У Росії фіксується помітне зростання суспільного інтересу до того, коли може завершитися війна проти України, і цей показник досяг рекордних значень на тлі українських ударів, які продемонстрували вразливість російської системи протиповітряної оборони та вплинули на інформаційні настрої всередині країни. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), який аналізує як військові, так і соціально-політичні процеси в Російській Федерації.
Аналітики посилаються на дані, оприлюднені в матеріалі видання Meduza, де зазначається, що сервіс Wordstat російської пошукової системи Яндекс зафіксував різке зростання кількості запитів із формулюванням «коли Росія закінчить війну проти України». У період з 22 по 28 червня таких запитів було понад 137 тисяч, що, за оцінками дослідників, є найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Згідно з аналізом, значна частина цих запитів надходила з Московської та Ленінградської областей, тобто з регіонів, які Кремль традиційно вважає найбільш захищеними та де зосереджено значні ресурси протиповітряної оборони. Водночас саме ці території останнім часом неодноразово ставали об’єктами ударів українських безпілотників та інших засобів ураження, що, як припускають аналітики, могло посилити відчуття уразливості серед населення і вплинути на різке зростання пошукових запитів про завершення війни.
У звіті ISW також наголошується, що тенденція до зростання таких запитів не є короткочасною, а спостерігається вже другий тиждень поспіль. Попередній пік інтересу, за даними аналітиків, фіксувався на початку червня, коли українські дрони атакували об’єкти на території Санкт-Петербурга у період проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму, що мало значний інформаційний резонанс у російському суспільстві.
Окрім інформаційних показників, дослідники звертають увагу і на соціологічні тенденції всередині Росії. Зокрема, за даними опитувань Фонду громадської думки (ФОМ), який пов’язують із Кремлем, рівень схвалення діяльності президента Росії Володимира Путіна у період з 12 по 21 червня знизився на п’ять відсоткових пунктів — із 74% до 69%. Це падіння збіглося в часі з масштабними ударами по Московській області, які стали одним із найбільш резонансних епізодів останніх місяців.
ISW також зазначає, що щотижневі соціологічні вимірювання ФОМ демонструють поступове зниження рівня довіри до Путіна, яке, за їхніми даними, триває з лютого 2026 року. Водночас аналітики наголошують, що в умовах авторитарної системи влади результати опитувань у Росії можуть зазнавати впливу з боку держави, однак навіть за таких обставин фіксуються ознаки зростання внутрішнього невдоволення та втоми від війни.
Окремо у звіті підкреслюється, що Кремль протягом усього періоду повномасштабного вторгнення намагався максимально ізолювати населення великих міст, насамперед Москви та Санкт-Петербурга, від безпосередніх наслідків бойових дій. Йшлося про посилення систем ППО, інформаційний контроль та обмеження доступу до даних про наслідки атак. Проте останні події свідчать про те, що ці заходи не змогли повністю захистити великі агломерації від впливу війни, що, ймовірно, й відображається у зростанні суспільного інтересу до її завершення.
Аналітики ISW роблять висновок, що поєднання регулярних атак на території РФ, інформаційного ефекту від них та поступового накопичення соціально-економічних проблем може формувати у частини російського суспільства запит на завершення бойових дій. Водночас відкриті антивоєнні настрої залишаються обмеженими через жорсткий контроль внутрішнього інформаційного простору та репресивну політику щодо інакодумства.
На цьому тлі звертається увага і на заяви української сторони. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомляв, що українська розвідка отримала документи, які містять внутрішні оцінки ситуації в Росії, зокрема щодо рівня підтримки керівництва країни та суспільних настроїв. За його словами, навіть офіційні дані, які надходять до Кремля, свідчать про наявність зростаючого невдоволення, хоча повнота цієї інформації може бути обмежена на рівні вищого керівництва.
У підсумку аналітики сходяться на думці, що нинішня динаміка інформаційних запитів, соціологічних показників і реакцій суспільства в Росії може свідчити про поступове формування запиту на завершення війни, однак його політичне оформлення залишається вкрай ускладненим через характер російської політичної системи та продовження бойових дій.
