Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу виступив із жорсткою заявою щодо Фінляндії та країн Балтії, заявивши про можливе застосування Росією права на «самооборону» на тлі інцидентів із безпілотниками поблизу її території. Його слова пролунали на фоні серії подій, пов’язаних із падінням дронів у прикордонних районах Європейського Союзу та зростанням напруги у регіоні.
За словами Шойгу, Росія розглядає кілька пояснень появи безпілотників на своїй території: або недоліки власної протиповітряної оборони, або використання повітряного простору третіх країн, зокрема Фінляндії та держав Балтії. У другому випадку, як він стверджує, Москва може апелювати до статті 51 Статуту ООН, яка передбачає право держави на самооборону у разі збройного нападу.
Ця заява стала продовженням серії подібних звинувачень з боку російських посадовців. Раніше інші представники російського керівництва також припускали, що країни НАТО нібито сприяють прольоту українських безпілотників, називаючи це «прямою участю» у конфлікті . Водночас жодних підтверджень таких тверджень з боку незалежних джерел не оприлюднено.
Контекстом для заяв стали реальні інциденти у Фінляндії, де протягом березня–квітня 2026 року було зафіксовано кілька випадків падіння безпілотників. Зокрема, на південному сході країни виявляли дрони з вибуховими елементами, які, за попередніми оцінками, могли бути пов’язані з бойовими діями в Україні.
Фінські правоохоронці та військові провели розслідування і встановили, що частина цих безпілотників, імовірно, збилася з курсу під час атак на російські об’єкти поблизу Санкт-Петербурга. Водночас у Гельсінкі наголошують, що ситуація перебуває під контролем і не становить безпосередньої загрози для населення.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що уряд уважно аналізує всі інциденти і вже посилив заходи безпеки, зокрема підвищив готовність прикордонної служби, армії та поліції . Також країна звернулася до Європейського Союзу із запитом на додаткове фінансування для розвитку систем виявлення і нейтралізації безпілотників.
Фінська влада підкреслює, що не має доказів навмисного використання її території для атак і не вважає ці інциденти частиною скоординованих дій. У Європейській комісії також заявили, що навіть у випадку з дронами відповідальність за ситуацію лежить на Росії як державі-агресорі, оскільки саме війна створює такі ризики .
Окремо варто зазначити, що Україна вже реагувала на подібні інциденти, визнаючи, що окремі безпілотники могли відхилятися від курсу, та запевняючи у вжитті заходів для недопущення повторення таких випадків.
Зростання кількості подібних інцидентів змусило Фінляндію переглянути підходи до безпеки. Країна активно інвестує у системи протидії дронам і розглядає створення нових механізмів раннього попередження, зокрема за аналогією з українською системою оповіщення .
На цьому тлі заява Шойгу виглядає як спроба розширити трактування подій та перенести відповідальність на країни ЄС і НАТО. Аналітики зазначають, що подібна риторика часто використовується як елемент політичного тиску або інформаційної кампанії.
Водночас країни Балтії та Фінляндія залишаються послідовними у своїй позиції: вони підтримують Україну, але не беруть безпосередньої участі у бойових діях. Жодних доказів того, що ці держави надають свій повітряний простір для атак, не представлено.
Ситуація навколо дронів демонструє новий вимір війни — її вихід за межі безпосередньої зони бойових дій. Використання безпілотників створює ризики для сусідніх країн, навіть якщо вони не є сторонами конфлікту. Це, у свою чергу, підвищує рівень напруги у всьому регіоні та змушує європейські держави посилювати оборонні заходи.
Таким чином, заява Шойгу стала черговим сигналом про зростання напруженості між Росією та країнами Європи. Вона базується на реальних інцидентах із дронами, однак їх інтерпретація залишається предметом політичних суперечок. Попри це, європейські країни продовжують наголошувати: вони не є стороною конфлікту, а головним джерелом ризиків залишається війна, розв’язана Росією проти України.
