Golosnovinua.com

Позначка: ЄСПЛ

  • Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Рішення ЄСПЛ проти України: Суд ухвалив вироки у справах щодо пенсій переселенців та мешканців окупованих територій

    Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив два важливі рішення у справах проти України, які стосуються обмеження та зупинення виплати пенсій громадянам на тлі збройного конфлікту. Обидві постанови стосуються ситуацій, коли держава обмежувала соціальні виплати підзаконними актами уряду (постановами Кабміну), а не прямими нормами закону.

    Головні деталі рішень ЄСПЛ:

    • «Боровик і Топоркова проти України»: Справи стосуються літніх жительок Донецька та Вуглегірська (1935 та 1947 років народження), які через важкий стан здоров’я (онкологія та параліч) не могли виїхати на підконтрольну територію та зареєструватися як внутрішньо переміщені особи (ВПО), чого вимагали для отримання пенсій. Обидві жінки померли, не дочекавшись виплат (у 2019 та 2024 роках), після чого справу продовжили їхні родичі. ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном), зазначивши, що вимога обов’язкового переїзду для малорухливих пенсіонерів була непропорційною, а держава не запропонувала ефективних альтернативних механізмів.
    • «Черкасов і Кузін проти України»: Справа стосується внутрішньо переміщених осіб, яким зупиняли пенсійні виплати через невиконання вимог відкриття рахунків у конкретному банку (Ощадбанку) на підставі урядових постанов, що також було визнано обмеженням прав.
    • Правові висновки Суду: ЄСПЛ підкреслив, що хоча цілі держави щодо захисту бюджету та неможливості здійснювати виплати на непідконтрольних територіях були законними, самі обмеження запроваджувалися не на рівні законів, а через постанови Кабміну, що створювало непропорційний тягар для найбільш вразливих категорій пенсіонерів. Суд присудив компенсації моральної та майнової шкоди спадкоємцям заявників.
  • Міжнародні спостерігачі заявили про можливі порушення у справі “Роттердам+”

    Міжнародні спостерігачі заявили про можливі порушення у справі “Роттердам+”

    Міжнародна моніторингова місія IAC ISHR заявила про можливі процесуальні порушення під час розгляду справи “Роттердам+” у Вищому антикорупційному суді. За висновками спостерігачів, обставини, зафіксовані під час одного із судових засідань, можуть свідчити про ризики порушення права на захист та принципу рівності сторін, які гарантуються статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

    Про це йдеться у звіті Міжнародної моніторингової місії IAC ISHR за підсумками судового засідання, що відбулося 17 липня у Вищому антикорупційному суді.

    У документі зазначається, що під час дослідження письмових доказів як колегія суддів, так і представники сторони захисту неодноразово зверталися до прокурора із проханням уточнити, які саме обставини обвинувачення підтверджуються конкретними документами. Також прокурора просили пояснити доказове значення окремих матеріалів та їхній взаємозв’язок із загальною конструкцією обвинувачення.

    Експерти IAC ISHR звернули увагу, що така ситуація виникла не вперше. За їхніми словами, аналогічні процесуальні моменти вже фіксувалися під час попередніх засідань у цій справі, які проходили 25 та 29 травня, 2 і 3 червня, а також 15 липня. На думку місії, повторюваність таких випадків може свідчити про системний характер проблеми під час судового розгляду.

    У звіті наголошується, що необхідність постійно уточнювати зміст обвинувальної позиції вже під час слухання справи може негативно впливати на реалізацію права обвинувачених на ефективний захист. Міжнародні спостерігачі зазначають, що особа може повною мірою реалізувати своє право на захист лише тоді, коли чітко розуміє, які саме фактичні обставини покладені в основу обвинувачення та якими доказами вони підтверджуються.

    У місії нагадали, що право бути детально та зрозуміло поінформованим про характер і підстави висунутих обвинувачень передбачене підпунктом “а” пункту 3 статті 6 Європейської конвенції з прав людини. Крім того, відповідно до загальновизнаних принципів кримінального судочинства, саме сторона обвинувачення зобов’язана довести винуватість особи поза розумним сумнівом.

    Також у звіті наведено практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої будь-які обґрунтовані сумніви щодо узгодженості або достатності доказової бази не можуть трактуватися на шкоду обвинуваченому. Йдеться про принцип in dubio pro reo, який означає, що сумніви повинні тлумачитися на користь особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

    За підсумками аналізу засідання міжнародні експерти дійшли висновку, що систематична потреба звертатися до прокурора за роз’ясненнями щодо змісту обвинувачення потенційно може обмежувати можливість сторони захисту ефективно спростовувати доводи обвинувачення. З огляду на це місія рекомендувала продовжити міжнародний моніторинг судового процесу.

    У IAC ISHR наголосили, що діяльність моніторингової місії спрямована на сприяння дотриманню права на справедливий судовий розгляд, а також впровадженню сучасних міжнародних стандартів судочинства та незалежному спостереженню за резонансними судовими процесами.

    Справа “Роттердам+” залишається однією з найтриваліших антикорупційних справ в Україні. Її розслідування триває з березня 2017 року. За цей час прокуратура п’ять разів закривала кримінальне провадження через відсутність складу злочину, однак розслідування щоразу поновлювали. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, однак уже в грудні того ж року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, після чого розгляд був продовжений. Раніше низка юристів також звертала увагу на процесуальні питання у цьому провадженні та висловлювала сумніви щодо окремих аспектів організації розслідування.

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.

  • Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі так званої «мандаринової афери», фігурантом якої є колишній народний депутат Георгій Логвинський. Йдеться про заволодіння та легалізацію понад 54 мільйонів гривень державних коштів. Матеріали кримінального провадження вже відкрито стороні захисту.

    За даними слідства, у 2013–2016 роках Логвинський організував схему незаконного отримання коштів з держбюджету шляхом введення в оману Європейського суду з прав людини. Йдеться про спір між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», у якому компанія звернулася до ЄСПЛ із вимогою компенсації на суму понад 54 мільйони гривень.

    Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

    Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

    Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

    Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

  • Апеляція ВАКС дозволила заочне розслідування проти екснардепа Логвинського

    Апеляція ВАКС дозволила заочне розслідування проти екснардепа Логвинського

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і надала дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у справі колишнього народного депутата Георгія Логвинського, фігуранта резонансної справи «Золотого мандарину».

    Таке рішення відкриває шлях до завершення слідства заочно і можливості передачі обвинувального акту до суду. Раніше колегія слідчих суддів ВАКС відмовила у задоволенні клопотання прокурорів, але тепер апеляційна інстанція поставила остаточну крапку в питанні.

    Провадження щодо Логвинського триває з грудня 2023 року. За версією НАБУ та САП, колишній нардеп причетний до схеми заволодіння понад 54 мільйонами гривень державних коштів через компанію «Золотий Мандарин Ойл». Гроші були незаконно перераховані Міністерством юстиції нібито у зв’язку з рішенням Європейського суду з прав людини.

    Улітку 2023 року Логвинському повідомили про підозру заочно, оскільки він переховується від слідства за межами України. Також підозри отримали ще шестеро осіб, пов’язаних зі справою.

    Дозвіл на спеціальне досудове розслідування означає, що детективи НАБУ можуть завершити розслідування без участі обвинуваченого та направити справу до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.