Golosnovinua.com

Позначка: Європейський Союз

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • ЄС викликав російського дипломата через погрози “системних” ударів по Києву

    ЄС викликав російського дипломата через погрози “системних” ударів по Києву

    Європейський Союз відреагував на чергову хвилю погроз Росії щодо можливого переходу до так званих “системних” ударів по українській столиці, ініціювавши дипломатичні заходи у відповідь та викликавши тимчасового повіреного у справах Російської Федерації для офіційних пояснень. У Брюсселі наголосили, що подібні заяви є неприйнятною ескалацією та черговою спробою тиску не лише на Україну, а й на іноземні дипломатичні представництва, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер у соцмережі X, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого посилення ударів по Києву. За її словами, рішення ЄС викликати російського дипломата є прямою реакцією на риторику, яка містить елементи залякування та фактичні заклики до евакуації іноземних громадян і дипломатичних місій із території України.

    У Єврокомісії підкреслили, що такі дії Росії суперечать базовим принципам міжнародного права та дипломатичної практики, а також створюють додаткові ризики для безпеки цивільного населення. У Брюсселі заявили, що заклики до “евакуації дипломатів” із Києва розглядаються як форма психологічного тиску, спрямованого на створення атмосфери невизначеності та страху в українській столиці Київ.

    Європейський Союз окремо наголосив, що представництво ЄС в Україні продовжує повноцінно функціонувати в Києві і не планує змінювати свій режим роботи попри погрози. У Брюсселі підкреслюють, що присутність дипломатичних місій у столиці України є принциповим елементом підтримки держави, яка протистоїть російській агресії, а також важливим сигналом про незмінність політичної та фінансової допомоги з боку ЄС.

    Підставою для такої реакції стали заяви російських офіційних осіб, які останніми днями публічно говорили про можливість посилення ударів по Києву. Зокрема, представниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявляла, що атаки на українську столицю “завдавалися і будуть завдаватися”, фактично підтверджуючи намір продовжувати ескалацію бойових дій проти цивільної інфраструктури.

    Згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо також озвучив попередження про можливі нові удари по Києву та порушив питання евакуації дипломатичного персоналу. Ці заяви викликали різку реакцію не лише в Європейському Союзі, а й серед українських офіційних осіб та міжнародних аналітичних структур.

    В Україні такі висловлювання розцінили як елемент інформаційно-психологічного тиску. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко наголосив, що фактично йдеться про публічне анонсування терору проти цивільного населення, що має на меті посіяти паніку та змусити міжнародних партнерів України переглянути рівень підтримки.

    У свою чергу аналітики Інституту вивчення війни ISW зазначають, що подібна риторика Росії не є прямою відповіддю на дії України, а радше відображає внутрішні проблеми Кремля, включно з військовими невдачами та потребою демонструвати силу на міжнародній арені. На їхню думку, погрози щодо “системних ударів” є частиною ширшої стратегії інформаційного тиску, яка супроводжує військову кампанію Росії проти України.

    Попри заяви Москви, дипломатичні представництва ЄС та інших західних країн продовжують роботу в Києві. Європейські столиці наголошують, що жодні погрози не вплинуть на їхню політику підтримки України та не змінять позицію щодо необхідності припинення вогню та початку реальних переговорів, які мають ґрунтуватися на повному та безумовному припиненні бойових дій.

    Таким чином, ситуація навколо нових російських заяв лише посилила дипломатичну напругу між Росією та Європейським Союзом, водночас підкресливши незмінність позиції Брюсселя щодо підтримки України та відмови від будь-яких форм тиску або шантажу в міжнародних відносинах.

  • ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    ЄС розділився щодо призначення переговорника з Путіним — Politico

    У Європейському Союзі загострилися внутрішні розбіжності щодо можливого призначення єдиного спеціального переговірника для контактів із Росією, оскільки частина держав-членів вважає таку ініціативу необхідною для збереження впливу ЄС у можливих майбутніх мирних процесах, тоді як інші переконані, що прямий діалог із Кремлем несе ризики легітимізації російської політики та послаблення санкційного тиску.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела та обговорення напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.

    За даними видання, дискусія виникла на тлі невизначеності міжнародної ролі Європейського Союзу у потенційних переговорах щодо завершення війни Росії проти України, а також через побоювання частини урядів, що ЄС може опинитися осторонь ключових рішень, якщо не сформує єдину переговорну позицію. Прихильники ідеї зазначають, що у разі зменшення активності США як посередника Європа повинна мати власного уповноваженого представника, який міг би вести комунікацію з Москвою та координувати позицію всередині блоку.

    Водночас група країн, які займають найбільш жорстку позицію щодо Росії, виступає категорично проти такого кроку. На їхню думку, будь-який офіційний переговорник може бути використаний Кремлем як інструмент політичної маніпуляції, спрямований на розкол ЄС та поступове послаблення санкційного режиму. Вони також вважають, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до реальних переговорів про припинення війни, а тому сама ідея спеціального посланця є передчасною.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно заявив, що Європа не повинна створювати ситуацію, у якій Україна може сприймати союзників як сторону, що чинить тиск для компромісів із Росією. Подібні позиції озвучили також представники країн Балтії, які застерігають, що Кремль може використати переговорний формат для затягування процесу та досягнення політичних поступок без реального припинення агресії. Скептичну позицію займає і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, яка послідовно виступає за збереження жорсткого підходу до Москви та уникнення будь-яких кроків, що можуть бути інтерпретовані як нормалізація відносин.

    Попри це, інша частина держав-членів ЄС наполягає, що відсутність єдиного європейського представника послаблює позиції блоку на міжнародній арені. Вони вважають, що Євросоюз має бути готовим до сценарію, за якого мирні переговори або попередні консультації щодо завершення війни можуть відбуватися без активної участі США, і в такому випадку Європа ризикує втратити можливість впливати на ключові рішення. Саме тому, на їхню думку, необхідно вже зараз визначити особу, яка могла б виступати від імені ЄС у контактах із Росією, навіть якщо ці контакти залишатимуться обмеженими та контрольованими.

    За інформацією Politico, у кулуарах уже обговорюється низка потенційних кандидатур. Серед них називають президента Європейської ради Антоніу Кошту, президента Фінляндії Александера Стубба, колишнього голову Європейського центрального банку Маріо Драгі, колишнього президента Фінляндії Саулі Нійністьо та експрезидента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Кожен із цих потенційних кандидатів має різний політичний досвід і підхід до відносин із Росією, що додатково ускладнює досягнення компромісу між країнами ЄС.

    Александер Стубб, якого часто згадують серед можливих претендентів, публічно підтвердив, що теоретично готовий розглянути таку роль, однак наголосив, що прийме її лише у разі офіційного звернення лідерів ЄС і за умови чітко визначеного мандата, а також після досягнення стабільного припинення вогню в Україні.

    Очікується, що питання можливого переговірника, а також загальна стратегія ЄС щодо майбутніх контактів із Росією, стане однією з центральних тем неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу, яка відбудеться найближчими днями. Дипломати попереджають, що обговорення може ще більше підсвітити внутрішні розбіжності всередині блоку, які вже проявляються у підходах до санкційної політики, військової допомоги Україні та довгострокового бачення відносин із Москвою.

    На цьому тлі Україна продовжує наполягати на тому, що будь-які майбутні переговори щодо завершення війни мають відбуватися лише за її безпосередньої участі та за участі європейських партнерів. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що Європа повинна мати “сильний голос” у мирному процесі, оскільки результати війни безпосередньо впливають на безпеку всього континенту та майбутню архітектуру європейської безпеки.

  • Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Чехія посилює правила для частини українців із тимчасовим захистом

    Уряд Чехії схвалив пакет змін до законодавства щодо українських біженців, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту. Нові правила передбачають посилення контролю за перебуванням, отриманням гуманітарної допомоги та використанням окремих соціальних механізмів. Про це повідомляє видання Novinky.

    Як заявив міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар, зміни не спрямовані проти працюючих українців, які дотримуються законів країни, і не змінюють базових гарантій для тих, хто інтегрувався в ринок праці. За його словами, головна мета реформи — запобігти зловживанням системою підтримки та перекрити можливості для нелегальних схем отримання допомоги.

    Однією з ключових новацій стане жорсткіший контроль за виїздами за межі країни. Згідно з поправками, українці можуть втратити статус тимчасового захисту, якщо перебуватимуть за межами Шенгенської зони понад 30 днів. Влада пояснює, що це правило має забезпечити реальне проживання отримувачів статусу в Чехії, а не його формальне використання.

    Також змінюються правила надання гуманітарної допомоги. Відтепер отримувачі виплат повинні перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяці, за який нараховується допомога. Уряд стверджує, що це дозволить уникнути ситуацій, коли фінансова підтримка надається особам, які фактично не проживають у країні або регулярно перебувають за кордоном.

    Водночас у законопроєкті передбачені винятки для короткострокових поїздок. Українці з тимчасовим захистом зможуть виїжджати за кордон для відвідування родичів, вирішення особистих або робочих питань без автоматичної втрати права на допомогу, якщо не порушують встановлених часових обмежень.

    Чеська влада також посилається на дані про навантаження на соціальну систему. За інформацією уряду, станом на березень у Чехії перебуває близько 385 040 українських біженців, з яких приблизно 90 тисяч отримують гуманітарну допомогу. Міністр внутрішніх справ заявив, що лише з початку року було виявлено кілька сотень випадків зловживань, а поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень, пов’язаних із шахрайством у цій сфері. Загальні збитки оцінюються більш ніж у 18 мільйонів крон.

    Окремо поправки передбачають нові вимоги для частини власників автомобілів з українською реєстрацією. Їх можуть зобов’язати зареєструвати транспортні засоби у чеському державному реєстрі, що, за задумом уряду, має посилити контроль за переміщенням і використанням авто на території країни. Ця норма ще потребує погодження на рівні Європейського Союзу.

    Якщо поправки пройдуть парламент Чехії і будуть підписані президентом, вони набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Частина положень, зокрема щодо транспорту, залежатиме від рішень ЄС і може бути впроваджена пізніше.

    Паралельно в Європейському Союзі тривають дискусії щодо продовження дії директиви про тимчасовий захист для українців ще на один рік. Документ, ухвалений у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, дав змогу мільйонам українців отримати право на проживання, роботу та соціальний захист у країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку. Наразі його дія продовжена до 4 березня 2027 року, однак подальша модель підтримки біженців залишається предметом обговорень у Брюсселі.

  • Путін хоче втягнути Європу в переговори — МЗС Естонії

    Путін хоче втягнути Європу в переговори — МЗС Естонії

    Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна заявив, що президент Володимир Путін намагається залучити Європу до потенційних переговорів щодо завершення війни проти Україна, оскільки це може бути вигідним для Росії з точки зору затягування часу та послаблення санкційного тиску. Про це повідомляє ERR.

    За словами естонського міністра, нинішня конфігурація міжнародних контактів навколо війни вже суттєво змінилася, а Сполучені Штати більше не відіграють тієї ключової координуючої ролі, яку мали на початкових етапах. На цьому тлі, як вважає Тсахкна, Росія намагається переформатувати переговорний процес і активніше залучити європейські держави.

    “По суті, у колишньому вигляді вони (переговори, – ред.) завершилися. Тепер усі розуміють, що бажання Путіна полягає в тому, щоб втягнути Європу в переговори”, – зазначив міністр.

    Тсахкна наголосив, що попередні дипломатичні контакти, які тривали тривалий час, фактично дозволяли Росії вигравати час без реального просування до миру. Він вважає, що нині Москва продовжує цю тактику, але вже через спроби розширити коло учасників переговорів за рахунок європейських країн.

    На його думку, ключовий інтерес Кремля полягає не в досягненні швидкої мирної угоди, а в перегрупуванні сил і послабленні зовнішнього тиску, зокрема санкційного.

    Окремо міністр підкреслив, що санкційна політика Європейського Союзу вже має відчутний вплив на російську економіку. Він назвав чинні обмеження “далекобійними” та такими, що поступово посилюють тиск на ключові сектори, включно з енергетикою, логістикою та фінансовими операціями.

    За словами Тсахкни, одним із найбільш чутливих елементів майбутнього санкційного пакета може стати повна заборона морських послуг у межах ЄС. Він зазначив, що саме такі заходи є критично важливими для Росії, яка значною мірою залежить від морської логістики для експорту енергоносіїв.

    “Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього Європейського Союзу та цілий ряд інших санкцій”, – заявив він.

    Тсахкна також наголосив, що Європа не повинна поспішати брати на себе роль посередника у потенційних переговорах між Україною та Росією. На його думку, функція посередника передбачає нейтральність, тоді як стратегічний інтерес ЄС полягає у формуванні майбутньої архітектури безпеки в Європі та підтримці України.

    Він додав, що оптимальним підходом для Європи наразі є збереження стратегічної паузи та подальший тиск на Росію, аби створити умови, за яких Москва буде змушена погодитися на реальні переговори, а не імітацію діалогу.

    “Роль посередника означає нейтральну позицію для пошуку компромісу. Це не є нашою метою. Наша мета — сформулювати європейську архітектуру безпеки”, – підкреслив міністр.

    У Європейському Союзі наразі тривають дискусії щодо можливих форматів майбутньої участі ЄС у потенційних переговорах. Очікується, що це питання буде обговорено на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі 27–28 травня, де також розглядатимуть можливі кандидатури представника Європи.

    На цьому тлі у політичних колах ЄС обговорюються різні варіанти можливого уповноваженого для участі в переговорах із Росією. Серед потенційних кандидатів раніше згадувалися колишні високопосадовці європейських країн, зокрема Ангела Меркель та Маріо Драгі, а також чинні лідери, які мають досвід міжнародної дипломатії.

    Паралельно президент Александр Стубб заявив про готовність представляти Європу на можливих переговорах із Росією за умови офіційного запиту та наявності режиму припинення вогню.

    Аналітики зазначають, що дискусія навколо можливого європейського представника відображає ширшу тенденцію в ЄС — пошук ролі Європи у майбутніх дипломатичних процесах щодо завершення війни. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається реальне припинення бойових дій, без якого дипломатичні ініціативи залишатимуться обмеженими.

  • Стубб готовий представляти ЄС на переговорах із Росією

    Стубб готовий представляти ЄС на переговорах із Росією

    Президент Александр Стубб заявив, що готовий виконувати роль представника європейців на потенційних мирних переговорах із Росією, якщо Європейський Союз ухвалить відповідне рішення та звернеться до нього з такою пропозицією. Про це він сказав в ефірі Yle Radio Suomi.

    Стубб наголосив, що така можливість не виключається, однак будь-яка його участь у переговорному процесі можлива лише за умови, що Росія погодиться на припинення вогню. На його думку, без перемир’я будь-які переговори не матимуть практичного сенсу і не зможуть привести до реального миру.

    Пряма мова Стубба:
    “Якщо мене запитають (про готовність стати переговірником – ред.), то це, мабуть, те питання, на яке не можна відповісти негативно”.

    Водночас фінський президент підкреслив, що йдеться лише про гіпотетичний сценарій, адже наразі не існує жодного офіційного формату переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти Україна.

    Стубб окремо зазначив, що позиція Фінляндії у цьому питанні визначається її географічним і безпековим становищем як держави, що має найдовший сухопутний кордон із Росією серед країн ЄС. За його словами, це робить Гельсінкі особливо зацікавленим у довгостроковій стабільності в Європі та у пошуку політико-дипломатичного вирішення конфлікту.

    При цьому президент Фінляндії наголосив, що будь-які потенційні переговори мають відбуватися виключно після досягнення режиму припинення вогню. Він підкреслив, що без такого кроку розмови про мир можуть перетворитися на затягування війни, а не на її завершення.

    Ідея залучення Європи до майбутніх переговорів із Росією обговорюється в європейських політичних колах уже не перший місяць. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Європа повинна мати власного представника в потенційному мирному форматі, аби забезпечити баланс інтересів і врахування безпекової ситуації на континенті.

    На цьому тлі ім’я Стубба вже неодноразово згадувалося в медіа як одного з можливих кандидатів на роль європейського посередника. За даними журналістських повідомлень, у дискусіях також фігурують колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі.

    Очікується, що питання можливого представника ЄС на переговорах може бути підняте на рівні міністрів закордонних справ ЄС під час майбутніх неформальних консультацій. Там також можуть обговорюватися підходи до формату потенційного діалогу з Росією, якщо він буде запущений у майбутньому.

    Водночас у Європейському Союзі офіційного переговорного процесу з Росією наразі не існує, а будь-які дискусії щодо його можливого запуску залишаються на рівні політичних консультацій та гіпотетичних сценаріїв.

    Аналітики відзначають, що заява Стубба відображає ширшу тенденцію в Європі — поступове формування уявлення про можливу участь ЄС у майбутніх дипломатичних процесах, які можуть виникнути у разі змін на фронті або досягнення перемир’я. Водночас експерти підкреслюють, що ключовою передумовою будь-яких переговорів залишається припинення бойових дій, без якого дипломатичний процес є малоймовірним.

  • Каллас після удару «Орєшніком» закликала ЄС посилити тиск на Росію

    Каллас після удару «Орєшніком» закликала ЄС посилити тиск на Росію

    Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що удар Росії ракетою «Орєшнік» по Україні є небезпечним кроком, який підвищує ризики ядерної ескалації. За її словами, вже наступного тижня міністри закордонних справ країн ЄС обговорять додаткові заходи тиску на Москву.

    Про це Каллас написала у соцмережі X.

    За словами очільниці європейської дипломатії, Росія зайшла у глухий кут на полі бою, тому продовжує тероризувати українські міста масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    «Це огидні терористичні акти, спрямовані на те, щоб убити якомога більше мирних жителів», — наголосила Каллас.

    Вона також прокоментувала інформацію про застосування Росією балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік», яка здатна нести ядерний заряд.

    «Повідомлення про те, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності “Орєшнік” — системи, призначені для перенесення ядерних боєголовок, — є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної війни», — заявила Каллас.

    За її словами, Європейський Союз має посилити міжнародний тиск на Росію у відповідь на нову хвилю масованих атак по Україні.

    Нагадаємо, у ніч проти 24 травня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні за останній час. Основною ціллю атаки став Київ.

    У столиці зафіксували руйнування у восьми районах міста. Пошкоджено житлові будинки, торгові центри, ринок, школу та музей. За останніми даними, у Києві загинули двоє людей, понад 40 отримали поранення. Троє постраждалих перебувають у важкому стані.

    Серйозних пошкоджень зазнала і станція метро «Лук’янівська», яку тимчасово закрили після удару.

    Крім столиці, масованої атаки зазнала Київська область. Відомо про загиблих, поранених, серед яких — немовля, а також руйнування у всіх районах області.

    Також російські війська атакували Черкащину, Полтавщину та Кіровоградську область. У Черкасах пошкоджено багатоповерхівку, постраждали щонайменше 11 людей.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що по Білій Церкві російські війська могли вдарити ракетою середньої дальності РС-26 «Рубіж», яку також називають «Орєшнік».

    На тлі останніх подій у ЄС дедалі частіше лунають заклики до посилення санкцій проти Росії та збільшення військової підтримки України, зокрема систем протиповітряної оборони для захисту від балістичних ракет.

  • Марін Ле Пен знову заговорила про вихід Франції з військового командування НАТО: хто вона, чому її пов’язують із Росією та що це означає для Європи

    Марін Ле Пен знову заговорила про вихід Франції з військового командування НАТО: хто вона, чому її пов’язують із Росією та що це означає для Європи

    Французька ультраправа політикиня Марін Ле Пен знову опинилася в центрі великої політичної дискусії після заяви про необхідність виходу Франції з інтегрованого військового командування НАТО. Її слова вже викликали жорстку реакцію французького уряду та нову хвилю суперечок щодо майбутнього європейської безпеки, ролі США у захисті Європи та потенційного впливу Росії на внутрішню політику країн ЄС.

    Про це повідомляє Reuters.

    Ле Пен заявила, що Франція повинна залишитися членом НАТО, однак має вийти зі структури інтегрованого військового командування Альянсу. За її словами, Париж повинен повернути собі «стратегічну автономію» та менше залежати від рішень Вашингтона.

    «Ми маємо вийти з інтегрованого командування НАТО. Ми повинні залишитися в НАТО, але вихід із командування не завадить взаємодії з союзними силами», — заявила політикиня.

    Подібна позиція не є новою для Ле Пен. Вона роками виступає за посилення національного суверенітету Франції, критикує Брюссель, європейську бюрократію та надмірний, на її думку, вплив США на європейську політику.

    Хто така Марін Ле Пен

    Марін Ле Пен народилася 5 серпня 1968 року в передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен. Вона є донькою Жана-Марі Ле Пена — засновника ультраправої партії «Національний фронт», яка десятиліттями асоціювалася у Франції з жорстким націоналізмом, антиміграційною риторикою та численними політичними скандалами.

    За освітою Ле Пен — юристка. Після навчання вона працювала адвокаткою, але згодом повністю перейшла у політику та почала кар’єру в партії батька.

    У 2011 році вона очолила «Національний фронт» і почала масштабну кампанію з так званої «дедемонізації» партії — спроби позбутися найбільш радикального іміджу, який сформувався за часів Жана-Марі Ле Пена.

    Саме Марін Ле Пен у 2018 році перейменувала партію на «Національне об’єднання», намагаючись зробити її більш прийнятною для широкого електорату.

    За останні роки Ле Пен тричі балотувалася у президенти Франції й поступово перетворилася на одну з найвпливовіших політикинь країни. На виборах 2022 року вона вийшла до другого туру та отримала понад 40% голосів, програвши Еммануелю Макрону.

    Чому її пов’язують із Росією

    Тема зв’язків Марін Ле Пен із Росією залишається однією з найгостріших у французькій політиці.

    Ще у 2014 році партія Ле Пен отримала кредит у російському банку First Czech Russian Bank на суму близько 9 млн євро. Це стало одним із головних аргументів критиків, які звинувачували політикиню у надто тісних контактах із Москвою.

    Сама Ле Пен неодноразово виступала за покращення відносин із Росією та роками критикувала санкції проти Кремля.

    До початку повномасштабної війни РФ проти України вона також відкрито висловлювала симпатії до Володимира Путіна. У французьких медіа регулярно згадували її зустріч із російським президентом у Москві у 2017 році під час президентської кампанії.

    Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Ле Пен дещо пом’якшила риторику, однак і надалі виступає проти різкого посилення військової підтримки України та критикує окремі рішення НАТО.

    Її опоненти у Франції регулярно нагадують про російський кредит та політичні симпатії до Кремля, особливо коли Ле Пен говорить про зменшення ролі НАТО чи необхідність «нової архітектури безпеки» в Європі.

    Чому її заява про НАТО викликала резонанс

    Питання НАТО сьогодні є особливо чутливим для Європи через війну Росії проти України та загальне погіршення безпекової ситуації на континенті.

    Франція входить до числа ключових військових держав Альянсу та має ядерну зброю. Тому будь-які заяви про зміну ролі Парижа в НАТО автоматично викликають серйозну реакцію як у Європі, так і у США.

    Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко розкритикував пропозицію Ле Пен.

    «Такі заклики виглядають необґрунтованими та повністю безвідповідальними», — заявив він.

    За словами Барро, зараз Європі навпаки необхідно зміцнювати оборонну єдність та посилювати координацію між союзниками.

    Водночас сама Ле Пен апелює до історії Франції. Вона нагадує, що у 1966 році президент Шарль де Голль уже виводив країну з інтегрованого військового командування НАТО, прагнучи більшої незалежності від США.

    Франція повернулася до повноцінної участі у військовій структурі Альянсу лише у 2009 році за президентства Ніколя Саркозі.

    Однак нинішня ситуація суттєво відрізняється від часів холодної війни. Сьогодні Європа фактично живе в умовах найбільшого військового конфлікту на континенті з часів Другої світової війни.

    Чому це важливо для України

    Для України позиція Ле Пен має особливе значення через її вплив у французькій політиці та потенційні наслідки для НАТО й підтримки Києва.

    Хоча останнім часом політикиня стала обережнішою у заявах щодо Росії, вона продовжує виступати проти глибшого втягування Франції у війну та критикує окремі рішення щодо військової допомоги Україні.

    Експерти також звертають увагу, що будь-яке послаблення єдності НАТО або зменшення ролі Франції у військовій структурі Альянсу може бути вигідним Кремлю.

    На цьому тлі президент Франції Еммануель Макрон займає іншу позицію. Він також говорить про необхідність «стратегічної автономії Європи», але бачить її через посилення європейської ролі всередині НАТО, а не через дистанціювання від Альянсу.

    Саме тому нинішня дискусія навколо заяв Ле Пен фактично стала частиною ширшої боротьби за майбутнє європейської безпеки та роль Франції у новій архітектурі оборони континенту.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.