Позначка: Юрій Бойко

  • Стало відомо як підозрювані в корупції брати Кацуби стали героями

    Стало відомо як підозрювані в корупції брати Кацуби стали героями

    Брати Сергій та Олександр Кацуби, колишні високопосадовці часів Януковича, неодноразово ставали фігурантами гучних корупційних скандалів, а Олександр Кацуба повністю визнав свою вину у розкраданні державних коштів НАК “Нафтогаз”, та навіть відсидів у СІЗО.

    Незважаючи на десятки кримінальних справ, брати Кацуби не тільки залишаються на волі, але й продовжують вести бізнес в Україні. Ось тільки кому насправді  належать активи, якими на папері володіють “бізнесмени” і як це пов’язано з уникненням молодими корупціонерами в’язниці?

    Подробиці корупційної біографії братів Олександра та Сергія Кацуб та про їх звязки з Юрієм Бойко та Андрієм Єрмаком у черговому випуску Агент Ненька Інфо: Таємниці Нафтогазу: як брати Кацуби уникають правосуддя.

  • Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    В першій частині розслідування ми розповідали про становлення на владних посадах Олексія Чернишова, що станом на сьогодні є головою НАК “Нафтогаз”. Попередній матеріал закінчився на моменті прийняття Чернишова на посаді Міністра розвитку громад і територій у березні 2020 року попри шлейф зі скандалів у рідному Харкові коли Чернишов ще був бізнесменом з орбіти Фельдмана та подальшої роботи губернатором Київщини.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    І вже 11 червня 2020 року Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов виявився в центрі скандалу через зволікання з впровадженням реформи містобудування, яку презентував президент Володимир Зеленський. Хоча Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) мало бути ліквідовано, подальші реформи в Міністерстві розвитку громад і територій, задля створення ефективної заміни ДАБІ, ніхто і не планував проводити.

    Тоді серед учасників будівельного ринку почали зростати напруга та невдоволення. Активісти, економічні експерти та представники політичної опозиції заговорили про хаос на ринку. Реформа передбачала створення трьох нових структур, які мали б замінити ДАБІ: Державна сервісна служба містобудування, Державна інспекція містобудування та Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні. Жодна з цих структур не була оперативно створена. Адже, як надалі стане відомо, Чернишов вирішив продовжувати існування ДАБІ та максимально збагатитися в цій ситуації.

    Економічний експерт Віктор Скаршевський у своєму блозі зазначав, що всі ці нововведення були закріплені постановою Кабміну, а відповідальним за реформу призначили Олексія Чернишова. Після презентації реформи Чернишов заявив, що «завдання міністерства – швидко і ефективно впровадити прозору систему на будівельному ринку». Однак, на думку експертів, дії міністра не відповідали його обіцянкам. На той момент Мінрегіон лише змінив керівництво ДАБІ та призначив ліквідатора структури.

    Головна проблема полягала в тому, що на ринку був відсутній нагляд та контроль за забудовниками. Чернишов не поспішав із запуском нових структур та відповідними змінами в законодавстві. З цього приводу наростала хвиля критики з боку громадськості та самих забудовників, які не розуміли, як продовжувати роботу в умовах невизначеності.

    На офіційному сайті Мінрегіону після презентації реформи з’являлися новини про інші питання, зокрема про заклики Чернишова до свідомого споживання комунальних послуг під час кризи, але про реформу містобудування було сказано мало.

    Чернишов виявляв повільність у впровадженні реформи, і це породжувало запитання щодо його компетентності. Дехто вважав, що міністр просто не розумів, що робити з реформою, яка не була ним розроблена. Інша версія полягала в тому, що його призначення могло бути пов’язане з Ігорем Коломойським, і зволікання з реформою могло бути частиною більш складної гри між олігархом та президентом Зеленським.

    І на підтвердження слів про наміри Чернишова зривати ліквідацію ДАБІ по ЗМІ пройшов матеріал з, якого стало відомо, що 16 лютого 2021 року стало відомо, про дивні кадрові ротації у Державній архітектурно-будівельній інспекції. В українських реаліях боротьба за можливість призначити «своїх людей» на ключові посади у державних органах завжди викликала неабиякий інтерес, особливо там, де залишилися привабливі активи.

    Ті, хто слідкував за ситуацією довкола ДАБІ під час “ліквідації”, знали, як стрімко розвивалися події та як часто змінювалися очільники інспекції. Охочих приєднатися до розподілу корупційного «пирога», який експерти оцінювали у 3 мільярди гривень на рік, було більш ніж достатньо.

    Тоді контроль над ДАБІ отримав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Він мав повну довіру з боку Офісу Президента, контролював перебіг реформи ДАБІ і до останнього моменту мав великий вплив на керівництво інспекції. Йому навіть приписували ручне управління видачею дозвільних документів. Проте відносини Чернишова з чинною головою ДАБІ Іриною Король зіпсувалися після того, як вона відправила спецперевірку на Харківщину без його відома. Перевірка виявила численні порушення у сфері будівництва, що завдало суттєвого удару по інтересах Чернишова.

    На фоні того конфлікту вирішили повернути до керівництва інспекцією Олену Костенко, яку раніше звільнили з посади виконувачки обов’язків голови ДАБІ. Вона мала корупційний шлейф, пов’язаний із призначеннями у ДАБІ та роботою в Міністерстві освіти. Вже планувалося, що Костенко поновлять на посаді першого заступника голови інспекції, а в подальшому вона знову могла б стати виконувачкою обов’язків керівника.

    У матеріалах журналістів Антикору зазначалося, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов та суддя Аліменко були причетні до справи щодо поновлення на посаді Костенко. Передбачалося, що саме Аблов намагався вплинути на рішення суду для забезпечення повернення Костенко на посаду.

    Важливо, що у цьому скандалі фігурувало ім’я Чернишова. Журналісти стверджували, що він особисто вів переговори щодо цієї справи, сподіваючись на свою недоторканність завдяки тісним стосункам із президентом та його соратниками.

    Олена Костенко не приховувала своїх намірів повернутися на керівну посаду в ДАБІ. Вона відкрито заявляла про це на своїй сторінці у соціальних мережах, впевнено демонструючи серйозність своїх планів.

    Судовий процес щодо її поновлення кілька разів відкладали, і раніше впевненості в успіху справи у Костенко не було. Але на момент лютого 2021 ситуація змінилася, через підтримку досить впливового Олексія Чернишова.

    І в решті-решт 16 березня 2021 року стало відомо, що Шостий апеляційний адміністративний суд поновив Олену Костенко на посаді першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України з 13.03.2020. Про це свідчить постанова суду (головуюча Бєлова Л. В., судді Аліменко В. О., Безименна Н. В.) від 3 березня.

    Паралельно з роботою з відновлення на посаді Олени Костенко Олексій Чернишов продовжував нарощувати свій вплив, намагаючись встановити повний контроль над Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) та акумулювати грошові потоки. Новим підтвердженням цього стала атака Чернишова на виконувачку обов’язків голови ДАБІ Ірину Король за допомогою ДБР та «ручного активіста» Олега Городянського, котрий подав заяву на Король.

    У відповідь Ірина Король опублікувала свою офіційну позицію (з невідомої причини пост було видалено):

    «Сьогодні стало відомо, що Державним бюро розслідувань отримано ухвали про проведення обшуків у ДАБІ, підставою для яких стали заяви заступника керівника однієї з громадських організацій Олега Городянського.

    У зв’язку з цим, як виконувач обов’язків Голови ДАБІ, я роблю заяву про наступне:

    Інформація, викладена у заявах цього «громадського діяча», є неправдивою і такою, що принижує мою честь та гідність, а також державного органу, яким я маю честь керувати.

    Мене було призначено виконувачем обов’язків Голови ДАБІ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, за ініціативою міністра Олексія Чернишова.

    Я не знайома з Володимиром Родіним і не маю з ним жодних зв’язків. Також я не працювала з Олександром Сергієнком в інспекції житлово-комунального господарства.

    Жодної неправомірної вигоди я не отримувала і не отримую від будь-яких осіб. Мені невідомі факти отримання неправомірної вигоди працівниками ДАБІ з моменту мого призначення. Такі заяви вважаю безпідставними і неправдивими.

    ДАБІ та його працівники виконують свої повноваження у межах та в спосіб, визначений Конституцією та законами України».

    Фінальним штрихом перед призначенням лояльної Чернишову людини сталося про розгортання чергового етапу боротьби за контроль над корупційними схемами в архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ), яка щорічно приносила близько 3 мільярдів гривень прибутку.

    Державне бюро розслідувань (ДБР) почало обшуки у ДАБІ, посилаючись на заяву громадського активіста Олега Городянського. Основною метою цих дій було усунення Ірини Король та придушення опору забудовників, які відмовилися платити хабарі міністру. За даними джерел у ДБР, заява Городянського була спрямована на дискредитацію керівництва ДАБІ з метою ініціювати зміну очільника.

    Зокрема, заяви стосувалися кількох об’єктів, пов’язаних із відомим київським забудовником та екс-нардепом Володимиром Зубиком. Його проєкти на вулиці Генерала Жмаченка, 20 та в провулку Приборний, 10 були серед тих, на які вказували в матеріалах, поданих до ДБР.

    Чернишов намагався показати, що його «корупційна імперія» жива і здатна карати тих, хто протистоїть його впливу. Але дії ДБР викликали сумніви щодо їхньої обґрунтованості, оскільки за заявою Городянського стояли інтереси скандальної групи братів Горових, яка в минулому контролювала корупційні потоки у ДАБІ за часів Януковича. Ймовірно, тепер вони намагалися повернути цей контроль, спираючись на підтримку Чернишова та його зв’язки на Банковій.

    ДБР, по суті, стало інструментом для перерозподілу корупційних потоків, використовуючи силові методи для досягнення мети.

    Будівельна сфера завжди була однією з найбільш корумпованих в Україні. Лобі будівельників було представлене в кожному скликанні Верховної Ради, і в цьому парламенті нараховувалося щонайменше 20 депутатів, основною метою яких було зменшення податків та спрощення дозвільних процедур. Найзапекліша боротьба тривала навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), де десятиліттями існували корупційні схеми на дозвільних документах.

    Колишній керівник ДАБІ Олексій Кудрявцев в інтерв’ю виданню «#Букви» розповідав, що вартість відкату  по дозволу на будівництво зросла до 15 доларів за квадратний метр, хоча раніше вона становила 5 доларів.

    Новим керівництвом ДАБІ був проголошений курс на видачу дозволів усім, кому раніше відмовляли. Однак, голова Львівської ОДА Максим Козицький вже 15 березня 2021 заявив, що ДАБІ блокує кілька важливих інфраструктурних проєктів, у тому числі президентську програму «Велике будівництво».

    У цій ситуації міністру Чернишову вдалося зберегти баланс: з одного боку він активно піарився на програмі «Велике будівництво», а з іншого – координував роботу ДАБІ, яка отримувала хабарі за видачу дозволів.

    Чернишов також оголосив про реформу, яка передбачала ліквідацію ДАБІ (попри те що ДАБІ обіцяли ліквідувати рік тому) та створення нових структур, таких як Державна інспекція архітектури та містобудування. Водночас він заявив, що нове законодавство буде ухвалене через лобістські інтереси, і обговорення реформи відбувалося з представниками будівельного бізнесу, включно з Парцхаладзе та іншими зацікавленими сторонами.

    Парцхаладзе, який очолював Конфедерацію будівельників, фактично отримував контроль над новими структурами.

    Також Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов впроваджував нову схему поборів у будівельному бізнесі. Зокрема, 1 вересня 2019 було опубліковано законопроєкт щодо підвищення штрафів за незаконну будівельну діяльність, порушення проектувальників, архітекторів та інших учасників процесу міг стати основою для нових корупційних схем у структурі Мінрегіону.

    Зазначений законопроєкт зареєстрували депутати, лояльні до Мінрегіону, серед яких був і Максим Павлюк, племінник скандального контрабандиста Іллі Павлюка. За їхнім планом, підвищення штрафів мало збільшити розмір хабарів за прикриття порушень інспекторами. Звісно, що такий вигідний закон було прийнято враховуючи наявність будівельного лобі у Верховній раді та впливове становище Чернишова 12 грудня 2021.

    Наступним етапом у кар’єрі Олексія Чернишова сталося, коли 3 листопада 2022 Кабмін призначив ексміністра розвитку громад та територій Чернишова головою правління НАК “Нафтогаз України”.

    У той же день Верховна Рада підтримала відставку Чернишова з посади міністра розвитку громад та територій. За даними видання, за його звільнення проголосували 279 народних депутатів.

    Проте, як і з призначенням Чернишова головою ОДА Київської області призначення Чернишова  вилилося у скандал. НАЗК  відреагувало на призначення екс-міністра на посаду керівника НАК «Нафтогаз України» заявивши, що процедура незаконна, оскільки порушувала закон «Про запобігання корупції».

    Про це йшлося в листі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, яке опинилося в розпорядженні LIGA.net.

    Голова НАЗК вказував, що Кабінет міністрів, членом якого був Олексій Чернишов, тривалий час виконував функції загальних зборів «Нафтогазу» та наглядової ради компанії.

    Згідно з законом «Про запобігання корупції», державним службовцям заборонено працевлаштовуватися в юридичні особи, які підпадали під їхній контроль або нагляд протягом року після припинення цих функцій. Отже, призначення будь-якого члена Кабміну в НАК «Нафтогаз України» за таких обставин було незаконним.

    За даними джерел LIGA.net, знайомих із планами уряду, Чернишова планували призначити керівником «Нафтогазу» 3 листопада. Про це також повідомляв нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

    1 листопада Кабмін ухвалив заяву про відставку Юрія Вітренка з посади голови правління «Нафтогазу». А 2 листопада урядовий представник у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Чернишов подав заяву про звільнення з посади міністра.

    Проте в Кабміні були готові до такого варіанту розвитку справ. Кабінет Міністрів України просто вніс зміни до статуту НАК «Нафтогаз України» з метою усунення перешкод для призначення Олексія Чернишова, колишнього міністра розвитку громад та територій, на посаду керівника державної компанії. Відповідно до нової редакції статуту, юридичний статус компанії було змінено. Тепер НАК «Нафтогаз України» визначено як юридичну особу, яка має право набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов’язки і укладати угоди відповідно до чинного законодавства та положень оновленого статуту. Попередня версія статуту визначала компанію як юридичну особу приватного права.

    Вже 20 лютого 2023 стало відомо Керівництво НАК «Нафтогаз» на чолі з Олексієм Чернишовим відновило в компанії корупційну схему часів Бойка-Бакуліна з відкатами за кожен платіж.

    Чиновники повернулися до практики зупинення всіх платежів «Нафтогазу» та його дочірніх компаній. Платежі відбувалися лише за відкат, сума якого варіювалася від 10% до 40%. Всі контрагенти НАКу та його дочірніх компаній отримали відповідні сигнали.

    Ця схема діяла під час правління регіоналів, коли «Нафтогаз» очолював Євген Бакулін, а Юрій Бойко був міністром енергетики України. За інформацією «Україна зараз», і тоді, і зараз за цю схему відповідав Олександр Сергеєв, який на момент 2023 року був офіційно оформлений у НАК як помічник Чернишова.

    У 2010-2014 роках Олександр Сергеєв, за підтримки Бойка, очолював Департамент забезпечення виробництва ДК «Укртрансгаз». У цей період усі великі та високомаржинальні тендери «Укртрансгазу» розігрувалися між компаніями, які заздалегідь погоджувалися на відкат — 30-50% від фактично отриманих коштів.

    Після того, як він залишив посаду, Олександр Сергеєв працював у бізнес-структурах Бойка, а восени 2022 року його призначили радником діючого керівника «Нафтогазу» Чернишова. У сферу впливу Сергеєва увійшли найбільш фінансово привабливі дочірні компанії НАК, такі як «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та інші.

    Сергеєв сприяв зміні керівників цих компаній та їхніх заступників на лояльних до нього людей. Було заблоковано всі платежі за договорами підряду та поставок товарів, що призвело до накопичення кредиторської заборгованості та заблокувало господарську і виробничу діяльність компаній.

    Телеграм-канал TOP ENERGY опублікував копію листа з підписом виконавчого директора групи «Нафтогаз» Маврикія Калюгіна. У цьому листі, посилаючись на доручення Сергеєва, він просив керівників дочірніх компаній до 9 січня 2023 року надати повну інформацію щодо всіх діючих договорів, за якими здійснювалися проплати у січні-лютому.

    І такий корисний радник став у нагоді Чернишову лютого 2023 по Олександр Сергєєв вибудовував корупційну мережу з “Дочок Нафтогазу”. Про результати цієї роботи стало відомо у журналістському розслідуванні, де було описано низьку скандалів, що і викрили цю мережу. Наприклад з 8 по 18 липня 2024 року АТ “Укртрансгаз”, дочірня компанія НАК “Нафтогаз”, проводила тендер на закупівлю холодильного обладнання на суму майже 220 млн грн. Тендер виграла компанія ТОВ “Авгеліт”, запропонувавши найнижчу ціну – 204,8 млн грн. Однак, попри перемогу, договір із компанією не було укладено, оскільки її документи не відповідали вимогам тендеру. У результаті ТОВ “Авгеліт” вимагали виправити порушення до 20 липня, але угоду так і не підписали.

    Другу позицію в конкурсі посіла компанія ТОВ “СК Стройінвест” із пропозицією 205,8 млн грн. Це підприємство раніше стало об’єктом розслідувань журналістського проекту Bihus.Info. Відомо, що фірма часто вигравала державні тендери, зокрема, в рамках “Великого будівництва”, отримавши контракти на суму близько 11 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням, успіх ТОВ “СК Стройінвест” на тендерах був пов’язаний із покровительством колишнього куратора “Великого будівництва” Юрія Голика, який, як повідомляли, мав зв’язки з колишнім губернатором Дніпропетровщини Валентином Резніченком. Останнього також підозрювали у зловживаннях на тендерах. Відомо, що 22 липня 2024 року ТОВ “СК Стройінвест” виграла ще один тендер — на ремонт лікарні в Кривому Розі на суму 1,31 млрд грн.

    Однією з ключових фігур, пов’язаних із цією ситуацією, був Олександр Скляров, депутат Київської обласної ради від партії “Слуга народу”. У 2023 році він очолив “Укртрансгаз”, отримуючи значні доходи — його річна зарплата в компанії становила майже 3 млн грн. Раніше Скляров був близьким радником Алексея Чернишова, голови НАК “Нафтогаз України”. Чернишов, ймовірно, і сприяв його призначенню.

    До приходу в “Укртрансгаз”, бізнес Склярова зазнав невдачі: його компанії “Велдан” і “Принум” перебували в стані банкрутства з боргами перед кредиторами на суму понад 50 млн грн.

    Ще одним об’єктом скандалів у системі “Нафтогазу” стала інша дочірня компанія — “Укргазвидобування”. Її керівник, Олег Толмачов, у червні 2024 року несподівано покинув компанію. До цього він обіймав посаду голови правління з січня 2023 року і прагнув продемонструвати успішні результати. За його керівництва добовий видобуток газу зріс на 3,3 млн кубометрів, було запущено кілька нових свердловин. Однак, як з’ясувалося, ці “нові” свердловини були на старих родовищах, які експлуатувалися ще з 1970-х років.

    Додатково виник скандал із його помічницею Дар’єю Тарановою, яка виявилася громадянкою Росії. Її було звільнено за вимогою СБУ, проте інцидент кинув тінь на репутацію Толмачева.

    Комерційний директор “Укргазвидобування”, Максим Горбатюк, також став фігурантом скандалів. За його керівництва компанія ТОВ “Торговельна трубна компанія” (ТТК) стала основним постачальником матеріалів для буріння, вигравши тендери на загальну суму понад 1 млрд грн. Це викликало підозри в корупції, оскільки інші учасники тендерів пропонували продукцію за нижчими цінами, але їхні пропозиції відхилялися.

    Згідно з результатами перевірок, проведених у травні 2024 року, матеріали, поставлені ТТК, не відповідали тендерним вимогам, однак служба безпеки “Укргазвидобування” під керівництвом Андрія Киричишина намагалася приховати результати досліджень. Це викликало підозри в наявності “кришування” корупційних схем на рівні компанії.

    До червня 2024 року з компанії “Укргазвидобування” також пішов директор із земельних відносин Геннадій Слепцов, який був пов’язаний із земельними махінаціями в Київській області. Його компанії володіли великими земельними ділянками в області, а сам Слепцов також був фігурантом розслідувань щодо незаконного збагачення.

    Данні скандали, також, вилилися в обшуки НАБУ у Нафтогазі та його дочірніх компаніях, також НАБУ мали провести обшуки у Чернишова проте  він дивним чином уникнув попри пряму вказівку на це директора Національного антикорупційного агентства. А обшук варто було б провести.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль отримував зарплату в 22 рази меншу, ніж голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов. Шмигаль задекларував зарплату в розмірі 81 237 грн на місяць, тоді як очільник “Нафтогазу” заробляв 1,7 млн грн щомісяця.

    Олексій Чернишов у 2019 році отримував в середньому 26 тис. грн, обіймаючи посаду міністра розвитку громад та територій. Обсяг роботи, відповідальність і увага були значними, проте зарплата була не такою великою. Однак згодом Чернишова призначили головою “Нафтогазу”. У декларації за 2023 рік він вказав середньомісячну зарплату в розмірі 1 781 025 грн, що майже у 22 рази перевищувало дохід прем’єр-міністра.

    Окрім того Чернишов зовсім не приховува, що його кум – колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України.

    “Ми з ним куми, він хрестив мого молодшого сина”, – заявив Чернишов в інтерв’ю виданню lb.ua.

    Загалом, можемо сказати, що Чернишов маючи надзвичайну протекцію, добрі зв’язки та амбітність тільки більше викорінив системні проблеми в “Нафтогазі” і навіть, сприяв їх посиленню через свої призначення. Ситуація у державній компанії залишається критичною, і без рішучих кроків у напрямку антикорупційних реформ та аудиту діяльності “Нафтогазу”, це може призвести до подальших втрат для держави. Не говорячи про його диверсії при роботі міністром.

  • Головного підрядника “Великого будівництва” Юрія Бойка звільнили від кримінальної відповідальності

    Головного підрядника “Великого будівництва” Юрія Бойка звільнили від кримінальної відповідальності

    Судова справа, яка тривала протягом декількох місяців, привела до визволення від кримінальної відповідальності Юрія Бойка, директора одного з найбільших підрядників в сфері “Великого будівництва”. Підсудний був звинувачений у підробці документів та ухиленні від сплати податків, однак суд прийняв рішення про його визволення.

    Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

    Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

    Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

    Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

    Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

    Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

  • Чи збереже підвищення тарифів на електроенергію Україну від можливих блекаутів?

    Чи збереже підвищення тарифів на електроенергію Україну від можливих блекаутів?

    З 1 червня ціни на електроенергію для бізнесу в Україні зростуть. Рішення про це було прийнято на засіданні Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Згідно з новими граничними тарифами, встановленими на ринку на добу наперед (РДН) і внутрішньодобовому ринку (ВДР), ціни на електроенергію зростуть у різні часові проміжки.

    З 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 ціни становитимуть 5600 грн/МВт•год, що є значним зростанням порівняно з попередніми 3000 грн/МВт•год та 5600 грн/ МВт•год відповідно. У час від 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 тариф складе 6900 грн/МВт•год (раніше — 5600 грн/МВт•год та 3000 грн/МВт•год відповідно).

    У вечірні години з 17:00 до 23:00 ціни на електроенергію сягнуть 9000 грн/МВт•год, що порівняно з попередніми 7500 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається на рівні 10 грн/МВт•год.

    На балансуючому ринку також встановлені нові граничні ціни: з 00:00 до 07:00 — 6600 грн/МВт•год, з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 — 8250 грн/МВт•год, а з 17:00 до 23:00 — 10 000 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається незмінною — 0,01 грн/МВт•год.

    Кабмін затвердив новий тариф на електроенергію для населення з 1 червня 2023 року. Він зріс до 2,64 грн/кВт•год, що становить збільшення в 1,5-1,8 рази порівняно з попереднім. Раніше, з 1 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року, тариф для індивідуальних побутових споживачів становив 1,44 грн/кВт•год при споживанні до 250 кВт•год та 1,68 грн/кВт•год, якщо споживання перевищувало 250 кВт•год (цей тариф існував з 2017 року).

    Це підвищення мало забезпечити додаткові надходження до бюджету у розмірі 28-30 млрд грн від населення для підготовки до опалювального сезону 2023/2024. Проте навіть новий тариф не вважався рентабельним. Відповідно до планів, підвищення тарифів для населення планувалося і на 2024 рік. До кінця травня 2024 року уряд не змінив тариф, як обіцяв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У травні 2024 року Кабінет Міністрів виділив 7 млрд 168 млн грн на закупівлю обладнання для відновлення високовольтної мережі та покращення синхронізації енергосистеми України та ЄС, використовуючи грантові кошти від Світового банку.

    Чи буде підвищений тариф для населення з 1 червня 2024 року ще не вирішено. Згідно з висловленими думками аудитора Михайла Крапивка, підвищення необхідно для забезпечення ремонту об’єктів енергетики. Інші експерти вважають, що здорожчання електроенергії змусить населення економити енергію. Проте наголошується, що роз’яснювальна робота може бути неефективною, і лише фінансові штрафи можуть змінити споживацьку поведінку. Також відзначається, що відключення від електроенергії є більш простим для боржників, ніж від інших комунальних послуг, тому за неї зазвичай платять більш дисципліновано.

    З початку повного масштабу війни борги населення за електроенергію зросли на 40%, що становить близько 15 млрд грн, за даними радника міністра енергетики Юрія Бойка. Це свідчить про те, що навіть зараз не всі громадяни можуть виплачувати нинішні тарифи, які вважаються “дешевими”. Найбільше боржників виявлено у Києві та області, на Дніпропетровщині та Харківщині.

    Україна отримує більшість своєї електроенергії від атомних станцій, але також користується послугами альтернативних джерел, таких як сонячна та вітрова енергія. Проте, внаслідок російських атак багато теплових та гідроелектростанцій вийшли з ладу, а частина атомних станцій перебуває на ремонті. Це призвело до нестачі електроенергії, яку компенсують вимиканням промислових та побутових споживачів, а також закупівлею енергії з-за кордону за високими цінами.

    На належність підвищення тарифів закликав народний депутат Сергій Нагорняк. Він пояснив, що державні компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго” виходять на виручку між ринковою вартістю електроенергії та пільговим тарифом для населення, що призводить до значних втрат. За прогнозами Нагорняка, у цьому році тариф для побутових споживачів може зрости з 2,64 до 6 грн/кВт-год, що дозволить залучити кошти для добудови нових енергоблоків та розвитку гідроенергетики.

    “Потрібно говорити правду людям. Якщо ми не приймемо радикальних рішень, то взимку ми матимемо з 24 годин на добу лише 12 або 18 годин світла, через величезний дефіцит”, – зазначив народний депутат від “Слуги народу” Сергій Нагорняк.

    З 22 березня 2024 року росіяни почали знову масово атакувати українські електростанції. Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що внаслідок останніх ворожих масованих обстрілів українська енергосистема втратила 8 ГВт потужності. Він також попередив про складнощі з постачанням електроенергії влітку і взимку, оскільки внаслідок атак були пошкоджені декілька теплових і гідроелектростанцій. Зараз українські енергетики роблять все можливе, щоб забезпечити стабільне постачання електроенергії, але без підвищення тарифів це може бути складно.

    Відповідно до народної депутатки Інни Совсун, державні “Енергоатом” та “Укргідроенерго” понесли великі витрати на пільгові тарифи для населення протягом 2023 року. Прогнозовані потреби України у фінансуванні на відновлення об’єктів електроенергетики до 2026 року становлять 110 млрд грн. При цьому “Енергоатом” має борги на суму 18 млрд грн. Іншими словами, для відновлення енергетичної інфраструктури буде потрібно залучати кошти з-за кордону, оскільки внутрішні ресурси будуть недостатні.

    Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, Андріан Прокіп, прогнозує, що ситуація з аварійними та плановими вимкненнями електроенергії може тривати до вересня. Після цього передбачається нормальний період, коли будуть виправлені технічні проблеми на електростанціях та споживання енергії знизиться завдяки теплій погоді. Однак цей період може бути обмеженим, адже вже через 1,5-2 місяці ситуація може погіршитися, особливо в листопаді.

    Чи будуть українці знову зіткнутися з вимиканням електроенергії, залежить від того, як швидко вдасться зібрати кошти на ремонт енергетичних об’єктів, а також наявність необхідного обладнання та захисних систем. Необхідно також забезпечити належний рівень захисту енергосистеми від можливих атак.

    У січні 2024 року експерт Юрій Корольчук наголошував, що вартість електроенергії для населення може зрости до 3,5-4 грн/кВт•год, оскільки міжнародні партнери тиснуть на підвищення тарифів до ринкового рівня. Однак, це може стати причиною накопичення більшого обсягу боргів за комунальні послуги серед населення. Експерт Геннадій Рябцев вважає, що справедливим буде тариф на рівні 4,8 грн/кВт•год для компенсації витрат на ремонт та поновлення обладнання. Директор енергетичних програм Центру Разумкова, Володимир Омельченко, прогнозує підвищення тарифу до 3,5 грн/кВт•год у літні місяці. Нацкомісія з регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) ще рік тому пропонувала підвищити тариф для населення на електроенергію до 5,5 грн/кВт•год.

    За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, ринковий тариф на електроенергію для населення в Україні, за оцінкою аналітичного центру DiXi Group, повинен становити від 5,5 до 6,5 грн/кВт•год. Проте, через те, що тарифи не є ринковими, різницю в них компенсують державні компанії, такі як «Енергоатом» (атомні станції) та «Укргідроенерго» (гідроелектростанції). На кінець 2023 року передбачалося, що без підвищення тарифів борги енергетичних компаній складуть 80 млрд грн, з них 46 млрд грн – борги через «Енергоатом» та «Укргідроенерго».

    Наразі в Україні найнижчі тарифи на електроенергію для населення в Європі – 6,37 євро за 100 кВт•год. У Польщі – 19,19 євро, в Угорщині – 9,52 євро, у Словаччині – 19,72 євро, у Румунії – 16,09 євро, у Франції – 30,57 євро, у Німеччині – 38,13 євро. Проте, таке порівняння складно, оскільки в інших країнах вищі зарплати та пенсії.

    Рік тому народний депутат Андрій Герус вказував на необхідність 40 млрд грн (або 1 млрд доларів) для відновлення енергосистеми. Згідно з розрахунками Київської школи економіки, заміна обладнання обійшлася б у 8,1 млрд доларів. Частково енергосистему відновили перед опалювальним сезоном, але потім знову зазнали руйнувань через російські атаки. Заступник міністра енергетики Микола Колісник заявив, що завдяки перегляду тарифів на електроенергію для побутових споживачів українська енергосистема отримала (або відновила) 3 ГВт потужностей.

    Аргументи на користь підвищення тарифу на електроенергію для населення часто не звертають уваги на роль бізнесу у відновленні електростанцій. Частина теплових електростанцій належить групі ДТЕК Ріната Ахметова, і неясно, чи планує держава допомагати у відновленні цих об’єктів за рахунок підвищення тарифів. За даними компанії, ремонти на пошкоджених об’єктах здійснювалися за їхні кошти або завдяки залученим кредитам.

    Проте голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що за підвищенням тарифів стоять інші мотиви. Він прогнозує, що вже з червня тарифи на електроенергію зростуть з 2,64 до 3,5-4 грн за кВт•год, а це пов’язує з “зеленим тарифом”.

    “Це мало пов’язано з імпортом електроенергії. Обсяг імпорту, який на сьогодні ми залучаємо, становить всього 1-1,5% від загальної кількості електроенергії, яку ми споживаємо. Тому говорити про те, що підвищуються тарифи через збільшення імпорту – це неправда”, – зауважує Попенко.

    Він вважає, що відновлення енергетичної інфраструктури не обов’язково пов’язане з підвищенням тарифів. Наприклад, для відновлення об’єктів “Центренерго” з державного бюджету виділено 1,5 млрд грн. Однак, кошти від підвищення тарифу можуть бути використані для захисту газових сховищ України, які атакують росіяни і є важливими для майбутнього опалювального сезону.

    Олег Попенко наголошує, що уряд має величезні борги перед інвесторами у сфері “зеленої” енергетики, які наразі становлять приблизно 25 млрд грн (зі зменшенням з 32 млрд грн на кінець минулого року). Основна частина цих боргів належить за 2022 рік. За словами експерта, влада не робить достатньо для вирішення цієї проблеми та перекладає борги перед бізнесом на держбюджет. Попенко зазначає, що імпорт електроенергії з Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови є дешевшим, ніж її вартість на внутрішньому ринку України, тому імпорт є більш привабливим для закриття нестачі енергії на ринку.

    “Уряд міг би змусити всіх інвесторів “зеленої” енергетики самостійно виходити на ринок електроенергії та продавати її на ринку РДН чи ВДР. А держава взяла на себе зобов’язання виплачувати все це інвесторам з державного бюджету вдвічі дорожче, ніж коштує електроенергія. Ми можемо скористатися періодом війни та на це питання впливати”, – додає Попенко.

    Станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками “зеленої” енергетики складав 35 млрд грн. Проте за останні роки держава розрахувалась із ними лише частково. Голова правління державного підприємства “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначив, що борги перед цією компанією становлять приблизно 59 млрд грн, а сама компанія винна іншим учасникам ринку понад 50 млрд грн. Така ситуація призвела до того, що частина виробників “зеленої” енергетики відмовляється від “зеленого” тарифу та хоче продавати електроенергію за ринковими цінами, оскільки борги держави тягнуться з 2019 року, а розрахунки здійснюються лише частково.

    З початку 2010-х років в Україні виникло активне зацікавлення у “зеленій” енергетиці, яке було підтримане високими тарифами. У цей час відбуваються величезні інвестиції в цей сектор, що в основному регулюються державою через спеціальне підприємство “Гарантований покупець”. Проте, ця ситуація призвела до надмірної залежності від “зеленої” енергії та надмірного використання бюджетних коштів для покриття різниці між високими тарифами та ринковими цінами на електроенергію. З 2022 року, внаслідок війни, частина сонячних та вітрових електростанцій опинилася в окупації, а деякі були зруйновані, що спричинило зменшення виробництва електроенергії ними.

    У 2024 році в Україні “зелений” тариф для сонячних електростанцій склав 0,146 євро за кВт•год електроенергії, що було знижено порівняно з попереднім значенням у 0,164 євро/кВт•год з 2020 року. Цей тариф має чинність до 2030 року. Середній тариф для вітрових електростанцій становив 0,088 євро/кВт•год. Важливо відзначити, що у випадку вітрових електростанцій ринкова ціна на електроенергію іноді може бути навіть вище, ніж тариф, запропонований державою.

    Це підвищення тарифів на електроенергію має декілька цілей. Одна з них – розрахунок з боргами, на які нарвалися державні компанії “Енергоатом” та “Укренерго”, і відновлення державних електростанцій та інфраструктури для передачі електроенергії. Проте, чи вирішить це проблеми держави та забезпечить безперебійне постачання електрики до будинків населення – поки що невідомо. Ясно, що вимкнення світла будуть продовжуватися, однак можуть стати менш частими, доки триватиме процес відновлення енергетики, а ризик блекаутів буде мінімальним.