Golosnovinua.com

Позначка: ЄДЕБО

  • 45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.

    Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.

    Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

    Скільки університетів отримали високий ступінь ризику

    Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.

    Результати розподілилися так:

    • 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
    • 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
    • 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.

    Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.

    Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.

    Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.

    Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.

    Які університети отримали найбільше балів

    За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.

    Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».

    Ще три заклади набрали по 60 балів:

    • Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
    • Академія праці, соціальних відносин і туризму.
    • Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

    П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.

    Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.

    Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)
    ФОТО: Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)

    Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.

    За якими критеріями перевіряли українські виші

    Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.

    Методика передбачає сім основних критеріїв.

    Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.

    Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.

    Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.

    Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.

    Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.

    Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.

    Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.

    Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.

    Як відбувалося оцінювання у 2026 році

    Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.

    Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.

    Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.

    Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.

    Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.

    Що означає високий ризик для студентів

    Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.

    Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.

    Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.

    Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.

    Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.

    Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.

    Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

    Чому кількість ризикових закладів зросла

    Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.

    Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.

    Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.

    Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.

    Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.

    Де подивитися повний перелік університетів

    Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.

    На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.

    Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.

    Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Студент виграв справу проти МОН: повторним здобуттям освіти навчання не визнали

    Студент виграв справу проти МОН: повторним здобуттям освіти навчання не визнали

    Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив прецедентне рішення щодо тлумачення послідовності здобуття вищої освіти. Суд дійшов висновку, що студент, який не завершив бакалаврат і не отримав диплома, має право продовжити навчання на тому самому рівні та спеціальності в іншому університеті — і це не вважається повторним здобуттям вищої освіти.

    Постанова винесена у справі № 200/5372/24 та є остаточною.

    Що сталося

    Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

    У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

    Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

    Правова позиція Верховного Суду

    ВС встановив:

    • здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

    • якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

    • поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

    • така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

    Що постановив суд

    Верховний Суд:

    • визнав дії МОН протиправними;

    • зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

    • стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

    Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації: детальні роз’яснення для студентів

    Хто має право на відстрочку від мобілізації: детальні роз’яснення для студентів

    В Україні діють чіткі правила, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від призову під час мобілізації, а хто може бути мобілізований на загальних підставах. Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» пояснило, в яких випадках студенти мають право на відстрочку та за яких умов можуть її втратити.

    Право на відстрочку мають студенти, які відповідають кільком ключовим вимогам. Насамперед мобілізація в Україні починається із 25 років, тому молодшим студентам відстрочка не потрібна. Але тим, хто вже досяг мобілізаційного віку, важливо офіційно оформити відстрочку та вчасно подати документи.

    Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

    Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

    Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

    Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

    Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

    Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

  • Проректор харківського університету організував схему фіктивного зарахування студентів для відстрочок

    Проректор харківського університету організував схему фіктивного зарахування студентів для відстрочок

    Служба безпеки України повідомляє про викриття схеми фіктивного зарахування студентів призовного віку, організованої проректором одного з харківських університетів. За даними спецслужби, 46-річний посадовець, який є позафракційним депутатом обласної ради і раніше мав зв’язки з забороненою проросійською партією, залучив до протиправної діяльності двох колег з іншого навчального закладу.

    Слідство встановило, що упродовж 2024 року фігуранти фіктивно зараховували осіб як «студентів» і вносили недостовірні відомості до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). На підставі підроблених документів ухилянтам незаконно оформлювали відстрочки від проходження військової служби. Жоден із зазначених «студентів» фактично не відвідував занять і не складав іспитів. Слідством задокументовано щонайменше сім епізодів такої діяльності.

    У межах кримінального провадження на території Харкова проведено 36 обшуків за місцем роботи та проживання фігурантів. Під час слідчих дій вилучено документи, чорнові записи та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності. Проректора і двох його спільників затримано.

    Слідчі також встановили, що посадовець підтримував контакти з колишніми членами заборонених проросійських партій і активними учасниками «харківської весни» 2014 року, які нині перебувають у росії. За даними слідства, затриманий планував переїзд до Москви і шукав там нерухомість приблизною вартістю півмільйона доларів США.

    На підставі зібраних доказів усім трьом повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, вчинене групою осіб за попередньою змовою). За цією статтею фігурантам загрожує покарання до восьми років позбавлення волі.

    Слідчо-оперативні заходи тривають: правоохоронці перевіряють причетність інших осіб до схеми та вирішують питання щодо скасування незаконно оформлених відстрочок від мобілізації. Комплексні дії проводили співробітники СБУ у Харківській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

  • НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку діяльності закладів Міністерства освіти і науки України (МОН), виявивши значні корупційні ризики. Зокрема, йдеться про маніпулювання даними в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) та незаконне використання майна закладів освіти.

    Одним із найбільш серйозних порушень стало фіктивне зарахування понад 5,7 тисяч здобувачів третього рівня вищої освіти (аспірантура) у період з 2021 по 2023 роки. Згідно з перевіркою, близько 150 закладів освіти та наукових установ без погодження з МОН внесли недостовірні дані до ЄДЕБО. Це збіглося з оновленням урядових постанов, що передбачають надання відстрочки від мобілізації за умови надання відповідної довідки, підтвердженої даними ЄДЕБО.

    Ці маніпуляції з базою даних, ймовірно, були спрямовані на отримання незаконних відстрочок від мобілізації, що є порушенням законодавства та відкриває двері для корупційних схем.

    Крім того, НАЗК виявило низку корупційних ризиків в управлінні об’єктами державної власності, зокрема нерухомістю та земельними ділянками, якими володіють навчальні заклади. Виявлено численні випадки незаконного відчуження майна та зловживання при передачі об’єктів нерухомості в оренду або в користування суб’єктам господарювання. Це створює корупційні ризики задоволення приватних інтересів посадових осіб МОН та керівників навчальних закладів, які можуть отримувати неправомірну вигоду за сприяння у відчуженні майна.

    Серед основних корупційних практик, зафіксованих НАЗК, є:

    • незаконна приватизація об’єктів нерухомості закладів освіти;
    • оренда майна з подальшим використанням для цілей, не пов’язаних з освітнім процесом;
    • передача земельних ділянок закладів освіти під прикриттям «спільної діяльності»;
    • укладання інвестиційних договорів, що передбачають забудову території навчальних закладів.

    Ці порушення створюють серйозні корупційні ризики, пов’язані з приватним інтересом керівників та посадових осіб, що можуть отримувати неправомірну вигоду через сприяння в незаконному відчуженні майна на користь зацікавлених осіб.

    НАЗК наголошує на необхідності посилення контролю за діяльністю МОН та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами.