Позначка: Єврорада

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    “Без цього не буде армії”: Зеленський шокував Єврораду вимогою до союзників

    Президент України Володимир Зеленський під час засідання Європейської ради звернувся до країн-учасниць так званої “коаліції рішучих” із закликом перейти до практичної фази формування довгострокових фінансових механізмів підтримки Збройних сил України, наголосивши, що стійкість української армії безпосередньо залежить від передбачуваного та стабільного фінансування з боку партнерів. За словами глави держави, нинішній етап війни вимагає не лише військової допомоги у вигляді озброєння, а й системних рішень, які гарантували б регулярне фінансування оборонного сектору України на роки вперед.

    Як повідомляє Офіс президента, Зеленський підкреслив, що Україна фактично виконує функцію ключового елемента безпеки Європи, стримуючи російську агресію та накопичуючи унікальний досвід ведення сучасної війни, однак навіть найефективніша армія не може функціонувати без стабільного фінансового забезпечення. Він наголосив, що питання фінансування є не менш важливим, ніж постачання зброї, оскільки саме воно визначає можливості утримання особового складу, виплати грошового забезпечення військовим, реалізації контрактних програм та підтримки бойової готовності ЗСУ у довгостроковій перспективі.

    У своєму виступі президент зазначив, що країни, які входять до “коаліції рішучих”, а також Європейський Союз як її ключовий елемент, мають потенціал для створення спеціальних фінансових інструментів, здатних забезпечити прогнозовану та стійку підтримку української армії. Він наголосив, що мова йде не про разові рішення або короткострокові пакети допомоги, а про формування довгострокової системи безпекових гарантій, яка включатиме фінансову складову як один із фундаментальних елементів.

    “Багато людей запитують, які практичні рішення “коаліція охочих” вже може забезпечити. Давайте сфокусуємося на фінансовій стабільності як частині нашої безпеки… Ми маємо надати довгострокові безпекові гарантії для Європи, і це означає довгострокові гарантії, зокрема фінансові гарантії, для безпеки, стабільності та української армії”, — заявив Зеленський, звертаючись до європейських лідерів.

    Окремо він підкреслив, що нинішня модель підтримки, яка значною мірою базується на періодичних пакетах допомоги, потребує трансформації у більш системний механізм, який би дозволив Україні планувати оборонні витрати на тривалий період. За словами президента, це критично важливо не лише для поточної обороноздатності держави, а й для формування стабільної архітектури безпеки в Європі після завершення активної фази війни.

    Зеленський також звернув увагу на необхідність більш ефективного використання вже існуючих фінансових інструментів ЄС, зокрема Європейського фонду миру, а також на прискорення процедур розблокування коштів, які можуть бути спрямовані на підтримку України. Він наголосив, що затримки у фінансуванні безпосередньо впливають на темпи постачання необхідного обладнання та загальну стабільність оборонної системи.

    У контексті євроінтеграційного процесу президент також закликав прискорити відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу, підкресливши, що інтеграція України до європейських структур безпеки та економіки є взаємовигідною для обох сторін. Водночас на рівні саміту остаточних рішень щодо цього ухвалено не було, а дискусії між державами-членами ЄС продовжуються.

    Паралельно в політичному середовищі Європи тривають різні оцінки щодо темпів подальшої інтеграції України, а також щодо обсягів і форматів фінансової допомоги. Попри це, Київ продовжує наполягати на тому, що довгострокові фінансові гарантії для української армії є ключовим елементом не лише національної безпеки України, а й стабільності всього європейського континенту, оскільки війна Росії проти України має глобальні наслідки для безпекової архітектури регіону.

  • Зеленський закликав Єврораду передати Україні більше засобів ППО

    Зеленський закликав Єврораду передати Україні більше засобів ППО

    Зеленський по відеозв’язку заявив Єврораді про ризик удару РФ по українських АЕС. І розповів, що знищено вже майже всю українську теплову електрогенерацію.

    “Під ударами терористів – дамби та обладнання гідроелектростанцій, а також газова інфраструктура. Ми також бачимо, що Росія не відмовляється від радіаційного шантажу і, зокрема, продовжує по-дикунськи гратися з безпекою Запорізької атомної станції. Ми не виключаємо, що під загрозою від російського терору також інфраструктура інших наших атомних станцій і мереж розподілу”, – заявив президент, чиї слова наводить сайт ОП.

    Він закликав передати Україні більше засобів ППО.

    Нагадаємо, що останнім часом почастішали обстріли ЗАЕС, у яких Україна і РФ звинувачують одна одну.

    У МАГАТЕ через це заявили, що “ми небезпечно близько підходимо до ядерної події”.

  • Парламент та Рада ЄС планують подовжити пільги для української сільхозпродукції

    Парламент та Рада ЄС планують подовжити пільги для української сільхозпродукції

    ЄС продовжить пільги для українських аграріїв ще на рік, проте з правом їх “екстреного гальмування”. Список продукції, яку можна “загальмувати”, розширився на головний експортний продукт України – зерно.

    Єврорада і Європарламент попередньо затвердили продовження скасування мит до 5 червня 2025 року.

    Там зазначили, що Єврокомісія може вжити “оперативних заходів”, якщо через український імпорт виникнуть збої на ринках однієї або кількох країн ЄС.

    А саме – “будь-які заходи, які визнає необхідними, якщо станеться значний збій на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт”.

    Таке “екстрене гальмування” вже було передбачено для птиці, яєць, цукру. Але цього разу депутати Європарламенту домоглися розширення цього списку за рахунок вівса, кукурудзи, круп і меду.

    “Вони також домоглися від Комісії твердих зобов’язань вжити заходів у разі різкого збільшення імпорту пшениці з України. Базовим періодом для запуску екстреного гальмування будуть 2022 і 2023 роки, а це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за ці два роки, тарифи буде знову введено”, – ідеться в заяві Європарламенту.

    Також вирішено, що такі рішення ухвалюватимуть за 14 днів (раніше було за 21).

    Парламент і Рада ЄС мають остаточно схвалити угоду до 5 червня, коли спливає нинішній термін призупинення мит.