Росія може активізувати використання території Білорусі для нової фази війни проти України — не для масштабного наземного вторгнення, а для ударів дронами по стратегічній інфраструктурі та логістичних маршрутах на заході країни. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Institute for the Study of War (ISW), де американські фахівці попереджають про формування Москвою та Мінськом інформаційного підґрунтя для потенційної ескалації.
Поштовхом до нової хвилі занепокоєння стали заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він стверджував, що білоруські військові нібито зафіксували 116 випадків перетину кордону українськими безпілотниками лише за останній тиждень. За словами чиновника, деякі дрони буцімто навіть намагалися атакувати прикордонну інфраструктуру Білорусі.
В ISW наголошують: подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання майбутнього використання білоруської території для російських атак по Україні. Аналітики звертають увагу, що останнім часом українська влада також попереджала про тиск Кремля на режим Олександра Лукашенка з метою втягнення Білорусі у нові військові сценарії.
Водночас експерти не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу з півночі за сценарієм 2022 року. За оцінками ISW, наразі немає підтвердженого накопичення достатніх сил на білорусько-українському кордоні, яке могло б свідчити про готовність до повноцінного вторгнення. Крім того, Росія, яка продовжує активні бойові дії на сході та півдні України, не має достатнього резерву військ для підтримки білоруської армії у разі нового наступу.
Однак загроза може полягати в іншому. За оцінками американських аналітиків, Кремль здатен використати Білорусь як платформу для масованих ударів дронами по критично важливих об’єктах у західних регіонах України. Йдеться передусім про логістичні маршрути, якими до країни надходить західна військова допомога, пальне, техніка та інше забезпечення.
Особливу увагу ISW приділяє автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яка проходить через Житомирську, Рівненську та Львівську області й фактично є однією з головних транспортних артерій між Україною та Польщею. Саме ці маршрути, за оцінками аналітиків, можуть опинитися під прицілом у разі запуску російських безпілотників безпосередньо з білоруської території.
У звіті наголошується, що запуск дронів із Білорусі значно розширить можливості російської армії. Якщо зараз більшість ударних БпЛА летять із території РФ або тимчасово окупованого Криму, то новий напрямок дозволить скоротити дистанцію до цілей на заході України. Це дасть змогу використовувати дистанційно керовані дрони типу «Шахед» та «Молнія» ефективніше — з вищою точністю та більшою здатністю вражати рухомі об’єкти.
Фактично йдеться про потенційну спробу порушити транспортні ланцюги між Україною та країнами НАТО. Західні області досі залишалися відносно безпечнішими для логістики порівняно зі східними регіонами, однак новий сценарій може змінити ситуацію.
Аналітики також згадують інцидент, про який українська сторона повідомляла ще наприкінці 2025 року. За даними українських чиновників, 22 грудня російський оператор БпЛА, який перебував на території Білорусі, здійснив атаку керованим FPV-дроном типу «Шахед» по українському вантажному потягу поблизу Коростеня на Житомирщині. Це приблизно за 50 кілометрів від білоруського кордону. Тоді інцидент не отримав широкого міжнародного резонансу, однак нині в ISW розглядають його як можливий тест нового формату атак.
Окрему увагу експерти звертають на інформаційну складову. У звіті зазначається, що заяви білоруських чиновників про “українські дрони” можуть бути частиною підготовки громадської думки всередині Білорусі та Росії до подальшої військової співпраці проти України. Подібна риторика вже використовувалася Кремлем перед вторгненням у 2022 році, коли Москва звинувачувала Київ у нібито “провокаціях” та “загрозах”.
Українська влада наразі реагує стримано, але уважно відстежує ситуацію на північному напрямку. У Державній прикордонній службі України раніше назвали заяви Мінська про “атаки українських дронів” абсурдними. У Києві нагадують, що саме Росія регулярно використовує територію Білорусі для запуску ракет і прольоту ударних безпілотників по українських містах.
На тлі цих подій в Україні продовжується укріплення північного кордону. Зокрема, у Волинській та Житомирській областях посилюють інженерні споруди, системи спостереження та протидроновий захист. Військові не виключають, що Росія може спробувати використати білоруський напрямок для відволікання українських сил або створення постійної загрози тиловим регіонам.
Резонансною стала і заява командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, який повідомив, що українські військові вже визначили перші 500 потенційних цілей на території Білорусі у випадку прямого втручання режиму Лукашенка у війну. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва щодо можливих наслідків для Мінська.
Попри тривожні прогнози, аналітики наголошують: наразі йдеться не про неминучий наступ, а про створення нової моделі війни — із розширенням повітряної загрози та ударами по логістиці. Саме тому захід України, який донедавна сприймався як відносно глибокий тил, може опинитися у зоні підвищеного ризику вже найближчими місяцями.
