Батьки трьох і більше неповнолітніх дітей і надалі мають право на відстрочку від мобілізації. Це правило залишається чинним і у 2026 році, однак порядок її оформлення зазнав змін, які викликають запитання у громадян.
Як пояснюють юристи, право на відстрочку зберігається за тими, хто виховує трьох або більше дітей віком до 18 років. Водночас на практиці люди стикаються зі зміною строків, зазначених у документах або електронних системах.
Зокрема, один із чоловіків повідомив, що отримав відстрочку до 2032 року — до моменту повноліття найстаршої дитини. Проте після оновлення даних у застосунку «Резерв+» кінцева дата раптово змінилася на травень 2026 року.
Юристи наголошують, що такі зміни не означають скасування права на відстрочку. За словами адвоката Юрія Айвазяна, сам механізм залишився, однак змінився формат його реалізації.
Тепер відстрочка надається на обмежений період — орієнтовно на три місяці. Після цього вона автоматично продовжується, якщо зберігаються підстави для її отримання.
Причиною цього стало правило, за яким строк відстрочки не може перевищувати тривалість загальної мобілізації. Відповідно, кожне її продовження оформлюється синхронно з продовженням мобілізаційного періоду.
Таким чином, багатодітні батьки не втратили свого права на відстрочку, але повинні враховувати, що тепер вона відображається коротшими періодами, які регулярно оновлюються.
Питання законності утримання громадян у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації викликає дедалі більше суспільних дискусій. Фахівці наголошують, що строки такого затримання чітко визначені законодавством і не можуть перевищувати встановлені межі без належних підстав.
Юристи зазначають, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 263, максимальний строк адміністративного затримання становить до трьох годин. Це означає, що після складання адміністративного протоколу особу не можуть утримувати довше цього часу у стандартних випадках.
Водночас закон передбачає окремі винятки. Зокрема, у разі порушення прикордонного режиму затримання може тривати довше, але не більше ніж 72 години.
Що стосується перебування громадян безпосередньо у приміщеннях ТЦК, тривале утримання можливе лише за наявності рішення суду або за участі правоохоронних органів. Без таких підстав утримання людини протягом кількох днів є незаконним.
Юрист Владислав Дерій підкреслює, що перевищення трьох годин після оформлення адмінпротоколу може розцінюватися як незаконне обмеження свободи.
У випадках, коли особу фактично не випускають із приміщення, це може стати підставою для звернення до правоохоронних органів. Йдеться, зокрема, про можливі ознаки кримінальних правопорушень — незаконного позбавлення волі або перевищення службових повноважень.
Таким чином, законодавство чітко визначає рамки дій посадових осіб. Порушення цих норм може мати серйозні юридичні наслідки, а громадяни мають право захищати свої права у встановленому порядку.
В Україні залишається неврегульованим питання мобілізації чоловіків віком до 25 років, які раніше мали статус “обмежено придатний до військової служби”. Попри ухвалений Верховною Радою закон, який мав би заборонити їх мобілізацію, документ досі не набрав чинності.
Про це повідомляють юристи, коментуючи звернення громадян щодо змін у законодавстві після скасування категорії “обмежено придатний”.
Раніше в українському законодавстві існувала категорія громадян, які визнавалися обмежено придатними до військової служби. Після змін, ухвалених під час повномасштабної війни, цю категорію скасували. Усі такі громадяни повинні були пройти повторну військово-лікарську комісію і отримати новий статус.
В одному з випадків до юристів звернувся 23-річний чоловік, який раніше мав статус “обмежено придатний”, а після змін отримав статус військовозобов’язаного. Він поцікавився, чи можуть його мобілізувати, враховуючи вік та наявність законопроєкту, який мав би це обмежити.
Юристи пояснюють, що на сьогодні ситуація залишається правово невизначеною. Адвокат Юрій Айвазян зазначає, що так звана директива №11379д не є нормативно-правовим актом і не має юридичної сили.
Водночас у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №3939-IX, який передбачає заборону мобілізації чоловіків до 25 років, якщо вони раніше були визнані обмежено придатними. Однак цей закон досі не підписаний президентом, а отже — не набрав чинності.
Через це, за словами юристів, колишні обмежено придатні, які не мають оформленої відстрочки, формально підлягають мобілізації незалежно від віку.
Після повторного проходження військово-лікарської комісії такі громадяни можуть отримати різні статуси — від повністю придатних до служби до придатних лише до виконання завдань у тилу, територіальних центрах комплектування або навчальних закладах.
Окремо юристи зазначають, що чоловіки до 25 років, які раніше мали статус обмежено придатних, можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану. Водночас за відсутності відстрочки вони можуть бути зупинені представниками ТЦК по дорозі до кордону.
Таким чином, питання мобілізації цієї категорії громадян залишається відкритим і фактично залежить від підпису президента під уже ухваленим законом.
Українці дедалі частіше стають жертвами шахрайських схем із нібито “швидким отриманням громадянства ЄС”. Йдеться про пропозиції оформити паспорти Болгарії або Румунії без знання мови, проживання чи реального походження. Як попереджає юрист Максим Маршал, такі послуги можуть завершитися не лише втратою десятків тисяч євро, а й кримінальною відповідальністю.
За його словами, шахраї активно просувають рекламу в соцмережах, обіцяючи громадянство Європейського Союзу за 10 тисяч євро протягом року. Потенційним клієнтам пояснюють, що “спеціалісти” нібито самостійно знайдуть родинне коріння в архівах або оформлять документи про походження.
Насправді ж, наголошує юрист, люди фактично погоджуються на підробку документів.
“Після першого платежу людина сама стає співучасником злочину. Саме тому більшість потерпілих не звертаються до поліції — вони бояться відповідальності”, — пояснює Маршал.
Схема працює за типовим сценарієм. Спочатку клієнт сплачує кілька тисяч євро “за архівні запити”. Потім з’являються додаткові платежі — нібито за прискорення процедури або “вирішення питання в комісії”. У підсумку посередники зникають, а жодного реального процесу отримання громадянства не існує.
Юрист наголошує, що законодавство Болгарії та Румунії передбачає лише один шлях — заявник повинен особисто довести своє походження документами з офіційних державних реєстрів. Архівні записи перевіряються через міждержавні запити, і будь-яка невідповідність автоматично відкриває кримінальне провадження щодо підробки документів.
Навіть у випадках, коли громадянство було отримано обманом, його можуть анулювати через роки після видачі паспорта. Наслідками можуть стати депортація, заборона в’їзду до ЄС і серйозні юридичні проблеми з майном або роботою в Європі.
Серед головних ознак шахрайства експерт називає гарантії “100% результату”, обіцянки знайти вигаданих родичів у архівах, посилання на “своїх людей у міністерствах” та договори, оформлені як консультаційні послуги без жодної юридичної відповідальності виконавця.
Максим Маршал підкреслює: легального способу “купити” громадянство ЄС не існує. Єдиний безпечний шлях — довготривале проживання, отримання дозволу на проживання та подальша натуралізація відповідно до законів конкретної країни.
За словами юриста, бажання швидко отримати європейський паспорт часто перетворює людей на легку здобич для аферистів, які заробляють саме на прагненні обійти закон.
У соцмережах останнім часом ширяться тривожні повідомлення про нібито «масове скасування прав власності» та арешти квартир за борги. Користувачів лякають прогнозами про повне «перезавантаження реєстрів» і ризики втратити житло буквально за одну ніч. Однак юристи наголошують: підстав для паніки немає, а описані сценарії не відповідають чинному законодавству.
Право власності в Україні може бути анульоване лише у визначених законом випадках, і кожен з них проходить виключно через суд. Жодних автоматичних списань чи «глобальних чисток реєстрів» не існує. Найчастіше причиною перегляду записів у держреєстрі стають технічні помилки: неправильні дані про площу чи адресу, некоректні відомості про співвласників або неточності в документах, на основі яких оформлювалося житло. Такі ситуації не свідчать про незаконність угоди, проте можуть вимагати повторного оформлення.
Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.
Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.
Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.
Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.
Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.
Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.
Податкова служба України продовжує перевірку банку “Конкорд” вже понад рік, з’ясувавши можливу фальсифікацію фінансових результатів установи. Ця тривала перевірка викликала серйозні суперечки та суперечливі заяви з боку акціонерів банку.
Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про відкликання ліцензії у банку “Конкорд” 1 серпня 2023 року, після чого розпочалася процедура його ліквідації. Відповідно до законодавства, у таких випадках обов’язковою є податкова перевірка, яка зазвичай триває кілька місяців. Однак у випадку з “Конкордом” перевірка затягнулася на понад рік.
Насправді перша перевірка, як і годиться, тривала три місяці. За її результатами податківці склали акт на 700 тисяч гривень. Однак, за словами співвласниці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев змусив збільшити суму штрафу в акті до майже 400 мільйонів гривень.
Ми знаємо, що за її результатами (за результатами першої податкової перевірки – ред.) був складений акт на суму 700 тисяч гривень, до якого за особистою вказівкою голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева незаконно домалювали 392 млн грн, а чому не мільярд, не 3 чи 10 мільярдів?”,
Таким чином, як стверджують акціонери банку, результати першої податкової перевірки були сфальсифіковані.Ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також не погодився з актом перевірки і подав свої заперечення, після чого була призначена додаткова перевірка. Ця перевірка досі триває, що, на думку експертів, свідчить про свідоме затягування процесу з боку податкових органів, адже є розумні строки проведення аудиту.
Не виключено, що тривала затримка перевірки у випадку з “Конкордом” може бути пов’язана з побоюваннями податківців бути притягнутими до відповідальності за фальсифікацію результатів аудиту. Адже за порушення їх можуть притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.
У випадку, якщо суд встановить факт необґрунтованого нарахування, він може стягнути з податкової судові витрати, витрати на правову допомогу та моральну шкоду. До самих працівників може бути застосоване дисциплінарне стягнення,
Водночас адвокат Олександр Байдик зазначив, що податківці можуть відповідати й за Кримінальним кодексом України.
Якщо підроблення документів відбулося – це може бути і кримінальна відповідальність, якщо просто помилка – адміністративна. Все залежить від того, які збитки завдано потерпілому. Якщо податківці це все (акт перевірки – ред.) підробили – це буде однозначно кримінальна відповідальність, якщо вони щось там неправильно порахували – адміністративна,
Єдиним способом змусити податкові органи завершити перевірку, на думку юристів, є звернення до суду. Суд може зобов’язати податківців завершити перевірку у визначені строки та забезпечити прозорість і об’єктивність процесу. Це не лише прискорить процес ліквідації банку, але й стане важливим кроком у відновленні довіри до податкової системи країни.
Повинна діяти процедура верховенства права: є порядок, передбачений законом, ви повинні дотримуватися. Ви не дотримуєтесь цього порядку – зацікавлені особи, права чи інтереси яких порушуються, – повинні звертатися до суду. На превеликий жаль прокурорський нагляд за додержанням законів при Петру Олексійовичу (Порошенко- ред.) був скасований, тому сьогодні одне: суд. А там, на жаль, процедура така, що там довго треба чекати рішення судів, бо суди сьогодні переповнені, вакансій маса не заповнених, тому звичайно судовий порядок захисту прав в Україні обмежений на жаль,
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Акціонери “Конкорду” оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку “Конкорд”. Проте українське законодавство виписане таким чином, що процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.
Українські правозахисники, юридичні та антикорупційні організації виступили з закликом до Верховної Ради не ухвалювати законопроєкт, який може обмежити доступ до судового реєстру. Зокрема, законопроект передбачає закриття рішень за позовами людей до ТЦК.
Звернення, підписане багатьма організаціями, публікує Центр з прав людини ZMINA.
Вони вважають, що таке обмеження є “непропорційним” і “не відповідає запиту суспільства”.
“Ухвалення законопроєкту №7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема такими, що мають значний суспільний резонанс”, – ідеться в повідомленні.
Раніше ми наводили думку юристів, що депутати хочуть закрити реєстр, щоб не було видно, що люди масово виграють справи проти ТЦК за новим законом про мобілізацію.
Термін повноважень Володимира Зеленського фактично завершується 20 травня 2024 року. Планові президентські вибори мали відбутися наприкінці березня, але через введений військовий стан у країні парламент їх не призначив. Українське суспільство розглядає питання про подальше керівництво країною після завершення поточного п’ятирічного терміну президентства Зеленського.
Наразі багато експертів вважають, що Зеленський залишиться при владі до наступних виборів президента, оскільки Конституція України передбачає, що термін повноважень президента припиняється лише з обранням нового кандидата. Додатково, введений воєнний стан в країні перешкоджає проведенню будь-яких виборів.
Деякі особистості, такі як ветерани політики, пропонують Зеленському добровільно відставитися від посади президента у травні 2024 року. Проте, залишаються сторони, які підтримують нинішнє керівництво, вважаючи, що влада Зеленського є легітимною і базується на підтримці громадян.
У той же час більшість юристів вважає, що рішення про подальші кроки має прийняти Конституційний суд. Однак наразі ніхто з ключових гравців не ініціював розгляд цього питання в суді. Опозиція також підтримує рішення не звертатися до суду та дотримуватися угоди про непроведення виборів до закінчення воєнного стану.
