Позначка: забезпечення ЗСУ

  • «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше детально пояснив причини суперечностей із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами генерала, ключова проблема полягала в розподілі оборонного бюджету: Міністерство оборони надавало пріоритет закупівлям окремих видів безпілотників, тоді як потреби військових у далекобійних боєприпасах, наземних роботизованих комплексах та транспорті залишалися недостатньо забезпеченими.

    Про це Сирський розповів в інтерв’ю BBC News Україна, оприлюдненому 13 жовтня.

    За словами колишнього головнокомандувача, між ним і Федоровим не було особистої ворожнечі. Однак під час спільної роботи виникали серйозні розбіжності щодо фінансування та забезпечення армії.

    Генерал пояснив, що потреби Збройних сил визначає Генеральний штаб на підставі заявок військових підрозділів. Саме ці дані мають бути основою для планування закупівель озброєння, боєприпасів і техніки.

    Проте, як стверджує Сирський, під час керівництва Федорова Міністерство оборони не завжди дотримувалося погоджених пріоритетів.

    «Він вважав, що він краще знає наші потреби», — заявив Сирський, коментуючи підхід колишнього міністра до оборонних закупівель.

    За словами генерала, Федоров надавав перевагу окремим категоріям безпілотників, не враховуючи повною мірою запити, які надходили від Генштабу.

    У результаті, як стверджує Сирський, виник значний дисбаланс між реальними потребами фронту, запланованими закупівлями та фактичними поставками озброєння.

    Артилерійські боєприпаси забезпечували лише на 5–6%

    Однією з найгучніших заяв Сирського стали наведені ним цифри щодо забезпечення війська.

    За словами генерала, в окремих категоріях озброєння та боєприпасів постачання становило лише 5–6% від потреб.

    Зокрема, він згадав далекобійні артилерійські боєприпаси.

    Водночас ці показники є оцінкою самого Сирського. Незалежної перевірки наведених цифр або офіційної деталізованої статистики закупівель у відкритому доступі наразі немає.

    Колишній головнокомандувач наголосив, що забезпечення армії має бути комплексним, оскільки сучасні бойові дії потребують не лише ударних безпілотників.

    Військовим також необхідні артилерійські боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, мотоцикли, квадроцикли та інший транспорт.

    На думку Сирського, фінансування цих напрямів повинно відбуватися паралельно, щоб уникнути дефіциту окремих засобів на фронті.

    Дрони фінансували наперед, а іншої техніки бракувало

    Окрему увагу генерал приділив закупівлям безпілотників.

    Він стверджує, що Міністерство оборони могло спрямовувати кошти на фінансування дронів одразу на весь рік, тоді як закупівлі інших необхідних засобів залишалися без фінансування.

    Найбільше, за словами Сирського, це позначалося на наземних роботизованих комплексах.

    Такі системи використовують для виконання різних завдань, зокрема логістики, транспортування вантажів та евакуації поранених.

    Водночас Сирський заперечив, що виступав проти збільшення кількості безпілотників у військах.

    За його словами, проблема полягала не в самих дронах, а в тому, що фінансування одного напряму відбувалося на шкоду іншим.

    Ба більше, генерал стверджує, що навіть заплановані поставки безпілотників не виконувалися повністю.

    За його оцінкою, військові отримували приблизно половину від передбаченої кількості дронів.

    Сирський заперечив інформацію про ультиматуми

    Під час інтерв’ю колишній головнокомандувач також прокоментував повідомлення про нібито ультиматуми, які він міг висувати керівництву держави через суперечки з Федоровим.

    Сирський заперечив такі твердження.

    За його словами, про відповідні звинувачення він дізнався, перебуваючи на командному пункті однієї з бригад на Лиманському напрямку.

    Він також зазначив, що питання забезпечення військ неодноразово порушували на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача.

    Що раніше говорив Федоров

    Водночас Михайло Федоров раніше публічно висловлював іншу позицію щодо причин суперечностей.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про причини відставки Михайла Федорова та суперечки між цивільним і військовим керівництвом щодо пріоритетів оборонних закупівель.

    Також видання писало про першу публічну реакцію Олександра Сирського на звинувачення колишнього міністра оборони.

    Крім того, «Ненька інфо» повідомляла про позицію Володимира Зеленського щодо кадрового протистояння, посилаючись на інформацію співрозмовників у президентській фракції.

    У липні 2026 року колишній міністр оборони заявляв, що був готовий продовжувати співпрацю із Сирським, однак, за його словами, частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася.

    Федоров також звинувачував тодішнє військове керівництво в небажанні відкрито обговорювати проблеми та стверджував, що навколо управлінських рішень виникали політичні інтриги.

    Крім того, він повідомляв про економію бюджетних коштів завдяки зміні закупівельних процедур та проведенню тендерів.

    Отже, колишні керівники оборонного відомства та Збройних сил по-різному описують причини суперечностей і результати своєї спільної роботи.

    Що означають ці заяви для оборонних закупівель

    Дискусія між Сирським і Федоровим порушує ширше питання — наскільки ефективно українська система оборонних закупівель узгоджує потреби військових із наявними фінансовими ресурсами.

    У сучасній війні безпілотники стали одним із ключових засобів ураження, розвідки та логістики. Проте вони не можуть повністю замінити артилерію, наземну техніку й транспорт.

    Тому забезпечення військ вимагає постійного перегляду пріоритетів відповідно до ситуації на фронті.

    Головний висновок із заяв Сирського полягає в тому, що суперечності з Федоровим, за його версією, були пов’язані насамперед із розподілом оборонного фінансування та закупівлями.

    Водночас наведені генералом цифри й звинувачення потребують незалежної перевірки. Публічні свідчення обох колишніх посадовців демонструють різні погляди на управління оборонними ресурсами, але самі по собі не встановлюють, хто саме відповідальний за конкретні недоліки забезпечення армії.

  • Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Командування Сил логістики Збройних сил України оприлюднило заяву, у якій повідомило про погіршення ситуації із матеріально-технічним забезпеченням війська у першому півріччі 2026 року. У публікації йшлося про дефіцит фінансування, виснаження резервів, затримки із закупівлями та постачанням майна, а також про потребу у додатковому фінансуванні. Однак уже за кілька годин допис спочатку відредагували, а згодом повністю видалили з офіційної сторінки командування.

    Після цього речник Командування Сил логістики ЗСУ підполковник Валерій Шершень пояснив рішення в ефірі «Суспільне. Студія». За його словами, оприлюднений текст відображав офіційну позицію командування, однак після публікації дискусія навколо нього почала переходити у політичну площину, чого у Збройних силах прагнули уникнути.

    У першій редакції заяви Командування Сил логістики стверджувало, що за підсумками перших шести місяців 2026 року система матеріально-технічного забезпечення стала менш стійкою. У документі зазначалося, що потреби військ дедалі частіше доводиться покривати за рахунок накопичених резервів або перерозподілу коштів з інших критично важливих напрямів. Серед основних причин називали дефіцит фінансування, неритмічне постачання, бюрократичні затримки, недостатній контроль якості окремих закупівель і розпорошення відповідальності між різними структурами.

    За попередніми оцінками, які навели у Силах логістики, до кінця року додатково необхідно майже 37 млрд гривень на основні напрями матеріально-технічного забезпечення. Ще понад 16 млрд гривень, за оцінкою командування, потрібно для ремонту озброєння, військової техніки та закупівлі запасних частин. Загальна додаткова потреба, таким чином, перевищує 53 млрд гривень.

    Окремий блок заяви стосувався забезпечення пальним. У командуванні повідомили, що через нестачу фінансування певний час використовували раніше сформовані резерви. Коли їхній обсяг почав скорочуватися, частину коштів довелося перекидати з інших напрямів, зокрема із закупівель озброєння та військової техніки. У Силах логістики наголосили, що перехідні запаси мають використовуватися лише для покриття форс-мажорних ситуацій, а не для забезпечення щоденних потреб армії.

    Також у заяві йшлося про затримки із закупівлею зимового речового майна, бронежилетів, автомобільної техніки, засобів обігріву та окремих видів спорядження. Як приклад розриву між анонсованими закупівлями та фактичним забезпеченням військ речник навів програму закупівлі 5 тисяч пікапів. За його словами, більшість автомобілів, щодо яких були укладені контракти або розпочаті процедури закупівлі, ще не надійшли до підрозділів, а основні поставки очікуються лише восени та взимку.

    Ще одним питанням, яке порушили Сили логістики, стала міжнародна військова допомога. У заяві зазначалося, що через відсутність необхідних річних доручень міністра затримувалося оформлення безоплатних контрактів із міжнародними партнерами, а також передача інженерної техніки, генераторів, навантажувачів, приладів нічного бачення, тактичного одягу та іншого майна. Ці твердження були викладені як позиція Командування Сил логістики.

    Після публікації текст спочатку зазнав змін. Із нього прибрали згадки про президента Володимира Зеленського та колишнього міністра оборони Михайла Федорова, які були присутні у першій редакції. Згодом допис повністю видалили з офіційних сторінок командування.

    Пояснюючи це рішення, Валерій Шершень заявив, що командування не відмовляється від змісту оприлюдненої інформації. За його словами, матеріал був підготовлений для пояснення причинно-наслідкових зв’язків у системі військової логістики, однак після його появи обговорення швидко набуло політичного характеру.

    «Пост був і буде. Це консолідована позиція Командування Сил логістики Збройних сил України», — заявив речник. Він наголосив, що Збройні сили є аполітичною інституцією і не повинні ставати учасником політичних суперечок. Саме тому, за його словами, було ухвалено рішення тимчасово прибрати публікацію.

    Водночас Шершень повторив головний висновок заяви навіть після її видалення. За його словами, у першому півріччі 2026 року ситуація із забезпеченням Збройних сил України погіршилася, попри розвиток цифрових сервісів і нові підходи до організації закупівель. Він також повідомив, що командування має достатню кількість фактів, які підтверджують наявність системних проблем, і після завершення необхідної робочої комунікації готове надалі інформувати суспільство про ситуацію.

    Речник окремо підкреслив, що не може давати оцінку роботі всіх Сил оборони чи інших органів військового управління, оскільки володіє інформацією лише щодо діяльності Командування Сил логістики та підпорядкованих йому військових частин і установ. Він також наголосив, що озвучені проблеми стосуються насамперед логістичної системи забезпечення, а не бойових дій чи роботи командирів на фронті.

    Наразі офіційної реакції Міністерства оборони України на озвучені у видаленій заяві твердження про нестачу фінансування, затримки закупівель чи інші наведені оцінки не оприлюднено. Водночас сама історія із появою, редагуванням і подальшим видаленням допису привернула значну увагу, оскільки йдеться про офіційну позицію одного з ключових органів, відповідальних за матеріально-технічне забезпечення українського війська.