Golosnovinua.com

Позначка: ЄСВ

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Українську пенсійну систему може чекати одна з наймасштабніших реформ за останні роки. Уряд представив концепцію нового підходу до нарахування пенсій, яка передбачає повну зміну структури виплат, перегляд принципів справедливості у системі та поступову відмову від низки спеціальних пенсійних режимів. Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені Верховною Радою, вони торкнуться практично кожного нинішнього та майбутнього пенсіонера.

    Про деталі концепції повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після обговорення реформи на засіданні Ради коаліції. За її словами, уряд планує подати відповідний законопроєкт до парламенту не пізніше осені 2026 року.

    Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити саму структуру пенсійних виплат. Замість нинішньої системи пропонується запровадити двокомпонентну модель. Пенсія складатиметься з базової та страхової частин.

    Базову частину фінансуватиме держава. Вона має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від часу виходу людини на пенсію. Саме цей компонент покликаний усунути одну з найбільших проблем сучасної пенсійної системи — стрімке знецінення пенсій через інфляцію та зміну економічних показників.

    Страхова частина пенсії, як і зараз, залежатиме від трудового стажу, розміру офіційної заробітної плати та суми сплачених страхових внесків. Таким чином уряд намагається поєднати принцип соціальної справедливості із заохоченням до офіційного працевлаштування та сплати податків.

    Однією з причин запуску реформи стала ситуація, коли люди, які виходили на пенсію кілька років тому, часто отримують значно менші виплати, ніж нові пенсіонери з аналогічним трудовим стажем та рівнем заробітної плати. За оцінками урядовців, у нинішній системі пенсія може суттєво втрачати свою купівельну спроможність вже через три роки після призначення. Саме тому влада шукає механізм, який дозволить зменшити цей дисбаланс та вирівняти соціальну несправедливість.

    Ще одним важливим напрямком реформи стане скорочення розриву між найменшими та найбільшими пенсіями. Наразі в Україні існує значна різниця між звичайними пенсіями та так званими спеціальними виплатами для окремих категорій громадян. У суспільстві давно точаться дискусії щодо так званих «елітних» пенсій для суддів, прокурорів, окремих державних службовців та інших категорій.

    Саме питання спеціальних пенсій стало одним із ключових під час обговорення концепції в уряді та парламенті. За словами учасників дискусії, Кабмін пропонує поступово переводити такі пенсійні програми до системи професійного пенсійного забезпечення. Це означає, що спеціальні виплати можуть формуватися не за рахунок загального Пенсійного фонду, а через окремі професійні механізми накопичення.

    Паралельно уряд хоче активніше розвивати добровільні пенсійні накопичення. Ідея полягає в тому, щоб українці могли самостійно формувати додаткову пенсію через недержавні пенсійні фонди та інші фінансові інструменти.

    Пенсійна реформа також тісно пов’язана із впровадженням накопичувальної системи, про яку в Україні говорять уже багато років. Раніше Ольга Василевська-Смаглюк повідомляла, що держава працює над запуском другого рівня пенсійної системи, який передбачає формування персональних пенсійних накопичень громадян за участю роботодавців та держави.

    Не менш важливим залишається питання фінансової стійкості Пенсійного фонду. Україна продовжує стикатися з демографічними викликами: кількість працюючих громадян скорочується, а число пенсіонерів залишається значним. Додатковий тиск створює війна, міграція населення та складна ситуація на ринку праці.

    На цьому тлі уряд також аналізує можливі зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), який є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Остаточні рішення щодо цього питання поки не оприлюднені, однак воно вже винесене на обговорення в рамках майбутньої реформи.

    Паралельно відбуваються й інші зміни у пенсійній сфері. У 2026 році Пенсійний фонд оновив показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсій. За перший квартал року він зріс більш ніж на 1300 гривень, що впливає на розмір новопризначених пенсій.

    Також триває процес цифровізації трудових книжок. Пенсійний фонд нагадує, що працівники, які розпочали трудову діяльність до 2004 року, повинні подати електронні копії документів для коректного обліку стажу. У майбутньому саме цифрові дані стануть основою для автоматичного нарахування пенсій.

    Експерти зазначають, що остаточний ефект реформи залежатиме від деталей законопроєкту, який уряд представить восени. Водночас уже зараз зрозуміло, що йдеться не про косметичні зміни, а про спробу перебудувати систему пенсійного забезпечення в умовах війни, старіння населення та хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

    Якщо закон буде ухвалений, українці отримають нову модель пенсійного забезпечення, де базова пенсія гарантуватиметься державою, а основний розмір виплат дедалі більше залежатиме від офіційної зайнятості, страхового стажу та власних накопичень. Для мільйонів громадян це може стати найбільшою зміною пенсійних правил за останнє десятиліття.

  • Стаж для пенсії рахуватимуть інакше: в Україні готують перехід до електронного обліку

    Стаж для пенсії рахуватимуть інакше: в Україні готують перехід до електронного обліку

    В Україні готують масштабне оновлення правил підтвердження страхового стажу, який використовується для призначення пенсій. Йдеться про поступовий перехід від паперових документів до електронного обліку, а також розширення можливостей підтвердження трудової діяльності через державні реєстри та альтернативні джерела даних. Відповідні зміни вже пройшли парламентський етап і перебувають на фінальній стадії ухвалення.

    Як повідомляє Пенсійний фонд України, нова система має зменшити кількість ситуацій, коли люди втрачають частину стажу через втрату документів, ліквідацію підприємств або помилки роботодавців у звітності. Основний акцент робиться на цифровізації процесів і використанні вже наявних державних баз даних.

    Одним із ключових напрямів реформи є повна інтеграція даних про трудову діяльність у єдину електронну систему. Інформація з трудових книжок поступово оцифровується та переноситься до реєстрів Пенсійного фонду.

    Громадяни можуть передавати ці дані самостійно або через роботодавця. У майбутньому це дозволить уникнути необхідності подавати паперові документи під час оформлення пенсії, оскільки всі записи будуть доступні в цифровому форматі.

    Згідно з новим підходом, якщо у державних реєстрах відсутня частина інформації, це не стане автоматичною підставою для відмови у зарахуванні стажу. У такому випадку Пенсійний фонд повідомлятиме заявника про нестачу даних і надаватиме можливість їх уточнити або доповнити.

    Серед основних джерел підтвердження стажу залишаються:

    • архівні довідки з підприємств або установ;
    • документи про навчання чи роботу;
    • дані державних реєстрів;
    • інформація про доходи та сплату внесків.

    Таким чином, система стає більш гнучкою і дозволяє враховувати різні життєві ситуації, особливо для громадян, які працювали в ліквідованих підприємствах або втратили документи.

    Важливою зміною є підхід до періодів роботи, коли роботодавець не сплатив єдиний соціальний внесок, але при цьому подавав звітність про нарахування заробітної плати.

    У таких випадках ці періоди можуть бути зараховані до страхового стажу. Це дозволяє захистити працівників від втрати пенсійних прав через фінансові порушення роботодавців, на які вони не впливали.

    Експерти зазначають, що це одна з найбільш соціально важливих змін, адже раніше саме такі ситуації найчастіше призводили до зменшення стажу та розміру майбутньої пенсії.

    Попри перехід до цифрового обліку, трудові книжки поки залишаються важливим джерелом інформації. Водночас їх відсутність або неповне заповнення більше не буде автоматичною підставою для відмови у зарахуванні стажу.

    У складних випадках, коли документально підтвердити стаж неможливо, передбачено додаткові процедури, зокрема встановлення стажу через суд.

    Реформа спрямована на те, щоб зробити пенсійну систему більш сучасною та справедливою. Вона має зменшити залежність від паперових архівів і людського фактору, а також пришвидшити процес оформлення пенсій.

    Водночас фахівці радять громадянам уже зараз перевіряти свої дані в електронних системах Пенсійного фонду та за потреби виправляти неточності. Це допоможе уникнути проблем у майбутньому під час призначення пенсії.

    У підсумку нові правила мають забезпечити більш точний облік трудового стажу та зменшити кількість спорних ситуацій, пов’язаних із його підтвердженням, особливо для людей із тривалим або складним трудовим шляхом.

  • Мільйонні зарплати і майже нуль податків: новий скандал довкола monobank

    Мільйонні зарплати і майже нуль податків: новий скандал довкола monobank

    У 2024–2025 роках структури, пов’язані з фінансовим проєктом monobank та його співвласниками Сергієм Тігіпком і Олегом Гороховським, могли недоплатити до державного бюджету близько 380 млн грн єдиного соціального внеску. Про це повідомляється у публічному розслідуванні, де аналізуються фінансові показники компаній, пов’язаних із роботою популярного банківського сервісу.

    За оприлюдненими даними, monobank фактично не є окремим банком. Це фінансова послуга, яку компанія «Фінтех Бенд», пов’язана з Олегом Гороховським, надає «Універсал Банку», що входить до бізнес-структур Сергія Тігіпка. Така модель дозволяє перерозподіляти доходи між банком і сервісною компанією: для банку це виглядає як витрати на послуги, тоді як сервісна структура отримує значну частину прибутку.

    За даними аналізу, у 2024 році компанія «Фінтех Бенд» виплачувала 53 співробітникам надзвичайно високі зарплати. У середньому кожен із них отримував близько 1,9 млн грн на місяць. Річний фонд оплати праці в компанії становив приблизно 1,2 млрд грн.

    При цьому сума сплаченого єдиного соціального внеску становила лише близько 2,4 млн грн. Фактичне навантаження на фонд зарплати виявилося на рівні приблизно 0,2%, тоді як стандартна ставка ЄСВ в Україні становить 22%. За оцінками, потенційна недоплата державному бюджету могла скласти близько 227 млн грн лише за 2024 рік.

    У 2025 році ситуація, за наведеними даними, повторилася. Кількість працівників у «Фінтех Бенд» збільшилася до 104 осіб, а середня зарплата становила приблизно 636 тисяч гривень на місяць. Водночас схема зі сплатою мінімального ЄСВ збереглася. Орієнтовна недоплата внеску за цей період може становити ще близько 154 млн грн.

    Для порівняння наводяться фінансові показники «Універсал Банку». У банківській установі середня зарплата працівників становить близько 50 тисяч гривень на місяць, і єдиний соціальний внесок сплачується у повному обсязі. При фонді оплати праці приблизно 1,36 млрд грн банк перерахував до бюджету близько 270 млн грн ЄСВ.

    Таким чином, при майже однакових обсягах фонду оплати праці — 1,36 млрд грн у банку проти 1,2 млрд грн у сервісній компанії — різниця у сплачених соціальних внесках становить сотні мільйонів гривень.

    Фактично, як зазначається в аналізі, держава отримала повноцінні соціальні внески з зарплат банківських співробітників у десятки тисяч гривень, але майже не отримала їх із мільйонних виплат у компанії, через яку проходить значна частина доходів проєкту monobank.

    Ця ситуація викликає питання щодо податкової моделі роботи фінтех-проєктів і можливого використання сервісних компаній для оптимізації податкового навантаження.

  • Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    Мінімальна пенсія зросте до 6 тисяч гривень — міністр соціальної політики

    В Україні готуються до запуску пенсійної реформи, перший етап якої може розпочатися вже цього або наступного року. Загалом повне перезавантаження пенсійної системи триватиме близько 13 років, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін.

    За його словами, без реформування країна неминуче зіткнеться з колапсом пенсійної системи. Водночас нині для старту змін існує фінансове вікно завдяки високим надходженням єдиного соціального внеску (ЄСВ) від військовослужбовців.

    Головна мета реформи — підвищення виплат у солідарній системі пенсій. «Наша пропозиція — ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо», — підкреслив міністр у коментарі РБК-Україна.

    У Міністерстві соціальної політики вже підрахували фінансовий ресурс на 2026 рік і вважають його достатнім для старту реформ. Зараз тривають консультації з Міністерством фінансів, яке наполягає на детальніших розрахунках за різними сценаріями та по кожному пенсіонеру окремо.

    За словами Улютіна, Пенсійний фонд наразі перестав бути дефіцитним, що стало можливим завдяки високим внескам ЄСВ від військових. Пенсії виплачуються без додаткових вливань із держбюджету, а бюджетні трансфери спрямовуються переважно на спеціальні пенсії.

    У межах вирівнювання солідарної системи спецпенсії не зменшуватимуть, проте їхнє зростання буде обмежене. Мінімальна пенсія на рівні 6 тисяч гривень дозволить зменшити потребу пенсіонерів у додатковій соціальній допомозі, зокрема субсидіях, і суттєво покращить рівень життя.

    Реформа насамперед торкнеться солідарної системи, а найбільше зростання виплат очікується для бюджетників та громадян із низькими зарплатами протягом тривалого часу — це близько третини всіх пенсіонерів. За задумом уряду, система пенсійних виплат стане трирівневою замість однорівневої.

  • Мінімальна зарплата зросте з 1 січня: скільки доведеться платити до Пенсійного фонду

    Мінімальна зарплата зросте з 1 січня: скільки доведеться платити до Пенсійного фонду

    Підвищення мінімальної заробітної плати з нового року вплине не лише на доходи працівників, а й на розмір обов’язкових та добровільних страхових внесків. Відповідні зміни вже закріплені в законодавстві та набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

    Згідно з ухваленим законом про державний бюджет, мінімальна заробітна плата в Україні з початку 2026 року становитиме 8 647 гривень. У зв’язку з цим автоматично змінюються всі платежі та нарахування, розмір яких прив’язаний до цього показника.

    Насамперед ідеться про мінімальний страховий внесок. Ставка єдиного соціального внеску залишається незмінною і становить 22% від мінімальної зарплати. Саме ця формула використовується для визначення суми, необхідної для зарахування повного місяця страхового стажу.

    Таким чином, у 2026 році мінімальний страховий внесок становитиме 1 902,34 гривні на місяць. Сплата суми не нижче цього рівня дає змогу зарахувати відповідний місяць до страхового стажу в повному обсязі.

    У Пенсійному фонді наголошують, що мінімальний страховий внесок є розрахунковою величиною. Він визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на фіксовану ставку внеску у 22%, без будь-яких додаткових коефіцієнтів.

    Окремо зазначається, що громадянам, які вже уклали договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, переукладати їх не потрібно. Усі чинні договори автоматично продовжують свою дію до 31 грудня 2026 року, зокрема й у разі сплати внесків в електронному форматі через вебпортал Пенсійного фонду.

    Отже, зростання мінімальної зарплати безпосередньо вплине на вартість страхового стажу для тих, хто добровільно сплачує внески або планує “докуповувати” стаж. Для багатьох українців це означає додаткове фінансове навантаження, але водночас — збереження права на повноцінну пенсію в майбутньому.

  • Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    З 1 січня 2026 року критично важливим підприємствам стане складніше бронювати військовозобов’язаних працівників. Причина — уряд у проєкті держбюджету на наступний рік заклав підвищення мінімальної зарплати на 9%, до 8647 грн.

    Згідно з постановою Кабміну №76, для бронювання зарплата працівника має становити щонайменше 2,5 розміру мінімальної. Нині цей поріг дорівнює 20 тис. грн, але після зростання мінімалки він може піднятися до 21 617,5 грн. Це означає, що підприємствам доведеться піднімати зарплати, аби зберегти ключових спеціалістів.

    Збільшення мінімальної зарплати позначиться і на підприємцях. Єдиний соціальний внесок для ФОПів, який нині становить 1760 грн на місяць, у 2026 році зросте до 1902 грн.

    Урядовий проєкт бюджету, поданий до парламенту 15 вересня, також передбачає підвищення прожиткового мінімуму та впровадження нових податків.

    Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13335, який дозволяє критично важливим підприємствам оборонно-промислового комплексу тимчасово брати на роботу та бронювати на 45 днів навіть тих працівників, у яких відсутні належні військово-облікові документи або які перебувають у розшуку.

    Крім того, уряд нещодавно дозволив бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, що діють у районах можливих чи активних бойових дій.

  • У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    У проєкті бюджету-2026 підняли мінімалку і прожитковий мінімум, але не для суддів і прокурорів

    Уряд пропонує з 2026 року встановити прожитковий мінімум на рівні 3209 грн, а мінімальну зарплату підвищити до 8647 грн. Такі цифри закладені у проєкті закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (№14000).

    У статті 7 документа прописані розміри прожиткового мінімуму для окремих категорій:

    • діти до 6 років — 2817 грн;

    • діти від 6 до 18 років — 3512 грн;

    • працездатні особи — 3328 грн;

    • особи, які втратили працездатність — 2595 грн;

    • спеціальний показник для розрахунку доплат на радіоактивно забруднених територіях — 1600 грн.

    Це означає, що максимальна пенсія за віком, обмежена десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, зросте до 25 950 грн.

    Водночас для суддів, прокурорів, податківців і митників нічого не зміниться: прожитковий мінімум для визначення їхніх посадових окладів залишиться на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

    Зростання мінімальної зарплати до 8647 грн автоматично підвищить мінімальний ЄСВ для ФОП. Водночас у бюджеті передбачено збереження «розрахункової величини» для судових рішень на рівні 1600 грн.

    Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2026 році становитиме 20 мінімальних зарплат, а для військовослужбовців і поліцейських — 15 мінімальних зарплат.