Golosnovinua.com

Позначка: Японія

  • Удар по глобальній кіберзлочинності: Німеччина проникла в мережу хакерського угруповання Qilin та домоглася екстрадиції його ватажка з Японії

    Удар по глобальній кіберзлочинності: Німеччина проникла в мережу хакерського угруповання Qilin та домоглася екстрадиції його ватажка з Японії

    Правоохоронні органи Німеччини провели одну з наймасштабніших спецоперацій у сфері протидії кіберзлочинності, завдавши відчутного удару по інфраструктурі транснаціонального хакерського синдикату Qilin. 28-річного громадянина Російської Федерації Володимира К., відомого в цифровому підпіллі під псевдонімом snake і визнаного одним із ватажків угруповання, було затримано на території Японії та передано німецькому правосуддю. За рівнем небезпеки та агресивності вимагання Qilin належить до провідних глобальних кіберзагроз сучасності: починаючи з 2024 року група атакувала майже 4000 комерційних підприємств і державних установ по всьому світу, вимагаючи викупів на астрономічну суму близько 3 мільярдів доларів, з яких постраждалі компанії виплатили понад 140 мільйонів.

    Успішній нейтралізації одного з лідерів синдикату передувала безпрецедентна операція кіберрозвідки, яку впродовж кількох місяців вели слідчі федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Німецькі фахівці змогли таємно інфільтруватися в закриту мережу хакерів, встановити повний моніторинг цифрових слідів і відстежувати рух викрадених фінансових коштів у криптовалютах. Фахівці отримали негласний віддалений доступ до робочих комп’ютерів зловмисників і в режимі реального часу відстежували їхнє внутрішнє спілкування. Саме перехоплення приватного листування дозволило з’ясувати плани росіянина вирушити у спільну туристичну поїздку з дівчиною до Японії. Завдяки миттєвій координації дій із японськими партнерами підозрюваного затримали в Осаці, а на початку жовтня доправили під вартою до ФРН, попри те, що між державами немає формальної двосторонньої угоди про екстрадицію.

    Безпосередньою підставою для кримінального переслідування стала масштабна кібератака на велику німецьку логістичну компанію восени 2024 року, під час якої хакери заблокували корпоративні сервери та вимагали понад 165 тисяч доларів викупу. Загалом лише на території Німеччини від програм-вимагачів Qilin постраждало близько 150 організацій. Хоча слідчим вдалося ідентифікувати особи ще трьох ключових фігурантів мережі, вони продовжують переховуватися на території РФ, де традиційно користуються негласним імунітетом від переслідування за атаки проти західних цілей.

    Цей прецедент вкотре засвідчив, що кіберзлочинність стала невіддільним елементом гібридної експансії Москви проти міжнародної безпеки. В умовах повномасштабної агресії проти України кібератаки використовуються Кремлем як повноцінна зброя для дестабілізації критичної інфраструктури, енергетичних систем, банківських установ і військових ланцюгів управління — з 2022 року українські сили нейтралізували вже понад 16 тисяч ворожих кіберінцидентів. Затримання та екстрадиція впливового російського хакера продемонстрували, що транскордонна співпраця демократичних держав здатна долати складні юридичні бар’єри та притягувати організаторів цифрового терору до відповідальності навіть за межами їхніх традиційних юрисдикцій.

     

  • Вітрова революція в океані: японські гіганти повертають епоху вітрил заради мільйонної економії

    Вітрова революція в океані: японські гіганти повертають епоху вітрил заради мільйонної економії

    Японські судноплавні корпорації розпочали масштабну технологічну трансформацію морських перевезень, повертаючи на сучасні комерційні судна жорсткі вітрила та гігантські повітряні змії. Головна мета інновації полягає у кардинальному скороченні споживання дорогого палива та зменшенні шкідливих викидів вуглекислого газу в атмосферу. У понеділок на південнокорейському острові Кодже компанія Mitsui OSK Lines офіційно презентувала новітній танкер для транспортування скрапленого природного газу, оснащений двома високотехнологічними жорсткими вітрилами. Це унікальне судно було побудоване на потужностях південнокорейського суднобудівного гіганта Hanwha Ocean на спеціальне замовлення американської енергетичної корпорації Chevron.

    «Завершено технологію, яка вперше у світі використовує силу вітру за принципом вітрил яхти», – заявив представник Mitsui OSK.

    Два масивні вітрила симетрично розташовані по обидва боки носової частини танкера. Кожна така конструкція, змонтована безпосередньо на палубі, має близько 15 метрів завширшки та здатна висуватися на максимальну висоту до 49 метрів. Для забезпечення максимальної ефективності вітрила можуть автоматично обертатися на 180 градусів у різні боки, ловлячи найвигідніші повітряні потоки. Ця інноваційна система отримала назву Wind Challenger, і її розробка спільно з провідними університетами тривала з 2009 року. Сучасні датчики безперервно аналізують напрямок і швидкість вітру, після чого бортовий комп’ютер самостійно регулює кут нахилу та висоту вітрил.

    Усі елементи вітрил виготовлені з надлегкого, але надзвичайно міцного склопластику, що дозволяє витримувати суворі морські шторми. Така аеродинамічна конструкція покликана максимально скоротити використання скрапленого газу як основного пального для двигунів. За попередніми розрахунками інженерів компанії, танкер із двома жорсткими вітрилами зможе зменшити загальні витрати палива на 12 відсотків. На цьому корпорація не зупиняється: друге аналогічне судно планується спустити на воду вже у 2026 році. Одночасно японський перевізник веде переговори з великими корейськими верфями щодо проєктування ще потужнішої версії танкера, який нестиме одразу чотири вітрила. Наразі в експлуатації перебувають три судна із системою Wind Challenger, проте керівництво компанії планує розширити цей екологічний флот до 25 одиниць до 2030 року та до 80 одиниць до 2035 року.

    Інші ключові гравці японського судноплавного ринку також активно шукають альтернативні способи економії енергоресурсів. Зокрема, компанія NYK Line у 2024 році успішно встановила на своєму балкері так зване всмоктувальне вітрило. Ця специфічна технологія захоплює та штучно посилює зустрічний потік вітру, а різниця тиску, що виникає внаслідок цього фізичного процесу, створює додаткову тягу для руху багатотонного судна. Своєю чергою корпорація Kawasaki Kisen Kaisha зробила стратегічну ставку на використання гігантських повітряних зміїв. Її флагманська система Seawing має форму класичного параплана та використовує потужніші повітряні потоки на великій висоті, перетворюючи їхню кінетичну енергію на рушійну силу. Спочатку цю унікальну технологію розробляв як стартап один із підрозділів європейського авіабудівного гіганта Airbus, але у 2024 році весь цей бізнес викупила японська судноплавна компанія.

    За даними інженерів Kawasaki Kisen, повітряні змії мають суттєву перевагу над жорсткими вітрилами, оскільки потребують значно менше вільного простору на палубі. Це робить їх монтаж простішим та дозволяє встановлювати обладнання на значно ширший спектр комерційних суден різного призначення. На даному етапі компанія проводить активні демонстраційні випробування змія площею близько 600 квадратних метрів. Очікується, що його повноцінне використання дозволить скоротити споживання пального більш ніж на 10 відсотків. Корпорація має намір встановити серійну систему Seawing на своєму першому балкері вже у 2027 році, а до 2029 року оснастити нею щонайменше п’ять вантажних суден. Окрім цього, розробники переконані, що комбінація відразу кількох технологій використання енергії вітру може забезпечити ще більший економічний ефект. Саме тому паралельно створюються інноваційні роторні вітрила – циліндричні конструкції, що обертаються на палубі для захоплення вітрової енергії.

  • «Ядерну Росію перемогти неможливо»: Москва пригрозила Японії через Курильські острови

    «Ядерну Росію перемогти неможливо»: Москва пригрозила Японії через Курильські острови

    Територіальна суперечка між Росією та Японією навколо чотирьох островів у Тихому океані отримала новий небезпечний вимір. Голова Державної думи РФ В’ячеслав Володін, коментуючи позицію Токіо щодо спірних територій, прямо нагадав про ядерний статус Росії та заявив, що таку державу нібито «неможливо перемогти». Заява прозвучала після різкого загострення відносин між країнами у серпні 2026 року — на тлі першого візиту Володимира Путіна на Ітуруп, військових навчань РФ поблизу островів і дипломатичних протестів Японії.

    Володін звинуватив японську владу в поверненні до «конфронтаційної риторики», пов’язавши це з багаторічною суперечкою щодо островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і групи Хабомаї. Саме ці території Москва називає Південними Курилами, а Токіо — Північними територіями.

    У своїй заяві голова Держдуми звернувся до подій Другої світової війни, після чого перевів розмову у площину ядерного стримування. Він заявив, що Росія є ядерною державою і тому її нібито неможливо перемогти. Таким чином, один із найвищих представників російської влади фактично використав ядерний статус РФ як аргумент у територіальній суперечці з сусідньою державою.

    Нинішній конфлікт значно загострився 13 серпня, коли Володимир Путін відвідав Ітуруп — найбільший із чотирьох островів, на які претендує Японія. Це був його перший візит на спірний архіпелаг. Путін відвідав школу, лікарню та підприємство з перероблення риби, а сама поїздка була сприйнята Москвою як демонстрація російського контролю над територією.

    Реакція Токіо була негайною. Міністерство закордонних справ Японії викликало російського посла Миколу Ноздрьова і заявило йому офіційний протест. Глава японського МЗС Тосіміцу Мотегі наголосив, що Північні території є островами, над якими Японія має суверенітет, а візит російського президента суперечить послідовній позиції Токіо. Японська сторона назвала поїздку «абсолютно неприйнятною» і заявила, що вона ще більше погіршує двосторонні відносини, які й без того перебувають у складному стані через російську війну проти України.

    Загострення не обмежилося дипломатією. У серпні Росія активізувала військову діяльність у районі островів. Міністр оборони Японії 25 серпня підтвердив, що Токіо знає про оголошені Росією ракетні навчання Тихоокеанського флоту поблизу Північних територій. За його словами, російські військові продовжують активність навколо Японії навіть на тлі війни проти України, а японське оборонне відомство уважно стежить за такими діями.

    Японські сили самооборони протягом серпня також неодноразово фіксували пересування російських військових кораблів біля країни — зокрема через протоки Цугару та Соя. Міністерство оборони Японії публікувало повідомлення про рух російських корветів, ракетних кораблів, підводного човна та інших суден.

    Суперечка навколо чотирьох островів залишається однією з найтриваліших неврегульованих територіальних проблем у Східній Азії. Радянський Союз зайняв острови наприкінці Другої світової війни, і відтоді вони перебувають під контролем Москви. Японія наполягає, що Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї не є частиною Курильських островів у тому значенні, від яких вона відмовилася після війни, і вважає їх своєю невіддільною територією.

    Саме через цю суперечку Японія і Радянський Союз, а згодом Японія та Росія, так і не змогли укласти повноцінний мирний договір після Другої світової війни.

    Певний час Москва і Токіо намагалися домовитися. Сторони вели переговори щодо мирного договору, організовували безвізові поїздки колишніх японських мешканців островів та обговорювали спільну економічну діяльність. Проте після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та введення Японією санкцій Москва у березні 2022 року оголосила про припинення переговорів щодо мирного договору та призупинення низки двосторонніх програм.

    Після серпневого візиту Путіна ситуація погіршилася ще більше. 18 серпня російське МЗС вже саме викликало посла Японії в Москві та висловило протест через висловлювання японського керівництва. Російська сторона звинуватила Токіо в «антиросійській» позиції й знову заявила, що суверенітет Москви над островами нібито не підлягає сумніву.

    На цьому тлі заява Володіна про ядерний статус РФ виглядає не просто черговою різкою реплікою російського політика, а частиною ширшої ескалаційної риторики. Москва останніми роками неодноразово використовувала згадки про ядерну зброю як інструмент політичного тиску, однак тепер такий аргумент прозвучав уже безпосередньо в контексті суперечки з Японією.

    Для Токіо тема особливо чутлива ще й через історичний контекст. Японія залишається єдиною державою у світі, проти якої під час війни була застосована ядерна зброя — у серпні 1945 року атомних ударів зазнали Хіросіма та Нагасакі. Саме тому будь-які ядерні погрози у японському напрямку мають особливо резонансний характер.

    Водночас нинішнє загострення відбувається на тлі ширшого посилення військової напруги навколо Японії. Токіо дедалі частіше заявляє про активність не лише російських, а й китайських військово-морських сил поблизу своїх територіальних вод. На початку серпня японський міністр оборони називав спільну активність російських і китайських кораблів навколо країни демонстративною та такою, що викликає серйозне занепокоєння для національної безпеки.

    Тож суперечка за чотири острови, яка десятиліттями залишалася переважно дипломатичною проблемою, дедалі більше переходить у площину військово-політичного протистояння. Візит Путіна на Ітуруп, ракетні навчання, взаємні виклики послів і тепер уже згадка Москви про ядерний статус показують: у відносинах Росії та Японії один із найстаріших територіальних конфліктів Азії знову стає потенційно небезпечною точкою напруги.

  • Путін догрався з Курилами: Японія готує нову відповідь Росії і розглядає санкції

    Путін догрався з Курилами: Японія готує нову відповідь Росії і розглядає санкції

    Японія розглядає можливість нових санкцій проти Росії після демонстративної поїздки Володимира Путіна на острів Ітуруп, який Москва контролює, а Токіо вважає частиною своїх Північних територій. Остаточного рішення щодо обмежень станом на 14 серпня немає, однак високопоставлений представник Міністерства закордонних справ Японії підтвердив, що уряд уже оцінює подальші кроки у відповідь.

    Про це повідомило Kyodo News. За словами японського посадовця, серед варіантів справді розглядаються додаткові санкції проти РФ.

    «Ми розглядаємо, які кроки зробити далі», — заявив представник японського зовнішньополітичного відомства журналістам.

    Візит Путіна на Ітуруп відбувся 13 серпня. Для нинішнього російського лідера це була перша поїздка на острови, навколо яких Москва і Токіо сперечаються вже понад вісім десятиліть.

    Російський президент відвідав школу, лікарню та рибопереробне підприємство, поспілкувався з місцевими жителями й зустрівся з губернатором Сахалінської області Валерієм Лімаренком. Російські державні медіа активно висвітлювали поїздку як звичайний внутрішній візит глави держави.

    Для Японії ця подія має зовсім інше значення.

    Токіо назвав візит «абсолютно неприйнятним»

    Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі різко засудила поїздку Путіна.

    За її словами, візит зачіпає почуття японського народу і є «абсолютно неприйнятним». Японський уряд наголосив, що неодноразово закликав Москву відмовитися від такої поїздки, однак російська сторона ці звернення проігнорувала.

    Міністерство закордонних справ Японії викликало російського посла Миколу Ноздрьова і вручило йому офіційний протест.

    Глава японського МЗС Тошіміцу Мотегі повторив позицію Токіо: чотири південні острови є невіддільною частиною території Японії з історичної та міжнародно-правової точки зору.

    Москва протест відкинула.

    Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Ітуруп та інші острови Курильського ланцюга Росія вважає своєю територією, а поїздки президента всередині РФ нібито не можуть бути предметом обговорення з іншими державами.

    Чому Росія і Японія досі сперечаються за острови

    Територіальна суперечка бере початок із завершення Другої світової війни.

    Радянські війська зайняли чотири південні острови Курильського архіпелагу — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї — у серпні 1945 року, вже в останні дні війни.

    Японське населення островів після встановлення радянського контролю було виселене.

    Токіо відтоді не визнає російський суверенітет над чотирма островами та офіційно називає їх Північними територіями.

    Саме ця суперечка залишається головною причиною того, що Росія та Японія навіть через понад 80 років після завершення Другої світової війни так і не підписали повноцінний мирний договір.

    За різними оцінками, до радянського захоплення на спірних островах проживали близько 17 тисяч японців. Сьогодні там мешкають приблизно 20 тисяч громадян Росії.

    За Абе сторони майже підійшли до компромісу

    Найближче Москва і Токіо підійшли до потенційного врегулювання за часів прем’єрства Сіндзо Абе.

    Абе особисто зустрічався з Путіним десятки разів і намагався знайти формулу для укладення мирного договору.

    У 2018 році сторони домовилися прискорити переговори на основі радянсько-японської декларації 1956 року. Вона передбачала можливість передачі Японії острова Шикотан і групи Хабомаї після укладення мирного договору.

    Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну фактично зруйнувало цей дипломатичний процес.

    Японія приєдналася до санкцій G7, запровадила обмеження проти російських чиновників, компаній та фінансового сектору і почала активно підтримувати Україну. У відповідь Москва у 2022 році вийшла з переговорів щодо мирного договору.

    Візит Путіна на Ітуруп тепер додатково демонструє, наскільки далеко сторони відійшли від колишніх спроб компромісу.

    Путін перед візитом атакував Японію словами

    Ще напередодні поїздки на Ітуруп Путін виступив із різкою критикою Токіо.

    12 серпня під час перебування на Сахаліні він спостерігав за навчаннями Тихоокеанського флоту та заявив, що Японія нібито безпідставно визначила Росію одним із головних джерел загрози.

    Російський президент також назвав японські санкції через війну проти України «неспровокованими» і вкотре заявив, що острови стали російськими за підсумками Другої світової війни.

    Токіо таку інтерпретацію не приймає.

    У Японії змінилася оборонна політика

    Додатковий контекст конфлікту створює нова оборонна стратегія Японії.

    У серпні Токіо оприлюднив нову Білу книгу з питань оборони, де особливу увагу приділив поглибленню військової співпраці Росії з Китаєм та КНДР.

    Японія дедалі відкритіше розглядає російську військову активність на Далекому Сході як загрозу власній безпеці.

    На цьому тлі Путін прибув на Сахалін, відвідав навчання Тихоокеанського флоту, а наступного дня вирушив безпосередньо на спірний Ітуруп.

    Аналітики розглядають послідовність цих подій як демонстративний сигнал Токіо.

    ISW побачив ширший задум Кремля

    Інститут вивчення війни також звернув увагу на візит Путіна.

    За оцінкою аналітиків, Кремль може використовувати територіальну суперечку, щоб тиснути на Токіо та стримувати його від подальшого посилення оборонного потенціалу.

    До цього додається ще одна тема — російський «тіньовий флот».

    Під час поїздки на Далекий Схід Путін пригрозив, що Москва може почати затримувати іноземні торгові судна у відповідь на можливі захоплення російських кораблів європейськими країнами.

    13 серпня Reuters повідомляв, що російський президент пригрозив «дзеркальною» відповіддю, якщо європейські держави почнуть затримувати російські судна, які використовуються для обходу санкцій.

    Тому конфлікт довкола Ітурупа розгортається вже не лише навколо старої територіальної суперечки.

    Він переплітається з війною Росії проти України, санкціями, безпекою в Індо-Тихоокеанському регіоні та дедалі тіснішим військовим партнерством Москви і Пекіна.

    Україна підтримала Японію

    Київ також відреагував на поїздку Путіна.

    Українське МЗС засудило візит російського президента на Ітуруп і підтримало позицію Японії щодо територіальної належності островів.

    Україна ще у жовтні 2022 року офіційно визнала Північні території окупованими Росією та підтримала суверенітет Японії над ними.

    Така позиція цілком вписується у ширший український принцип невизнання територіальних змін, здійснених силовим шляхом.

    Чи справді Японія введе нові санкції

    Поки цього не відбулося.

    Інформація Kyodo означає лише те, що японський уряд оцінює можливі заходи і серед них обговорюються додаткові санкції. Які саме обмеження можуть бути запроваджені, японське МЗС не уточнило.

    Не названі ані потенційні фізичні особи, ані російські компанії, банки чи галузі, які можуть потрапити під нові заходи.

    Тому твердження, що Японія вже готує конкретний санкційний пакет, було б передчасним.

    Однак сам факт того, що санкції офіційно розглядаються як можлива відповідь на візит Путіна, є новим етапом у загостренні відносин.

    Конфлікт, який триває понад 80 років, знову загострився

    Візит Путіна на Ітуруп став не просто символічною поїздкою.

    Російський президент уперше особисто відвідав один із чотирьох островів, на які претендує Японія, у момент, коли відносини Москви і Токіо вже перебувають на найнижчому рівні за багато років.

    Японія відповіла офіційним дипломатичним протестом, публічним засудженням на рівні прем’єр-міністерки та почала обговорювати подальші заходи, включно з новими санкціями.

    Москва, своєю чергою, демонструє, що не збирається поступатися у територіальній суперечці.

    Тому після десятиліть невдалих переговорів питання Курильських островів знову перетворюється з історичного дипломатичного спору на активний геополітичний конфлікт.

    І цього разу він безпосередньо пов’язаний не лише з відносинами Росії та Японії, а й із ширшою міжнародною ізоляцією Москви через війну проти України.

  • Японія викликає посла РФ через візит Путіна на Ітуруп: Токіо заявило про порушення своїх прав

    Японія викликає посла РФ через візит Путіна на Ітуруп: Токіо заявило про порушення своїх прав

    Японія висловила рішучий протест Росії через візит російського президента Володимира Путіна на острів Ітуруп, який Токіо вважає частиною своєї території. У японському уряді наголосили, що поїздка російського лідера на спірний острів не узгоджується з позицією Японії щодо так званих Північних територій.

    Про це повідомляє Kyodo News із посиланням на заяви японських посадовців.

    Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявила, що Ітуруп є невід’ємною частиною японської території. За її словами, Токіо не може погодитися з візитом Путіна на острів без узгодження з японською стороною.

    Глава японського уряду наголосила, що позиція Токіо ґрунтується не лише на історичних аргументах, а й на трактуванні міжнародного права. Вона зазначила, що поїздка Путіна на Ітуруп є несумісною з послідовною позицією Японії щодо Північних територій.

    Йдеться про чотири острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї. Японія називає їх Північними територіями та вважає своїми. Росія контролює ці острови з кінця Другої світової війни, однак Токіо не визнає російської юрисдикції над ними.

    Після візиту Путіна японський уряд вирішив викликати посла Росії в Японії Миколу Ноздрєва. Токіо передав йому офіційний протест через поїздку російського президента.

    Міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотеґі заявив журналістам, що під час зустрічі з російським дипломатом закликав його передати протест японської сторони уряду РФ. Ноздрєв, відповідаючи японською мовою, утримався від коментарів.

    Територіальна суперечка навколо островів має тривалу історію. Японія стверджує, що Радянський Союз зайняв чотири острови невдовзі після капітуляції Японії у 1945 році, і відтоді Токіо послідовно вимагає їх повернення.

    Росія, зі свого боку, вважає суверенітет над островами результатом Другої світової війни та не визнає територіальних претензій Японії.

    Саме ця суперечка протягом десятиліть залишається однією з ключових перешкод для повноцінного врегулювання відносин між двома країнами. Росія та Японія досі не підписали мирний договір за підсумками Другої світової війни.

    Візит Путіна на Ітуруп відбувся на тлі складних відносин між Москвою та Токіо. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Японія приєдналася до санкцій проти РФ, що додатково ускладнило двосторонній діалог.

    Для Токіо питання Північних територій залишається принциповим. Японська влада регулярно наголошує на необхідності повернення спірних островів та збереженні своєї позиції щодо їхньої територіальної належності.

    Водночас для Кремля демонстрація контролю над Курильськими островами має не лише політичне, а й стратегічне значення. Росія розглядає цей регіон як важливу частину власної системи безпеки на Далекому Сході.

    Таким чином, поїздка Путіна на Ітуруп стала черговим приводом для загострення давньої територіальної суперечки між Росією та Японією. Токіо вже заявило про протест на дипломатичному рівні, тоді як Москва продовжує вважати острови своєю територією/

  • КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети у напрямку Східного моря на тлі підготовки Південної Кореї та США до спільних військових навчань. У Сеулі заявили про посилення моніторингу ситуації та готовність реагувати на можливі подальші провокації з боку Пхеньяна.

    Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.

    За даними південнокорейських військових, запуск зафіксували близько 6:00 ранку 12 серпня. Балістичну ракету запустили з району Вонсана, розташованого на східному узбережжі Північної Кореї, після чого вона полетіла у напрямку Східного моря, яке в Японії називають Японським морем.

    JCS не повідомив усіх характеристик запущеної ракети. Південнокорейські військові продовжують аналізувати траєкторію її польоту, дальність та інші технічні параметри.

    Після запуску Південна Корея посилила спостереження за територією КНДР та привела відповідні сили в стан підвищеної готовності. У Сеулі також заявили, що підтримують тісний обмін інформацією зі США та Японією щодо дій Пхеньяна.

    «Південна Корея, США та Японія підтримують повну бойову готовність, тісно обмінюючись інформацією щодо запуску балістичної ракети Північною Кореєю», — заявили в JCS.

    Новий запуск відбувся буквально напередодні щорічних спільних військових навчань Південної Кореї та США. Маневри мають розпочатися наступного тижня і традиційно викликають різку реакцію Пхеньяна.

    Північнокорейська влада регулярно заявляє, що спільні навчання Сеула та Вашингтона є підготовкою до можливого нападу на КНДР. США та Південна Корея, зі свого боку, наголошують на оборонному характері таких маневрів та необхідності підтримувати готовність союзників на тлі військової активності Північної Кореї.

    Пхеньян уже неодноразово відповідав на подібні навчання випробуваннями ракет та іншого озброєння. Таким чином КНДР демонструє, що розглядає військову активність США та Південної Кореї як безпосередню загрозу своїй безпеці та готова використовувати ракетні випробування як інструмент політичного й військового тиску.

    Нинішній запуск є вже другим відомим випробуванням балістичної ракети КНДР за останній час. Попередній запуск відбувся минулого четверга. Повторне застосування балістичного озброєння свідчить про те, що Пхеньян продовжує підтримувати високий рівень військової активності, попри міжнародну критику.

    Окрему увагу до ракетної програми КНДР привертає її співпраця з Росією. Москва дедалі активніше використовує північнокорейське озброєння під час війни проти України. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія збільшує застосування балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї.

    Співпраця між Москвою та Пхеньяном у військовій сфері останніми роками значно посилилася. Північна Корея, за даними української та західної сторони, постачає Росії боєприпаси та ракети для використання у війні проти України. Натомість Росія може передавати КНДР технології, військові знання та іншу допомогу.

    Україна також попереджала про можливу появу північнокорейських військових і ракетних підрозділів на території Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що в разі розгортання ракетних підрозділів КНДР у Росії вони можуть розглядатися як законні військові цілі.

    Таким чином, нинішній запуск ракети має значення не лише для ситуації на Корейському півострові. Він відбувається в умовах активного військового співробітництва Пхеньяна та Москви, а північнокорейська ракетна програма вже безпосередньо пов’язана з війною Росії проти України.

    Поки що Південна Корея не повідомляла про ознаки масштабнішої атаки або підготовку КНДР до безпосереднього військового конфлікту. Водночас Сеул, Вашингтон і Токіо продовжують стежити за ситуацією та координувати свої дії на випадок нових запусків.

    На тлі майбутніх спільних навчань США та Південної Кореї нове випробування може бути насамперед демонстрацією сили з боку Пхеньяна та сигналом про його готовність реагувати на військову активність союзників. Водночас остаточні технічні характеристики ракети та її тип мають бути встановлені після завершення аналізу даних південнокорейськими та американськими військовими.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    Північна Корея 6 серпня провела новий запуск балістичної ракети малої дальності у напрямку Японського моря, яке у Південній Кореї називають Східним морем. Запуск стався лише через кілька днів після різкої заяви сестри північнокорейського лідера Кім Йо Чжон, яка пригрозила «додатковими військовими кроками» у відповідь на посилення оборонних можливостей Японії. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, одну ракету запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Вона пролетіла у східному напрямку та впала в море. Південнокорейські військові разом із США та Японією відстежували політ і аналізують характеристики ракети.

    Міністерство оборони Японії повідомило, що ракета не залетіла на територію країни й не створила прямої загрози для японських островів. Інформації про пошкодження суден або літаків також не надходило. Токіо й Сеул водночас засудили запуск як порушення резолюцій Ради Безпеки ООН, які забороняють Північній Кореї використовувати балістичні ракетні технології.

    Запуск стався після погроз Кім Йо Чжон

    Нова ракетна демонстрація відбулася на тлі жорсткої риторики Пхеньяна щодо Японії.

    4 серпня Кім Йо Чжон, впливова сестра Кім Чен Ина, заявила, що Північна Корея не залишатиметься «пасивним спостерігачем» за військовим посиленням Токіо. Вона звинуватила Японію у переході від суто оборонної політики до розвитку можливостей для завдання ударів за межами власної території.

    Особливе невдоволення Пхеньяна викликало випробування Японією американської крилатої ракети Tomahawk із борту есмінця Chokai та участь японських військових у спільних навчаннях із США та Філіппінами.

    Кім Йо Чжон заявила, що такі кроки створюють нові ризики для безпеки регіону та можуть змусити КНДР вдатися до додаткових військових заходів. Яких саме — вона не уточнила.

    Через два дні після цієї заяви Пхеньян провів новий запуск.

    Японія посилює власні ударні можливості

    Риторика КНДР виникла не на порожньому місці.

    Японія протягом останніх років проводить наймасштабнішу трансформацію своєї оборонної політики за післявоєнний період. Токіо збільшує військові витрати, закуповує далекобійні ракети, розвиває протиракетну оборону та тісніше координує дії зі США і Південною Кореєю.

    Одним із найбільш символічних кроків стала закупівля американських Tomahawk, які можуть завдавати ударів на значній відстані.

    Для Японії це частина так званої counterstrike capability — спроможності завдавати ударів у відповідь по пускових позиціях потенційного противника.

    Токіо пояснює ці зміни загрозами з боку КНДР, Китаю та Росії.

    У японському оборонному відомстві неодноразово наголошували, що Північна Корея вже має велику кількість балістичних ракет різної дальності та продовжує швидко вдосконалювати їхні характеристики.

    У новому огляді Міноборони Японії зазначається, що КНДР прагне отримати можливості для ведення збройного конфлікту зі США та їхніми союзниками, паралельно розширюючи ядерний і ракетний арсенал.

    Союз Пхеньяна і Москви прискорив розвиток ракет

    Окрему стурбованість Японії та Південної Кореї викликає дедалі тісніша військова співпраця КНДР з Росією.

    Після укладення у 2024 році договору про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним співпраця двох держав різко розширилася.

    Пхеньян передає Москві артилерійські боєприпаси, ракети та інше військове обладнання. Північнокорейські військовослужбовці також були залучені на боці Росії.

    Для КНДР війна проти України створила унікальну можливість випробовувати власні ракетні системи у реальних бойових умовах та отримувати дані про їхню точність, надійність і здатність долати сучасну ППО.

    Саме цей фактор західні й азійські аналітики вважають одним із найбільш небезпечних наслідків російсько-північнокорейського союзу.

    КНДР уже розгортає ракетний підрозділ у Росії

    Напередодні нинішнього запуску з’явилася ще одна важлива інформація.

    Українська розвідка повідомила, що Північна Корея почала розгортання власного ракетного підрозділу на заході Росії.

    За українськими даними, до його складу можуть входити близько 90 військовослужбовців КНДР, шість пускових установок і до 120 балістичних ракет.

    Цей підрозділ потенційно може бути використаний для ударів по Україні.

    Інформація про нове розгортання додала ще один вимір до ракетної програми Пхеньяна: тепер її результати мають безпосереднє значення не лише для Корейського півострова чи Японії, а й для війни в Європі.

    Північнокорейські ракети вже застосовували проти України

    Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети KN-23 та KN-24 для атак по українських містах.

    За оцінками, ці ракети мають велику бойову частину, але поступаються сучасним російським аналогам у точності.

    Саме тому їх застосування проти міських районів створює додаткову небезпеку для цивільного населення.

    КНДР, зі свого боку, отримує можливість аналізувати результати бойового застосування й модернізувати системи.

    Для Південної Кореї та Японії це критично важливо, оскільки технології, які сьогодні випробовуються на війні проти України, у майбутньому можуть використовуватися безпосередньо проти них.

    Це не перший запуск у 2026 році

    Північна Корея активно випробовує ракети протягом усього року.

    За відкритими даними, балістичні запуски вже відбувалися у січні та навесні.

    У березні КНДР запускала серію ракет у період американсько-південнокорейських військових навчань. Пхеньян традиційно називає такі навчання репетицією вторгнення й використовує їх як обґрунтування для демонстративних випробувань власної зброї.

    Нинішній запуск також відбувається незадовго до чергових великих спільних навчань США і Південної Кореї.

    AP зазначає, що маневри мають розпочатися пізніше у серпні. У минулому Північна Корея регулярно відповідала на них ракетними запусками та іншими військовими демонстраціями.

    КНДР може використати запуск і як політичний сигнал

    Ракетні випробування Північної Кореї зазвичай мають одразу кілька функцій.

    Перша — технічна: перевірити нову або модернізовану систему.

    Друга — військова: тренувати розрахунки та відпрацьовувати застосування озброєння.

    Третя — політична: продемонструвати сусідам і США готовність до ескалації.

    У нинішньому випадку політичний сигнал особливо очевидний через заяву Кім Йо Чжон щодо Японії лише за два дні до пуску.

    Проте без офіційного повідомлення КНДР про мету випробування не можна стверджувати, що ракета була прямою відповіддю саме на японські дії.

    Чому Вонсан часто використовується для запусків

    Місто Вонсан розташоване на східному узбережжі КНДР і давно є одним із районів, звідки Пхеньян проводить ракетні випробування.

    Географічно це зручно: ракети можуть летіти на схід над морем, мінімізуючи ризик падіння уламків на населені райони Північної Кореї.

    У минулі роки з району Вонсана вже неодноразово запускали ракети малої дальності.

    Тому сам вибір місця не обов’язково свідчить про появу нового типу озброєння.

    Південнокорейські, японські та американські фахівці зараз аналізують дальність, максимальну висоту, швидкість і траєкторію польоту, щоб визначити конкретний тип ракети.

    США, Японія і Південна Корея дедалі тісніше координуються

    Ракетні випробування Пхеньяна одночасно підштовхують його сусідів до більш тісної оборонної співпраці.

    США, Південна Корея та Японія останніми роками розширили обмін даними щодо північнокорейських ракетних запусків у режимі реального часу.

    Вони також регулярно проводять спільні морські та повітряні навчання.

    Для Пхеньяна така співпраця є ще одним аргументом на користь розвитку власного ракетно-ядерного потенціалу.

    Так утворюється замкнене коло: КНДР нарощує озброєння, сусіди посилюють оборону, а Пхеньян використовує це посилення як пояснення нових ракетних випробувань.

    Китай теж тисне на Японію

    Північнокорейська риторика проти Токіо накладається на паралельне зростання напруги між Японією та Китаєм.

    Пекін також критикує японське переозброєння і дедалі тіснішу військову співпрацю зі США.

    Японія, зі свого боку, вважає посилення військової координації Китаю, Росії та Північної Кореї одним із головних викликів для власної безпеки.

    Таким чином, новий запуск КНДР є частиною значно ширшого процесу — стрімкої мілітаризації Східної Азії.

    Для України цей запуск теж має значення

    На перший погляд ракета, яка впала в Японське море, не має прямого зв’язку з війною в Україні.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від попередніх років.

    КНДР уже безпосередньо бере участь у підтримці російської війни: передає боєприпаси, ракети та військовий персонал.

    Кожне нове випробування північнокорейської балістичної системи потенційно дає Пхеньяну нові технологічні дані, які можуть бути використані для вдосконалення озброєнь, що згодом потрапляють до Росії.

    Тому для Києва розвиток північнокорейської ракетної програми стає вже не віддаленою азійською проблемою, а елементом власної безпеки.

    Нинішній запуск не завдав шкоди Японії й, за даними Токіо, не створив прямої загрози її території. Але його політичний контекст виглядає значно серйозніше: КНДР одночасно погрожує Японії, поглиблює військовий союз із Росією та нарощує ракетний потенціал, який дедалі активніше впливає на безпекову ситуацію одразу в Азії та Європі.

  • Україна розраховує на допомогу Японії у виробництві систем Patriot

    Україна розраховує на допомогу Японії у виробництві систем Patriot

    Україна розраховує на підтримку Японії у створенні власного виробництва зенітно-ракетних комплексів Patriot за американською ліцензією. Відповідний політичний діалог між країнами вже ведеться. Про це заявив перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця в інтерв’ю Kyodo News.

    За словами Кислиці, Україна зацікавлена у співпраці з Японією, яка є однією з небагатьох держав, що мають ліцензію на виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot.

    «Ми підтримуємо політичний діалог щодо пошуку шляхів співпраці у цьому питанні з Японією, яка є однією з небагатьох країн, що отримали ліцензію на виробництво зенітно-ракетної системи Patriot», — зазначив він.

    Представник Офісу президента наголосив, що комплекси Patriot мають виключно оборонне призначення. На його думку, саме тому пацифістська Конституція Японії не повинна стати юридичною перешкодою для розвитку такої співпраці з Україною.

    Водночас Кислиця не став коментувати, чи веде українська сторона переговори безпосередньо з японською компанією Mitsubishi Heavy Industries, яка є ліцензійним виробником систем Patriot у Японії.

    Україна продовжує шукати можливості для зміцнення власної системи протиповітряної оборони та розширення міжнародної кооперації у сфері виробництва сучасного озброєння. Співпраця з державами, які мають ліцензії на виготовлення Patriot, розглядається як один із можливих напрямків посилення обороноздатності країни.

    Нагадаємо, у травні уряд Японії вперше виділив кошти на механізм НАТО PURL для підтримки України. Токіо спрямував майже 14,7 млн доларів на закупівлю нелетального обладнання для українських потреб.

  • Міністр юстиції Японії прибув до Києва: вшанує пам’ять полеглих захисників та проведе офіційні зустрічі

    Міністр юстиції Японії прибув до Києва: вшанує пам’ять полеглих захисників та проведе офіційні зустрічі

    До Києва з офіційним візитом 21 липня прибув державний міністр юстиції Японії Мітані Хідехіро. Про його приїзд повідомило Посольство Японії в Україні.

    У межах візиту японський урядовець покладе квіти до Стіни пам’яті біля Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, де вшанує пам’ять українських військовослужбовців, які загинули, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.

    «Державний міністр юстиції Мітані Хідехіро перебуває з візитом у Києві. Пізніше сьогодні він покладе квіти до Стіни пам’яті біля Свято-Михайлівського монастиря, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників України», – повідомили у дипломатичному представництві Японії.

    Візит Мітані Хідехіро відбувається на тлі активного розвитку українсько-японського партнерства. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Японія стала одним із ключових міжнародних партнерів України, надаючи фінансову, гуманітарну та технічну допомогу, а також підтримуючи санкційну політику проти Російської Федерації.

    Одним із останніх прикладів двосторонньої співпраці стало підписання в Токіо угоди про реалізацію стипендіального проєкту в межах грантової допомоги JDS загальним обсягом близько 500 тисяч доларів. Програма передбачає навчання українських державних службовців у провідних японських університетах та підготовку фахівців, які після завершення навчання працюватимуть над реформами й відбудовою України.

    Українська влада зазначає, що реалізація проєкту дозволить не лише продовжити освітню програму JDS, а й зміцнити стратегічне партнерство між двома країнами та сформувати професійну мережу випускників японських вишів, які братимуть участь у розвитку державного управління.

    Крім освітнього напряму, Японія бере участь у збереженні української культурної спадщини. Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Токіо погодилося підтримати відновлення об’єктів Києво-Печерської лаври через механізми ЮНЕСКО. Відповідна домовленість стала одним із результатів двосторонніх переговорів, спрямованих на поглиблення гуманітарного та культурного співробітництва.

    Очікується, що під час перебування у Києві Мітані Хідехіро також проведе низку робочих зустрічей із представниками української влади. Хоча детальна програма візиту офіційно не оприлюднювалася, його приїзд розглядають як черговий сигнал незмінної підтримки України з боку Японії та готовності Токіо й надалі брати участь у післявоєнному відновленні країни, реалізації реформ і розвитку міжнародного партнерства.

  • Японія кардинально змінює систему розвідки: причиною стала активність російських шпигунів

    Японія кардинально змінює систему розвідки: причиною стала активність російських шпигунів

    Японія розпочала наймасштабнішу реформу власної розвідувальної та контррозвідувальної системи з часів завершення Другої світової війни. Влада країни має намір створити повноцінну службу зовнішньої розвідки, суттєво розширити повноваження спецслужб та посилити боротьбу з іноземними агентами після того, як російські спецслужби активізували спроби отримати доступ до японських технологій, які можуть використовуватися для виробництва озброєння у війні проти України. Про це повідомляє The Guardian.

    Протягом десятиліть Японію вважали однією з найменш захищених демократичних держав у сфері протидії шпигунству. На відміну від багатьох західних країн, шпигунська діяльність тут тривалий час не була окремим кримінальним злочином, а суворі конституційні гарантії приватності значно обмежували можливості правоохоронців і спецслужб вести спостереження за підозрюваними іноземними агентами.

    Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально змінило підхід Токіо до питань національної безпеки. За інформацією японських ЗМІ, після того як десятки російських дипломатів і співробітників спецслужб були вислані з європейських країн, значна частина агентурної мережі почала переміщуватися до Японії. За оцінками місцевої преси, на території країни діяли щонайменше 120 російських шпигунів, які намагалися встановлювати контакти з представниками високотехнологічних компаній та отримувати доступ до передових розробок.

    Одним із ключових центрів діяльності російської агентури, за даними журналістів, став офіс авіакомпанії “Аерофлот” у Токіо. Як стверджується, через нього організовували закупівлю технологічної продукції, що має критичне значення для російського військово-промислового комплексу.

    Також повідомляється про діяльність співробітника Служби зовнішньої розвідки Росії, який працював під прикриттям у торговому представництві та координував збір інформації. Крім того, японська поліція нещодавно викрила інженера місцевої компанії, якого підозрюють у передачі комерційних секретів російському куратору.

    Експерти пояснюють, що тривала вразливість Японії до шпигунської діяльності була наслідком історичного розвитку країни після Другої світової війни. Через негативний досвід політичних переслідувань та державного контролю влада десятиліттями уникала створення потужних спецслужб із широкими повноваженнями. Конституція країни надала громадянам надзвичайно сильний захист приватності листування та комунікацій, що значно ускладнювало проведення оперативно-розшукових заходів навіть щодо осіб, яких підозрювали у шпигунстві.

    Спроби змінити законодавство неодноразово наштовхувалися на опір суспільства. Зокрема, у 1985 році парламент відхилив законопроєкт про боротьбу зі шпигунством після масових протестів. Через це навіть сьогодні багатьох осіб, яких підозрюють у передачі секретної інформації іноземним державам, можуть притягати до відповідальності лише за порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію, а не за шпигунську діяльність.

    Попри це Японія все ж мала окремі елементи розвідувальної системи. Управління радіоелектронної розвідки країни функціонує ще з 1950-х років і тісно співпрацює з Агентством національної безпеки США. У спеціальному комплексі Міністерства оборони в центрі Токіо працюють близько 1700 співробітників, які здійснюють цілодобовий моніторинг цифрових каналів зв’язку та аналізують інформацію. Дані про діяльність цього підрозділу безпосередньо доповідають прем’єр-міністру Японії. Протягом багатьох років США також надавали японській стороні доступ до сучасних технологій електронної розвідки та кібермоніторингу.

    Тепер уряд прем’єр-міністра Санае Такаїчі вирішив суттєво посилити систему національної безпеки. Парламент уже ухвалив закон про створення Національної ради розвідки, яка координуватиме роботу різних спеціальних служб. Крім того, передбачено створення нового Національного бюро розвідки (NIB), яке має об’єднати діяльність окремих відомств.

    Найважливішою частиною реформи стане формування першої в сучасній історії Японії повноцінної служби зовнішньої розвідки. Вона виконуватиме функції, аналогічні американському ЦРУ або британській MI6. Запуск нового агентства планують здійснити на початку 2028 року, а вже до кінця 2026 року уряд має намір ухвалити пакет нових законів, які значно розширять можливості держави щодо виявлення та нейтралізації діяльності іноземних агентів.

    “В умовах швидкозмінної безпекової ситуації зростає необхідність боротися з іноземною інформаційною діяльністю, яка загрожує нашій національній безпеці, такою як крадіжка важливої інформації”, — заявив речник уряду Японії Мінору Кіхара.

    Посилення контррозвідки безпосередньо пов’язане й із підтримкою України. Раніше повідомлялося, що російські спецслужби активно намагаються отримувати через Японію високотехнологічні компоненти подвійного призначення, які можуть використовуватися для виробництва балістичних ракет, крилатих ракет, безпілотників та іншого озброєння. За оцінками експертів, значна частина сучасних російських ракет і дронів містить електронні компоненти японського виробництва, які потрапляють до Росії через мережу посередників у третіх країнах.

    Також повідомлялося, що російська військова розвідка шукає партнерів серед японських логістичних компаній для організації схем постачання санкційної продукції через інші держави. Крім того, раніше з’являлася інформація про можливі спроби Росії імпортувати авіаційне паливо японського виробництва через міжнародних торговельних посередників, обходячи чинні санкційні обмеження.