Golosnovinua.com

Позначка: західні партнери

  • Міжнародний контроль над корупцією: західні партнери вимагають від НАБУ досьє на українських силовиків, причетних до «кришування» кол-центрів

    Міжнародний контроль над корупцією: західні партнери вимагають від НАБУ досьє на українських силовиків, причетних до «кришування» кол-центрів

    Розслідування масштабної мережі нелегальних шахрайських кол-центрів виходить на міжнародний рівень. Унаслідок нещодавніх арештів та угод зі слідством, які уклали фігуранти справи, міжнародні партнери України виявили предметний інтерес до можливих покровителів цього тіньового бізнесу у високих кабінетах.

    Запит щодо ключових силових структур

    Як стало відомо з інсайдерських джерел, представники міжнародних партнерів офіційно звернулися до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із запитом на надання повної інформації про співробітників правоохоронних органів, які можуть бути причетні до забезпечення роботи, фінансового обліку чи прямого «кришування» незаконних кол-центрів.

    У сферу особливої уваги західних партнерів потрапили не лише підрозділи національної поліції, а й відомства, які за статусом мають боротися з кіберзлочинністю та захищати державну безпеку. Зокрема, йдеться про:

    • Департамент кіберполіції Національної поліції України;
    • профільні підрозділи та посадових осіб Офісу Генерального прокурора;
    • Департамент кібербезпеки СБУ.

    Наслідки для реформи правоохоронної системи

    Такий безпрецедентний запит свідчить про те, що західні донори та міжнародні партнери України тримають під жорстким контролем антикорупційні розслідування. По суті, йдеться про перевірку всієї вертикалі, яка мала б ліквідовувати шахрайські мережі, натомість отримувала частку від їхніх мільйонних прибутків.

    Очікується, що передача цих досьє НАБУ закордонним партнерам може призвести до серйозних кадрових рішень та нових гучних підозр на найвищому рівні вже найближчим часом.

  • Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Федоров відмовився від крісла секретаря РНБО: готовий повернутися лише міністром оборони, — FT

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров відмовився від запропонованої президентом Володимиром Зеленським посади секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Попри те, що нова посада передбачала значно ширші повноваження у сфері оборонних технологій, прямий доступ до глави держави та можливість координувати стратегічні реформи, Федоров, за даними Financial Times, не погодився на компромісний варіант і готовий повернутися до влади лише як міністр оборони. Про це повідомляє видання з посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів.

    За інформацією FT, президент Володимир Зеленський упродовж останніх днів намагався знайти вихід із політичної кризи, що виникла після звільнення Федорова з посади очільника Міністерства оборони. Одним із запропонованих варіантів стало його призначення секретарем РНБО із суттєво розширеними функціями. Передбачалося, що Федоров контролюватиме програми розвитку оборонних інновацій, координуватиме масштабування виробництва далекобійного озброєння, просуватиме технологічні реформи та сприятиме залученню іноземних інвестицій до українського оборонно-промислового комплексу. Крім того, ця посада мала забезпечити йому постійний доступ до президента та значний вплив на формування військово-технічної політики держави.

    Втім, як стверджують джерела Financial Times, Федоров відкинув цю пропозицію. За словами співрозмовників видання, він вважає, що може реалізувати необхідні зміни лише на посаді міністра оборони. Один із чиновників, знайомий із ситуацією, заявив, що зараз Федоров має значну підтримку як у суспільстві, так і серед частини політичної еліти, тому не бачить сенсу погоджуватися на іншу роль.

    За даними FT, минулими вихідними Володимир Зеленський та Михайло Федоров провели майже шість годин у переговорах. Незважаючи на тривалу розмову, компромісу досягти не вдалося. При цьому президент після звільнення Федорова продовжує підтримувати з ним практично щоденний контакт, що свідчить про бажання зберегти одного з найвідоміших реформаторів у команді влади.

    Західні партнери України, за інформацією FT, також уважно стежать за розвитком ситуації. Представники держав, які фінансово та військово підтримують Україну, наголошують на необхідності якнайшвидше завершити кадрову невизначеність. Один із західних чиновників зазначив, що партнерам потрібна передбачуваність та стабільність, особливо коли йдеться про людей, із якими вже налагоджена ефективна співпраця.

    Політична напруга довкола кадрових рішень виникла після того, як 15 липня Михайло Федоров повідомив про завершення роботи на посаді міністра оборони. У своєму зверненні він подякував українським військовим, команді міністерства та партнерам за спільну роботу, підбивши підсумки своєї діяльності. За час перебування на посаді він активно просував цифровізацію оборонного сектору, реформування закупівель, розвиток безпілотних технологій та модернізацію оборонної промисловості.

    Водночас причини його відставки офіційно не пояснювалися. За інформацією низки українських та міжнародних медіа, кадрові зміни могли бути пов’язані із тривалими розбіжностями між Федоровим та головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни, впровадження нових технологій та реформування системи управління військом. Сам Федоров раніше відкрито говорив про блокування окремих реформаторських ініціатив і конфлікт навколо модернізації оборонної системи.

    Після його звільнення в Україні розпочалися масштабні акції протесту. За даними Reuters, демонстрації охопили щонайменше 16 міст країни та стали одними з найбільших із початку повномасштабного вторгнення Росії. Учасники акцій вимагали повернення Федорова на посаду міністра оборони, а також кадрових змін у військовому керівництві. Частина протестувальників переконана, що саме курс на технологічні інновації та швидку модернізацію війська, який просував Федоров, має бути продовжений.

    Reuters також повідомляє, що Володимир Зеленський останніми днями провів серію зустрічей із провідними українськими військовими командирами. За інформацією агентства, президент консультується щодо подальших кадрових рішень та оцінює можливість оновлення військового керівництва. Серед потенційних кандидатів на ключові посади називають представників нового покоління українських командирів, які отримали бойовий досвід під час повномасштабної війни та активно застосовують сучасні підходи до ведення бойових дій.

    Окрему увагу міжнародні аналітики звертають на реакцію української оборонної промисловості. За даними Business Insider, багато виробників зброї та технологічних компаній висловлюють занепокоєння через можливе уповільнення реформ після відставки Федорова. Саме його підхід, заснований на швидкому впровадженні інновацій, розвитку безпілотних систем, цифровізації процесів та конкуренції між виробниками, дозволив суттєво прискорити модернізацію оборонного сектору України. Представники галузі побоюються, що втрата такого керівника може негативно вплинути на темпи розвитку військових технологій.

    Водночас сам Федоров раніше підтверджував, що після звільнення президент пропонував йому залишитися у команді в іншому статусі. Під час брифінгу 16 липня він повідомив, що отримав пропозицію стати радником президента або знайти інший формат роботи, однак від цієї ідеї також відмовився. За його словами, питання для нього ніколи не полягало у збереженні будь-якої посади, а в можливості реалізувати зміни, які він вважає необхідними для перемоги України.

    Ситуація навколо Михайла Федорова залишається одним із головних політичних сюжетів останніх днів. Публікація Financial Times свідчить, що президентська команда продовжує шукати варіанти повернення одного з найпопулярніших урядовців до системи державного управління, однак сам Федоров поки що не готовий погоджуватися на компромісні рішення. Західні партнери України наполягають на якнайшвидшому завершенні кадрової невизначеності, а всередині країни триває суспільна дискусія щодо майбутнього оборонних реформ і керівництва сектором безпеки. Чи вдасться сторонам знайти спільне рішення найближчим часом, наразі залишається відкритим питанням.

  • Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    Майбутнього прем’єра Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на смотрини. Джерела

    За інформацією наших джерел, для узгодження кандидатури СЕО “Нафтогазу” Сергія Корецького на пост нового прем’єр міністра України, його представляли нашим Західним партнерам на саміті НАТО в Анкарі.

    “Сергія Корецького возили на саміт НАТО в Анкарі на “смотрини”, його кандидатуру схвалили, і тепер він є головним претендентом на посаду прем’єра.

    Водночас, у Верховній Раді поки що немає голосів за його призначення” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, у неділю, 12 липня, президент Володимир Зеленський розповів, що зустрівся з Сергієм Корецьким та подякував “за ефективну роботу на чолі стратегічних українських державних компаній – “Укрнафти” та “Нафтогазу”.

  • Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

    За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці.

    За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”.

    Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі немає рівних, що також вплинуло на рішення Президента повернути Кулебу в команду”.

    “Дмитро Кулеба може, зокрема, контролювати СЗР, оскільки більшість інформації служба збирає через “західних партнерів” і співробітників своїх посольств.  Тому завдання координації роботи стоїть дуже жорстко, особливо, якщо брати до уваги історію, що в багатьох посольствах з’явилися непрофесіонали” – зазначає джерело.

  • Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

    Валерій Залужний може залишити пост посла, через скандал з підривом “Північних потоків”

    За інформацією наших джерел, заарештованого в Італії у справі про підрив “Північних потоків” українця Сергія Кузнєцова все-таки екстрадують до Німеччини, де він дасть свідчення проти екс-головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного.

    Як уточнює джерело, Сергій Кузнєцов в Німеччині дасть свідчення, що Валерій Залужний особисто санкціонував операцію з підриву Північних потоків.

    Надалі цей скандал буде “розкручуватись”  і, швидше за все, Валерій Залужний втратить посаду посла, а західні партнери не будуть робити на нього ставку як на кандидата в президенти.

    “Проти Залужного починається масова кампанія, вибори президента все ближче. Оптимальна дата — весна 2026 року. Парламентські та місцеві вибори — осінь 2026 року” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Апеляційний суд Болоньї наказав передати Верховному касаційному суду Німеччини колишнього капітана української армії Сергія Кузнєцова, заарештованого за європейським ордером у районі Ріміні 21 серпня за звинуваченням у саботажі газопроводів “Північний потік 1” і “Північний потік 2” у вересні 2022 року.

    Рішення ухвалили після слухання 9 вересня. Адвокат захисту Нікола Канестріні оголосив, що має намір оскаржити рішення про екстрадицію та подати апеляцію до Верховного касаційного суду.

    Підозрюваний, 49-річний громадянин України, затриманий за європейським ордером на арешт, виданим Німеччиною, заперечує свою участь у підриві газопроводів. Раніше Кузнєцов, якого заарештували в Італії та звинуватили у нібито підриві газопроводу “Північний потік”, заявив на суді, що у день, коли стався інцидент, він перебував в Україні.

    Вважається, що Сергій Кузнєцов нібито перебував на борту яхти Andromeda, однак не входив до числа водолазів-підривників, а виконував важливу координаційну роль. У Німеччині його розшукують за підозрою в антиконституційній диверсії.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надає Україні нову військову допомогу на 2 мільярди канадських доларів

    Канада надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму понад 2 мільярди канадських доларів (приблизно 1,5 млрд доларів США). Про це заявив прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7.

    За словами Карні, нова допомога передбачає постачання безпілотників, вертольотів та боєприпасів, що стане суттєвим посиленням обороноздатності України.

    «Ми надаємо Україні додаткову військову допомогу: безпілотники, вертольоти та боєприпаси. Йдеться про більш ніж два мільярди доларів прямої військової допомоги Києву», — сказав прем’єр.

    Окрім військової підтримки, Канада оголосила про розширення санкцій проти Росії. Обмеження запроваджено щодо низки фізичних осіб і понад 40 організацій, що, за словами Карні, «допомагають Кремлю обходити міжнародні обмеження».

    Також введено санкції проти понад 200 суден так званого “тіньового флоту” РФ, який використовується для перевезення російської нафти в обхід санкцій.

    Крім допомоги у вигляді озброєнь, Україна отримає від Канади позикові кошти у розмірі 2 млрд канадських доларів. Як уточнив Карні, ця сума покриватиметься відсотками із заморожених російських активів, що перебувають у західних юрисдикціях.

    На тлі міжнародних дискусій щодо війни в Україні, президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт G7 у Канаді. За даними CNN, це пов’язано з загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Перед від’їздом Трамп встиг підписати торговельну угоду з Великою Британією. У розмові з журналістами американський лідер пояснив, що «потрібно повернутися до Вашингтона якомога швидше».

  • Ніяких військових НАТО в Україні: Захід погодився з вимогою Кремля

    Ніяких військових НАТО в Україні: Захід погодився з вимогою Кремля

    За інформацією джерела в Офісі Президента, країни ЄС та Велика Британія фактично зняли з порядку денного питання про розміщення миротворчих або військових місій на території України. Зокрема, Велика Британія повністю вийшла з обговорення можливого “кейсу миротворців”.

    Це рішення, за словами джерела, не є технічним чи логістичним — воно має виразне політичне підґрунтя. Таким чином, Захід де-факто погодився з однією з ключових вимог Кремля, яка була озвучена ще до початку переговорного треку в Стамбулі: жодних військових контингентів ЄС чи НАТО на території України.

    “Це не просто дипломатичний сигнал — це відкат. Кремль послідовно нав’язував тезу про «нейтральний статус» і «відсутність іноземних військ». Схоже, цю вимогу вже прийнято як даність”, — зазначає співрозмовник в ОП.

    Ідея про розміщення миротворчої місії в Україні — з мандатом ЄС, ООН чи за участі окремих країн НАТО — періодично виникала ще з 2014 року. Однак вона так і не вийшла за межі декларативних заяв. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ці ініціативи активізувалися, зокрема, обговорювалась можливість спільної місії під егідою ООН, але без включення військових Альянсу.

    На тлі спроб дипломатичного врегулювання (зокрема у Стамбулі навесні 2022-го), РФ неодноразово висувала вимогу: будь-яка міжнародна присутність в Україні має бути обмежена цивільними місіями або гуманітарною допомогою.

    Фактична відмова Заходу навіть обговорювати присутність військових контингентів ЄС чи Великої Британії — серйозний геополітичний сигнал. Вона може свідчити про:

    • небажання загострювати прямий конфлікт із РФ;

    • обережність напередодні потенційних переговорів;

    • поступове схиляння до варіантів “замороженого конфлікту” без подальшого втручання.

    При цьому Україні лишається спиратися на військово-технічну допомогу, озброєння, навчальні програми, але не на фізичну присутність союзників.

  • Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

    Forbes звинувачує Київ у недобросовісній націоналізації бізнесу

    Український уряд опинився під прицілом міжнародних медіа через серію дій, пов’язаних із націоналізацією енергетичних компаній. Як повідомляє Forbes у матеріалі журналіста Данієля Маркінда, безпрецедентне втручання держави у роботу приватного сектора загрожує втратами інвестицій, репутаційними ударами та багатомільярдними судовими позовами.

    У статті під назвою «Корупція в Україні становить потенційну загрозу для економічного відновлення після війни» автор звертає увагу на тенденцію конфіскації активів без згоди власників, примусової заміни менеджменту компаній та перерозподілу прибутків на користь держави. Такі дії вже викликали хвилю судових позовів з боку іноземних акціонерів, зокрема британської JKX Oil and Gas Group.

    Особливої уваги зазнала історія компанії «Укрнафтобуріння», яка до війни була однією з провідних приватних газовидобувних структур в Україні. Вона контролювала Сахалінське родовище, що давало 5% усього видобутку газу в країні. Але вже у 2023 році, як пише Forbes, уряд розпочав процес арешту її активів, а до 2024-го повністю змінив керівництво, провів збори без участі акціонерів і направив прибутки у держбюджет.

    «Це не державна політика — це грабунок під прикриттям патріотичних гасел», — зазначив у коментарі Forbes генеральний директор JKX Oil and Gas Group Андрій Пасішник.

    Британські акціонери вже звернулися до міжнародних юридичних фірм із позовами на суму понад 1 мільярд доларів. Наразі в українських судах триває близько двадцяти справ, але надії на їх неупереджений розгляд небагато — через тиск та слабку незалежність судової системи.

    На фоні цього ситуація в енергетиці критична: за даними Gas Infrastructure Europe, українські газосховища заповнені лише на 12% — у той час як в середньому по Європі цей показник складає 56%.

    Такі внутрішні суперечності викликають тривогу серед західних партнерів і ставлять під сумнів перспективи післявоєнного економічного відновлення України. Автор Forbes застерігає: у разі, якщо держава не гарантуватиме захист приватної власності, довіра інвесторів буде підірвана — з усіма відповідними наслідками.

  • США прагнуть досягти перемир’я між Росією та Україною до Великодня

    США прагнуть досягти перемир’я між Росією та Україною до Великодня

    США активно працюють над угодою про перемир’я у війні між Росією та Україною, націлюючись на досягнення домовленостей до 20 квітня, тобто Великодня. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні джерела. Водночас розрив між позиціями сторін залишається значним, що може призвести до зміщення строків.

    Росія висунула низку максималістських вимог, серед яких – припинення поставок зброї Україні з боку її союзників. Україна та її західні партнери категорично відкинули цю умову, наполягаючи на продовженні військової підтримки для забезпечення обороноздатності країни.

    На даний момент Білий дім офіційно не погодився на жодні обмеження щодо поставок озброєнь, хоча дипломатичні переговори тривають. Вашингтон продовжує підтримувати Україну і наголошує, що будь-яка угода має враховувати її суверенітет та територіальну цілісність.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до “конкретних і дуже швидких переговорів”. Він направив у Саудівську Аравію свого міністра оборони і двох високопоставлених помічників президента і сподівається скласти список цілей, на які поширюватиметься обмежене припинення вогню, зазначає Bloomberg.

    Водночас Путін направив на переговори чиновників нижчого рівня, включно з ветераном служби безпеки, якого в Києві особливо не люблять за його роль на початку війни. За словами людини, знайомої з ходом думок Кремля, їм доручено обговорити загальні питання.

    При цьому джерела зазначають, що Кремль не погодиться на зустріч між Трампом і Путіним, поки не буде досягнуто всеосяжної мирної угоди, а це малоймовірно до середини квітня.

    За словами людей, знайомих із позицією США, незважаючи на масштабні вимоги Путіна на переговорах, Трамп розуміє, що для успіху будь-якої угоди вона має бути прийнятною для Києва, і тому не готовий поступатися занадто багато. За їхніми словами, США також не погодяться на проведення зустрічі доти, доки не буде досягнуто угоди про міцне припинення вогню.

    “Росіяни тут грають у гру, намагаючись отримати якомога більше, розуміючи при цьому, що це, ймовірно, їхня найкраща нагода за довгий час домовитися про щось реальне, тож вони не хочуть повністю торпедувати її”, – сказала Емма Ешфорд, старший науковий співробітник Стимсонівського центру у Вашингтоні.

    “Найімовірніше, ми побачимо часткове припинення вогню, яке призведе до ще однієї невеликої угоди, яка призведе до чогось ще”, – додала вона.

    Раніше Трамп запевнив, що вже дуже скоро досягне повного припинення вогню між Росією та Україною. Політик сказав журналістам, що прямо під час їхньої розмови тривають переговори “про розподіл території” між двома країнами. Він хоче припинити війну, щоб “зупинити вбивства і заощадити американські гроші”.

    Водночас The Times зазначав, що дві російські вимоги, які можуть легко зірвати переговорний процес, – це припинення поставок західної зброї та спроби обмежити розмір українських збройних сил. Видання зазначало, що Зеленський і європейські лідери будуть наполягати в цьому питанні, аж до готовності побачити провал припинення вогню.

  • Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України

    Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України

    Сьогодні Україна відзначає третю річницю початку повномасштабної війни, яку розпочала Росія. Три роки українці демонструють незламність, мужність і прагнення до свободи, протистоячи одній із найпотужніших армій світу.

    Президент України Володимир Зеленський опублікував відеозвернення, в якому висловив подяку українським військовим, волонтерам, медикам і всім громадянам, які докладають зусиль для перемоги.

    “Три роки спротиву. Три роки вдячності. Три роки абсолютного героїзму українців. Пишаюся Україною! Дякую всім, хто захищає її та допомагає. Усім, хто працює на Україну”, – наголосив глава держави.

    Також Зеленський згадав загиблих українців, які віддали свої життя за незалежність країни:

    “Вічна пам’ять кожному, хто віддав своє життя заради нашої держави та людей”, – написав президент.

    Австралія запровадила нові санкції проти Росії

    У річницю вторгнення Австралія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії. Як повідомили в уряді країни, це наймасштабніші санкції з лютого 2022 року.

    Під обмеження потрапили:

    • 70 фізичних осіб, серед яких судді, “чиновники” окупаційної адміністрації та особи, причетні до примусової депортації українських дітей;
    • 79 російських організацій, зокрема оборонного, транспортного та фінансового секторів;
    • структури та особи, які сприяють військовому співробітництву Росії та Північної Кореї.

    “Поглиблення російсько-північнокорейської військової співпраці є небезпечним розширенням війни, що матиме серйозні наслідки для безпеки Європи та індо-тихоокеанського регіону”, – йдеться в заяві австралійського уряду.

    Крім того, Австралія запровадила нові обмеження на торгівлю з Росією, зокрема заборонила постачання комерційних безпілотників та їхніх компонентів.

    Загалом за три роки війни Австралія ввела понад 1400 санкцій проти РФ і виділила понад 1,5 мільярда доларів на допомогу Україні, зокрема понад 1,3 мільярда доларів – на військову підтримку.

    Світові лідери прибули до Києва для підтримки України

    У третю річницю повномасштабного вторгнення в Київ приїхали провідні європейські політики та представники країн-партнерів, щоб продемонструвати підтримку Україні та обговорити подальшу допомогу.

    Першими до столиці прибули:

    • президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;
    • президент Європейської Ради Антоніу Кошта.

    На київському вокзалі їх зустрічали голова Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та керівництво “Укрзалізниці”.

    “В Україні, про Україну, з Україною”, – написав Кошта у соцмережах.

    Фон дер Ляєн у своєму зверненні наголосила на важливості підтримки України:

    “У третю річницю брутального вторгнення Росії Європа в Києві. Ми сьогодні тут, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на кону не лише доля України. Це доля Європи”, – зазначила президентка Єврокомісії.

    Також до Києва прибули:

    • президент Латвії Едгарс Рінкевичс;
    • прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо;
    • прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес.

    У рамках візиту міжнародні лідери обговорять подальшу військову допомогу Україні, гарантії безпеки та перспективи європейської інтеграції.