Позначка: заборгованість

  • ПриватБанк виграв суд щодо кредиту на 200 тисяч: боржник стверджував, що не знав про договір

    ПриватБанк виграв суд щодо кредиту на 200 тисяч: боржник стверджував, що не знав про договір

    арницький районний суд Києва розглянув суперечку між ПриватБанком і чоловіком, який вимагав визнати недійсним кредитний договір, укладений у серпні 2022 року. Фінустанова наполягала на стягненні заборгованості в розмірі 156 773 гривень, тоді як позичальник заявляв, що кредит він отримав фактично помилково та без усвідомлення наслідків.

    Згідно з матеріалами справи, чоловік підписав заяву про приєднання до умов і правил банку під час оформлення зарплатної картки військовослужбовця. Працівник банку одночасно видав йому кредитну картку «Універсальна Gold» з лімітом до 200 тисяч гривень під 40,8% річних. Позичальник стверджував, що сприймав її як рекламний бонус і не усвідомлював, що фактично бере кредит. Пізніше він використовував кошти на потреби підрозділу та лікування, але стверджував, що не мав наміру укладати кредитний договір.

    Чоловік подав зустрічний позов, вимагаючи визнати договір недійсним, посилаючись на формальні порушення при його укладенні та відсутність чіткого розуміння умов. Він зазначив, що працівники відділення ввели його в оману, переконавши, що підписується лише за отримання зарплатної картки.

    Суд, проаналізувавши виписку по рахунку, встановив факт користування кредитними коштами: зняття готівки, поповнення рахунку та витрати на особисті потреби. Це, на думку суду, підтвердило реальне отримання та використання кредиту, а також існування непогашеної заборгованості.

    Представник банку повідомив суд, що сума боргу в процесі розгляду зменшилася до 145 005 гривень через часткові платежі відповідача. Суд визнав ці дані доведеними та такими, що підтверджуються документами.

    Зустрічний позов чоловіка про визнання договору недійсним було залишено без задоволення. Суд наголосив, що банк виконав свої зобов’язання, а позичальник добровільно здійснював операції за кредитною карткою, що є підтвердженням фактичного укладення кредитного договору.

    Таким чином, суд ухвалив стягнути з чоловіка 145 005 гривень на користь ПриватБанку.

  • Заборгованість українців за мікрокредитами зросла до 16 млрд

    Заборгованість українців за мікрокредитами зросла до 16 млрд

    З початку 2024 року українці почали активно нарощувати борги за мікрокредитами, відомими також як “кредити до зарплати”. Загальна сума боргу зросла в 1,7 раза, досягнувши 16,02 мільярдів гривень. Щомісяця українці оформляють близько 670 тисяч таких кредитів.

    Українці нарощують борги з мікрокредитів

    Середня сума позики збільшилася на 28% порівняно з минулим роком, досягнувши 6 190 грн. Це свідчить про зростання попиту на мікрокредити, хоча високі відсоткові ставки залишаються головною проблемою для позичальників.

    Найчастіше ж українці оформляють позику на строк від 93 днів до 1 року.

    Найчастіше українці оформляють позики на термін від 93 днів до 1 року, що становить 66,6% всіх кредитів. Але є й ті, хто бере гроші на термін до 31 дня (14,6%) або на більш тривалий період (32-92 дні – 9,6%).

    Компанії активно пропонують акційні умови для нових клієнтів, намагаючись залучити їх до використання мікрокредитів. Наприклад, одне з підприємств обіцяє за кредит на 15 тис. грн взяти лише 45 грн за місяць. Але реальні умови позики часто включають неймовірно високі річні відсоткові ставки, які можуть досягати 105 015% на рік.

    Основний ризик полягає в тому, що якщо позика не повертається вчасно, клієнт може опинитися в борговій ямі через екстремально високі проценти. Оскільки ставки зростають в геометричній прогресії при непогашених боргах, позичальники стикаються з величезними фінансовими проблемами.

  • Голова сільради обіцяв “закрити очі” на заборгованість підприємця за 50 тис. грн

    Голова сільради обіцяв “закрити очі” на заборгованість підприємця за 50 тис. грн

    В Україні затримано голову сільської ради, яка за хабар у розмірі 50 тис. гривень обіцяв місцевому підприємцю не звертати увагу на його заборгованість за оренду земельної ділянки. Зловмісника було затримано під час отримання грошей, а тепер він постане перед судом за корупційні дії.

    Як встановили правоохоронці, у 2004 році підприємець отримав право власності на комплекс споруд з виробництва харчової продукції. Однак, право на користування земельною ділянкою, на якій розташоване підприємство, не оформив. І орендну плату до бюджету не сплачував.

    Ситуацією вирішив скористатися голова сільради, який запевнив бізнесмена, що завдяки своєму службовому становищу може вирішити питання із заборгованістю без звернення до суду. А надалі посприяє і в укладенні договору оренди земельної ділянки.

    Оцінив свої послуги чиновник у 50 тис. грн. У разі відмови погрожував звернутися з відповідним позовом до суду, рішенням якого з боржника буде примусово стягнуто гроші, а на підприємство накладено арешт.

    Фігуранта затримали та повідомили про підозру. Йому загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

    Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

    Україна продовжує виконувати свої зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), підтверджуючи успішне виконання умов чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF), започаткованої у березні 2023 року. Руслан Кисляк у своєму огляді висвітлює реформи, які Україна має здійснити до кінця 2024 року, щоб продовжити співпрацю з МВФ та отримувати нові транші фінансування.

    Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

    Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

    • Розробка концепції розвитку програми “Доступні кредити 5-7-9%” до кінця березня, спрямованої на підтримку малих та середніх підприємств.
    • Ухвалення нового закону про Бюро економічної безпеки до кінця червня.
    • Визначення обсягу заборгованості та оцінка фінансового стану теплокомуненерго до кінця червня.
    • Проведення оцінки ефективності податкових пільг до кінця липня.
    • Ухвалення закону про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти державних органів, до кінця липня.
    • Визначення найбільших державних підприємств, які постраждали від війни, та підготовка огляду потенційних бюджетних витрат до кінця вересня.
    • Завершення зовнішнього аудиту ефективності Національного антикорупційного бюро до кінця вересня.
    • Проведення діагностичного огляду довоєнних політик та практик щодо бюджетного планування до кінця жовтня.
    • Розробка політики управління державною власністю та стратегії приватизації до кінця грудня.
    • Підготовка механізму оздоровлення банків у консультаціях з МВФ до кінця грудня.

    Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.