Позначка: Ярослав Дубневич

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • Нардепа Ярослава Дубневича підозрюють у розкраданні газу на 2,1 млрд грн

    Нардепа Ярослава Дубневича підозрюють у розкраданні газу на 2,1 млрд грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерувала до суду обвинувальний акт щодо народного депутата України Ярослава Дубневича, якого підозрюють у масштабній корупційній схемі із заволодіння природним газом та легалізації 2,1 млрд гривень.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков. Проте на цьому етапі притягнути Дубневича до відповідальності неможливо, оскільки він переховується за кордоном. Наразі політика оголошено у розшук.

    Згідно з розслідуванням, у період 2013-2017 років Дубневич залучив ще п’ятьох осіб та організував схему розкрадання природного газу на понад 2,155 млрд грн. Газ отримували Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ, які перебували під його контролем.

    Підприємства, що керували цими ТЕЦ, уклали угоди з “Нафтогазом” на закупівлю газу за пільговими тарифами – нібито для виробництва тепла для населення. Це дозволило отримувати газ за значно нижчими цінами, ніж ринкові.

    Однак, як встановило слідство, насправді пільговий газ не постачали населенню. Натомість його використовували для генерації електроенергії, яку продавали державному підприємству “Енергоринок” за ринковими тарифами. Прибутковість такої схеми подекуди перевищувала 130%.

    За даними слідства, у період 2013-2018 років Дубневич організував легалізацію частини незаконно отриманих коштів.

    • Гроші переводили на рахунки підконтрольних компаній та офшорних фірм, щоб замаскувати їхнє походження.
    • Згодом ці кошти повертали в Україну під виглядом іноземних інвестицій у галузь сонячної енергетики.

    У ході розслідування правоохоронці затримали чотирьох посадових осіб компаній ТОВ “Енергія-Новий Розділ”, ТОВ “Енергія-Новояворівськ” та ТОВ “Енергія”, які керували Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ.

    Всі три підприємства були засновані братами Ярославом (чинний нардеп) та Богданом Дубневичами (екснардепом). Однак після початку розслідування власниками стали їхні сини – Юрій Дубневич (син Ярослава) та Павло Дубневич (син Богдана).

    Зараз слідство намагається повернути Дубневича до України, однак поки що він уникає правосуддя, перебуваючи за кордоном.

    Якщо нардеп повернеться або його екстрадують, він може отримати реальний тюремний термін за масштабні корупційні злочини. Однак, як показує практика, процес може затягнутися, а політичні зв’язки Дубневича можуть допомогти йому уникнути покарання.

  • Більше 20 депутатів пропустили понад 50% голосувань у Верховній Раді за час свого депутатства

    Більше 20 депутатів пропустили понад 50% голосувань у Верховній Раді за час свого депутатства

    За останні п’ять років понад 20 народних депутатів України пропустили більше половини голосувань у Верховній Раді. Одним з найбільш резонансних випадків є депутат Федір Христенко, який не з’являється в парламенті вже майже три роки, але все ще зберігає свій депутатський мандат.

    Про це повідомила аналітикиня руху ЧЕСНО Софія Лазарова під час презентації дослідження, яке охопило п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання. Згідно з результатами дослідження, 23 народних депутати пропустили понад 50% голосувань за час свого депутатства. Лазарова уточнила, що найбільше таких депутатів серед фракції ОПЗЖ.

    “Наприклад, варто згадати про Федора Христенка, нардепа від ОПЗЖ, який вже майже три роки не з’являється у Верховній Раді й попри це зберігає свій депутатський мандат”, – сказала Лазарова.

    Окрім того, 11 депутатів оголошені в розшук, зокрема Артем Дмитрук, Ярослав Дубневич, Андрій Одарченко та Сергій Шахов, які перебувають поза межами України. Деякі з цих депутатів вже перебувають за кордоном, наприклад, Дмитрук, який зараз проживає в Лондоні і активно транслює проросійські наративи.

    Також, як зазначила Лазарова, принаймні 50 народних депутатів IX скликання отримали підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Зокрема, 13 депутатів були підозрюваними у державній зраді, а 33 – у корупційних правопорушеннях.

    Ця ситуація підкреслює серйозні проблеми з виконанням депутатських обов’язків у Верховній Раді, адже деякі обранці не лише ігнорують свої обов’язки, а й втікають з країни, зберігаючи свої мандати.

    Журналісти Bihus.Info з’ясували, що один з депутатів, який втік за кордон, Артем Дмитрук, тепер мешкає в Лондоні та активно підтримує проросійські погляди, що додає ще більше запитань щодо моральної та політичної відповідальності таких осіб.

    Наразі питання депутатської безвідповідальності та невиконання обов’язків залишається актуальним, і воно потребує уваги з боку громадськості та правоохоронних органів.

  • Енергетичний скандал через вкрадене паливо на українських ТЕЦ під керівництвом Ярослава Дубневича

    Енергетичний скандал через вкрадене паливо на українських ТЕЦ під керівництвом Ярослава Дубневича

    Згідно з Павлом Демчуком, юридичним радником Transparency International Ukraine, енергетика завжди була сектором, який привертав увагу до потенційних корупційних схем. Останні події, такі як «Газова справа» Онищенка, справа «Роттердам+» та скандал навколо «Центренерго», за словами Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, значно пошкодили країну. Зокрема, вони ускладнили розвиток сфери енергетики, зробивши її осередком корупційних зловживань протягом багатьох років.

    Одним із найскладніших кейсів у цій галузі є справа братів Дубневичів, пов’язана з розкраданням газу на теплових електростанціях. Правоохоронці оцінюють загальний збиток для держави у розмірі приблизно 2 мільярдів гривень. В справі зазначається причетність колишнього народного депутата, а також численні спроби затягнути судовий процес.

    Розглянемо деталі цієї схеми та її можливі наслідки для сучасної України.

    У 2016 році Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала перевірку закупівель газу для Новояворівської та Новороздільської теплових електростанцій на Львівщині. У результаті цієї перевірки виявлено, що енергокомпанії, що керували цими ТЕЦ, використовували пільговий газ, закуплений у «Нафтогазі», не за призначенням.

    За обвинуваченням, при закупівлі газу для ТЕЦ, ці компанії створювали видимість того, що газ необхідний для виробництва тепла для населення Новояворівська та Нового Роздолу. З метою зниження цін на тепло для населення, «Нафтогаз» продавав газ за пільговими цінами, інколи утричі дешевше, ніж для інших споживачів. Однак, замість використання газу для генерації тепла, компанії використовували його для виробництва електроенергії, яку продавали на ринку через ДП «Енергоринок».

    В результаті цих дій прибутковість виробництва електрики на ТЕЦ значно перевищила нормативи, встановлені НКРЕКП (понад 60% проти 3-5%).

    Розслідування цих справ розпочалося в грудні 2016 року, майже одразу після проведення позапланових перевірок на ТЕЦ. За даними детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), практика незаконного використання газу на ТЕЦ тривала протягом двох періодів: у 2013-2015 та 2016-2017 роках.

    Головним фігурантом справи є Ярослав Дубневич, один з братів та колишній народний депутат. У зазначений період він разом з Богданом Дубневичем був кінцевим власником підприємств, що управляли вказаними ТЕЦ. У 2019-2020 роках вони передали управління компаніями своїм синам. Додатково, їхнє ім’я також звучить у справі про нелегальний видобуток піску на суму 21 млн гривень.

    За період з 2013 по 2015 роки зазначені підприємства уклали кілька договорів з НАК «Нафтогаз» на закупівлю природного газу для виробництва тепла. Обсяг закупівель перевищив 300 мільйонів кубометрів газу на суму понад 1,4 мільярди гривень.

    У другому періоді, з 2016 по 2017 роки, було укладено договори на понад 700 мільйонів гривень на закупівлю понад 150 мільйонів кубометрів газу для постачання тепла в міста Львівської області.

    Замість використання газу для теплопостачання населення, ТЕЦ використовували його для виробництва електроенергії, що призвело до збитків для «Нафтогазу» приблизно на суму 2,1 мільярда гривень, тоді як ТЕЦ, що були підконтрольні Дубневичам, одержали значні прибутки.

    За версією обвинувачення, у злочинну змову вступив менеджмент компаній, керівництво яких перебувало під контролем Ярослава Дубневича. Серед осіб, які звинувачуються, є ексдиректор ТОВ «Енергія» Ігор Кучма, керівник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» Ігор Артимко, його заступник Ігор Ільків, фінансовий директор «Енергія-Новий Розділ» Олег Павлишин та ексдиректор ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Олександр Олексюк.

    П’ятеро з фігурантів справи були повідомлені про підозру за перший епізод у 2018 році, а за другий епізод – у 2020 році. Ярославу Дубневичу підозра була оголошена лише 10 жовтня 2023 року, і він став шостим фігурантом. Однак він не з’явився до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), і тому 17 жовтня його було оголошено у розшук, а 13 листопада заочно арештували Вищим антикорсудом. Богдан Дубневич, брат Ярослава, у справі не фігурує, йому навіть не повідомили про підозру.

    Обвинуваченням посадовцям компаній та Ярославу Дубневичу інкримінують заволодіння газом на суму понад 2,1 мільярда гривень та легалізацію незаконно отриманого прибутку від продажу електроенергії. За обвинуваченням, Ярославу Дубневичу вдалося “відмити” понад 450 мільйонів гривень, вивівши ці кошти в офшори та повертаючи їх до України як іноземні інвестиції у зелену енергетику.

    Цікаво, що у жовтні 2018 року колишній очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький заявляв, що брати Дубневичі не мають стосунку до газових махінацій на теплових електростанціях у Львівській області.

    Від початкових перевірок НКРЕКП до моменту обвинувального акту у суді пройшло три роки, а судовий процес триває вже п’ять років. Transparency International Ukraine стежила за цим кейсом з моменту вручення підозр: зазначається, що в процесі судових слухань були часті неявки учасників справи, відмови у об’єднанні епізодів та навіть закриття провадження через «поправки Лозового».

    НАБУ оцінює цю справу як одну з найскладніших у сфері економіки, оскільки досудове розслідування вимагало звернення до дев’яти країн, включаючи Швейцарію, США, Кіпр, Латвію, Словаччину, Канаду та Маршаллові Острови.

    Було кілька спроб відібрати справу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), проте Апеляційна палата відхилила ці ініціативи. Після третього перегляду підсудності Апеляційна палата ВАКС прийняла рішення, що всі попередні спроби були необґрунтованими. У серпні 2022 року перший епізод справи було закрито і потім відновлено, що призвело до втрати здобутого прогресу через необхідність почати судове слухання спочатку.

    Об’єднання двох епізодів справи в один також не прискорило процес. Цей єдиний епізод передали до ВАКС у січні 2023 року, і наразі провадження вже понад рік перебуває на етапі підготовчого судового розгляду. За шість років з моменту початку розслідування правоохоронці зібрали 300 томів матеріалів, які суд повинен дослідити перед прийняттям рішення.

    Компанії «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ», які оцінюються у 800 млн гривень, залишаються під арештом. Також затримано 2,3 мільйона євро, що належать особам, близьким до колишнього нардепа Ярослава Дубневича.

    У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) запропонувала передати обидві ТЕЦ під управління Агентства з управління активами (АРМА). Суддя Солом’янського районного суду у Києві підтримав цю ініціативу, і через чотири місяці АРМА призначило тимчасового управителя компанії «Гарант Енерго М».

    Проте управитель стикнувся з активним опором від власників ТЕЦ: персонал відмовлявся виходити на роботу, обладнання демонтували, технічну документацію знищували, а через суд намагалися повернути контроль над активами.

    У вересні 2019 року закінчився термін договору з управителем «Гарант Енерго М», і було оголошено новий конкурс. Тендерний комітет вирішив залишити старого управителя для генерації енергії та вибрати нового для розподілу енергії (ТОВ «Альтернатива-Т-ХХІ»). Проте «Гарант Енерго М» не виконав умови, не звітував про готовність до опалювального сезону та не погасив заборгованості із заробітної плати перед «Нафтогазом».

    В результаті обидві ТЕЦ без конкурсу передали в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло» через заборгованість із зарплати. Ця справа стала важливим драйвером для впровадження процедури «виняткового» управління арештованими активами, що передбачена ст. 21-1 Закону про АРМА. Це дозволило уряду ефективно передавати управління критично важливим інфраструктурним об’єктам, таким як ТЕЦ, для забезпечення їх нормального функціонування.

    Незабаром справа перейде на етап розгляду по суті. Організація Transparency International Ukraine наголошує на важливості справедливого та неупередженого судового процесу в даній справі, особливо оскільки вона має прямий вплив на добробут мешканців українських міст і включає колишнього народного депутата, замішаного у складних фінансових схемах.

    Розгляд справи не можна очікувати надто швидким, оскільки матеріали кейсу налічують понад 300 томів. Можливо, окремі обвинувачені укладуть угоди з прокурорами, які будуть затверджені Вищим антикорупційним судом (ВАКС). У випадку обвинувального вироку, фігурантам справи загрожують серйозні покарання – до 15 років позбавлення волі за сукупністю злочинів, за які їм інкримінується.

    Окрім того, Ярослава Дубневича також обвинувачують у заволодінні 93 мільйонами гривень, призначеними для «Укрзалізниці». За версією обвинувачення, група службових осіб спільно з підконтрольними підприємствами організувала проведення відкритих торгів на закупівлю стрілкових переводів, що призвело до переплат. Ця справа також знаходиться на етапі підготовчого засідання у ВАКС.

    Очікується, що результати судового розгляду цих справ будуть цікавими як у плані процесу збору доказів, так і з точки зору матеріального права. Це може мати важливий стримувальний ефект для тих, хто спробує зловживати тарифною державною політикою.