Позначка: Z-блогери

  • «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    «Своя реальність»: Z-блогери рознесли Міноборони РФ після дивних заяв про Святогірськ і Лиман

    Російська система військових звітів зіткнулася з незвичайною для себе хвилею критики зсередини провоєнного інформаційного середовища. Причиною стали повідомлення Міноборони РФ про «успіхи» на Лиманському напрямку та у Святогірську, які суперечать підтвердженим даним про розташування лінії фронту. Російські Z-канали, які традиційно підтримують війну проти України, почали відкрито ставити під сумнів офіційні зведення та говорити про «приписки» у доповідях командування.

    Проблема особливо помітна на прикладі Святогірська.

    1 вересня Володимир Путін на пресконференції після міжнародної зустрічі заявив, що російські війська нібито взяли під контроль 14 українських населених пунктів, серед яких назвав Козачу Лопань на Харківщині та Святогірськ на Донеччині. Він також стверджував, що Святогірськ нібито захопили напередодні.

    Однак уже через кілька днів з’явилися прямі свідчення, які цьому суперечили.

    7 вересня командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, опублікував відеозвернення безпосередньо з центру Святогірська на тлі Свято-Успенської Святогірської лаври. Він заявив, що місто контролює 60-та механізована бригада корпусу й що Святогірськ фактично є тиловою зоною українського угруповання.

    Це означає, що заява про захоплення міста не відповідала підтвердженій на місцевості ситуації.

    Міноборони РФ продовжило писати про Святогірськ

    Ситуація стала ще дивнішою в середині вересня, коли у російських військових повідомленнях знову почали з’являтися формулювання про бойові дії у Святогірську та поблизу нього.

    Саме це викликало різку реакцію частини російських провоєнних каналів. Вони звертали увагу, що якщо російське керівництво вже оголосило місто захопленим, незрозуміло, чому пізніше офіційні зведення знову описують там «зачистку».

    Деякі Z-блогери прямо називали такі повідомлення такими, що «не б’ються з реальністю», і припускали, що проблема виникає через систему доповідей знизу догори, коли командири можуть завищувати результати своїх підрозділів.

    Це є оцінкою самих російських провоєнних авторів, але вона показова тим, що критика походить не від української сторони, а від людей, які загалом підтримують вторгнення Росії.

    Путін говорив і про Козачу Лопань

    Подібні питання виникли й після заяви Путіна щодо Козачої Лопані.

    1 вересня він включив населений пункт до переліку нібито захоплених російськими військами. Однак уже 5 вересня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що російські підрозділи лише атакували в напрямку Козачої Лопані поряд з іншими населеними пунктами Харківщини. Таке формулювання не відповідає твердженню про встановлений російський контроль.

    Kyiv Post також окремо перевіряв вересневі заяви Путіна щодо Святогірська, Козачої Лопані та нібито масштабного оточення українських військ і вказував на розбіжності між словами російського президента та доступними даними про фронт.

    А Україна тим часом пішла вперед біля Лимана

    Ще гостріший контраст із російськими заявами створили результати української наступальної операції «Вівальді».

    20 вересня Третій армійський корпус офіційно повідомив, що під час другого етапу операції Сили оборони звільнили Шандриголове та Дерилове, а також встановили повний контроль над Дробишевим.

    За даними корпусу, за два етапи українські сили повернули під контроль 125 км² території, з яких 50 км² були безпосередньо деокуповані. Російські втрати за цей період корпус оцінює більш ніж у 3000 військовослужбовців.

    Про це також писала «Ненька інфо»: «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    У матеріалі йдеться, що під час другого етапу «Вівальді» українські війська повернули ще близько 40 км² і продовжили тиснути на підрозділи одразу трьох російських армій.

    Ще 15 вересня «Ненька інфо» повідомляла про перший публічно оголошений етап операції, коли корпус заявив про звільнення Середнього та зачистку приблизно 75 км² території.

    «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    Таким чином, поки російські офіційні зведення описували просування в районі Святогірська і Лимана, українське командування повідомляло про повернення під контроль територій саме на цьому напрямку.

    Звідки береться така різниця в повідомленнях

    Одне з можливих пояснень дав речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов. За його оцінкою, російські командири могли мати визначені строки щодо просування до кінця літа, після чого окремі підрозділи звітували про виконання поставлених завдань незалежно від фактичного стану справ.

    Подібні проблеми у російській системі військової звітності обговорювалися й раніше. Російські провоєнні автори неодноразово скаржилися на так зване «взяття населених пунктів у кредит» — коли Міноборони РФ оголошує про контроль над селом або містом раніше, ніж російські війська реально завершили бої за нього.

    Але історія зі Святогірськом вирізняється масштабом розбіжності: йдеться не про кілька вулиць у сірій зоні, а про місто, в якому український командир через кілька днів після заяви Путіна відкрито записав відео.

    Це не перший випадок із суперечливими заявами Путіна

    Раніше «Ненька інфо» вже перевіряла заяви президента РФ про ситуацію на фронті й знаходила суттєві розбіжності з доступними даними.

    У червні Путін, наприклад, говорив про українське угруповання на «лівому березі річки Старий Оскіл». Проблема полягала в тому, що річки з такою назвою в цьому районі взагалі немає.

    Путін осоромився на весь світ: «оточив» ЗСУ на річці, якої не існує

    Інший матеріал «Ненька інфо» аналізував ширший набір заяв російського керівника про перебіг війни. Тоді низка його тверджень також не збігалася з даними незалежних аналітиків.

    Путін видав чергову порцію пропаганди: незалежні аналітики спростували майже все

    Чому історія зі Святогірськом показова

    У воєнних умовах інформацію про конкретну ділянку фронту необхідно оцінювати обережно: оперативна ситуація може швидко змінюватися, а обидві сторони обмежують частину військових даних.

    Однак із Святогірськом є кілька фактів, які можна зіставити.

    Путін 1 вересня заявив про захоплення міста. 7 вересня командир українського корпусу публічно перебував у самому Святогірську і заявляв про його контроль ЗСУ. А 20 вересня Третій корпус повідомив не про російське просування в цьому районі, а, навпаки, про українські успіхи в межах «Вівальді».

    Саме тому суперечка вже вийшла за межі українсько-російської інформаційної війни. Офіційні повідомлення Москви почали відкрито критикувати навіть провоєнні російські канали.

    І це, мабуть, найпоказовіший елемент історії: необґрунтованість окремих заяв російського військового керівництва стала настільки очевидною, що публічно про неї заговорила частина власної Z-аудиторії Кремля.

  • Удар по престижному району Москви сколихнув Росію: ISW пояснив реакцію Кремля

    Удар по престижному району Москви сколихнув Росію: ISW пояснив реакцію Кремля

    Успішні атаки українських безпілотників по Москві стали серйозним викликом для російської влади та змусили Кремль публічно реагувати на події, які ще донедавна намагалися максимально приховувати від власного населення. Після ударів по престижному діловому району «Москва-Сіті» офіційні представники Росії були змушені визнати факт атаки, а російська пропагандистська машина негайно почала використовувати інцидент як привід для виправдання нових масованих ударів по Україні.

    Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), аналітики якого проаналізували реакцію російської влади, пропагандистів та військових блогерів на останні події в російській столиці.

    За оцінкою експертів ISW, заяви Кремля свідчать не лише про занепокоєння через здатність українських дронів досягати стратегічно важливих об’єктів у Москві, а й про спробу сформувати інформаційне підґрунтя для подальшої ескалації повітряного терору проти України.

    Після атаки речник Кремля Дмитро Пєсков визнав факт ударів по Москві, але водночас спробував переконати росіян, що система протиповітряної оборони країни продовжує ефективно виконувати свої функції.

    За його словами, російська ППО нібито працює добре «незважаючи ні на що». Втім сама необхідність таких заяв демонструє, що удари українських безпілотників по столиці РФ вже неможливо ігнорувати або приховувати від суспільства.

    Подібну позицію озвучив і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Його коментарі також фактично підтвердили, що російська влада сприймає атаки на Москву як серйозний виклик та інформаційну проблему.

    В ISW наголошують, що нинішня риторика Кремля має чітку мету – підготувати російське суспільство до нових ударів по Україні, які подаватимуться як нібито «відповідь» або «відплата» за атаки на Москву.

    Водночас аналітики звертають увагу на важливий факт: Росія значно наростила інтенсивність комбінованих повітряних ударів по українських містах задовго до останніх атак безпілотників на російську столицю.

    Саме тому твердження про те, що нові обстріли є реакцією на дії України, не відповідають реальній картині подій.

    На думку експертів Інституту вивчення війни, Кремль намагається створити інформаційне прикриття для власної кампанії повітряного терору, перекладаючи відповідальність за ескалацію на Україну.

    Особливо показовою стала реакція російських ультранаціоналістичних кіл та так званих військових блогерів. Після появи численних відео ударів по Москві серед російських Z-ресурсів розпочалася хвиля взаємних звинувачень.

    Частина мілблогерів почала критикувати звичайних росіян, які публікували у соціальних мережах кадри прильотів та роботи ППО. За їхніми словами, такі відео нібито допомагають українській стороні аналізувати результати атак і становлять загрозу для безпеки Росії.

    Однак основний удар критики був спрямований на військове керівництво РФ та систему оборони столиці.

    Російські воєнкори відкрито поставили під сумнів ефективність захисту Москви та почали вимагати від влади значно більших інвестицій у засоби боротьби з безпілотниками.

    Особливе невдоволення викликала нездатність існуючих систем ППО гарантувати повний захист від малорозмірних цілей, які дедалі частіше досягають території російської столиці.

    На цьому тлі радикально налаштовані представники російського інформаційного простору почали закликати Кремль до ще більш жорстких дій проти України.

    За даними ISW, окремі Z-блогери та пропагандисти фактично вимагали посилення ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі. Вони просувають ідею масованих атак, які, на їхню думку, мають змусити цивільне населення залишати великі українські міста.

    Аналітики наголошують, що подібні заяви вкотре демонструють справжню природу російської кампанії проти України, де удари по цивільних об’єктах розглядаються як інструмент психологічного тиску на населення.

    Водночас сам факт регулярних атак безпілотників по Москві дедалі сильніше впливає на внутрішньоросійську ситуацію. Якщо раніше війна для більшості мешканців російської столиці залишалася відносно віддаленою подією, то тепер її наслідки все частіше стають помітними безпосередньо у центрі країни.

    Експерти зазначають, що кожна успішна атака по Москві не лише створює військові та економічні ризики для Росії, а й підриває головний наратив Кремля про повний контроль над ситуацією та абсолютну безпеку російської столиці.

    Саме тому нинішня нервова реакція Кремля, виправдання Пєскова та Лаврова, а також хвиля критики серед російських ультранаціоналістів свідчать про те, що удари українських дронів по Москві мають значно більший ефект, ніж просто локальні пошкодження окремих об’єктів.

    На думку Інституту вивчення війни, Москва дедалі частіше стикається не лише з фізичними наслідками атак, а й із серйозними репутаційними втратами, які Кремлю стає дедалі складніше приховувати навіть усередині самої Росії.