Golosnovinua.com

Позначка: забруднення води

  • ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    ри тонни мертвої риби під Києвом: у Борщагівській громаді оголосили екологічну надзвичайну ситуацію

    У Борщагівській громаді Київської області зафіксували масову загибель риби одразу у трьох водоймах, а попередній масштаб мору вже оцінюють приблизно у три тонни. Перші випадки виявили 10 серпня, а вже наступного дня проблема поширилася ще на дві водойми. Місцева та обласна влада називають ситуацію надзвичайною екологічною та обмежили доступ людей до небезпечних ділянок. Одна з версій, яку зараз перевіряють фахівці, — потрапляння стічних вод із території Києва через систему зливової каналізації. Остаточну причину забруднення поки не встановлено.

    Про масштаб проблеми 11 серпня повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, напередодні місцеві служби виявили масову загибель риби в одній водоймі Борщагівської громади. Наступного дня аналогічну ситуацію вже зафіксували ще у двох. За попередніми підрахунками, загальна маса загиблої риби сягає близько трьох тонн.

    На місцях працюють профільні служби. Фахівці відібрали проби води для лабораторних досліджень, які мають показати склад забруднення та допомогти встановити його джерело. Також до роботи залучені слідчо-оперативна група та комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На час проведення робіт доступ до водойм обмежили.

    Забруднення почалося у Софіївській Борщагівці

    За інформацією Борщагівської сільської ради, масову загибель риби та ознаки забруднення води спочатку зафіксували у водоймах Софіївської Борщагівки. Згодом місцева влада повідомила, що проблема поширюється в напрямку водойм Петропавлівської Борщагівки.

    Саме тому жителів громади закликали максимально обмежити будь-який контакт із водою.

    До завершення лабораторних досліджень у водоймах не рекомендують купатися, ловити рибу, вживати виловлену або загиблу рибу в їжу чи використовувати її для годування тварин. Також людей просять не дозволяти дітям і домашнім тваринам наближатися до води та не намагатися самостійно збирати мертву рибу.

    Такі обмеження мають запобіжний характер: поки невідомо, які саме речовини потрапили у воду і в яких концентраціях.

    Одна з версій веде до Києва

    Найважливіше питання зараз — звідки взялося забруднення.

    Тимур Ткаченко повідомив, що серед версій розглядається витік стічних вод під час ремонтних робіт на одному з об’єктів, розташованих неподалік у Києві. За попереднім припущенням, забруднена вода могла потрапити до водойм Київської області через мережу зливової каналізації.

    Втім, це поки що саме версія, а не встановлений факт. Ані конкретний об’єкт у столиці, ані речовину, яка могла спричинити мор риби, офіційно не назвали. Остаточні висновки очікуються після лабораторного аналізу відібраних проб та перевірки інженерних мереж.

    Географічно така версія не виглядає неможливою. Через Київ та передмістя проходить водна система річки Нивки, або Борщагівки, яка є правою притокою Ірпеня. Річка проходить через Київ, далі — райони Софіївської та Петропавлівської Борщагівки, де на ній утворено низку ставків і водойм.

    Тому забруднення, яке потрапляє до пов’язаної водної системи вище за течією, потенційно може переміщуватися далі. Водночас прив’язувати нинішню аварію саме до конкретної річки чи каналізаційного випуску до завершення перевірки передчасно.

    Чому риба може загинути настільки масово

    Масова загибель риби сама по собі ще не дозволяє визначити тип забруднювача. Подібний ефект можуть спричинити різні фактори: різке падіння концентрації розчиненого кисню, потрапляння органічно забруднених стоків, хімічних речовин або поєднання кількох факторів.

    Офіційні екологічні матеріали Києва раніше також вказували, що поверхневі води міської агломерації залишаються вразливими до неочищених та недостатньо очищених стоків, а в теплий період ситуацію може ускладнювати зниження концентрації кисню у воді.

    Саме тому лабораторні аналізи тут критично важливі: за зовнішніми ознаками — кольором чи запахом води або самим фактом загибелі риби — неможливо надійно встановити, що стало причиною.

    Ситуація розвинулася дуже швидко

    Насторожує передусім швидкість поширення проблеми.

    10 серпня мор риби фіксували в одній водоймі, а вже 11 серпня — ще у двох. Це свідчить, що йдеться не про одиничну загибель риби на невеликій ділянці, а про явище, яке зачепило кілька водних об’єктів.

    Саме тому місцева рада попередила, що забруднення рухається від Софіївської Борщагівки в напрямку Петропавлівської Борщагівки.

    Кількість загиблої риби — близько трьох тонн — також поки попередня. Вона може уточнюватися після завершення збору загиблих водних біоресурсів та обстеження усіх водойм.

    Що зараз роблять служби

    На місці одночасно працюють кілька структур. Фахівці мають не лише дослідити воду, а й простежити можливий шлях поширення забруднення, визначити, чи продовжується надходження потенційно небезпечних речовин, і встановити джерело.

    Слідчо-оперативна група має дати правову оцінку обставинам події, якщо буде встановлено, що мор риби став наслідком незаконного або аварійного скидання забруднювальних речовин. Комісія з ТЕБ та НС, своєю чергою, координує заходи з ліквідації наслідків та обмеження доступу до небезпечної території.

    Голова Київської ОВА наголосив, що точна причина події ще встановлюється.

    Тому твердження про те, що рибу нібито точно знищили каналізаційні стоки з конкретного об’єкта у Києві, на цьому етапі не підтверджене. Відомо лише, що ця версія входить до переліку тих, які перевіряють відповідальні служби.

    Що важливо знати мешканцям

    Поки результати досліджень не оприлюднені, найважливіша рекомендація для мешканців Борщагівської громади — не контактувати з водою у водоймах, де зафіксовано мор риби, і не використовувати звідти будь-які водні біоресурси.

    Особливо небезпечно підбирати мертву рибу для споживання: навіть якщо вона зовні виглядає нормально, причина її загибелі невідома. Так само не варто віддавати таку рибу домашнім тваринам. Борщагівська сільрада прямо закликала жителів не торкатися загиблих особин і не проводити самостійне прибирання берегів.

    Наразі ситуація залишається під контролем профільних служб, але ключове питання — що саме потрапило у воду і звідки — ще без остаточної відповіді. Після результатів лабораторних досліджень стане зрозуміло, чи справді причиною стали стічні води з боку Києва, наскільки серйозним є забруднення та чи існує ризик його подальшого поширення на інші водойми.

    Масштаб уже значний: за дві доби мор охопив три водойми, а попередньо загинуло близько трьох тонн риби. Саме тому влада Київщини офіційно говорить не просто про локальну проблему, а про екологічну надзвичайну ситуацію.

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • Вчені попереджають: залишки кави загрожують водоймам

    Вчені попереджають: залишки кави загрожують водоймам

    Щоранку мільйони людей зливають залишки кави та кавову гущу у раковину, не замислюючись про наслідки для довкілля. Вчені попереджають: ця звичка поступово призводить до забруднення водойм і шкодить річкам, озерам та морям.

    Найнебезпечнішою складовою кави є кофеїн. Він не розкладається швидко і вже вважається новим типом забруднювача. Дослідження показують, що кофеїн виявлений у більш ніж половині річок світу, включно з віддаленими регіонами, такими як Антарктида.

    Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

    Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

    1. Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

    2. Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

    3. Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

    Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.

  • Сумська ОВА: Забруднення річки Сейм — це спланована акція ворога

    Сумська ОВА: Забруднення річки Сейм — це спланована акція ворога

    У Сумській області зафіксовано безпрецедентне забруднення річки Сейм, що викликало серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та екологів. Служба обласної військової адміністрації (ОВА) заявила, що це може бути спланованим актом екологічної агресії з боку Росії.

    Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води в річці Сейм, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ. Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії, тому можна зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки.

    Як зазначили в ОВА, у вересні спеціалісти зафіксували нову хвилю забруднення річки Сейм, внаслідок чого почала темніти вода, а поблизу водойми з’явився різкий сірководний запах

    Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ.

    “Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії. Можемо зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки. Вчиняючи такі дії, росія застосовує і екологічну зброю. Сьогодні усі мають бути дотичними до ліквідації наслідків. Я прошу усі громади долучатись до цього процесу: технікою, залучати людей. У цьому питанні ми вже працюємо на рівні міністерства, працюємо із науковими установами, тому наше спільне завдання – врятувати річку і не допустити ще більшої катастрофи”, – сказав очільник ОВА Володимир Артюх.

    Скидання нечистот із цукрового заводу в місті Тьоткіно, рф, спричинило забруднення річки Сейм органічними речовинами, що призвело до масової загибелі риби.

  • Київ продовжує контролювати якість води через загрозу забруднення Десни

    Київ продовжує контролювати якість води через загрозу забруднення Десни

    Забруднена вода продовжує рухатися у бік Києва, однак пляма поступово сповільнюється і залишається під контролем. Про це повідомив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко в ефірі телеканалу «Еспресо».

    Бондаренко зазначив, що, за даними Держекоінспекції та Державного агентства водних ресурсів, пляма не охоплює всю акваторію річки Десна, а зосереджена в її центральній частині. Вона поступово осідає на дно, що дає надію на мінімізацію ризиків для столиці.

    «Станом на цей ранок ситуація залишається контрольованою. Держводагентство, екоінспекція та міські служби постійно моніторять стан води та здійснюють безперервний аналіз проб», – зазначив Бондаренко.

    Він також запевнив, що у разі погіршення ситуації, «Київводоканал» застосує додаткові реагенти, які допоможуть забезпечити безпечну якість води для жителів Києва. Песимістичний сценарій, за яким можливе припинення використання водозаборів на Десні, розглядається, але поки що підстав для такого розвитку подій немає.

    Нагадаємо, що річка Десна є основним джерелом водопостачання для Києва, забезпечуючи 70% питної води для мешканців столиці. У разі погіршення якості води, столиця готова перейти на альтернативні джерела водопостачання.

    Станом на 10 вересня у пробах питної води поблизу Києва не виявлено перевищення санітарно-хімічних та бактеріологічних показників.