Golosnovinua.com

Позначка: Ярославський НПЗ

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Нічна атака на НПЗ у Росії: у двох регіонах спалахнули масштабні пожежі

    Нічна атака на НПЗ у Росії: у двох регіонах спалахнули масштабні пожежі

    У ніч на 8 серпня Краснодарський край та Самарську область Росії атакували безпілотники. Під удар, за повідомленнями російських джерел та місцевої влади, могли потрапити два нафтопереробні заводи — Ільський НПЗ у Краснодарському краї та Сизранський НПЗ у Самарській області. Після атаки очевидці повідомляли про пожежі, густий дим та масштабне загоряння на території промислових підприємств.

    Про атаку повідомляють російські OSINT-канали. Водночас інформацію про удари по промислових об’єктах частково підтвердила російська влада.

    Одним із головних об’єктів атаки став Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області. У нічний час місцеві жителі повідомляли про вибухи та безпілотники в районі підприємства. Пізніше у мережі почали з’являтися відео з території НПЗ, на яких видно сильне загоряння, червоне зарево та густий чорний дим.

    Російські Telegram-канали стверджували, що безпілотники могли атакувати район установки атмосферно-вакуумної перегонки нафти та резервуарів із нафтопродуктами. Однак точний характер пошкоджень та масштаби наслідків атаки наразі офіційно не розкриті.

    Факт атаки на одне з промислових підприємств Самарської області підтвердив губернатор регіону В’ячеслав Федорищев. За його словами, вночі підприємство зазнало атаки безпілотників.

    «Одне з промислових підприємств Самарської області сьогодні вночі зазнало атаки ворожих безпілотників. Наразі триває ліквідація наслідків. Оперативні служби працюють на місці падіння безпілотників. Інформація щодо постраждалих уточнюється», — повідомив російський губернатор.

    При цьому російська влада традиційно не уточнила, які саме пошкодження отримало підприємство. Водночас оприлюднені місцевими пабліками кадри свідчать про масштабну пожежу в районі НПЗ.

    Другим об’єктом, який зазнав пошкоджень унаслідок нічної атаки, став Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Місцевий оперативний штаб повідомив про падіння уламків безпілотників на території підприємства.

    За офіційною інформацією, після падіння уламків на території Ільського НПЗ виникло загоряння. На оприлюднених відео видно вогонь та густий дим, а також роботу російських екстрених служб, які намагалися ліквідувати наслідки інциденту.

    Таким чином, протягом однієї ночі повідомлення про ураження одразу двох нафтопереробних підприємств з’явилися у двох віддалених регіонах Росії. Відстань між Краснодарським краєм та Самарською областю становить сотні кілометрів, що свідчить про масштаб географії нічної атаки.

    Наразі немає підтверджених даних про точну кількість безпілотників, які брали участь в атаці, а також про остаточний обсяг пошкоджень на обох підприємствах. Не встановлено і те, чи зупинялися виробничі потужності НПЗ повністю або частково після ударів.

    Атаки на російські нафтопереробні підприємства останніми місяцями стали одним із ключових напрямків ударів українських безпілотників по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі РФ. НПЗ мають стратегічне значення для Росії, оскільки забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів.

    Пошкодження таких підприємств створює проблеми не лише для нафтової галузі, а й для внутрішнього паливного ринку Росії. Якщо частина потужностей тимчасово припиняє роботу, це може скорочувати обсяги виробництва нафтопродуктів та ускладнювати їх постачання в окремі регіони.

    Російський паливний сектор уже стикається з дефіцитом бензину. В окремих регіонах РФ водії повідомляють про черги на автозаправних станціях, перебої з поставками та зростання вартості пального. На цьому тлі нові удари по НПЗ можуть посилити тиск на внутрішній ринок.

    Одним із останніх об’єктів атаки став Ярославський нафтопереробний завод. Українська сторона повідомляла про ураження підприємства, яке має важливе значення для виробництва та постачання нафтопродуктів у центральній частині Росії.

    Проблеми російської нафтопереробки вже змушують Москву шукати альтернативні джерела постачання пального. Зокрема, Росія збільшує імпорт нафтопродуктів та використовує поставки з Білорусі для компенсації дефіциту на внутрішньому ринку.

    Водночас масштаби впливу кожної окремої атаки на загальний паливний баланс Росії залежать від характеру пошкоджень. Якщо уражено окремі установки, підприємство може продовжити роботу частково. У випадку серйозних пошкоджень відновлення може тривати значно довше та потребувати складного ремонту.

    Наразі російські служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки. Інформація про можливих постраждалих та остаточні збитки уточнюється. Українська сторона офіційно не брала на себе відповідальність за удари по Сизранському та Ільському НПЗ.

    Нічна атака стала черговим епізодом кампанії ударів по російській енергетичній інфраструктурі. На тлі проблем із виробництвом і постачанням пального нові пожежі на НПЗ можуть створити для російської влади додаткові труднощі з підтриманням стабільності паливного ринку.

  • Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Один із найбільших НПЗ Росії у вогні: дрони масовано атакували Ярославль і полетіли на Москву

    Російський Ярославль у ніч на 6 серпня опинився під масштабною атакою безпілотників, після якої пожежа спалахнула на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — заводі «Славнефть-ЯНОС». Місцеві жителі повідомляли про вибухи, у мережі з’явилися кадри великих стовпів диму над промисловою частиною міста, а влада на певний час перекривала рух трасою з Ярославля у напрямку Москви. Паралельно безпілотники атакували Московський регіон. Російська влада назвала наліт на Ярославську область наймасовішим за весь час.

    Перші повідомлення про загрозу почали надходити глибокої ночі. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв повідомив про оголошення безпілотної небезпеки, а невдовзі після цього в регіоні почали фіксувати атаку БПЛА. Через ситуацію влада перекрила виїзд із Ярославля в напрямку Москви. За повідомленнями російських та незалежних медіа, йшлося про ділянку поблизу великого нафтопереробного підприємства.

    Згодом Євраєв заявив, що Ярославська область пережила наймасштабнішу атаку безпілотників від початку таких нальотів на регіон. Точну кількість дронів і ступінь пошкодження промислових об’єктів на момент перших повідомлень російська влада детально не розкривала. Водночас фотографії та відео, поширені очевидцями й OSINT-ресурсами, показували потужне задимлення в районі Ярославського нафтопереробного заводу.

    За результатами геолокації оприлюднених кадрів OSINT-аналітики дійшли висновку, що пожежа виникла саме на території «Славнефть-ЯНОС» — великого НПЗ у південній частині Ярославля. На ранкових відео було видно густий дим, який здіймався над територією підприємства. Незалежні російські медіа також повідомили про пожежу на заводі після атаки БПЛА.

    На момент появи перших повідомлень достовірних даних про конкретні установки, які могли бути пошкоджені внаслідок удару, не було. Тому оцінювати можливий вплив атаки на роботу всього підприємства поки зарано.

    Під ударом один із найбільших НПЗ Росії

    Ярославський НПЗ є далеко не пересічним об’єктом російської паливної промисловості. ПАТ «Славнефть-ЯНОС» називає себе одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод було введено в експлуатацію ще у 1961 році, а його встановлена потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.

    Підприємство виробляє автомобільний бензин і дизельне паливо стандарту Євро-5, авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів, мастила, бітум, скраплені гази, мазут та інші продукти нафтопереробки. Територія промислового комплексу займає понад 800 гектарів.

    За оцінками Reuters, потужність Ярославського НПЗ становить приблизно 300 тисяч барелів нафти на добу. Він розташований приблизно за 250 км на північний схід від Москви, що робить регулярні атаки на нього показовими з погляду дальності застосування ударних безпілотників.

    Завод уже неодноразово ставав ціллю атак. Зокрема, у грудні 2025 року Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження «Славнефть-ЯНОС». Тоді джерела Reuters у галузі заявляли, що було пошкоджено установку первинної переробки нафти CDU-4 та наливну естакаду. Роботу підприємства призупиняли, а пошкоджена установка забезпечувала близько третини його потужностей.

    У 2026 році повідомлення про атаки на цей завод також з’являлися неодноразово. Зокрема, наприкінці квітня місцеві жителі заявляли про численні вибухи в Ярославлі та атаку БПЛА в районі НПЗ. Тож наліт 6 серпня став продовженням серії ударів по одному з ключових об’єктів російської нафтопереробки.

    Безпілотники одночасно атакували Москву

    Неспокійною ніч була не лише для Ярославської області. У Московському регіоні також працювала російська протиповітряна оборона.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі та ранку повідомляв про безпілотники, які нібито прямували в бік російської столиці. За його твердженнями, російські сили ППО перехопили кілька апаратів. Загалом у повідомленнях Собяніна йшлося щонайменше про шість збитих дронів. Даних про значні пошкодження безпосередньо в Москві на момент ранкових повідомлень не було.

    Таким чином, атака охопила одразу кілька регіонів у центральній частині Росії, а її географія вкотре засвідчила здатність безпілотників долати значні відстані вглиб російської території.

    Удари по НПЗ створюють дедалі більше проблем російському паливному ринку

    Наліт на Ярославський НПЗ відбувається на тлі систематичних атак на російські нафтопереробні підприємства, нафтобази та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Такі удари мають особливе значення через специфіку нафтопереробки. Пошкодження навіть однієї критичної технологічної установки може змусити підприємство скорочувати переробку або повністю зупиняти окремі виробничі процеси на час ремонту. Відновлення складного обладнання іноді займає тижні або місяці, особливо в умовах санкцій та обмеженого доступу Росії до частини західних технологій.

    Сам Ярославський завод показує масштаб потенційного ефекту: переробка близько 15 млн тонн сировини на рік робить його важливим елементом російського паливного сектору. При цьому підприємство виробляє не лише автомобільне пальне, а й авіаційний керосин та паливо для реактивних двигунів.

    Російська нафтова інфраструктура стала однією з постійних цілей далекобійних атак. Через повторювані пошкодження НПЗ Москва змушена маневрувати між завантаженням вцілілих заводів, експортом сирої нафти, внутрішнім забезпеченням бензином і дизельним пальним та ремонтами пошкоджених установок.

    Саме тому важливим показником ситуації є не тільки факт пожежі після чергового удару, а те, чи доведеться підприємству зменшити обсяги переробки. На ранок 6 серпня достовірної інформації про масштаб зупинки Ярославського НПЗ не було.

    Масштаб наслідків ще встановлюється

    Найбільш показовим у нічній атаці стало одночасне поєднання двох факторів: удару по великому енергетичному об’єкту в Ярославлі та появи безпілотників поблизу Москви.

    Фактично йдеться про атаку в глибокому тилу Росії. Від українського кордону до Ярославля — сотні кілометрів, а сам НПЗ розташований відносно недалеко від російської столиці.

    При цьому офіційного повідомлення української сторони про причетність до конкретного удару станом на ранок 6 серпня не було. Тому твердження російських посадовців про українське походження всіх безпілотників залишаються заявами російської сторони.

    Натомість сам факт пожежі в районі «Славнефть-ЯНОС» підтверджується численними відеозаписами та повідомленнями незалежних російських видань і OSINT-аналітиків.

    Подальший вплив удару залежатиме від того, яке саме обладнання було пошкоджене. Якщо атака зачепила установки первинної чи вторинної переробки, це може позначитися на виробництві пального. Якщо ж пожежа була локалізована на допоміжній інфраструктурі, завод потенційно здатний відновити нормальну роботу значно швидше.

    Проте вже зараз зрозуміло, що атака 6 серпня стала однією з найпомітніших для Ярославської області. Російська влада сама назвала її наймасовішою для регіону, тоді як кадри густого диму над одним із найбільших НПЗ країни вкотре продемонстрували вразливість російської нафтової інфраструктури навіть за сотні кілометрів від кордону.

  • Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    Новий удар по військовій машині Кремля: ЗСУ дісталися Криму, Волгограда та двох російських НПЗ

    У ніч проти 28 червня Сили оборони України провели чергову масштабну операцію проти військової інфраструктури Росії та окупаційних військ. Під удар потрапили стратегічно важливі об’єкти у тимчасово окупованому Криму, на окупованій частині Донецької області та безпосередньо на території Росії. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно підтвердив ураження залізничного мосту, складу боєприпасів, двох великих нафтопереробних заводів, а також повідомив нові подробиці успішної атаки на оборонний завод «Титан-Барикади» у Волгограді.

    Однією з головних цілей операції став залізничний міст у районі Ічок на тимчасово окупованій території Криму. За даними Генштабу, саме цей об’єкт російські війська активно використовували для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічного забезпечення своїх підрозділів на півдні України. Результати ураження наразі уточнюються, однак українські військові наголошують, що удари по логістичних маршрутах залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Сил оборони.

    Паралельно українські військові завдали удару по складу боєприпасів російських військ у районі Амвросіївки на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей склад забезпечував окупаційне угруповання на східному напрямку, тому його ураження може вплинути на можливості противника щодо ведення бойових дій. Остаточні масштаби завданих збитків наразі встановлюються.

    Окремо Генеральний штаб повідомив подробиці нічної атаки на два російські нафтопереробні заводи. Першою ціллю став НПЗ «Слов’янський» у місті Слов’янськ-на-Кубані Краснодарського краю. За офіційною інформацією, на території підприємства зафіксовано влучання та подальшу масштабну пожежу. Підприємство належить компанії «Славянск ЭКО» і входить до числа найбільших незалежних нафтопереробних заводів півдня Росії, забезпечуючи виробництво пального як для цивільного сектору, так і для потреб російської військової логістики.

    Другим об’єктом став Ярославський нафтопереробний завод «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. За інформацією Генштабу, на підприємстві також зафіксовано влучання з подальшим задимленням території. Остаточні результати атаки ще уточнюються. Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії, здатним переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються для забезпечення російської армії та військової логістики.

    Під час брифінгу Генеральний штаб також оприлюднив нові деталі удару, завданого 27 червня по стратегічному підприємству «Титан-Барикади» у Волгограді. За результатами аналізу підтверджено, що українські ракети влучили одразу у три виробничі цехи оборонного комплексу. Унаслідок атаки виникла пожежа, а два цехи зазнали часткових руйнувань.

    Завод «Титан-Барикади» є одним із ключових підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Він спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок для оперативно-тактичних ракетних комплексів, компонентів для ракетного озброєння та іншої військової техніки. Саме тому цей об’єкт входить до переліку стратегічних цілей українських Сил оборони.

    Президент України Володимир Зеленський раніше підтвердив успішне ураження двох російських НПЗ, зазначивши, що «далекобійні санкції» України продовжують системно послаблювати воєнно-економічний потенціал Росії. За словами глави держави, удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу спрямовані на зменшення ресурсів, які працюють на забезпечення російської військової машини.

    У Генеральному штабі підкреслили, що Сили оборони й надалі продовжуватимуть системні удари по військовій, транспортній та паливній інфраструктурі держави-агресора. Основною метою таких операцій залишається зниження бойових можливостей російської армії, порушення логістики окупаційних військ та ускладнення забезпечення фронту технікою, боєприпасами й паливом.

    Останні удари демонструють комплексний підхід українських військових: одночасне ураження транспортної інфраструктури, складів боєприпасів, паливних підприємств та оборонних заводів дозволяє послідовно послаблювати військовий потенціал Росії далеко за межами лінії фронту. Саме така стратегія, за оцінками експертів, дедалі більше впливає на здатність окупаційних військ підтримувати інтенсивність бойових дій.

  • “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    “700 км у глиб Росії”: Зеленський підтвердив потужний удар по двох стратегічних НПЗ

    Україна завдала чергового відчутного удару по стратегічній інфраструктурі Росії. У День Конституції України, в ніч на 28 червня, далекобійні українські засоби ураження атакували одразу два російські нафтопереробні заводи. Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив успішне ураження Слов’янського нафтопереробного заводу у Краснодарському краї та НПЗ у Ярославській області, наголосивши, що ці удари є частиною системної кампанії зі зменшення військового потенціалу країни-агресора.

    Про результати операції глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні. За його словами, українські далекобійні засоби ураження вразили два важливі об’єкти паливної інфраструктури Росії, які забезпечують функціонування військової машини Кремля.

    «День Конституції України наші воїни почали дуже влучно. Цієї ночі наші далекобійні санкції досягли двох нафтопереробних заводів у Росії. Уражено НПЗ “Слов’янський” у Краснодарському регіоні – це близько 300 кілометрів від лінії фронту. Також ми досягли НПЗ у Ярославському регіоні, що приблизно за 700 кілометрів від нашого кордону», – заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Україна продовжує послідовно позбавляти Росію ресурсів, необхідних для ведення війни. За його словами, удари по об’єктах нафтопереробної галузі безпосередньо впливають на можливості російської армії забезпечувати свої війська паливом та логістикою.

    «Будемо і надалі відповідати на російський терор. Дякую нашим воїнам за ці результати. Вдячний усім, хто допомагає Україні. Кожен, хто захищає нашу державу, утверджує силу Конституції України», – підкреслив глава держави.

    Особливу увагу привернув удар по Слов’янському нафтопереробному заводу, який розташований у Краснодарському краї. Напередодні російські регіональні Telegram-канали та місцеві медіа повідомляли про серію вибухів і масштабну пожежу на території підприємства після атаки безпілотників. Згодом інформацію про успішне ураження цього об’єкта підтвердив Президент України.

    Слов’янський НПЗ є одним із найбільших незалежних нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить приблизно 4–5 мільйонів тонн нафти на рік. Завод забезпечує близько дев’яти відсотків усієї переробки нафти в Південному федеральному окрузі Росії та відіграє важливу роль у виробництві бензину, дизельного пального, мазуту та інших нафтопродуктів.

    Крім того, підприємство активно експортує продукцію через чорноморські порти, що робить його важливим елементом російської економіки та джерелом валютних надходжень. Саме тому цей завод уже неодноразово ставав ціллю українських далекобійних ударів протягом останніх двох років.

    Не менш показовим став удар по нафтопереробному підприємству в Ярославській області. Цей регіон розташований приблизно за 700 кілометрів від українського державного кордону, що вкотре демонструє значне збільшення дальності українських засобів ураження.

    Ярославський НПЗ є одним із найбільших підприємств нафтової галузі центральної частини Росії. Він входить до числа стратегічних виробників моторного пального, авіаційного гасу, дизельного пального та інших нафтопродуктів, які використовуються як цивільним сектором, так і військовою логістикою.

    Офіційна російська влада традиційно не надала детальної інформації про масштаби пошкоджень на підприємствах. Водночас місцеві жителі повідомляли про вибухи, роботу протиповітряної оборони та пожежі в районах розташування обох заводів.

    Від початку 2024 року Україна суттєво активізувала кампанію ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Протягом останніх місяців під атаки регулярно потрапляють нафтобази, паливні склади, резервуарні парки та великі нафтопереробні підприємства в різних регіонах Росії. Основною метою таких операцій є скорочення можливостей Росії забезпечувати пальним військову техніку, авіацію та логістичні підрозділи.

    Експерти неодноразово зазначали, що пошкодження великих НПЗ може призводити не лише до тимчасового скорочення виробництва пального, а й до значних фінансових втрат для російської економіки. Відновлення технологічного обладнання після подібних атак часто потребує тривалого часу, особливо в умовах міжнародних санкцій, які ускладнюють постачання спеціалізованих комплектуючих.

    Президент Зеленський неодноразово наголошував, що Україна має повне право завдавати ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі держави-агресора, якщо ці об’єкти забезпечують ведення війни проти України. Саме тому кампанія зі знищення паливної інфраструктури Росії залишається одним із ключових напрямків роботи українських Сил оборони.

    За словами глави держави, кожен успішний удар по стратегічних об’єктах Росії означає зменшення ресурсів, які Кремль може використовувати для продовження агресії. Українська влада наголошує, що такі операції є відповіддю на регулярні масовані атаки Росії по українських містах, енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    У День Конституції України цей удар став не лише символічною відповіддю на російську агресію, а й черговим підтвердженням того, що українські далекобійні можливості продовжують розширюватися. Ураження двох стратегічних нафтопереробних заводів, один із яких розташований за сотні кілометрів від українського кордону, демонструє здатність українських сил досягати важливих військово-промислових об’єктів далеко в тилу противника та системно послаблювати його економічний і військовий потенціал.