні правила сучасного міжнародного права.

  • Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    Морські дрони дісталися Ялти: у порту спалахнула велика пожежа, людей евакуювали з набережної

    У тимчасово окупованій Ялті вдень 7 серпня сталася нова надзвичайна подія на тлі серії ударів по російських військових об’єктах у Криму. Місцеві жителі повідомили про стрілянину в районі узбережжя, після чого над портом з’явився густий дим і спалахнула масштабна пожежа. Моніторингові ресурси заявили про атаку морських безпілотників, а окупаційна адміністрація терміново почала виводити людей із пляжів та району Приморського парку.

    Про події повідомив Telegram-канал «Крымский ветер», посилаючись на очевидців. За їхніми словами, перед появою вогню у районі набережної було чутно численні постріли. Водночас характерного потужного вибуху частина очевидців не чула, через що моніторинговий канал припустив, що пожежа могла виникнути внаслідок роботи російських мобільних вогневих груп по морській цілі.

    Незадовго до цього російська окупаційна влада попереджала про небезпеку безекіпажних катерів, або БЕКів. Після повідомлень про появу такого апарата людей почали терміново евакуйовувати з пляжів та набережної.

    Згодом окупаційна адміністрація заявила про проведення «операції з розмінування безекіпажного катера» і закликала мешканців та туристів залишити район Приморського парку. Це фактично підтвердило присутність морського дрона безпосередньо біля узбережжя Ялти, хоча російська сторона не повідомила, кому саме він належав і чи вдалося його знищити.

    Пожежа спалахнула після стрілянини

    Перші фото та відео, поширені у соціальних мережах, показували густий дим і значний осередок вогню в районі порту та набережної.

    На момент появи перших повідомлень не було достовірних даних про конкретний об’єкт, який горить. Також невідомо, чи стало займання результатом безпосереднього влучання морського дрона, його уламків або роботи російських сил, які намагалися перехопити БЕК.

    Саме тому інформацію про ураження конкретного військового об’єкта поки варто вважати непідтвердженою.

    Українська сторона станом на момент перших повідомлень офіційно не брала на себе відповідальність за події у Ялті.

    Морські дрони вже змінили ситуацію у Чорному морі

    Поява безекіпажних катерів біля Ялти має ширше значення, ніж окремий епізод із пожежею.

    Україна за роки повномасштабної війни перетворила морські дрони на один із найефективніших інструментів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі.

    Такі апарати використовувалися для атак на кораблі Чорноморського флоту, Кримський міст, портову інфраструктуру та інші цілі.

    Військові дослідницькі матеріали Міністерства оборони України, зокрема, описують застосування морських дронів Sea Baby ще у 2023 році та їхні операції поблизу Ялти, Партеніта і Гурзуфа. Тобто південне узбережжя Криму вже давно перебуває в зоні потенційної роботи українських безпілотних морських платформ.

    За наступні роки ці технології суттєво розвинулися: морські дрони отримали більшу дальність, складніші системи навігації та нові способи застосування.

    Ялта довго вважалася відносно безпечним районом

    На відміну від Севастополя, Керчі чи західного узбережжя Криму, Ялта протягом тривалого часу рідше опинялася безпосередньо в центрі бойових подій.

    Росія використовувала місто передусім як курортний центр і намагалася підтримувати там картинку звичайного життя попри війну.

    Однак ситуація поступово змінюється.

    Далекобійні українські безпілотники та морські дрони дозволяють діставатися практично будь-якого району окупованого півострова.

    При цьому ризики дедалі частіше стосуються не лише віддалених військових баз, а й узбережжя великих кримських міст.

    Показово, що 7 серпня окупаційна влада була змушена терміново виводити людей із туристичної зони.

    Атака відбулася після дуже неспокійної ночі в Криму

    Події в Ялті стали продовженням серії атак по окупованому півострову.

    У ніч проти 7 серпня вибухи лунали в районі військового аеродрому «Гвардійське». Там після ударів виникла масштабна пожежа, а місцеві моніторингові канали повідомляли про займання паливної інфраструктури та детонацію.

    Раніше удари по Криму вже призводили до пожеж на військових аеродромах, енергетичних об’єктах та в портах. Наприклад, на початку липня після атаки пожежі фіксували у порту Керчі, на підстанції «Сімферополь» і на території авіабази «Гвардійське».

    Таким чином, атака морських дронів на Ялту відбулася на тлі системного тиску на російську військову та логістичну інфраструктуру Криму.

    Для російської оборони морські БЕКи — складна ціль

    Однією з причин ефективності морських дронів є їхній невеликий розмір і низький профіль над водою.

    Для виявлення таких апаратів потрібні радари, оптичні системи та постійне патрулювання акваторії. А коли БЕК наближається до узбережжя, російські сили часто застосовують великокаліберні кулемети, автоматичні гармати та стрілецьку зброю.

    Саме такою могла бути стрілянина, яку вдень чули у Ялті.

    Однак стрілянина по морському дрону поблизу міської набережної сама створює додаткові ризики. Уламки, боєприпаси та сам БЕК можуть становити загрозу для людей на пляжах і туристичних територіях.

    Цим, імовірно, пояснюється екстрене очищення району Приморського парку.

    Крим перестав бути тиловою «фортецею»

    Українські сили протягом останніх років методично скорочують можливості Росії використовувати окупований Крим як безпечний військовий тил.

    Під удари потрапляють аеродроми, склади пального, системи ППО, радіолокаційні станції, кораблі та логістичні шляхи.

    На початку червня українські сили також завдали удару по мосту через Сиваш у районі Чонгара. Через пошкодження російська окупаційна адміністрація була змушена перекривати один із маршрутів між Кримом та окупованою частиною Херсонщини.

    Такі операції мають спільну мету — ускладнювати російське військове постачання та змушувати окупантів витрачати дедалі більше ресурсів на захист півострова.

    Поява морських дронів у безпосередній близькості від центральної частини Ялти показує, наскільки розширилася географія цієї загрози для Росії.

    Що саме горіло — поки невідомо

    Найголовніше питання після атаки — що саме було пошкоджено в районі порту.

    На момент публікації достовірної інформації про це немає.

    У соцмережах звучать різні версії, однак без офіційного підтвердження або незалежного аналізу кадрів називати конкретну ціль передчасно.

    Так само немає підтверджених даних про постраждалих.

    Російські окупаційні структури повідомляли лише про необхідність евакуації та роботу з безекіпажним катером.

    Тому ключові обставини події — чи прорвався дрон до порту, чи був знищений біля берега, що спричинило пожежу і які саме об’єкти постраждали — ще мають бути встановлені.

    Для туристичного сезону це ще один удар

    Кримська окупаційна влада роками намагається переконати росіян, що відпочинок на півострові безпечний.

    Однак регулярні повітряні тривоги, перекриття Кримського мосту, атаки дронів, вибухи та тепер евакуація пляжів дедалі більше суперечать цій картині.

    Вдень 7 серпня люди в одному з головних курортних міст Криму були змушені залишати набережну через морський безпілотник.

    І саме цей факт є показовим незалежно від остаточних результатів атаки.

    Війна, яку Росія принесла на українську територію, дедалі відчутніше повертається на окупований півострів. А Ялта, яка тривалий час залишалася на периферії бойових подій, тепер також опинилася безпосередньо в зоні дії морських дронів.

  • Син посадовиці ДПС має спільний бізнес із підприємцем, що працює в окупованому Криму

    Син посадовиці ДПС має спільний бізнес із підприємцем, що працює в окупованому Криму

    Син посадовиці Державної податкової служби Олени Мальчевої, яку раніше викрили на неправдивому декларуванні активів чоловіка, виявився співзасновником компанії разом із громадянином РФ, який веде діяльність на тимчасово окупованій території Криму та сплачує податки до бюджету Російської Федерації.

    Йдеться про ТОВ “Кривенко” (код ЄДРПОУ 44104226), зареєстроване у грудні 2020 року. Основний вид діяльності підприємства — комп’ютерне програмування. Частка Максима Кривенка, сина держслужбовиці, становить 55%, решта 45% належить Денису Ковунову — громадянину РФ.

    За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

    Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

    За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

    Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

    Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

    Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

  • Українські VIP, які мають елітну нерухомість у Криму

    Українські VIP, які мають елітну нерухомість у Криму

    Журналісти дізналися нові подробиці про життя колишнього генерального прокурора України Юрія Луценка після його звільнення з лави Збройних Сил України через ЛКК . Як стало відомо, екс-генпрокурор володіє значною кількістю елітної нерухомості та автопарком представницьких автомобілів.

    Автори розслідування заявляють, що виявлене у Луценка, який нині підробляє у Порошенка військовим експертом, майно нажито корупційним шляхом. А отже, він має потрапити до в’язниці. При цьому в розслідуванні стверджується, що свого часу гучну квартиру Луценка в Ялті, оформлену ним на свого бухгалтера Світлану Риженко, було продано якійсь громадянці РФ у 2012. Але там інша ситуація.

    По-перше, квартира Луценка в Ялті за адресою Парковий проїзд, 6-а, це квартира в ЖК «Омега» в Приморському парку. Це апартаменти в елітній багатоповерхівці, якою керували структури ялтинського ділка Сергія Карнауха. Купив квартиру у Карнауха Луценко, який має широкі зв’язки в російських і українських спецслужбах, з Медведчуком, Коломойським, екс-спікером ВР Литвином, Карнауха Луценко через спільних знайомих з «ОЗГ “Лужніковська”, саме через Бабакова, чиї інтереси Луценко не безоплатно представляв за часів Ющенка. Квартиру кілька разів переоформляли, але вона продовжує понятійно вважатися за сім’єю Луценка – тому що екс-генпрокурор, який публічно виступає проти РФ, не публічно зберігає добрі стосунки з Бабаковим та «ОЗУ “Лужніковська”. На місці це питання курирує Карнаух.

    Також Карнаух, який свого часу допоміг побудувати цілий комплекс багатоповерхівок у заповідному лісі біля Лівадії спікеру ВР Литвину через ТОВ «Ренесанс-Південь», курирує і питання більшості інших цікавих українських віпів. Наприклад, один із бізнес-партнерів Карнауха і Литвина – Тетяна Дагаєва, родичка генерала МВС і «завгоспа» Кучми, яка продовжує володіти елітним житлом під Ялтою.

    Вважається, що у Ігоря Коломойського, який вирішив поборотися із Зеленським і Єрмаком у надії на Трампа, у 2023-2024 забрали у РФ усі активи, зокрема кримську нерухомість дочки олігарха Анжеліки Коломойської. Але особливо улюблений Коломойським мисливський будиночок у заповіднику в горах над Ялтою поблизу Ай-Петрі в нього не забрали, охороняє цей таємний актив олігарха Карнаух.

    Також віп-клієнтом Карнауха є ще один нинішній найближчий соратник Порошенка Олександр Турчинов. Ще до подій 2014 року Турчинов за участю Литвина разом із Карнаухом захопив дуже дорогу елітну землю в центрі Ялти, на ній побудували житловий комплекс за адресою вул. Руданського, 8-б. У будівлі потім відкрилося агентство нерухомості Карнауха «Ренесанс», яким заправляють браття Тюлєнєви, які нібито пізніше посварилися з Карнаухом. У 2014 Турчинов як «в.о. президента» особисто віддавав накази, що забороняють українським військовим атакувати в Криму зелених чоловічків. Після чого Турчинов із Карнаухом і російськими партнерами провернули схему – висотку на Руданського нібито націоналізували, після чого розпродали квартири в ній за викидними цінами. Гроші поділили Карнаух, Турчинов і представники Аксьонова.

    Частина гарантів і бенефіціарів цих таємниць і схем досі перебуває в Києві. Це екс-начальник кримського республіканського земельного комітету Олександр Чабанов, який працював із Карнаухом і переїхав до Києва як екс-начальник майдану, який «симпатизує майдану», Олександр Чабанов, який за протекцією Кличка і Порошенка у 2014 році став топ-посадовцем Держагенства земельних ресурсів України. Це протеже Кличка і Порошенка в Криму Олександр Мочков. Він як депутат Масандрівської селищної ради і нардеп від «Удару» посилено пиляв кримську землю одночасно і в інтересах своїх «проєвропейських покровителів», і близьких Януковича. Потім займався охороною кримських таємниць як соратник професійного активіста і прокурора Віктора Чумака. Брат Мочкова веде розкішне життя в Ялті, гроші на яке бере як комунікатор між російськими та українськими віпамі з ялтинських земельних питань.