Позначка: «Єдина Росія»

  • Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    Москва проігнорувала протест Кишинева: у Придністров’ї відкрили російські виборчі дільниці

    У невизнаному Придністров’ї 20 вересня відкрили виборчі дільниці для голосування на виборах депутатів Державної думи Росії, хоча конституційна влада Молдови погодила проведення такого голосування лише в одному місці — на території російського посольства в Кишиневі. Відкриття додаткових дільниць на лівому березі Дністра стало черговою причиною дипломатичного конфлікту між Кишиневом і Москвою.

    За даними молдовського видання NewsMaker, виборчі дільниці в Придністровському регіоні почали працювати о 08:00 і мають закритися о 20:00. До 10-ї години, за повідомленнями місцевих медіа, проголосували 8 411 людей, до 11:00 — 14 992, а станом на 12:00 кількість виборців сягнула 21 080 осіб. У голосуванні взяв участь і фактичний керівник невизнаного регіону Вадим Красносельський.

    Водночас навіть щодо кількості дільниць у відкритих джерелах є розбіжності. Придністровські медіа спочатку заявляли про 17 дільниць, однак оприлюднили адреси лише 15. Молдовський суспільний мовник Moldova 1 та Radio Moldova повідомляють про 16 несанкціонованих дільниць на лівому березі Дністра. Reuters напередодні також писав про 15 дільниць, які Москва планувала відкрити в регіоні. Тому точну кількість на момент голосування коректніше вважати такою, що потребує остаточного уточнення.

    Єдину дільницю, проведення голосування на якій було погоджено з урядом Молдови, відкрили в посольстві Росії в Кишиневі. Саме там проголосував російський посол Олег Озеров. Молдовська влада забезпечила біля дипломатичної установи посилені заходи безпеки.

    Кишинів заздалегідь попереджав Москву

    Конфлікт навколо російських виборів почався ще наприкінці серпня.

    28 серпня Вадим Красносельський заявив, що під час виборів до Держдуми в Придністров’ї планують відкрити 17 дільниць. Уже наступного дня Міністерство закордонних справ Молдови повідомило, що погодило з російським посольством лише одну виборчу дільницю у Кишиневі, а відкриття будь-яких інших пунктів без згоди конституційної влади назвало неприйнятним. 3 вересня МЗС викликало Олега Озерова і передало Росії ноту протесту.

    Reuters повідомляє, що Кишинів охарактеризував рішення Росії як неприйнятне та недружнє. Москва натомість звинуватила молдовську владу у перешкоджанні реалізації виборчих прав громадян Росії. Це позиції двох сторін дипломатичної суперечки.

    Придністровський регіон міжнародно визнається частиною Республіки Молдова. Його самопроголошена адміністрація не визнана незалежною навіть самою Росією. На території регіону при цьому залишаються російські військові, виведення яких протягом багатьох років вимагає Кишинів. Reuters оцінює чисельність російського військового контингенту приблизно у 1 500 осіб.

    Скільки російських громадян живе у Придністров’ї

    Москва заявляє, що в Придністровському регіоні мешкає близько 220 тисяч власників російських паспортів. Молдовська сторона ставить ці оцінки під сумнів. На голосуванні 2021 року в регіоні Росія відкрила 27 виборчих дільниць, а за російську партію «Єдина Росія» тоді, за офіційними російськими результатами, проголосували 76,2% учасників голосування.

    Окремі молдовські медіа у 2026 році оцінювали кількість російських громадян у регіоні приблизно у 200 тисяч. Точну актуальну цифру незалежно перевірити складно через відсутність контролю центральної влади Молдови над цією територією.

    Раніше Красносельський заявляв, що кількість мешканців Придністров’я з російським громадянством може ще зрости завдяки спрощеним правилам отримання паспорта РФ.

    Румунія також засудила відкриття дільниць

    До протесту Молдови приєдналася Румунія.

    Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що проведення російського голосування в Придністровському регіоні без згоди Кишинева порушує суверенітет і територіальну цілісність Молдови та суперечить зусиллям щодо політичного врегулювання придністровського конфлікту.

    Бухарест також окремо засудив проведення російських парламентських виборів на окупованих територіях України та заявив, що таке голосування не може змінити міжнародно визнаний статус цих земель.

    Це перші вибори до Держдуми після початку повномасштабної війни

    Голосування в Росії проходить із 18 до 20 вересня і є першими парламентськими виборами після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.

    Росія обирає 450 депутатів Державної думи. Голосування Москва проводить також на тимчасово окупованих територіях України, що Київ та міжнародні партнери називають порушенням міжнародного права.

    Reuters зазначає, що більшість системної антивоєнної опозиції не бере повноцінної участі у виборах. Партія «Яблоко», яка виступала проти війни, була відсторонена від загальнопартійної участі, хоча окремі її представники балотуються в одномандатних округах. Інші представлені на виборах парламентські сили в ключових питаннях підтримували державну політику щодо війни.

    Цю обставину важливо відокремлювати від самого факту голосування мешканців Придністров’я: питання Кишинева полягає насамперед у тому, що інша держава організувала виборчі дільниці на території Молдови без згоди її конституційних органів.

    Російські вибори одночасно проводять і на окупованих землях України

    На цьому ж голосуванні Росія відкрила дільниці в окупованих районах Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей та в Криму.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що лише на окупованих частинах Донеччини та Луганщини Росія готувала понад 1 200 так званих виборчих дільниць. За даними українського омбудсмана Дмитра Лубінця, 581 дільницю планували у захопленій частині Луганської області та ще 633 — на окупованій частині Донеччини.

    Також Nenka.info писала про офіційну позицію МЗС України щодо такого голосування. Київ заявив, що проведення російських виборів на окупованих територіях не має юридичних наслідків і не змінює їх міжнародно визнаного статусу.

    МЗС України про вибори РФ на окупованих територіях

    Придністров’я залишається одним із головних важелів Москви в Молдові

    Суперечка навколо дільниць відбувається на тлі ширшого протистояння між Кишиневом і Москвою.

    Молдовська влада протягом останніх років регулярно заявляє про російські інформаційні операції, незаконне фінансування політичних структур і спроби впливати на внутрішні процеси. У липні директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце заявляв про нову кампанію російського втручання з використанням дезінформації, онлайн-операцій та збору персональних даних.

    Про це раніше докладно писала Nenka.info.

    У Молдові заявили про нову кампанію Росії з втручання у вибори

    Кишинів також останнім часом обмежує роботу російських державних структур у країні. Зокрема, влітку припинив діяльність російський культурний центр «Русский дом». Адміністрація Придністров’я пропонувала перенести його до Тирасполя, однак центральна влада Молдови заявила, що невизнана адміністрація не має повноважень домовлятися про роботу іноземних державних установ.

    Тому голосування 20 вересня є не просто технічним епізодом російських парламентських виборів. Воно вкладається у тривалу суперечку про суверенітет Молдови, російську присутність у Придністров’ї та межі впливу Москви на регіон.

    Станом на середину дня місцеві джерела повідомляли про понад 21 тисячу учасників голосування. Остаточну явку та результати мають оприлюднити після закриття дільниць, однак уже сам факт їхнього відкриття без згоди Кишинева спричинив новий дипломатичний конфлікт між Молдовою та Росією.

  • Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Підриви дільниць і замахи на колаборантів: розвідка попередила про кривавий сценарій РФ на ТОТ

    Російські спецслужби можуть організувати серію резонансних провокацій і терористичних актів на тимчасово окупованих територіях України під час виборів до Державної думи РФ, а відповідальність за них спробувати перекласти на Київ. Служба зовнішньої розвідки України попереджає, що особливо небезпечними можуть стати дні основного голосування 18–20 вересня, коли на окупованих територіях очікується найбільше скупчення людей біля так званих виборчих дільниць.

    За даними СЗРУ, можливий сценарій передбачає провокації під «прапором України». Серед потенційних варіантів українська розвідка називає підриви виборчих дільниць або місць зберігання бюлетенів у неробочий час, диверсії на транспортній інфраструктурі та замахи на представників окупаційних адміністрацій і колаборантів. Після таких інцидентів російська пропаганда може звинуватити Україну та використати події для посилення репресій проти мешканців захоплених територій.

    Розвідка пов’язує ризик таких дій одразу з кількома завданнями Кремля. Йдеться про створення інформаційного приводу для посилення контролю на окупованих територіях, виправдання репресивних заходів, дискредитацію України на міжнародній арені та можливе інформаційне забезпечення нової хвилі мобілізації в Росії. Окремою метою СЗРУ називає спробу зірвати або ускладнити дипломатичні зусилля щодо завершення війни, зокрема ті, до яких залучені Сполучені Штати.

    Цей контекст особливо важливий через те, що українські спецслужби вже кілька тижнів попереджають про можливу нову мобілізаційну кампанію в РФ після парламентських виборів. Наприкінці серпня ГУР і СЗРУ повідомляли, що російська влада опрацьовує можливість додатково залучити близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще приблизно стільки ж у 2027-му. Розвідка тоді прямо зазначала, що найбільш імовірним моментом для політичного рішення про мобілізацію може стати період після голосування 18–20 вересня. За даними спецслужб, у Росії вже посилюють військовий облік, розширюють мобілізаційні підрозділи на підприємствах і готують додаткові механізми примусу.

    Тема можливої мобілізації помітно впливає і на настрої всередині самої Росії. Reuters 10 вересня повідомило про зростання тривоги серед росіян напередодні парламентських виборів. Однією з причин видання називає саме побоювання нового призову після завершення голосування, а також дедалі відчутніші для російського населення наслідки війни. Водночас «Єдина Росія», як очікується, збереже контроль над Держдумою в умовах жорстко контрольованої політичної системи.

    На тимчасово окупованих територіях підготовка до російського голосування розпочалася значно раніше. Центр протидії дезінформації повідомляв, що на окупованій частині Донеччини «дострокове голосування» вирішили розпочати ще 30 серпня — за 21 день до основної дати. У ЦПД вважають, що настільки тривалий період створює сприятливі умови для неконтрольованого використання бюлетенів та інших маніпуляцій із результатами.

    Паралельно окупаційні адміністрації проводять подомові обходи мешканців Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Формально такі візити називають «інформуванням про вибори», однак Центр протидії дезінформації звертав увагу, що вони також дозволяють окупаційній владі актуалізувати дані про населення, виявляти людей без російських паспортів, збирати заявки на «голосування вдома» і контролювати настрої населення.

    Більше того, українська сторона заявляє, що бажані результати голосування могли бути визначені ще до його початку. Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомляв, що адміністрація Кремля нібито поставила перед окупаційною владою завдання показати явку понад 65–70%, а результат партії «Єдина Росія» — не нижче 70%. Саме такі цифри, за інформацією ЦПД, мають створити пропагандистську картинку масової підтримки російської влади населенням окупованих українських територій.

    Уже на початку вересня ЦПД фіксував активну інформаційну кампанію навколо «дострокового голосування». Російські медіа поширювали сюжети про нібито високу активність місцевих жителів, тоді як український Центр зазначав, що за «добровільних виборців» можуть видавати працівників бюджетної та комунальної сфер, залежних від окупаційної адміністрації.

    Москва намагається надати процесу й міжнародного вигляду. Російське МЗС заявляло про готовність спостерігачів із десятків країн приїхати на вибори. Проте Центр протидії дезінформації наголошував, що жодна авторитетна міжнародна організація з моніторингу виборів не бере участі у спостереженні за цим процесом.

    Більше того, сама Росія не запросила на парламентські вибори спостерігачів ОБСЄ. 6 серпня Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та Парламентська асамблея організації заявили, що таке рішення Москви суперечить зобов’язанням, які держави-учасниці взяли на себе відповідно до Копенгагенського документа 1990 року. Українське МЗС зазначало, що це буде вже третій поспіль загальнонаціональний виборчий процес у РФ без незалежного спостереження ОБСЄ.

    Окремо Київ застеріг потенційних іноземних спостерігачів від поїздок на окуповані території. Міністерство закордонних справ України наголосило, що проведення Росією голосування на суверенній території України є незаконним, а його результати не створюють жодних юридичних наслідків. У МЗС також підкреслили, що присутність іноземних спостерігачів не може легітимізувати такий процес.

    Аналогічну позицію висловив Європейський Союз. У заяві при ОБСЄ ЄС наголосив, що не визнаватиме ні так звані вибори, які Росія проводить на окупованих територіях України, ні їхні результати, та закликав інші держави не брати участі у спостереженні за незаконним голосуванням.

    СЗРУ, попереджаючи про можливі провокації, проводить паралелі з подіями минулих десятиліть. Серед них розвідка згадує вибухи житлових будинків у Росії 1999 року на тлі початку Другої чеченської війни, кризу із захопленням заручників у московському театральному центрі на Дубровці у 2002 році, а також російські псевдореферендуми й виборчі кампанії на захоплених територіях України після 2014 року. При цьому щодо вибухів 1999 року існують різні й суперечливі версії, тому твердження про їх використання Кремлем як свідомої провокації слід розглядати саме як позицію української розвідки, а не як остаточно встановлений міжнародним розслідуванням факт.

    Найбільш конкретне попередження СЗРУ стосується найближчих днів. Розвідка називає території окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим. Саме там у період активної фази голосування 18–20 вересня, за оцінкою спецслужби, ризик провокацій може бути найвищим. У СЗРУ наголошують, що потенційною ціллю може стати будь-яке масове скупчення людей, якщо російським спецслужбам знадобиться резонансна подія для подальшої інформаційної кампанії.

    Таким чином, вибори до Держдуми для Кремля можуть мати значення далеко за межами формального оновлення парламенту. Українські спецслужби розглядають їх як потенційну точку для одночасного вирішення кількох завдань — демонстрації контрольованої «підтримки» окупації, створення підстав для нових репресій на ТОТ, посилення антиукраїнської пропаганди та підготовки російського суспільства до можливого нового етапу мобілізації. Саме тому період до 20 вересня розвідка вважає часом підвищеного ризику.

  • «Виправдальний вирок у справі про колабораціонізм»: суд виправдав доньку ексмера Полтави Наталію Веретеннікову

    «Виправдальний вирок у справі про колабораціонізм»: суд виправдав доньку ексмера Полтави Наталію Веретеннікову

    3 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив повністю виправдувальний вирок стосовно 36-річної Наталії Веретеннікової — доньки колишнього міського голови Полтави Олександра Мамая. Служба безпеки України підозрювала її у веденні бізнесу на території РФ та організації PR-кампаній для пропутінської партії «Єдина Росія». Офіс Генерального прокурора готує апеляційну скаргу на рішення суду.

    Ключові деталі та перебіг судового процесу

    • Суть звинувачень СБУ: За версією слідства, Веретеннікова віддалено володіла та керувала рекламним агентством у Санкт-Петербурзі, яке у 2022–2023 роках розміщувало матеріали для партії «Єдина Росія» із прибутком понад 35 млн рублів. Їй інкримінували ч. 6 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).
    • Затримання та запобіжний захід: Правоохоронці затримали жінку наприкінці травня 2024 року. У липні 2024 року Київський апеляційний суд надав можливість внесення застави в розмірі 5 млн грн, після чого вона вийшла із СІЗО.
    • Повернення застави: У процесі судового розгляду запобіжний захід послабили, і судом було повернуто 4 млн грн із раніше внесеної суми застави.
    • Позиція захисту та рішення суду: На засіданнях Веретеннікова категорично відкидала причетність до російських фірм, заявляла про відсутність контролю над ліквідованими чи відчуженими активами в РФ та наголошувала на своїй проукраїнській позиції. Шевченківський районний суд дійшов висновку про недоведеність вини і повністю її виправдав.

    З судових матеріалів та коментарів засідання:

    «Суд виніс виправдувальний вирок у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення. Обвинувачення готує апеляційну скаргу, тож остаточна юридична оцінка залежатиме від результатів розгляду справи в апеляційній інстанції».

  • Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Херсонський міський суд заочно засудив депутата Генічеської міської ради Дмитра Булочніка до 10 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Вирок ухвалено у порядку спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території та переховується від українського правосуддя.

    Суд визнав, що після окупації частини Херсонської області Булочнік добровільно пішов на співпрацю з російською адміністрацією. Зокрема, не пізніше вересня 2023 року він погодився стати депутатом так званої «ради депутатів Генічеського муніципального округу», сформованої окупантами під контролем партії «Єдина Росія».

    Згодом він отримав ще вищу позицію — став заступником голови цього псевдооргану. У межах цієї діяльності він не лише формально обіймав посаду, а й виконував функції, спрямовані на легітимізацію окупаційної влади. За даними слідства, він працював із місцевими жителями, популяризував діяльність окупаційної адміністрації та сприяв її інтеграції в повсякденне життя регіону.

    Правоохоронці зібрали доказову базу, яка включає свідчення очевидців, фото- та відеоматеріали, а також дані з відкритих джерел. Саме ці матеріали стали підставою для доведення вини обвинуваченого у суді.

    Крім політичної співпраці з окупаційною владою, Булочнік також інтегрував свою бізнес-діяльність у російське правове поле. Зокрема, він перереєстрував підприємство відповідно до законодавства РФ та уклав контракти на постачання товарів для структур, підконтрольних окупаційній адміністрації. Такі дії суд розцінив як свідому підтримку держави-агресора та її інституцій на захопленій території.

    За вироком суду, окрім 10 років ув’язнення, Булочніка позбавлено права обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у виборах протягом 10 років після відбуття основного покарання. Крім того, передбачено конфіскацію всього його майна, включно з нерухомістю, земельними ділянками та транспортними засобами.

    Серед конфіскованого майна — житлові будинки, земельна ділянка, а також транспорт, включно з вантажівками та причепами. Також із засудженого стягнуто судові витрати.

    Важливо, що справа розглядалася заочно — це стандартна практика у випадках, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованих територіях або на території Росії. Українське законодавство дозволяє проводити такі процеси, щоб забезпечити невідворотність покарання за злочини проти держави.

    Дмитро Булочнік до початку повномасштабної війни був обраний депутатом Генічеської міської ради у 2020 році від забороненої нині політичної партії «ОПЗЖ». Після окупації частини Херсонської області він, як встановило слідство, змінив політичну позицію та почав співпрацювати з російськими структурами.

    Йому було оголошено підозру ще у 2025 році, після чого правоохоронні органи розпочали активну фазу розслідування. Служба безпеки України та прокуратура задокументували його діяльність на користь окупаційної адміністрації, включно з участю у створенні та функціонуванні незаконних органів влади.

    Цей вирок став частиною ширшої тенденції притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з окупаційною владою. В Україні вже винесено десятки подібних рішень щодо колаборантів, які займали посади в окупаційних адміністраціях або допомагали російським військам.

    Юристи зазначають, що стаття 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність») передбачає сувору відповідальність за такі дії, включаючи тривалі терміни ув’язнення та конфіскацію майна. Вона активно застосовується після початку повномасштабної війни для боротьби з внутрішніми загрозами.

    Експерти також підкреслюють, що такі вироки мають не лише юридичне, а й символічне значення. Вони демонструють, що держава не визнає жодних окупаційних органів і розглядає участь у них як злочин проти національної безпеки.

    Ситуація в Генічеську, як і в інших окупованих містах Херсонської області, залишається складною. Російська адміністрація намагається інтегрувати ці території у власну систему управління, однак Україна продовжує документувати всі випадки співпраці з окупантами для подальшого притягнення винних до відповідальності.

    Вирок Дмитру Булочніку наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений. Проте він уже став черговим прикладом того, як українська судова система працює навіть в умовах війни, забезпечуючи юридичну відповідальність за колабораціонізм і співпрацю з державою-агресором.

  • Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль

    Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль

    У Росії фіксується подальше зниження рівня довіри до Володимира Путіна — тенденція триває вже шостий тиждень поспіль. Про це свідчать дані державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) за період 6–12 квітня.

    Згідно з оприлюдненими результатами, рівень позитивного ставлення до глави Кремля становить 72%. При цьому за останній тиждень він знизився на 1,8 відсоткового пункту порівняно з попереднім періодом. Соціологи також відзначають, що відлік падіння розпочався ще в період 2–8 березня, коли загальне зниження довіри склало 5,3%.

    Паралельно з цим зменшується і рівень схвалення діяльності президента РФ. За даними ВЦВГД, у період 6–12 квітня він становив 66,7%, що на 1,1 відсоткового пункту менше, ніж тижнем раніше. Загалом від початку березневого періоду цей показник знизився на 6,6 відсоткового пункту.

    Окрім показників, що безпосередньо стосуються глави держави, фіксується і зниження довіри до інших ключових політичних фігур та інституцій. Зокрема, рівень схвалення діяльності прем’єр-міністра Михайла Мішустіна знизився до 44,7% (мінус 0,4 п.п.), а рівень довіри до нього — до 54,6% (мінус 0,5 п.п.). Також незначне зниження зафіксовано щодо оцінки діяльності уряду РФ — до 40,2% (мінус 0,1 п.п.).

    Окремо зазначається, що рейтинг правлячої партії «Єдина Росія» також почав знижуватися. За даними опитування, він втратив 2,4 відсоткового пункту та становить 27,3%.

    У дослідженні ВЦВГД також вказується на можливі причини падіння рівня довіри та схвалення. Серед них називають посилення обмежень в інтернет-просторі та погіршення економічної ситуації в країні. Водночас ці фактори подаються як частина загального суспільного тла, без деталізації конкретних причинно-наслідкових зв’язків.

    Важливо, що, за даними соціологічного центру, нинішні показники довіри та схвалення є одними з найнижчих із початку повномасштабної війни проти України. Для порівняння, у лютому 2022 року рівень довіри до Путіна становив 73%, а за кілька днів до початку вторгнення — 67,2%. Рівень схвалення його діяльності тоді також був вищим і коливався в межах 64–70%.

    Окремо в матеріалах згадується суспільний запит усередині Росії щодо можливих переговорів. За наявними даними, 67% росіян нібито підтримують ідею мирних переговорів з Україною, що на 6% більше, ніж місяцем раніше. Водночас частка тих, хто виступає за продовження війни, зменшилася до 24% (мінус 5%).

    Таким чином, дані останніх опитувань фіксують поступове зниження рівня довіри до ключових політичних інститутів Росії, включно з президентом, урядом та правлячою партією. Аналітики ВЦВГД пов’язують це з внутрішніми соціально-економічними чинниками та інформаційними обмеженнями, що впливають на суспільні настрої.

  • USAID можливо фінансувало партію Путіна «Єдина Росія»

    USAID можливо фінансувало партію Путіна «Єдина Росія»

    За указом держсекретаря США Марко Рубіо, 25 січня USAID зупинила роботу. Тоді ж було припинено на 90 днів фінансування багатьох проектів іноземної допомоги від США, включаючи Україну. А з 1 лютого припинив роботу й офіційний сайт USAID.

    Як стало відомо, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) фактично фінансувало партію Путіна «Єдина Росія» перед окупацією Криму.

    Про це у 2012 році заявила представник Держдепартаменту США Вікторія Нуланд.

    На думку експертів, фінансування «Єдиної Росії» та українських неурядових організацій (NGO) є ланками одного ланцюга і мало на меті зруйнувати українську державу ззовні та зсередини.

    Також експерти зазначають, що події з фінансуванням USAID «ЄР» та українських NGO, таких як «ЦПК», ще раз підтверджують, що багато громадських антикорупційних активістів працювали в Україні на користь рф, і за фактом вони досягали своєї мети — розвалили судову та правоохоронну систему.

    Раніше керівник розслідувачів Bellingcat Христо Грозєв заявив, що багато діячів, які були «політично активними, проліберальними та фінансувалися західними фондами», включаючи українських журналістів-антикорупціонерів, паралельно отримували гроші від фсб.

    Як повідомлялося, глава нового департаменту ефективності державного управління (DOGE) Ілон Маск назвав USAID злочинною організацією та закрив її аккаунт у соцмережі «Х».