Golosnovinua.com

Позначка: європейські країни

  • Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

    Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

    У серпні 2025 року Україна опинилася серед країн Європи з найдорожчою електроенергією для промисловості. За даними Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSOE), середня ціна на ринку «на добу наперед» становила 5 188,78 грн за мегават-годину. Це п’ятий показник серед усіх держав Європи.

    Найдорожча електроенергія у серпні була зафіксована в країнах Балтії та Італії. В Естонії мегават-година коштувала 5 475,59 грн, в Італії — 5 473,93 грн, у Литві та Латвії — 5 468,97 грн.

    Україна з показником 5 188,78 грн/МВт-год розташувалася одразу за ними, випередивши Польщу, де середня ціна склала 5 101,04 грн/МВт-год.

    Таким чином, українська промисловість опинилася серед найбільш вразливих до високих енергетичних витрат у Європі. Високі ціни на електроенергію напряму впливають на собівартість виробництва, конкурентоспроможність українських підприємств та економічну стабільність країни в умовах війни.

    Аналітики зазначають, що тенденція до високих тарифів зберігається вже кілька місяців поспіль. Це ставить перед урядом і бізнесом питання пошуку додаткових механізмів компенсацій, енергоефективності та диверсифікації джерел постачання.

  • Європейські країни не готові відправляти миротворців в Україну без США

    Європейські країни не готові відправляти миротворців в Україну без США

    Європейські країни наразі не готові відправляти миротворців до України без підтримки з боку Сполучених Штатів, хоча б у вигляді участі в операціях з повітря та розвідки. Згідно з інформацією, наданою El Pais, більшість європейських держав висловлюють зацікавленість у наданні гарантій безпеки Україні, однак цього питання ще не досягнуто на рівні конкретних рішень. У п’ятницю, під час саміту ЄС, лідери обговорять можливість військової підтримки для України та роль Європейського Союзу в наданні цієї підтримки.

    Основною темою для дискусій стане питання про посилення європейської армії на випадок потенційного нападу, а також про можливість надання миротворців для посилення національної безпеки України. Однак Угорщина обіцяє накласти вето на будь-які рішення щодо України, що може значно ускладнити процес ухвалення рішень. Більшість європейських країн вважає, що військова допомога Україні має продовжуватися, але питання про участь миротворців поки що залишається на стадії обговорення.

    Учасники саміту також планують обговорити можливість розгортання військових сил під європейським прапором або проведення патрульних місій. Однак наразі дебати щодо цих кроків ще не набули конкретних форм, а європейські країни не уточнюють, які саме інструменти Політики безпеки та оборони можуть бути застосовані.

    Незважаючи на те, що питання ще залишається відкритим, в п’ятницю ЄС обговорить ці аспекти не лише з країнами-членами блоку, але й з Туреччиною, Великою Британією та Норвегією, які не входять до складу ЄС.

  • Яку позицію зайняли європейські країни щодо України

    Яку позицію зайняли європейські країни щодо України

    Європейські країни готові розширювати допомогу Україні та наполягають на своїй участі у переговорах щодо війни. Про це йдеться у спільній заяві глав МЗС Франції, Великої Британії, Іспанії, Італії, Польщі, Німеччини, ЄС та України.

    Міністри підкреслили, що підтримуватимуть Київ до встановлення справедливого та стійкого миру, який гарантуватиме інтереси України та європейських союзників. Вони також закликали до надання Україні потужних гарантій безпеки, оскільки майбутнє європейської стабільності напряму залежить від завершення війни.

    Водночас, на Заході звучать неоднозначні заяви. Президент США Дональд Трамп заявив, що припинення вогню може відбутися «в не надто далекому майбутньому», однак поставив під сумнів можливість повернення Україною кордонів 2014 року. Його позицію поділяє і новий міністр оборони США Піт Гегсет, який вважає членство України в НАТО малоймовірним.

    Попри це, європейські союзники наголошують на необхідності колективної оборони та консолідації зусиль для зміцнення безпеки всього континенту.

  • Українські юнаки за кордоном мають повернутися для військового обліку

    Українські юнаки за кордоном мають повернутися для військового обліку

    Молоді українці часто обирають для здобуття вищої освіти європейські країни. Проте, навіть перебуваючи за кордоном, вони мають певні обов’язки перед Україною, зокрема дотримання правил військового обліку. Тому юнакам, які виїхали за кордон, доведеться повертатися на Батьківщину для виконання цих зобов’язань.

    Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

    Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

    “Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.