Позначка: ярмарки

  • «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    «Це зрада громади»: Ткаченко звинуватив Кличка і його людей у прикритті тіньових схем у Києві

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію Віталія Кличка в тому, що ті не просто не прибрали «чорні схеми» заробітку на столичних ярмарках, а фактично саботують зміни. За словами Ткаченка, за місяць після доручення мера навести лад немає «жодного результату», бо за затягуванням нібито стоять гроші, зв’язки й інтереси старої системи. Він назвав це зрадою громади під час війни і дорікнув міській владі тим, що «на банкети є і час, і гроші», а на захист критичної інфраструктури — ні. Такі заяви лягають у вже публічний конфлікт між КМВА і КМДА, який останні тижні загострився на тлі звинувачень у корупції та неефективному використанні бюджету столиці.

    У Києві загострився відкритий конфлікт між Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) та мерією Віталія Кличка. Начальник КМВА Тимур Ткаченко заявив, що чиновники КМДА продовжують кришувати тіньові схеми заробітку на міських ярмарках і свідомо гальмують спробу зробити цю сферу прозорою.

    Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

    «Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

    Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

    «Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

    Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

    «А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

    Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

    Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

    Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

    На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

  • Голова КМДА та депутати фігурують у корупційній справі щодо ярмарків

    Голова КМДА та депутати фігурують у корупційній справі щодо ярмарків

    У ході розслідування встановлено, що голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко, директор Департаменту промисловості Володимир Костіков, голови районів столиці, керівники комунальних підприємств «Світоч» та «Київська спадщина», а також афілійовані особи, зокрема Сергій Лещенко та народний депутат Артур Палатний, створили організовану злочинну групу.

    Суть схеми полягала у систематичному вимаганні грошей у підприємців, які беруть участь у міських ярмарках. Зловмисники використовували завищені тарифи, штучні адміністративні перепони, непрозорий розподіл торгових місць, відсутність чітких критеріїв допуску учасників та централізований облік, що дозволяло маніпулювати ситуацією та збагачуватися за рахунок бізнесу.

    Хоча офіційно ярмарки проводяться під егідою КМДА, погодження графіків і розміщення торгівельних точок використовувалося для тиску, шантажу та вигоди наближених структур. Відсутність електронного реєстру учасників, ручний розподіл місць і вибірковість у допуску грубо порушують принципи відкритості, прозорості та рівності.

    За фактом злочину Головним управлінням Служби безпеки України у місті Києві та Київській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 22025101110000954 від 1 серпня 2025 року за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    Розслідування триває, правоохоронці перевіряють усіх причетних до схеми.

  • Скандал навколо ярмарків у Дніпровському районі Києва: мільйонні втрати й антисанітарія

    Скандал навколо ярмарків у Дніпровському районі Києва: мільйонні втрати й антисанітарія

    У Дніпровському районі столиці зафіксовано масштабні проблеми з організацією сезонних ярмарків, які проводить комунальне підприємство «Світоч» відповідно до розпоряджень КМДА. Незважаючи на те, що у першому кварталі 2025 року участь у заходах взяли майже 5 тисяч підприємців, третина місць залишилася пустою.

    З 10 691 ярмаркового місця використано лише 7 176, тобто лише 67% потенціалу. За офіційними даними, до бюджету району надійшло 2,2 млн грн. Водночас втрачені доходи сягнули понад 4,4 млн грн — це вдвічі більше, ніж отримано.

    Такий провал викликає серйозні підозри: чи йдеться про слабке управління, брак прозорості чи навмисне обмеження доступу до ярмаркових місць для підприємців, які не належать до “своїх”? Особливо з огляду на те, що серед малого бізнесу в інших районах Києва існує високий попит на такі майданчики.

    Окрему тривогу викликає якість продукції, яку продають на цих ярмарках. На деяких локаціях фіксується продаж м’яса, риби, молочних продуктів без холодильників, просто під відкритим небом. Виявлено й факти реалізації прострочених продуктів, які не мали б потрапити на ринок узагалі.

    Це грубі порушення санітарних норм, що можуть становити небезпеку для здоров’я мешканців району, особливо у спекотний період.

    За даними з надійних джерел, голова Дніпровської РДА Андрій Паладій та начальник управління поліції району Олександр П’ятниківський не реагують належним чином на ситуацію. Навпаки, зафіксована стійка бездіяльність, яка створює умови для подальших порушень і монополізації ярмаркової інфраструктури.

    У зв’язку з виявленими порушеннями подано офіційну скаргу з вимогою провести перевірку діяльності КП «Світоч» і посадових осіб Дніпровської райдержадміністрації. Йдеться про встановлення причин неефективного використання ярмаркових площ, а також можливих схем із “допуском своїх” підприємців за негласними домовленостями.

    Якщо інформація підтвердиться, це може свідчити про зловживання службовим становищем, які завдали збитків бюджету і створили нерівні умови для бізнесу.

  • Ярмаркова мафія Києва: як чиновники збирають мільйони з малого бізнесу

    Ярмаркова мафія Києва: як чиновники збирають мільйони з малого бізнесу

    На офіційних звітах у Києві ярмарки виглядають як приклад прозорої підтримки малого бізнесу. Але за фасадом – відпрацьована корупційна схема, в якій задіяні чиновники КМДА, керівництво районів і «наглядачі», що щомісяця збирають мільйони з підприємців.

    За документами місця на ярмарках розподіляються через відкриті заявки, проте насправді підприємців відбирають вручну. Пріоритет мають ті, хто “домовився”. Без неформального «входу» – шансів немає: заявки відхиляються, а місця залишаються пустими або перепродаються втридорога.

    Всіма процесами, за інформацією джерел, керує директор департаменту КМДА Денис Костіков, людина, наближена до мера Києва Віталія Кличка та екснардепа Артура Палатного. Безпосередньо на місцях схему реалізують голови РДА, керівники комунальних підприємств «Світоч» та «Київська спадщина», а також «смотрящий» на прізвисько Лєший.

    За підрахунками, у деяких районах Києва до 40% площ на ярмарках стоять порожні. Але це не заважає списувати кошти – за них нібито сплачено. У Дарницькому районі таким чином «зникло» 2,4 млн грн лише за квартал, у Дніпровському — понад 4 млн. І це лише частина. Звітів про ці втрати немає, бо все прикривається на рівні адміністрацій.

    Крім корупційного складника, ситуація загрожує здоров’ю киян. На ярмарках часто торгують м’ясом, рибою і молочними продуктами без холодильників, санітарного контролю та навіть елементарних перевірок. Держпродспоживслужба видає фіктивні довідки, закриваючи очі на порушення.

    Підприємці платять за це «прикриття» окремо — такса відома. Хто не платить — вилітає з ярмарку. Санітарні перевірки, якщо й проводяться, носять показовий характер.

    За свідченнями підприємців, скарги на зловживання чиновників і санітарів ігноруються. Поліція, податкова та прокуратура знають про ситуацію, але не реагують. Причина — спільна участь у схемі або «подяка» за мовчання.

  • У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

    У Голосіївському районі ярмарки працюють з порушеннями при мовчазній згоді влади

    У Голосіївському районі Києва щотижня проходять ярмарки згідно з графіком, затвердженим виконавчим органом Київської міської ради. Але за фасадом організованості ховається системна безвідповідальність, зловживання та пряме нехтування нормами.

    За даними за перший квартал 2025 року, з 10 738 доступних торговельних місць було фактично зайнято лише 7 067 — це трохи більше ніж 65%. Участь у ярмарках взяли 5 287 суб’єктів господарювання, а до бюджету району надійшло 2,2 млн грн. При цьому потенційні втрати бюджету склали понад 2,8 млн грн. Причини криються не лише в неефективному адмініструванні, а й у можливому навмисному обмеженні кількості допущених учасників для контролю над фінансовими потоками.

    Втім, ще серйознішою є ситуація із санітарною та ветеринарною безпекою. Масово зафіксовано факти торгівлі м’ясом, рибою та молочними продуктами без холодильного обладнання, сертифікатів якості та обов’язкової ветеринарної експертизи. Часто продукцію продають просто з машин, що заборонено Положенням про ярмарки.

    На прилавках поруч із свіжими овочами — промислові соління, відсутні дистанції між різними групами товарів, а торгівля в наметах ведеться з грубими порушеннями санітарних вимог. Це створює серйозні ризики для здоров’я мешканців району.

    Ще один тривожний аспект — повна бездіяльність Держпродспоживслужби у Києві. Орган, відповідальний за контроль безпечності харчових продуктів, фактично самоусунувся від своїх обов’язків.

    Це може пояснюватися політичним і силовим покровительством, яке забезпечують голова Голосіївської райдержадміністрації Софія Дунаєвська та начальник Голосіївського управління поліції Араік Кочкадамян. За наявною інформацією, саме вони створюють умови для існування тіньових схем, з яких окремі посадовці отримують вигоду.