Golosnovinua.com

Позначка: ЮНІСЕФ

  • 19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    Понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах України, отримають одноразову допомогу в розмірі 19 400 гривень на проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Йдеться не про щомісячну виплату і не про 19 400 гривень на кожного члена сім’ї: допомогу надаватимуть один раз на домогосподарство.

    Про запуск програми 7 вересня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також опублікував Кабінет Міністрів. На фінансування зимової підтримки уряду вдалося залучити 7,4 млрд гривень від міжнародних гуманітарних організацій.

    Допомога насамперед орієнтована на соціально вразливих мешканців територій, які розташовані поблизу зони бойових дій та особливо гостро відчувають наслідки війни.

    Хто може отримати 19 400 гривень

    Уряд назвав основні категорії громадян, на яких розрахована програма. Серед них:

    • люди з інвалідністю;
    • одинокі пенсіонери;
    • внутрішньо переміщені особи;
    • отримувачі житлових субсидій;
    • багатодітні сім’ї;
    • прийомні сім’ї;
    • одинокі матері;
    • сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
    • дитячі будинки сімейного типу;
    • патронатні родини.

    Важлива умова — проживання у прифронтових громадах, для яких передбачена така форма зимової підтримки. Сам факт належності, наприклад, до категорії ВПО або отримувачів субсидії по всій Україні автоматично не означає право на цю конкретну виплату.

    У серпні Міністерство соціальної політики також повідомляло, що під час підготовки програми разом із міжнародними партнерами погоджують критерії вразливості та механізм визначення одержувачів допомоги саме серед мешканців прифронтових територій.

    Куди подавати заяву

    Звернутися по одноразову допомогу можна до 30 жовтня 2026 року.

    За інформацією Кабміну, для цього передбачено одразу кілька каналів:

    Пенсійний фонд України, Центри надання адміністративних послуг або органи місцевої влади.

    Після призначення допомоги гроші можна буде отримати на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    Уряд поки не оприлюднив у повідомленні від 7 вересня окремого універсального переліку документів для кожної категорії одержувачів. Тому перед поданням заяви варто перевірити вимоги безпосередньо у Пенсійному фонді, ЦНАПі або своїй громаді — набір підтверджувальних документів може залежати від статусу родини.

    19 400 гривень дадуть не кожній людині окремо

    Це одна з найважливіших деталей нової програми.

    У повідомленні уряду використовується формулювання про допомогу для понад 380 тисяч родин. Раніше Мінсоцполітики прямо уточнювало, що розмір зимової допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство.

    Отже, якщо у будинку проживають, наприклад, четверо членів однієї родини, це не означає виплату 77 600 гривень. Передбачено одну виплату на домогосподарство, яке відповідає встановленим критеріям.

    Так само це одноразова, а не щомісячна допомога. Виплата у 19 400 гривень передбачена на весь опалювальний сезон.

    Звідки взяли 7,4 млрд гривень

    Програма значною мірою фінансується не безпосередньо з українського бюджету, а за рахунок міжнародної гуманітарної підтримки.

    За словами прем’єр-міністра, загальний залучений ресурс становить 7,4 млрд гривень. Частина коштів надійшла від ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста через гуманітарний рахунок Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

    Про підготовку такого фінансування Мінсоцполітики повідомляло ще 13 серпня.

    Тоді відомство заявило, що через гуманітарний рахунок уже залучило понад 2,2 млрд гривень міжнародної допомоги на підтримку вразливих українців узимку.

    Лише за програмою ЮНІСЕФ передбачалося охопити понад 104 тисячі домогосподарств, кожне з яких мало отримати по 19 400 гривень. Фінансування ЮНІСЕФ забезпечували, зокрема, уряди Німеччини, Норвегії, Швеції, Великої Британії та США, а також національні комітети організації.

    Український Червоний Хрест за підтримки уряду США на той момент уже перерахував на програму зимової допомоги понад 223,8 млн гривень.

    Тепер, за новими даними уряду від 7 вересня, загальний обсяг залучених від гуманітарних партнерів коштів збільшився до 7,4 млрд гривень, а охоплення програми — до понад 380 тисяч родин.

    На що можна витратити гроші

    Первинно подібна допомога для прифронтових територій була тісно пов’язана із забезпеченням домогосподарств паливом на зиму.

    Зокрема, у попередні опалювальні сезони програма у 19 400 гривень на домогосподарство використовувалася для придбання твердого пічного палива — передусім дров або вугілля. Такий механізм для населення територій, де ведуться або велися бойові дії, передбачений урядовими рішеннями.

    Однак у серпні 2026 року Мінсоцполітики, описуючи нинішню програму за кошти Українського Червоного Хреста, наголошувало, що родини зможуть самостійно визначати зимові потреби, на які спрямувати гроші. Серед можливих витрат відомство називало придбання палива, теплого одягу, оплату комунальних послуг та інші витрати, пов’язані з підготовкою до холодного періоду.

    Водночас умови конкретної виплати можуть залежати від програми та джерела фінансування, тому остаточні правила для конкретного домогосподарства варто уточнювати під час оформлення.

    Чому допомогу спрямовують саме у прифронтові громади

    Зимова підтримка є частиною ширшої програми допомоги прифронтовим регіонам, де житлова та енергетична інфраструктура регулярно потерпає від російських атак.

    Ще у 2025 році серед заходів підтримки таких територій уряд називав виплату 19 400 гривень на тверде паливо, забезпечення визначеного обсягу безоплатної електроенергії та інші соціальні програми.

    Перед опалювальним сезоном 2026/2027 років питання стійкості енергетичної системи знову стало одним із ключових. У серпні Рада національної безпеки і оборони доручила Кабміну та місцевій владі прискорити підготовку до зими, створювати резерви обладнання й пального та збільшувати можливості резервного живлення об’єктів життєзабезпечення.

    Для людей у громадах поблизу фронту грошова допомога має стати можливістю заздалегідь придбати необхідне для зими й зменшити ризики у разі перебоїв з електро-, газо- або теплопостачанням.

    Що потрібно запам’ятати

    Отже, за актуальною інформацією уряду на 7 вересня 2026 року, понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах мають отримати одноразово по 19 400 гривень на опалювальний сезон.

    Допомога передбачена передусім для вразливих категорій населення. Заяви приймають до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАПи та місцеві органи влади, а отримати гроші можна буде на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    При цьому важливо не плутати розмір допомоги: 19 400 гривень передбачено на одне домогосподарство за опалювальний сезон, а не на кожного його члена.

  • Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Неоголошений візит зірки: Анджеліну Джолі помітили в Полтаві під час третьої гуманітарної поїздки до України

    Американська акторка, режисерка та посол доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі вже втретє прибула до України з гуманітарною місією. Під час своєї поїздки знаменитість проїжджала через Полтаву та зупинилася в одному з місцевих закладів харчування при готелі. Інформацію про перебування голлівудської зірки в місті підтвердили джерела «Суспільного».

    Неанонсований маршрут та підтримка українців

    Про прибуття акторки повідомили також на офіційній сторінці Світового конгресу українців. Організатори наголосили, що подорож традиційно не анонсувалася публічно задля безпеки: «Джолі відвідує українські міста, спілкується з людьми та знайомиться із ситуацією в країні, яка продовжує протистояти російській агресії». Сама знаменитість поки що не робила офіційних заяв у медіа чи соціальних мережах щодо деталей свого візиту.

    Водночас користувачі в мережі повідомляють про можливі переміщення акторки іншими регіонами: зокрема, з’являлися дані про її появу у Тернополі, Львові, Кременчуці та Харкові.

    Хронологія візитів солідарності

    Нинішня поїздка стала вже третім візитом Джолі до охопленої війною держави. Уперше вона приїхала до України навесні 2022 року, відвідавши Львів із приватною гуманітарною місією для підтримки вимушених переселенців та дітей. У 2025 році акторка вирушила до прифронтового Херсона, де ознайомилася з роботою дитячої та обласної лікарень і поспілкувалася з медиками та пацієнтами.

  • Удар по гуманітарній місії: у Чубинському внаслідок атаки знищено склад ЮНІСЕФ із допомогою для сімей

    Удар по гуманітарній місії: у Чубинському внаслідок атаки знищено склад ЮНІСЕФ із допомогою для сімей

    Під час повітряної атаки у селищі Чубинське на Київщині було знищено склад Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), де зберігалися життєво необхідні товари. Втрата гуманітарного хабу суттєво ускладнила процес підтримки найвразливіших українських родин із дітьми напередодні зимового періоду.

    Ключові деталі та наслідки атаки

    • Знищення майна: Внаслідок влучання та пожежі повністю зруйновано складські приміщення із гуманітарним вантажем ЮНІСЕФ.
    • Втрата критичних ресурсів: На складі зберігалися гігієнічні набори, теплі речі, ковдри та інші товари першої потреби, призначені для дітей та вразливих категорій населення.
    • Загроза підготовці до зими: Втрата сформованих запасів суттєво ускладнює та сповільнює реалізацію програм гуманітарного реагування перед початком холодного сезону.

    З повідомлень про гуманітарну ситуацію:

    «У Чубинському під час атаки знищено склад ЮНІСЕФ із життєво необхідними товарами. Це ускладнило допомогу вразливим сім’ям перед зимою».

     

  • «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    «Росія напала, Україна захищається»: Лубінець розкритикував ЮНІСЕФ через заяву про загиблих дітей

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував формулювання ЮНІСЕФ у заяві щодо загибелі та поранення дітей унаслідок війни. Омбудсман заявив, що міжнародні організації мають чітко називати причину трагедії та не створювати враження, ніби Україна і Росія є рівнозначними сторонами конфлікту.

    Реакція Лубінця стала продовженням дискусії, яка виникла після публікації ЮНІСЕФ про дітей, які постраждали в Україні та Росії. Українська сторона звернула увагу передусім на контекст подачі інформації: на думку Києва, повідомляти про жертви з обох боків без чіткого пояснення, хто розпочав війну та хто здійснює агресію, означає створювати викривлену картину причин і наслідків.

    Лубінець наголосив, що Росія веде агресію проти України з 2014 року, а її наслідками стали сотні загиблих та тисячі поранених українських дітей.

    За наведеними омбудсманом актуальними даними, від початку російської агресії загинули щонайменше 728 дітей, 2775 отримали поранення, ще 2372 дитини вважаються зниклими безвісти. Йдеться лише про документально зафіксовані випадки, тому реальна кількість постраждалих може бути більшою.

    Для порівняння, ще станом на 4 червня 2026 року Міністерство закордонних справ України повідомляло про щонайменше 707 загиблих, 2548 поранених та 2317 зниклих безвісти дітей. Це означає, що навіть протягом останніх місяців офіційна статистика продовжувала зростати. МЗС тоді також наголошувало, що встановити остаточний масштаб злочинів неможливо через активні бойові дії та окупацію частини української території.

    Лубінець: агресор і жертва не можуть бути рівнозначними

    Головна претензія українського омбудсмана стосується не самого факту згадки про загиблих дітей, а способу, в який міжнародна організація описує війну.

    Лубінець наголосив, що в цій ситуації існує конкретна сторона, яка розпочала агресію. Росія вторглася на територію України, тоді як Україна реалізує право на захист.

    Саме тому, за його словами, «неприпустимо подавати інформацію у спосіб, який може створювати хибне враження рівнозначності між агресором і жертвою».

    Омбудсман сформулював позицію ще чіткіше: «Агресор і жертва — не рівнозначні сторони. Росія напала. Україна захищається».

    На думку Лубінця, міжнародні організації мають враховувати цей контекст у своїх публічних комунікаціях, особливо коли йдеться про загибель цивільних та дітей.

    Україна вказує на масштаб втрат серед дітей

    Позиція омбудсмана відповідає тій, яку українська влада неодноразово озвучувала раніше.

    У червні МЗС нагадувало, що українські діти потерпають від російської агресії вже понад 12 років, а після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році зіткнулися не лише з ракетними та дроновими ударами, а й із депортацією, примусовим переміщенням, русифікацією та мілітаризацією на окупованих територіях.

    Станом на 4 червня Україна також офіційно повідомляла про понад 20 тисяч дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією. На той момент повернути додому вдалося 2212 дітей.

    У Міністерстві закордонних справ підкреслювали, що російські війська систематично атакують цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки та енергетичну інфраструктуру. Через війну мільйони дітей були змушені залишити свої домівки або втратили нормальний доступ до освіти, медицини та безпечного середовища.

    Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська 4 червня також брали участь у вшануванні пам’яті дітей, загиблих через російську агресію. На той момент глава держави говорив про щонайменше 707 убитих українських дітей та тисячі поранених і викрадених.

    Окреме питання виникло через дані про загиблих

    Лубінець також звернув увагу на точність цифр, які використовують міжнародні організації. За його словами, в одному з нещодавніх випадків у Кривому Розі загинули семеро дітей, тоді як у повідомленні ЮНІСЕФ ішлося про трьох.

    Омбудсман заявив, що така різниця потребує ретельної перевірки. Для нього це не лише питання статистики: коли йдеться про загиблих дітей, міжнародні структури повинні максимально точно перевіряти інформацію перед її публікацією.

    Показовим для масштабу дитячих втрат у цьому місті залишається й російський удар по Кривому Рогу 4 квітня 2025 року. За офіційними даними міської влади, балістична ракета з касетною бойовою частиною вдарила по житловому кварталу поблизу дитячого майданчика. Тоді загинули 20 людей, серед яких дев’ятеро дітей, а майже 100 людей були травмовані.

    Перед Лубінцем ЮНІСЕФ розкритикував Сибіга

    Претензії до комунікації ЮНІСЕФ раніше висловив і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    Причиною стала заява міжнародної організації від 4 серпня щодо дітей, які загинули або були поранені в Україні та Росії. Українське МЗС вважає принципово важливим зазначати першопричину таких трагедій — російську агресію.

    Позиція Києва полягає в тому, що гуманітарна нейтральність не повинна перетворюватися на нейтральність щодо причин війни. Українська сторона наполягає: співчуття цивільним жертвам може бути універсальним, але юридична та політична оцінка того, хто розпочав міжнародний збройний конфлікт, не повинна зникати з повідомлень міжнародних структур.

    Саме питання відповідальності Росії є центральним і в офіційній позиції МЗС. У червневій заяві відомство прямо називало загибель українських дітей наслідком збройної агресії Російської Федерації та наголошувало на необхідності притягнення винних до відповідальності.

    Чому формулювання міжнародних організацій викликають реакцію Києва

    Дискусія навколо заяви ЮНІСЕФ виходить за межі одного повідомлення. Для України принциповим залишається питання, як міжнародні організації описують російсько-українську війну для глобальної аудиторії.

    Формулювання, в яких Росія та Україна представлені просто як дві сторони, між якими відбуваються бойові дії, українська влада вважає небезпечними, оскільки вони можуть стирати причинно-наслідковий зв’язок між російським вторгненням і його наслідками.

    Офіційна українська позиція ґрунтується на тому, що війна не почалася як симетричне протистояння двох держав: Росія здійснила агресію проти України, окупувала частину її міжнародно визнаної території, а у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення.

    Тому Лубінець закликав ЮНІСЕФ та інші міжнародні організації надалі уважніше ставитися як до цифр, так і до формулювань. Для українського омбудсмана йдеться не просто про дипломатичну термінологію, а про збереження чіткого розуміння відповідальності за війну та загибель цивільних.

    І статистика продовжує змінюватися. Якщо на початку червня офіційні українські джерела повідомляли про 707 убитих дітей, то в заяві Лубінця 10 серпня йдеться вже про щонайменше 728. Це ще раз показує, чому Київ наполягає: за кожною новою цифрою стоїть конкретний наслідок війни, а в повідомленнях про ці жертви, на переконання української сторони, не можна відокремлювати трагедію від її причини.

  • Які свята відзначають 11 грудня в Україні та світі

    Які свята відзначають 11 грудня в Україні та світі

    Четвер 11 грудня насичений календарними подіями, що поєднують церковні вшанування, міжнародні ініціативи та українські народні звичаї. У православному календарі цей день присвячений пам’яті київського подвижника, у світі відзначають екологічні та культурні свята, а народні прикмети попереджають про небезпеку сварок і дають підказки щодо майбутньої погоди.

    В Україні офіційних свят 11 грудня не передбачено, проте дата має важливе значення для Криму. Сьогодні вшановують День пам’яті євреїв і кримчаків, загиблих у роки Другої світової війни. Оскільки півострів перебуває під тимчасовою окупацією, меморіальні заходи організовують на материковій частині України. Цього дня народилися чимало відомих українців, серед них вчений Данило Велланський, історик Андрій Яковлєв, священик та політичний діяч Андрій Бандера, футболіст Андрій Гусін та актор Ахтем Сеітаблаєв.

    У світі 11 грудня відзначають Міжнародний день танго — танцю, який поєднує стриманість, драматизм і пристрасть. У багатьох країнах проходять майстер-класи, фестивалі та змагання, присвячені аргентинському культурному феномену. Медичні установи проводять Міжнародний день хворих на бронхіальну астму, спрямований на підвищення обізнаності про цю хворобу. Своє місце у календарі має й екологічна дата — Всесвітній день гір, покликаний привернути увагу до збереження гірських екосистем. Для українців це символічний привід згадати про Карпати та можливість єднання з природою. Також 11 грудня вшановують День заснування ЮНІСЕФ — міжнародної організації, яка вже багато років підтримує дітей у всьому світі, зокрема українських родин, постраждалих від війни.

    У церковному календарі за новим стилем сьогодні вшановують преподобного Никона Печерського, якого також називають Никоном Сухим. Він відомий своєю відмовою від багатства та відданістю подвижницькому життю в Києво-Печерській лаврі. За старим стилем, який перестав використовуватися в Україні після 2023 року, цього дня згадували мучеників Іринарха, Василія, Стефана Нового та інших святих.

    Українська народна традиція пов’язує 11 грудня з низкою прикмет, що дозволяють передбачити майбутнє літо. Вважалося, що чим холодніший день, тим спекотнішим буде червень; якщо йде дощ, то в липні річки можуть розлитися; рясний сніг обіцяв добрий серпневий урожай; а відсутність заморозків у цей час натякала на теплу новорічну ніч. На честь святого Никона люди молилися про матеріальне благополуччя, мир у родині та допомогу у складних життєвих ситуаціях. Серед народних обрядів особливе місце займав ритуал «на дитяче щастя» — батьки запалювали свічку, загадували бажання для своєї дитини та чекали, доки вогонь догорить.

    Цей день мав і свої заборони. Найважливішою вважалася заборона на сварки: за повір’ями, конфлікти сьогодні могли відібрати щастя на весь наступний рік. Не можна було ображати дітей і тварин, використовувати гострі предмети без потреби чи ризикувати. Невдалим вважався і вихід на риболовлю — улову в цей день не чекали.

    11 грудня поєднує культурні, духовні й народні сенси, нагадуючи про цінність пам’яті, важливість екологічної свідомості та необхідність берегти добрі стосунки в родині й громаді.

  • У Франківську 170 родин не можуть отримати житло через втечу співвласниці за кордон

    У Франківську 170 родин не можуть отримати житло через втечу співвласниці за кордон

    У Івано-Франківську понад 170 родин вже понад два роки живуть у багатоквартирному будинку, який досі не введено в експлуатацію. Люди стали заручниками юридичного колапсу, який виник через втечу за кордон однієї з співвласниць землі під будівництво. Про це йдеться у розслідуванні журналістів проєкту “ГОЛОС ІНФО”.

    Мова йде про будинок на вулиці Загвіздянській. Він зведений, заселений, проте юридично не існує. Відсутність електронних підписів трьох співвласників – Олександра Вовчука, Василя Петренка та Оксани Тимчук – блокує оформлення права власності на квартири. Ситуацію ускладнює те, що Тимчук покинула Україну ще на початку повномасштабної війни.

    Через те, що будинок не здано в експлуатацію, його мешканці змушені сплачувати комунальні послуги за тарифами для юридичних осіб. У більшості випадків ці тарифи удвічі вищі за звичайні. Постраждали і внутрішньо переміщені особи, які купували квартири в останню мить, тікаючи від війни, – нерідко за всі наявні заощадження.

    Оксану Тимчук, власницю частини землі під будівництвом, журналісти знайшли за кордоном. Вона активно бере участь у проєктах міжнародних організацій, зокрема ЮНІСЕФ, та позиціонує себе як волонтерка, яка допомагає українцям. Однак її ігнорування юридичних зобов’язань в Україні тримає в підвішеному стані життя сотень співгромадян.

    Олександр Вовчук, один із ключових фігурантів цієї справи, вже фігурує у щонайменше чотирьох кримінальних провадженнях. Йому інкримінують шахрайство, зловживання службовим становищем та інші злочини. У минулому він очолював будівельну фірму, яку згодом залишив під тиском правоохоронних органів.

    Наразі Вовчук під нічним домашнім арештом, але представники його структури продовжують діяти, зокрема, з боку мешканців надходять скарги на погрози, ігнорування звернень і відмови визнавати законність укладених договорів.

    Попри всі звернення до судів, місцевої влади та правоохоронців, ситуація залишається без змін. Документи не підписані, будинок не здано, а мешканці продовжують сплачувати завищені тарифи за житло, яке де-факто існує, але де-юре – ні.

    Ця історія – ще один приклад того, як законодавчі прогалини, бездіяльність окремих осіб і халатність у сфері будівництва здатні поставити під загрозу добробут сотень людей. І поки фігуранти справи продовжують жити своїм життям, мешканці багатостраждального будинку на Загвіздянській змушені виживати у правовому вакуумі.

  • ЮНІСЕФ: 3,4 мільйона дітей в Україні мають обмежений доступ до води та санітарії

    ЮНІСЕФ: 3,4 мільйона дітей в Україні мають обмежений доступ до води та санітарії

    Понад три мільйони дітей в Україні стикаються з обмеженим доступом до чистої води та базових санітарних умов. ЮНІСЕФ закликає до негайних дій, щоб подолати цю кризу, яка стає особливо гострою в прифронтових регіонах, де руйнування інфраструктури та постійна загроза обстрілів ускладнюють життя.

    І це не єдина біда. За три роки війни діти провели в укриттях до шести місяців – тисячі годин під виття сирен. Це зламало їхній звичний ритм життя, а тепер ламає психіку. Півтора мільйона дітей уже страждають від тривожності, депресії та безсоння.

    ЮНІСЕФ намагається допомогти: привозить воду, створює центри психологічної підтримки, навчає фахівців. Але тільки цього замало. Українська держава має брати на себе більшу відповідальність, адже це не просто статистика, це реальні діти. Без води, без нормального життя, без упевненості в завтрашньому дні. І ця проблема гарантовано матиме катастрофічні довгограючі наслідки для майбутнього країни.

  • За два роки війни діти з прифронтових територій провели майже сім місяців у бомбосховищах

    За два роки війни діти з прифронтових територій провели майже сім місяців у бомбосховищах

    Протягом останніх двох років в Україні діти, що проживають на передових лініях, змушені були провести від 3 до 5 тисяч годин, або 4 – 7 місяців, у підвалах або на станціях метро під час повітряних тривог через війну. Про це повідомили у заяві Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) під час вшанування другої річниці повномасштабного вторгнення.

    За даними ЮНІСЕФ, з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року повітряні тривоги спровокували близько 3500 випадків в Запорізькій та Харківській областях та майже 6200 випадків у Донецькій області.

    Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ, підкреслила, що постійні обстріли лишають дітей в Україні практично без можливості відновитися від страждань та травм, пов’язаних із війною. Кожен звук вибухів приносить ще більше стресу. Згідно з її словами, освіта надає дітям відчуття надії та стабільності, проте багато українських школярів мають проблеми з доступом до неї або взагалі не можуть отримати освіту через війну.

    За даними ЮНІСЕФ, половина дітей віком 13–15 років стикаються з психологічними наслідками війни, такими як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад. Організація підкреслює, що 40% дітей по всій Україні та половина дітей на передових територіях мають труднощі з доступом до освіти через недостатні умови.

    Упродовж двох років від початку війни ЮНІСЕФ посилив свою діяльність в Україні, надаючи гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім’ям у різних регіонах країни. Головна мета діяльності фонду полягає в забезпеченні дітей доступом до освіти, охорони здоров’я, захисту та психосоціальної підтримки.

    Сьогодні виповнюються дві роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей період почався з прибуттям першої колони російських танків до Луганської області близько 3:40, а також з ракетних атак на території України.