У Києві неподалік станції метро «Політехнічний інститут» виставили на продаж нежитлову будівлю за 900 тисяч доларів. Головна особливість пропозиції полягає не стільки в самій нерухомості, скільки в перспективі освоєння земельної ділянки площею майже 0,25 гектара. Потенційному інвестору пропонують розглянути можливість будівництва дев’ятиповерхового житлового комплексу з комерційними приміщеннями, паркінгом та соціальною інфраструктурою.
Про це повідомляють на інвестиційному порталі InVenture, де 19 жовтня опублікували відповідне оголошення.
Об’єкт розташований у Шевченківському районі столиці, в районі Берестейського проспекту та вулиці Борщагівської. Поруч розташовані житлові будинки, комерційні приміщення та об’єкти міської інфраструктури.
Згідно з пропозицією, площа нежитлової будівлі становить 198,1 квадратного метра. Нерухомість перебуває у приватній власності та може бути придбана покупцем.
Водночас земельна ділянка площею 0,2439 гектара, або 24,39 сотки, має інший правовий статус. Вона належить територіальній громаді Києва, тобто перебуває в комунальній власності.
Саме тому придбання будівлі не означатиме автоматичного отримання землі у приватну власність.
За інформацією InVenture, ділянка має сформований кадастровий номер, який надають за запитом потенційного покупця. Раніше вона перебувала в оренді.
Її цільове призначення передбачає можливість будівництва та обслуговування житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями, підземними автостоянками й закладами соціальної інфраструктури.
Найбільший інтерес для девелоперів може становити документація, розроблена ще у 2013 році.
Тоді для цієї території підготували проєкт дев’ятиповерхового житлового будинку зі стилобатом, комерційними приміщеннями та підземним паркінгом.
Продавець пропонує відповідні матеріали за запитом для попереднього оцінювання містобудівного потенціалу ділянки.
Однак наявність проєктної документації більш ніж десятирічної давнини не означає, що новий власник зможе негайно розпочати будівництво.
Для реалізації девелоперського проєкту необхідно врегулювати питання користування комунальною землею, перевірити відповідність запланованої забудови чинній містобудівній документації та отримати передбачені законодавством дозволи.
Оголошення прямо передбачає, що оформлення земельних прав стане окремим етапом після придбання будівлі.
Отже, запропоновані 900 тисяч доларів є вартістю наявного об’єкта нерухомості, а не готового девелоперського проєкту з усіма погодженнями.
Ця пропозиція з’явилася на тлі інших великих угод на ринку комерційної нерухомості столиці.
Зокрема, на порталі InVenture також представлена окрема офісна будівля площею 1843 квадратні метри поблизу метро «Берестейська». За цей об’єкт просять 4,4 мільйона доларів.
Наразі щодо ділянки поблизу КПІ йдеться саме про інвестиційну пропозицію. Інформації про укладення угоди, нового власника або затверджений сучасний проєкт будівництва у відкритому оголошенні немає.
Подальша доля нерухомості залежатиме від зацікавленості покупців, можливості законного оформлення прав користування землею та погодження майбутньої забудови.
У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.
Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.
Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.
За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.
Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.
Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.
Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.
Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.
«Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати
Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.
ФОТО: ІНФОРМАТОР
Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.
Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».
Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.
Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».
На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.
На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».
Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.
Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.
Що вимагали від столичної влади
Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.
Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.
Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.
Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.
Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.
Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.
Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.
Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.
Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки
Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.
Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.
Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.
При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.
За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.
Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.
Прихильники Кличка також прийшли під КМДА
На акції були не лише противники міського голови.
Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.
Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.
Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.
У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.
Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.
Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими
Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.
14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.
У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.
Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.
Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.
Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.
Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.
Незважаючи на серію викривальних публікацій у ЗМІ, НАБУ чомусь не помічає багатомільйонних статків оформлених на родичів депутата Київради та представника бюджетної комісії Георгія Ясинського.
Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родинного оточення депутата, за даними держреєстрів, є квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.
Так,офіційно Георгій Ясинський не має у власності жодного квадратного метра нерухомості, проте мешкає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка за даними декларації та реєстрів, належить його матері Олені Ясинській.
ФОТО: Скріншот Декларації Георгія Ясинського
Що цікаво, у графі “Члени родини” Ясинський чомусь забув вказати матір, а показує тільки батька.
Але і це не все. За інформацією журналістів-розслідувачів, те що в реєстрах скромно позначається скромним словом “квартира” (власне, цілих три квартири по сусідству в одному будинку на Антоновича), схоже, насправді є повноцінним VIP-комплексом із руфтопом і ціновою політикою преміумготелю.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Олена Георгіївна Ясинська є власницею щонайменше трьох квартир у висотному будинку по вулиці Антоновича в Києві: квартири №**1 (загальна площа — 117,7 кв. м), квартири №**2 (86,5 кв. м) та квартири №**3 (132,8 кв. м). Усі три об’єкти оформлені в грудні 2018 року через ТОВ “Оболоньторгстандарт”.
ФОТО: Олена Ясинська є власницею щонайменше трьох квартир у висотному будинку по вулиці Антоновича
Як виявилось, принаймні одна з трьох квартир матері депутата Київради Георгія Ясинського по вулиці Антоновича – це фактично комерційний пентхауз-бутік із приватним руфтопом, який офіційно рекламується на Booking.com, здається за десятки тисяч гривень на добу і вже встиг засвітитись у зйомках “Холостяка” та інших зіркових телепроєктів.
ФОТО: Пентхаус Георгія Ясинського рекламується на Booking та встиг засвітитись у зйомках “Холостяка”ФОТО: Пентхаус Георгія Ясинського рекламується на Booking та встиг засвітитись у зйомках “Холостяка”
Опис об’єкта на Booking вражає: власне джакузі на даху, панорамний вид на костел Святого Миколая, винний холодильник та акустика преміумкласу. Вартість проживання за одну ніч у червні 2026 року становить близько 667 доларів США (понад 27 000 гривень).
Варто відзначити, що будинок New York Concept House на Антоновича – одна з найпрестижніших адрес Голосіївського району, з панорамними видами та концептуальною архітектурою. Три суміжні квартири на 21–23-му поверхах, поєднані в єдиний комплекс із руфтоп-терасами, — це вже не просто нерухомість, а повноцінна комерційна локація.
Водночас, тезу про саме комерційне призначення об’єкту підтверджує підтверджує його реклама на платформі Booking. Так, за одну ніч в апартаментах, що належать Георгію Ясинському, згідно даних системи Booking, прийдеться заплатити 29 900 гривень.
ФОТО: Одна ніч в апартаментах Георгія Ясинського вартує майже 30 000 грн
Так згідно даних системи Booking пентхаус Ясинських в центрі столиці заброньований майже до кінця року, можемо зробити висновок, що фактично мова йде про системний бізнес, про який немає згадки ні в податковій, ні в декларації Георгія Ясинського.
За даними Opendatabot, мати Георгія Ясинського – Олена Ясинська зареєстрована як фізична особа — підприємець із КВЕДом 68.20 — “Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна”. У 2025 році її ФОП показав дохід від оренди у розмірі 637 000 гривень.
ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot
Я ми бачимо із системи Booking, пентхаус Ясинських на Антоновича заброньований до кінця року. Але навіть якщо припустити, що ця нерухомість здається в оренду пів року на рік, то все одно виходить цифра – 5 382 000 грн, що у 8,5 в рази більше, чим Олена Ясинська відчитується до податкової. Нагадаємо, у декларації Георгія Ясинського цей бізнес взагалі не вказаний.
Водночас, Олена Ясинська — не лише ФОП з орендним КВЕДом. За данимиOpendatabot, вона є також бенефіціаром кількох підприємств, які займаються купівлею та продажем нерухомого майна.
Крім трьох київських квартир-пентхаузів, виписки з Державного реєстру речових прав фіксують за нею земельні ділянки на Київщині – три угіддя площею близько 7,9, 7,9 і 6,9 гектара в Бучанському районі (придбані у квітні 2023 року), а також земельну ділянку на Житомирщині та будинок у с. Великий Молодьків Новоград-Волинського району.
ФОТО: Крім квартир у столиці, Олена Ясинська володіє кількома земельними ділянками
Тобто портфель нерухомості Олени Ясинської – масштабний і диверсифікований: від міських апартаментів преміумкласу до сільськогосподарських земель, переданих в оренду приватному підприємству “Світоч” (Новоград-Волинський район, договір до 2028 року).
Окремого аналізу заслуговує ТОВ “М16” – компанія у сфері будівництва, де Олена Ясинська є засновницею зі статутним внеском 5 000 000 гривень і кінцевим бенефіціарним власником, а керівником також значиться вона сама. Компанія зареєстрована в листопаді 2019 року. За її кодом ЄДРПОУ у реєстрі зафіксовані будинки та земельна ділянка на вулиці Мічуріна в Печерському районі Києва.
ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot
Нагадаємо, що Георгій Ясинський являється секретарем постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, що ймовірно несе ризики конфлікту інтересів в контексті володіння його родичами будівельною компанією.
В даному контексті варто згадати, що за даними моніторингового ресурсу Сhesno, у 2025 році Георгій Ясинський проголосував “за” 67% так званих “туалетних схем” – корупційних виділень землі. Тобто, не виключено, що деякі із голосувань могли бути в інтересах сімейної будівельної компанії, чи їх контрагентів, що являється прямим конфліктом інтересів.
Також видання “Главком” у 2014 році описував Ясинського як близького до нардепа забудовника Вадима Столара представника команди “УДАРу”, який отримав посаду секретаря бюджетної комісії. У матеріалі це подавалося в контексті боротьби за вплив на бюджетні потоки столиці та контроль над однією з найвпливовіших комісій Київради.
Додаткову увагу до бізнес-оточення Георгій Ясинський привертає історія з ТОВ “Людвинівка 31”, де депутат є одним зі співвласників. Серед засновників компанії фігурує громадянка РФ Асія Багаутдінівна Атрачєва.
ФОТО: Скріншот даних системи Opendatabot
Згідно з відкритими реєстрами, вона з 2019 року має чинний статус ФОП на території російської федерації.
Втім, ще більш показовим є інший аспект діяльності компанії. ТОВ “Людвинівка 31” згадується у кримінальному провадженні щодо можливого заволодіння коштами іноземного інвестора на суму понад 96 млн гривень.
ФОТО: ТОВ “Людвинівка 31” згадується у кримінальному провадженні щодо заволодіння коштами іноземного інвестора
За інформацією слідства, йшлося про обіцянки будівництва житлового комплексу на земельній ділянці, де така забудова фактично була неможливою.
В цілому, щоб мати уявлення про рівень життя Георгія Ясинського, достатньо згадати як у 2019 році у депутата Київради вкрали дорогий годинник марки “Breguet”.
Про інцидент стало відомо із заяви Ясинського в поліцію, в якій зазначалось, що депутат від партії “Європейська солідарність” звернувся до правоохоронців із заявою, в якій вказав, що зловмисники вкрали у нього Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота і втекли, загубившись у натовпі.
ФОТО: Георгій Ясинський носить годинники за ціною квартири у Києві
Варто відзначити, що вартість елітного аксесуара становить близько 34 000 євро. Приблизно таку суму потрібно викласти за однокімнатну квартиру в Києві.
Власне кажучи, наведених у статті фактів мало б бути достатньо для антикорупційних органів для початку більш детального вивчення способу життя Георгія Ясинського та його родини. Водночас, до цього часу у відкритих джерелах немає повідомлень про будь-які розслідування у відношенні депутата, що, на думку наших джерел, може свідчити про негласну співпрацю Ясинського з антикорупціонерами.
Як повідомляє памʼяткозахисник Дмитро Перов, Київська міська військова адміністрація відхилила петицію з вимогою зупинити зведення зведення 80-метрового ЖК біля Києво-Печерської лаври.
За словами Дмитра Перова, відмову пояснили тим, що містобудівні умови на забудову ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11 видали законно. В адміністрації визнають: за правилами в історичному центрі можна будувати не вище 8 поверхів. Однак забудовник ще у 2020 році через суд скасував це обмеження і домігся дозволу на зведення 25-поверхівки.
Нагадаємо, петиція із закликом зупинити будівництво 80-метрового хмарочоса на Печерську набрала понад 6000 голосів за тиждень.
Водночас, як ми писали раніше, рух петиції про заборону зведення 80-метрового хмарочоса в буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври заблокував керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.
Через Олексія Комарова зокрема передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.
Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.
Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.
В Печерському районі столиці, на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких розпочалось зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів, щоб фактично перекрило краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, яка знаходиться за 800 метрів звідти.
Кінцевими бенефіціарами забудови вважаються Сергій Льовочкін та пов’язаний з РФ бізнесмен Сергій Цюпко, а легалізацією проекта займався керівник апарату КМДА Олексій Комаров, у відношенні якого СБУ проводить перевірку на предмет його зв’язків з РФ.
ФОТО: Російський прапор на огорожі скандального будівництва на фоні Лаври
До зведення багатоповерхівки має відношення ТОВ “Будінвестиції”, з яким пов’язують уроженця Сумщини Сергія Вікторовича Цюпко 1963 р.н., який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Сергія Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу.
ФОТО: Сергій Цюпко має паспорт РФ та бізнес в Криму, але позиціонує себе як український бізнесмен та меценат
У 2023 році Центр протидії корупції повідомив, що Сергій Цюпко був зареєстрований як власник бізнесу в окупованому Криму та отримав російський податковий номер. За даними ЦПК, цю інформацію виявили у російському реєстрі юридичних осіб.
Також повідомлялося, що пов’язана з бізнесменом компанія “Кварцсамоцвіти” отримала спеціальний дозвіл на видобування топазу, берилу, моріону та кварцу в Житомирській області. Сам Сергій Цюпко в офіційній біографії називає себе українським “бізнесменом, меценатом і засновником Музею сучасного мистецтва України”.
Водночас, Сергій Цюпко міг входити до опікунської ради російського фонду, який підтримує програму будівництва православних храмів у Москві. У матеріалі його ім’я згадується разом із російськими посадовцями та керівниками державних корпорацій.
Зокрема, Сергій Цюпко входив до складу опікунської ради російського “Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві”. Це програма “200 храмів”, яку курує особисто патріарх Кирил Гундяєв. Посада Сергія Цюпко у Фонді вказана як голова правління ВАТ “Київський ювелірний завод”.
Серед інших, до Ради фонду входять близькі до Володимира Путіна мер Москви Сергій Собянін, голова уряду РФ Михайло Мішустін, глава “Газпрому” Олексій Міллер, глава “Роснефти” Ігор Сєчін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов та член Ради безпеки РФ Ігор Щоголєв.
Окремо варто відзначити контакти Цюпка з Єрусалимським патріархом Феофілом III. За даними джерел, цей зв’язок використовується для просування концепції “русского мира” на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ.
ФОТО: Сергій Цюпко отримує нагороду від Єрусалимського патріархату
Серед інших бенефіціарів скандальної забудови біля Лаври, афілійована з Сергієм Льовочкіним британська GMC ALLIANCE LLP
За даними британського реєстру Companies House, серед партнерів GMC ALLIANCE LLP громадянин України Микола Косенко, 1967 р.н.. Косенко – багаторічний помічник і керівник юросіб, пов’язаних з Іваном Фурсіним. А Фурсін – молодший партнер Сергія Льовочкіна, колишнього глави Адміністрації Президента Януковича й одного з лідерів забороненої ОПЗЖ.
Нагадаємо, за даними журналістських розслідувань Сергій Льовочкін, станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Незважаючи на наявність паспорта країни-агресора, бізнес-активи Сергія Льовочкіна досі функціонують в Україні через номінальних власників і заплутані корпоративні ланцюги.
ФОТО: Сергій Льовочкін станом на 2023 рік мав чинний диппаспорт РФ
На рівні КМДА лобіював незаконну забудову керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.
Як повідомляють наші джерела в КМДА, це будівництво стало можливим, оскільки його тоді вже контролювали представники адміністрації Віталія Кличка, а наглядачем був керівник патронажної служби Олексій Комаров.
ФОТО: Олексій Комаров курував незаконну забудову біля Лаври на рівні КМДА
“Саме через Олексія Комарова передавали вказівки департаментам не втручатися. Саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися, а нещодавно не дав ходу петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.
Після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради.
З огляду на його зв’язки в правоохоронних органах, він багатьох добре тримає на короткому повідку.
Фігуранти справи Комарницького його не люблять, бо він був їхнім конкурентом у боротьбі за вплив на мера, і зараз усі питання щодо будівництв вирішуються лише через нього” – зазначає джерело.
Варто відзначити, що без колишнього міліціонера Олексія Комарова жоден документ не потрапляє на підпис і потрапити на прийом до мера неможливо. Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії:
Розпорядження міського голови – $10к;
Договір оренди землі (швидке підписання та нотаріат) – $5к;
Рішення Київради (залежно від терміновості) – $2-5к;
будь які інші питання з підписом мера Києва – $5-10к.
Нагадаємо, Олексій Комаров раніше засвітився вряді гучних скандалів, таких як “п’янка у день трауру на дні народженні Поворозника” яка коштувала імениннику посади та наявність у дружини Олексія Комарова – Аліни Комарової нерухомості в РФ.
Зв’язки Олексія Комарова з РФ навіть стали приводом для розслідування СБУ, але про результати розслідування громадськість до цього часу не була поінформована.
В даному контексті цікаві також зв’язки Олексія Комарова російським мільярдером з литовським паспортом Буряком Дмітрієм Аркадійовичем.
До переходу в КМДА, Комаров працював на Дмітрія Буряка в ТОВ “Княжий Затон”, а з початком роботи в столичній мерії, ТОВ “Княжий Затон” Дмітрія Аркадійовича починає отримувати чималі куски столичної землі під забудову.
Наразі під тиском громадськості скандальна забудова біля Лаври була поставлена на паузу, а КМДА видала приписи про зупинку будівництва. Але з урахуванням інтересу росіян до української святині та корумпованості окремих чиновників КМДА, не виключено що найближчим часом будівництво буде відновлено.
Труханів острів у Києві давно вважається однією з найпривабливіших локацій столиці. Унікальне розташування фактично в центрі міста, поруч із Дніпром та зеленими зонами, робить його надзвичайно цінним для забудови. Проте є одна важлива деталь: відповідно до законодавства значна частина острова належить до природно-заповідного фонду та рекреаційних територій, де житлова забудова суттєво обмежена або заборонена.
Попри це журналістське розслідування видання «Телеграф» виявило на острові низку об’єктів, які фактично використовуються як приватні маєтки. Серед власників та користувачів цієї нерухомості фігурують донька колишнього народного депутата, колишній високопосадовець податкової служби та родина покійного ректора одного з провідних спортивних університетів країни.
Розслідувачі звернули увагу на територію, яка за документами має використовуватися для обслуговування навчально-оздоровчої водної бази «Десенка». Саме тут розташовані кілька великих об’єктів нерухомості, які зовні більше нагадують приватні заміські резиденції, ніж базу відпочинку чи спортивний комплекс.
Як виглядає ділянка. Фото: earth.google
Донька екснардепа та маєток майже на 600 квадратів
Однією з власниць нерухомості на острові журналісти називають Альону Гуменюк. Згідно з даними державних реєстрів, у жовтні 2025 року вона стала власницею двох будівель площею 589,6 та 113,4 квадратного метра на вулиці Труханівській.
На кого оформили ділянку. Фото: витяг з ДЗК
Земельну ділянку жінка отримала в оренду від Київської міської ради ще у 2022 році. Формально об’єкти нерухомості зареєстровані як «будинки відпочинку». Водночас супутникові знімки та зовнішній вигляд території, на думку журналістів, свідчать про використання її як приватного домоволодіння.
Альона Гуменюк відома як керівниця мережі розважальних парків Galaxy, які працюють у київських торговельно-розважальних центрах Lavina Mall та Blockbuster Mall.
Будинок Гуменюк
Особливу увагу привертають її родинні зв’язки. Батьком бізнесвумен є Ігор Гуменюк — колишній народний депутат від Партії регіонів та ексрадник Віктора Януковича під час його роботи на посаді прем’єр-міністра.
Чоловік Альони Гуменюк — Северіон Дангадзе, який раніше був соратником Міхеіла Саакашвілі. У 2017 році його ім’я фігурувало у кримінальному провадженні щодо організації акцій протесту за фінансової підтримки бізнесмена Сергія Курченка. Нині Дангадзе відомий як засновник компанії-виробника засобів індивідуального захисту UKRTAC.
За даними журналістів, у власності Альони Гуменюк також перебувають елітні квартири у столиці та кілька дорогих автомобілів, серед яких Rolls-Royce Phantom.
Сусід із податкової
Поруч із маєтком Гуменюк розташована нерухомість, яка належить Анатолію Брезвіну.
Брезвін — колишній голова Державної податкової адміністрації України та почесний президент Федерації хокею України. Йому належить будівля площею понад 400 квадратних метрів.
Як і у випадку з іншими об’єктами на Трухановому острові, за документами будівля має статус «будинку відпочинку». Власником нерухомості Брезвін став у 2023 році.
Крім того, колишній чиновник володіє великим будинком у Конча-Заспі та має корпоративні права в аграрному бізнесі.
Спадщина покійного ректора
Третій об’єкт на території колишньої бази «Десенка» пов’язаний із родиною покійного ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Євгенія Імаса.
Будівля площею понад 274 квадратні метри після смерті Імаса у 2024 році перейшла його спадкоємцям.
Саме родина Імасів, як зазначають журналісти, відігравала ключову роль у функціонуванні громадської організації «Десенка», якій у 2015 році було передано майже два гектари землі на Трухановому острові.
Цікаво, що між Імасом та Ігорем Гуменюком існували й фінансові зв’язки. В останній декларації ректора була зазначена позика від колишнього народного депутата на суму понад 8 мільйонів гривень.
Журналісти також звернули увагу на схему придбання нерухомості Імасом у 2023 році. Згідно з відкритими даними, оплата проводилася кількома траншами, значна частина яких була меншою за 400 тисяч гривень. Саме з цієї суми починається обов’язковий фінансовий моніторинг операцій банками.
Як працювала схема
За даними розслідування, земельна ділянка спочатку перебувала в оренді громадської організації «Десенка», створеної для обслуговування навчально-оздоровчої водної бази.
У різні роки серед засновників організації були члени родини Імасів. Після поділу земельної ділянки окремі її частини перейшли в користування нинішнім орендарям.
При цьому формально на території продовжують існувати не приватні будинки, а «будинки відпочинку». Саме ця юридична конструкція, на думку журналістів та експертів, дозволила обійти обмеження щодо житлової забудови заповідної території.
Додатковим підтвердженням фактичного проживання людей у цих будівлях журналісти називають матеріали судових справ. Зокрема, в одній із судових ухвал щодо діяльності компанії UKRTAC зазначалося, що Северіон Дангадзе фактично проживає на території об’єкта на вулиці Труханівській.
Чому це важливо
Труханів острів залишається однією з найбільш цінних рекреаційних зон столиці. Будь-яка забудова на його території традиційно викликає гостру реакцію громадськості через ризики втрати природних територій та обмеження доступу киян до громадського простору.
Юристи наголошують, що ключове питання полягає не лише у праві власності на будівлі, а й у відповідності їхнього фактичного використання тому цільовому призначенню, яке визначене документами.
Якщо об’єкти, зареєстровані як бази відпочинку чи рекреаційні споруди, фактично використовуються як приватні маєтки, це може стати підставою для додаткових перевірок з боку правоохоронних органів, прокуратури та органів місцевого самоврядування.
Саме тому історія з елітною нерухомістю на Трухановому острові вже виходить далеко за межі звичайного майнового спору та може стати однією з найгучніших земельних історій Києва останніх років.
У Солом’янському районі Києва назріває черговий будівельний конфлікт. На ділянці у провулку Західному, 4, де нині стоїть невелика комерційна будівля, планують реалізувати проєкт 25-поверхового житлового будинку з громадськими приміщеннями та паркінгом. Саме формулювання проєкту — «реконструкція» — і стало головною причиною обурення місцевих жителів, які не вірять, що йдеться лише про перебудову існуючого об’єкта, а не про фактично нове житлове будівництво.
Формально історія виглядає так: у 2021 році столичний департамент містобудування та архітектури видав ТОВ «Спорт Інвест Сістем» містобудівні умови та обмеження на реконструкцію комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок. При цьому цільове призначення землі, як випливає з матеріалів навколо цього кейсу, залишалося пов’язаним із експлуатацією та обслуговуванням комерційного центру, тобто будівель торгівлі. Саме ця невідповідність і стала одним із ключових аргументів критиків забудови.
Сумніви посилилися після того, як у публічному просторі з’явилася інформація: на цій ділянці нібито планували не одну, а дві 25-поверхові секції зі стилобатом. Для невеликої будівлі площею близько 700 квадратних метрів це виглядає не як класична реконструкція, а як спроба провести новий житловий проєкт через м’якшу юридичну конструкцію. Саме тому мешканці Караваєвих дач говорять не лише про чергову «свічку», а й про ризик додаткового навантаження на школи, садки, транспорт і старі інженерні мережі району.
У цій історії є ще один важливий штрих: правоохоронці вже цікавилися об’єктом. Ще восени 2021 року поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливих порушень земельного та містобудівного законодавства під час робіт на цій ділянці. Але далі справа фактично заглухла. У 2023 році суд відмовив слідчим у проведенні огляду, вказавши, що ті не надали належного обґрунтування та доказів незаконного будівництва. Після цього помітного процесуального руху в історії не було.
Не менш показова і бюрократична частина сюжету. Спочатку профільна інспекція відмовляла у дозволі на виконання робіт, серед причин називали, зокрема, невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки та відсутність частини потрібних погоджень. Але вже наприкінці 2022 року дозвіл на реконструкцію все ж було видано. Саме після цього проєкт знову повернувся до активної фази.
Окрема інтрига — хто стоїть за компанією-орендарем. За даними відкритих реєстрів, ТОВ «Спорт Інвест Сістем» зареєстроване у 2013 році, а станом на березень 2026 року його керівницею значиться Ліна Орленко. У липні 2025 року структура власності компанії змінилася: серед співвласників і бенефіціарів фігурують Андрій Кобець, Дмитро Білоног, Богдан Дудка та Ігор Ходакевич. Того ж року зі складу засновників було виведено Миколу Трухіна — батька колишнього народного депутата Олександра Трухіна.
При цьому треба окремо зафіксувати важливий нюанс. Видання «КиївВлада», яке писало про цей проєкт, пізніше опублікувало окреме повідомлення про спростування частини попередньої інформації. Редакція прямо заявила, що дані про нібито зв’язок Владислави Молчанової з ТОВ «Спорт Інвест Сістем», ТОВ «Моноліт Будсервіс» та самим проєктом у провулку Західному, 4 були недостовірними. Тому прив’язувати цей будівельний кейс до Молчанової як встановлений факт наразі підстав немає.
Натомість беззаперечним залишається інше: ділянка з комерційним цільовим призначенням уже отримала документи під висотне житло, а мешканці дізналися про реальний масштаб майбутнього об’єкта лише тоді, коли на майданчику з’явився інформаційний щит. І це, мабуть, найточніше пояснює, чому історія в провулку Західному швидко перетворюється не просто на локальне невдоволення, а на повноцінний київський забудовний скандал.
У Дарницькому районі Києва розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вулиці Завальній, 2-Д. Активісти заявляють, що на місці найстарішої збереженої садиби лівобережної частини столиці можуть звести 24-поверховий багатофункціональний комплекс.
Громадськість обурена тим, що проєкт подають як «реконструкцію» дерев’яного будинку площею 91,6 кв. м. На думку активістів, фактично йдеться про нове будівництво, яке може суперечити містобудівним нормам та Генеральному плану Києва.
Про проблему повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його словами, у грудні 2025 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА презентували проєкт реконструкції старої садиби під 24-поверховий офісно-житловий комплекс із дворівневим підземним паркінгом.
Активіст наголошує, що ділянка розташована в зоні історичного ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини Дніпра», де висотна забудова заборонена. Крім того, за Генеральним планом Києва ця територія належить до зони індивідуальної малоповерхової забудови.
«Наміри надбудувати одноповерхову дерев’яну будівлю XIX століття двадцятьма трьома поверхами не відповідають самому поняттю реконструкції. Фактично йдеться про нове будівництво», — зазначив Перов.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що не погоджували будівельний проєкт. За словами чиновників, консультативна рада департаменту лише розглядала оцінку впливу майбутнього об’єкта на охоронюваний ландшафт, але не давала дозволу на будівництво.
У відомстві також підкреслили, що проєктна документація на погодження до департаменту не надходила, а питання видачі будівельних дозволів не входить до його повноважень.
Водночас активісти вже звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування з вимогою провести позапланову перевірку та зупинити будівельні роботи.
Що відомо про ділянку і забудовника
Будинок на Завальній, 2-Д та земельну ділянку під ним у 2020 році придбав підприємець Дмитро Главацький. У 2021 році право забудови передали компанії «Осокор Девелопмент».
У грудні 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку під багатофункціональний комплекс висотою до 24 поверхів.
Компанія двічі намагалася отримати дозвіл на будівництво, але Державна інспекція архітектури та містобудування відмовляла через невідповідність документації. Однак у грудні 2025 року інспекція все ж видала дозвіл на реконструкцію.
Згідно з проєктом, майбутній комплекс може включати понад 400 приміщень, більшість з яких, за даними журналістів, можуть бути житловими.
Пам’яткоохоронці наголошують, що садиба може бути останнім збереженим житловим будинком старого поселення Осокорки, історія якого сягає кінця XVIII століття.
Вони побоюються, що знищення цієї будівлі стане черговим прикладом втрати історичної забудови столиці.
Активісти вже зареєстрували петицію до Київради з вимогою зупинити будівництво та перевірити законність виданих дозволів.
Північний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Київської міської ради про створення заказника у Протасовому Яру в Києві. Йдеться про територію площею близько 16 гектарів, яка отримала статус ландшафтного заказника імені громадського активіста Романа Ратушного.
Суд не задовольнив апеляційні скарги Київради та громадської організації «Захистимо Протасів Яр», фактично підтримавши позицію забудовника — компанії ТОВ «Протасів Яр».
Ця компанія пов’язана з бізнес-групою WOG та народним депутатом Ігорем Івахівим.
Рішення апеляційної інстанції відкриває можливість для забудовника оскаржити встановлений раніше земельний сервітут на цій території. У разі скасування такого обмеження компанія може отримати юридичні підстави для реалізації будівельного проєкту на спірній ділянці.
Протасів Яр у центрі Києва тривалий час залишається предметом конфлікту між забудовниками та громадськими активістами. У 2022 році Київрада ухвалила рішення створити тут ландшафтний заказник імені Романа Ратушного — київського активіста, який виступав проти забудови цієї зеленої території.
Громадські організації та мешканці столиці наполягають на збереженні зеленої зони, тоді як представники забудовника вважають рішення про створення заказника таким, що обмежує їхні майнові права.
Подальша доля спірної території може залежати від нових судових процесів та рішень міської влади щодо захисту цієї ділянки.
У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.
Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.
Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.
У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.
На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.
Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.
Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.
