Golosnovinua.com

Позначка: Ярослав Железняк

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Міндіч подав позов проти Железняка через заяви про корупцію

    Підсанкційний український бізнесмен Тимур Міндіч, якого правоохоронці пов’язують із корупційними схемами у сфері енергетики, подав позов до народного депутата Ярослава Железняка про захист честі, гідності та ділової репутації. Про це повідомив сам парламентар, а також керуючий партнер юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм у Facebook.

    Позов стосується публічних висловлювань депутата, які, за твердженням сторони позивача, нібито порушують права Міндіча та містять неправдиві або недоведені звинувачення.

    Ярослав Железняк заявив, що офіційно отримав позов і вже передав його своїм адвокатам.

    «Нарешті, офіційно отримав судовий позов Тимура Міндіча. Так, той самий — “про честь, гідність і ділову репутацію”))) Матеріали вже передані моїм адвокатам з Miller Law Firm», — написав він.

    За словами депутата, справа стосується його публічних заяв у відеоматеріалах на YouTube, де він коментував діяльність Міндіча в контексті антикорупційних розслідувань.

    Железняк наголосив, що цей процес має ширший характер, ніж звичайний спір між сторонами.

    «Насправді кейс значно ширший. Це про те, чи може народний депутат називати речі своїми іменами. Я вважаю — може. І буду це доводити, в тому числі в суді», — зазначив він.

    Адвокат Масі Найєм повідомив, що позов Міндіча стосується тверджень про його можливу причетність до діяльності так званої «злочинної організації», які раніше озвучувалися в публічному просторі.

    За його словами, подібні формулювання вже фігурували не лише у політичних заявах, а й у медіа, експертних оцінках та коментарях представників державних і правоохоронних органів.

    «Я б назвав цей спір за право говорити те, що пан Тимур Міндіч не хоче визнавати. З командою будемо захищати Ярослава і вже вивчаємо позовну заяву, аргументацію та процесуальні документи», — заявив Найєм.

    Юристи зазначають, що подібні справи зазвичай стосуються балансу між свободою слова та захистом репутації, особливо коли мова йде про публічних осіб і політичні коментарі.

    Ім’я Тимура Міндіча останніми місяцями неодноразово фігурувало у низці публічних та правоохоронних розслідувань.

    За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, зокрема «Українська правда», 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводило обшуки у бізнесмена, а також у тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Того ж дня повідомлялося, що Міндіч залишив територію України за кілька годин до слідчих дій.

    13 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

    Згодом, 22 листопада 2025 року, українські правоохоронні органи оголосили обох фігурантів у розшук у межах справи «Мідас», яка стосується підозр у корупційних злочинах у різних секторах економіки.

    Наприкінці 2025 року Міндіч в інтерв’ю заявляв, що не має наміру повертатися до України, а розслідування проти нього називав «маніпуляціями» та політизованими звинуваченнями.

    Також повідомлялося, що «Українська правда» оприлюднила частину матеріалів, задокументованих НАБУ в межах справи «Мідас», де фігурували різні публічні особи, зокрема політики та представники влади.

    Фахівці з медіа- та конституційного права зазначають, що позови про захист честі та гідності проти народних депутатів часто стають тестом для судової практики щодо меж політичної критики.

    Ключовим у таких справах зазвичай є питання:

    • чи мали висловлювання фактичну основу
    • чи йдеться про оціночні судження, які захищаються свободою слова
    • чи можна вважати позивача публічною особою з підвищеним рівнем критики

    У випадку політичних коментарів суди зазвичай враховують суспільний інтерес до теми, особливо якщо йдеться про можливі корупційні злочини або діяльність у стратегічних секторах економіки.

    Експерти не виключають, що справа може стати резонансною і вплинути на практику публічних заяв українських політиків щодо фігурантів кримінальних розслідувань.

    Якщо суд стане на бік позивача, це може посилити обмеження для публічних коментарів щодо корупційних справ. У разі ж перемоги відповідача — навпаки, може бути закріплена ширша свобода політичної критики щодо осіб, які фігурують у розслідуваннях.

    Наразі сторони готуються до судового процесу. Адвокати Железняка вивчають матеріали позову, тоді як сторона Міндіча наполягає на захисті його репутації в судовому порядку.

    Очікується, що перші процесуальні рішення у справі можуть бути ухвалені найближчим часом після відкриття провадження.

  • Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    У Бюро економічної безпеки України перед зміною керівництва було закрито майже 300 кримінальних проваджень. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, звернувши увагу на аномальну активність відомства напередодні призначення нового директора.

    За його словами, у період із 1 липня по 6 серпня 2025 року БЕБ закрило 295 справ. Це становить приблизно третину від загальної кількості проваджень, закритих відомством за весь рік.

    Нардеп наголосив, що частина цих справ розслідувалася менше одного місяця. Така динаміка, на його думку, може свідчити або про швидке досягнення неформальних домовленостей, або про те, що окремі провадження відкривалися як інструмент тиску на бізнес.

    Також, за словами Железняка, серед закритих були справи, що стосувалися великих бізнес-груп, забудовників і олігархів. Деякі з них пов’язані з підозрами в ухиленні від сплати податків на суми від 100 до 150 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ще 37 кримінальних проваджень у цей період були передані до інших правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України.

    Йдеться про події, що відбувалися безпосередньо перед призначенням нового очільника БЕБ Олександра Цивінського. Наразі офіційної реакції самого відомства на ці заяви не оприлюднено.

    Озвучені цифри можуть свідчити про суттєві зміни у підходах до розслідування економічних злочинів напередодні кадрових рішень, однак остаточні висновки потребують додаткової перевірки.

  • Нардеп Железняк заявив про втручання Зеленського у зняття піарника Петрова з розшуку ТЦК

    Нардеп Железняк заявив про втручання Зеленського у зняття піарника Петрова з розшуку ТЦК

    Народний депутат Ярослав Железняк заявив про можливе втручання президента Володимира Зеленського у ситуацію зі зняттям медійника Володимира Петрова з розшуку територіального центру комплектування.

    За словами парламентаря, посилаючись на власні джерела, рішення щодо Петрова було ухвалене на найвищому рівні. Зокрема, як стверджує Железняк, “завдання зняти конкретно цього з розшуку ТЦК” поставив особисто глава держави.

    Нардеп припустив, що для цього президент міг напряму зв’язатися з керівництвом Генерального штабу, зокрема з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським або іншими посадовцями.

    Ситуація набула резонансу на тлі попередніх подій довкола Петрова. Раніше повідомлялося про анулювання його бронювання, що, за логікою процесу мобілізації, мало б призвести до його призову до лав Збройних сил України.

    Втім, як стверджує Железняк, після цього статус розшуку було скасовано, що і викликало питання щодо можливого ручного втручання в процедури мобілізації.

    “Президент у всьому наборі проблем, які у нього є, знайшов час, натхнення і можливість для вирішення цього питання”, — зазначив депутат.

    Цей інцидент став продовженням серії скандалів навколо Володимира Петрова. Раніше ми вже писали, що він опинявся в центрі резонансних заяв через свої публічні висловлювання, зокрема щодо можливого конфлікту з Угорщиною, які викликали суспільний резонанс і критику. Паралельно навколо нього накопичувалися питання щодо бронювання від мобілізації та зв’язків із владними структурами. На цьому тлі нові заяви про можливе втручання на найвищому рівні лише підсилюють увагу до його персони та ролі у публічному полі.

  • Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Нардеп Железняк заявив про схему виведення платежів управителями майна АРМА

    Станом на 1 березня 2026 року заборгованість консорціуму «КАМпарітет» перед державним бюджетом зросла майже вчетверо порівняно з минулим роком і сягнула приблизно 7,5 млн грн.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, найбільша частина боргу припадає на Будинок профспілок у центрі Києва, де заборгованість вже становить 4,7 млн грн.

    Ще приблизно 2,4 млн грн, за даними депутата, консорціум недоплатив державі за управління торговим центром «Флагман» в Івано-Франківську та приміщенням у Києві на вулиці Павлівській.

    Железняк також заявив, що виявив конкретний механізм, за допомогою якого управителі можуть виводити навіть гарантійні платежі, які за договором повинні надходити до державного бюджету.

    За словами депутата, задокументований фінансовий механізм став підставою для подання офіційної заяви до НАБУ щодо системного пограбування держави.

    «Ситуація з орендою на Майдані за 74 грн за квадратний метр настільки показова і зухвала, що потребує негайного втручання правоохоронців», — заявив він.

    Железняк також додав, що АРМА мала б розірвати договори з управителем ще рік тому, однак цього не сталося.

    За даними, які раніше озвучувала голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, консорціум «КАМпарітет» отримав Будинок профспілок в управління у квітні 2024 року і вже невдовзі почав накопичувати борги перед державою.

    Зокрема, за її словами, лише станом на літо 2025 року борг управителя за гарантійними платежами становив близько 2 млн грн.

    Консорціум «КАМпарітет» у 2024–2025 роках отримав в управління низку активів, серед яких:

    • Будинок профспілок у Києві

    • приміщення на вулиці Павлівській

    • ТЦ «Флагман» в Івано-Франківську

    • виробництво ягід компанії «Українська ягода»

    Відповідно до умов договорів управління, компанія повинна щомісяця сплачувати державі відсоток від прибутку, а якщо його немає — гарантійний платіж.

    Водночас, за даними Железняка, компанія не перераховувала державі відсотків від прибутку, а сплачувала лише мінімальні гарантійні платежі.

    При цьому на деяких об’єктах продовжує працювати комерційний бізнес. Наприклад, у приміщенні на вулиці Павлівській, 18 у Києві працює магазин «Світ матраців».

    Блогер Володимир Бондаренко також заявляв, що «КАМпарітет» можуть пов’язувати з групою Колот — Гмирін — Сенниченко, яка фігурувала у скандалах навколо Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

    За його інформацією, 48% консорціуму належать компанії «Управляюча компанія Євро-Сервіс», якою керує Юрій Тарасенко.

    Раніше Тарасенко очолював компанію «Ваш правовий захист», власницею якої є Аліна Адамчик. Вона також володіє компанією «Європаркінг», яку раніше очолював Дмитро Лекішвілі.

    Лекішвілі є директором підприємства «Сучасний простір», власником якого виступає Володимир Колот.

    Колот є співвласником компанії «Агро Газ Трейдінг», яка фігурувала у скандалах навколо Фонду держмайна, ОПЗ та ОГХК.

    Шурином Колота є Андрій Гмирін, фігурант справ НАБУ щодо розкрадання коштів державних підприємств.

    За інформацією Бондаренка, Колот, Гмирін і колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко наразі перебувають за кордоном.

  • Популізм за мільярди: влада готує новий кешбек на пальне

    Популізм за мільярди: влада готує новий кешбек на пальне

    Уряд готує нову програму компенсацій за пальне, яка може працювати за принципом кешбеку. На її реалізацію можуть спрямувати від 10 до 15 млрд гривень із державного бюджету.

    Про підготовку такої ініціативи повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, інформацію про плани уряду він отримав із кількох джерел.

    Йдеться про програму, яка має компенсувати громадянам частину витрат на бензин, дизельне пальне та автогаз на тлі різкого зростання цін на паливо. При цьому компенсації планують надавати як фізичним особам, так і бізнесу.

    За словами депутата, логіка ініціативи полягає в тому, що з підвищенням цін на пальне зростають і надходження податку на додану вартість.

    «Раз ціни зросли на паливо, то зростуть надходження ПДВ з палива. А раз люди обурюються, а головне — обурюється президент, то треба щось зробити», — пояснив Железняк.

    Водночас він звернув увагу на суперечність у політиці уряду. Раніше влада ініціювала підвищення акцизів на пальне, аргументуючи це необхідністю наповнення бюджету і фінансування оборони.

    При цьому держава вже витрачає значні кошти на програму національного кешбеку. За оцінками депутатів, загальний обсяг витрат на неї перевищить 8 млрд гривень.

    На цьому тлі нові плани витрат із бюджету викликають дискусії щодо доцільності такої політики. Особливо з огляду на значний дефіцит державних фінансів.

    Раніше видання Politico повідомляло, що запасу коштів для підтримання платоспроможності держави може вистачити лише до початку травня, якщо не буде залучено додаткове фінансування.

    Попри це, уряд продовжує готувати нові програми витрат. Зокрема, президент Володимир Зеленський повідомив, що уряд працює над механізмом компенсації частини витрат на пальне.

    За словами глави держави, відповідні пропозиції мають підготувати прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр Денис Шмигаль та профільні міністерства.

    Зокрема, Міністерство економіки та Міністерство енергетики повинні розробити програму підтримки для громадян, які відчувають тиск через нестабільність на паливному ринку.

    Передбачається, що компенсації на бензин, дизель і газ можуть надаватися через механізм кешбеку. Деталі програми уряд має представити найближчим часом.

    Експерти ж зазначають, що стабілізувати ціни на пальне можна і без нових бюджетних витрат. За словами аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сиренка, значну частину ціни пального сьогодні формують податки.

    «Наразі від 22 до 30 гривень у кожному літрі пального — це податки. Якщо знизити податкове навантаження, це могло б швидко вплинути на стабілізацію цін», — зазначив експерт.

    Втім, поки що уряд робить ставку саме на нові бюджетні програми компенсацій. На тлі значного дефіциту державного бюджету такі рішення вже викликають дискусії щодо пріоритетів фінансової політики влади.

  • «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    Гучний корупційний скандал, відомий як «Міндічгейт», після перших затримань так і не призвів до підозр для ключових фігурантів. За даними журналістських розслідувань, частина людей, яких пов’язують із цією справою, продовжує працювати у впливових структурах або зберігати політичний і бізнесовий вплив.

    Йдеться про мережу, яку правоохоронці викривали у зв’язку з можливим розкраданням мільярдів гривень у стратегічних галузях, зокрема в енергетиці. Попри це, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі не оголосили підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, який фігурує на оприлюднених записах під псевдонімом «Алі-Баба».

    Після звільнення з посади у листопаді 2025 року Єрмак заявляв, що планує вирушити на фронт і готовий до будь-яких політичних наслідків. Проте згодом стало відомо, що він почав працювати у юридичній сфері. Зокрема, ексчиновник очолив один із комітетів Національної асоціації адвокатів, де займається питаннями формування державної політики щодо захисту постраждалих від війни та нормативного забезпечення відбудови країни.

    Водночас журналіст «Української правди» Михайло Ткач у своєму розслідуванні повідомив, що навіть після відставки Єрмак продовжує користуватися державними ресурсами. За його даними, колишній керівник Офісу президента пересувається з кортежем і має охорону.

    Під час розслідування журналісти зафіксували, що Єрмак працює з офісу на вулиці Городецького у центрі Києва поблизу урядового кварталу. Крім того, він користується приміщеннями у будівлі столичного Палацу спорту, де, за даними джерел, проводить зустрічі.

    Окрему увагу розслідувачі звернули на його маршрути до санаторію «Конча-Заспа», який розташований поруч із державними дачами. За інформацією джерел у політичних колах, саме там можуть відбуватися зустрічі колишнього керівника Офісу президента з представниками влади.

    Питання також викликало те, хто забезпечує охорону Єрмака після його звільнення з державної служби.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що спочатку припускалося, що його супроводжують співробітники Управління державної охорони, які працювали з ним під час перебування на посаді. Однак після запитів до державних органів в УДО офіційно заявили, що їхні працівники не охороняють колишнього посадовця.

    За словами депутата, пізніше з’ясувалося, що троє охоронців, які раніше працювали в УДО, були переведені до спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Саме вони, за його даними, зараз супроводжують Єрмака.

    Железняк зазначив, що експосадовець пересувається броньованим автомобілем Mercedes S-класу у супроводі двох автомобілів Škoda, у яких перебувають охоронці. Вони контролюють безпеку під час його переміщень та супроводжують відвідувачів до офісу.

    Депутат висловив сумніви щодо доцільності використання державних ресурсів для охорони колишнього чиновника, особливо з огляду на те, що СБУ має обмежені можливості для забезпечення безпеки інших осіб, яким можуть загрожувати диверсії або замахи.

    Ще одним можливим учасником бізнесових зв’язків, які пов’язують із «імперією» бізнесмена Тимура Міндіча, називають Ігоря Червоненка — співвласника мережі «Аптека Доброго дня». Він також очолює правління Аптечної професійної асоціації України.

    За даними журналістських джерел, бізнес Міндіча має тісні зв’язки з фармацевтичними структурами Червоненка, які управляються через компанії, пов’язані з ТОВ «Фармастор». Сам Червоненко є братом колишнього міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.

    На початку 2026 року мережа «Аптека Доброго дня» згадувалася у масштабному розслідуванні щодо виведення коштів з українського фармацевтичного ринку. За даними Офісу генерального прокурора, йдеться про схему, за допомогою якої понад 2 млрд гривень могли бути виведені за кордон під виглядом виплат за «інтелектуальну власність».

    Слідство встановило, що організатор схеми створив в Україні представництво іноземної компанії та зареєстрував на нього патенти на так звані технології дезінфекції та обробки приміщень. Надалі аптечні мережі перераховували кошти як роялті за використання цих «технологій», що дозволяло занижувати податок на прибуток.

    За даними правоохоронців, у схемі могли брати участь близько десяти аптечних мереж, які об’єднують понад 180 підприємств по всій Україні. Частина виконавців уже отримала підозри у службовому підробленні, а організатору інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    Втім, як зазначають автори розслідування, наразі відповідальність несуть здебільшого виконавці, тоді як ключові бенефіціари ймовірних схем залишаються поза статусом підозрюваних.

  • Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Після звільнення з посади керівника Офісу президента Андрій Єрмак продовжує користуватися державною охороною, однак тепер її забезпечують не співробітники Управління державної охорони, а Служба безпеки України. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, поки Єрмак очолював Офіс президента, його охороняли співробітники УДО. Після звільнення він формально втратив право на таку охорону, однак не захотів змінювати звичну команду людей поруч із собою.

    Як стверджує депутат, кількох охоронців — Владислава, Максима та Дениса — перевели до спецпідрозділу «Альфа» СБУ. Після цього охорону колишнього керівника Офісу президента нібито оформили як контррозвідувальні заходи.

    Железняк зазначає, що подібні рішення зазвичай не потребують окремого указу президента та можуть залишатися непублічними. За його словами, такі заходи рідко документуються у відкритих джерелах, а інформація про них належить до закритої.

    «У такому випадку не потрібне жодне рішення президента. Такі історії майже ніде не документуються. Це досить закриті справи, тому якщо депутати або журналісти запитуватимуть про наявність таких заходів щодо Єрмака, найімовірніше, відповіді не буде», — пояснив депутат.

    Також, за словами Железняка, Андрій Єрмак пересувається на власному броньованому автомобілі Mercedes S-класу, на який, ймовірно, встановлено номери прикриття за рішенням СБУ.

    Охоронці колишнього чиновника, як стверджує депутат, використовують два автомобілі Skoda, що належать правоохоронним органам.

    Офіційних коментарів від Служби безпеки України або інших державних органів щодо цієї інформації наразі не оприлюднювали.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.