Golosnovinua.com

Позначка: Юнігран

  • Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Мільярди доларів західної допомоги щомісяця латають дірки в бюджеті України, поки колосальний природний потенціал країни, що становить 5% світових мінеральних ресурсів, розкрадається через приватні схеми. Літій, газ та уран замість того, щоб працювати на обороноздатність, опиняються у руках спритних ділків, які обходять санкції #РНБО швидше, ніж держава встигає їх запровадити.

    Яскравим прикладом є кейс групи «Юнігран». Попри російське коріння та арешти активів Ігоря Наумця, контроль над бізнесом не перейшов у власність народу, а лише змінив «дах». Згідно з меморандумом від 22 вересня 2023 року, фактичний контроль над компаніями отримав Сергій Шапран.

    Схема працювала через юридичну багатоходівку: арешти скасовували Печерський суд, активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» переправляли через прокладки ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» на підставну особу Яненка О.В., а в підсумку вони опинялися у власності ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет» та ТОВ «Юні Сервіс», підконтрольних Шапрану.

    Нахабство схеми вражає: поки діяли заборони, АТ «Коростенський кар’єр», АТ «МКДЗ» та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» передали права за спецдозволами компанії ТОВ «Новел Пром». Держгеонадра, ігноруючи судові заборони Господарського суду Києва, наказами №532 від 14 листопада 2024 року легалізували передачу прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які входять в орбіту Шапрана.

    Попри численні звернення та подані скарги – 7 скарг та 4 заяви про злочини, що призвели до відкриття 11 кримінальних проваджень – система продовжує буксувати. Провадження №42025000000000269 та інші фактично блокуються на місцях. Посадовці, зокрема Нєбитов та Олег Кіпер, створюють політичний вакуум, у якому судові ухвали про внесення відомостей до ЄРДР просто не виконуються.

    Поки країна воює за свою землю, стратегічні надра продовжують годувати тих, хто вміє домовлятися з владою, а літій, газ і уран не працюють на оборону України.

  • Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке кардинально змінює баланс сил у резонансній справі навколо групи «Юнігран» і її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти з великого масиву майна та спецдозволів на користування надрами, фактично повернувши контроль над ключовими гранітними активами компаніям, що працюють на Житомирщині.

    Йдеться про ТОВ «Юні люкс», ТОВ «Юні сервіс», ТОВ «Юні стоун плент», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», а також Коростенську та Малинську видобувні компанії. Саме на ці структури після 2022 року були переоформлені активи групи «Юнігран», коли її власник Ігор Наумець потрапив під санкції і виїхав за кордон.

    Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

    Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

    Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

    Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

    На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

    Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

  • Частина активів компанії «Юнігран» опинилася в руках осіб, наближених до одеської влади

    Частина активів компанії «Юнігран» опинилася в руках осіб, наближених до одеської влади

    Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів вказують на масштабну схему виведення підсанкційних активів групи «Юнігран», пов’язану з колишнім депутатом Броварської міськради Сергієм Шапраном та іншими фігурантами. За версією журналістів, замість передачі арештованого майна у власність держави частину активів переписали на підконтрольні фірми й перепродали за заниженими цінами, внаслідок чого державі не дорахувалися значних коштів.

    Розслідувачі називають низку пов’язаних із «Юніграном» компаній — зокрема «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс» — через які, за версією слідства та журналістів, відбувалося переписування й перереєстрація активів. Журналістські матеріали також описують, що мова йде про виробничі майданчики, кар’єри, сотні гектарів землі та вагонний парк.

    Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

    На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

    Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

    Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

    Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

    Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

  • Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

    Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

    20 травня 2025 року Міністерство юстиції України скасувало реєстраційні дії, пов’язані з передачею нерухомості компаній ТОВ “Юнігран” та ТОВ “Юнігран-Сервіс”. Підставою для цього рішення стало порушення санкцій, накладених РНБО у 2023 році.

    Як повідомляє «СтопКор», йдеться про порушення обмежувальних заходів, зокрема заморожування активів, передбачених рішенням Ради національної безпеки і оборони від 12 травня 2023 року та введених у дію Указом Президента №279/2023.

    У Мін’юсті зазначили, що державний реєстратор мав перевірити санкційний статус сторін, перш ніж проводити будь-які дії щодо майна. Оскільки це зроблено не було, угоди визнано такими, що суперечать чинному законодавству.

    Спроба обійти санкції

    Активи “Юнігран” були передані приватному власнику під час дії санкцій. До того ж, за даними журналістів, передача відбулася за заниженою вартістю. Господарський суд Києва вже визнав недійсними низку договорів, що стосувалися спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема у випадках ПрАТ “Пинязевицький кар’єр” та ТОВ “Малинська видобувна компанія”.

    Порушення на об’єктах АРМА

    Журналісти також зафіксували несанкціоновану роботу спецтехніки на об’єкті в місті Малин Житомирської області, що офіційно перебуває в управлінні Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Це може свідчити про продовження комерційної діяльності попри арешт і санкції.

    Таким чином, скасування реєстраційних дій Мін’юстом є черговим кроком у спробі повернення державі активів, виведених із-під санкційного контролю з порушенням закону. Розслідування щодо незаконних дій із майном групи “Юнігран” триває.

  • Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Скандальний суддя Господарського суду Києва Роман Бойко опинився в центрі нового гучного антикорупційного розслідування. Його підозрюють у винесенні рішення в інтересах проросійського олігарха Ігоря Наумця — в обмін на хабар у розмірі 500 тисяч доларів. Ці дані журналісти видання «Багнет» отримали з двох незалежних джерел — серед учасників судового процесу та в правоохоронних органах.

    30 жовтня 2024 року суддя Бойко задовольнив позов кіпрської компанії ES Mining Company Limited, фактичним власником якої є Ігор Наумець — проросійський бізнесмен, який перебуває під українськими санкціями. Згідно з рішенням суду, Держгеонадрам заборонено змінювати дані щодо власника спецдозволу на користування надрами, виданого на АТ «Коростенський кар’єр».

    Нагадаємо, що 12 травня 2023 року президент України ввів у дію санкції РНБО, якими ES Mining була внесена до списку фігурантів, що створюють загрозу національній безпеці.

    Рішення Бойка викликало обурення юристів та спостерігачів. Адже позов був поданий нібито від імені директора кіпрської компанії — Антоніса Бонтиціаноса, який, за словами джерел, ніколи не був в Україні і не звертався до суду. Відтак підозрюють, що документи, на підставі яких суд задовольнив позов, містили підроблений підпис.

    Журналісти також з’ясували, що Бойко нібито отримав пів мільйона доларів за ухвалення рішення на користь компанії Наумця. Ігор Наумець — фігурант численних розслідувань, має російське громадянство, є власником холдингу «Юнігран» та відомий своєю прихильністю до секти «АллатРа», яка активно підтримує російський наратив.

    “Суддя проігнорував прямі ознаки фальсифікації та санкційний статус позивача. А тепер намагається зачищати інформацію про хабар у мережі”, — повідомляють джерела.

    Попри резонанс справи, станом на сьогодні ані НАБУ, ані НАЗК не ініціювали відкриття провадження щодо ймовірного незаконного збагачення судді Бойка.

    Журналісти закликають правоохоронні органи перевірити:

    • джерела статків Романа Бойка;

    • його зв’язки з представниками ES Mining та структури «Юнігран»;

    • правомірність поданих до суду документів.

    Нагадаємо, що суддя Бойко вже раніше потрапляв у медійне поле — через суперечливі рішення та показне демонстрування «турботи» про свою репутацію, зокрема, спроби зняти з відкритого доступу критичні матеріали.