Golosnovinua.com

Позначка: захисні споруди

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Наглядова рада «Укренерго» звільнила голову правління Віталія Зайченка. Офіційною причиною стали процедурні порушення під час його попередніх призначень та втрата довіри через «певні події останніх тижнів». Це рішення стало сигналом того, що у державному енергетичному секторі накопичилися системні проблеми, а посадовці не завжди дотримуються законодавства.

    Проте справжня проблема глибша. У 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго» поза Prozorro, без техніко-економічного обґрунтування та кошторисів. До робіт залучили одне й те саме коло підрядників: «ОНУР», «Автомагістраль-Південь», «РДС», «Славдорстрой» та кілька інших компаній.

    Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

    Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

    Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

  • Перевірка укриттів в Україні: кожне восьме на карті не існує

    Перевірка укриттів в Україні: кожне восьме на карті не існує

    У липні Офіс Омбудсмана запустив масштабний моніторинг стану укриттів по всій Україні. Як пояснив Дмитро Лубінець, головна мета перевірок — перевірити доступність захисних споруд і їхню відповідність базовим вимогам безпеки.

    У столиці вже провели понад 50 моніторингових візитів у всіх 10 районах. Більшість укриттів обладнані належним чином — мають освітлення, місця для сидіння, питну та технічну воду, аптечки.

    Попри позитивні приклади, перевірки показали серйозні недоліки:

    • 27% укриттів не мають безбар’єрного доступу для людей з інвалідністю;

    • 24% — без аптечок;

    • 23% — без запасів питної води;

    • 14% — без навігації чи покажчиків;

    • 13% — із недостатньою кількістю місць для сидіння.

    Найбільше обурення викликала інша знахідка: 12% укриттів, позначених на офіційних картах, фактично не існують або використовуються не за призначенням.

    Дмитро Лубінець заявив, що ці укриття буде вилучено з карт, аби люди не розраховували на неіснуючий захист.

    «Ми повинні чесно сказати людям, де вони реально можуть врятувати своє життя», — наголосив він.

    Моніторинг триватиме й надалі в усіх регіонах України.

  • Понад 350 потенційно небезпечних укриттів по всій Україні збудовані компанією Beton Energo

    Понад 350 потенційно небезпечних укриттів по всій Україні збудовані компанією Beton Energo

    Понад 350 модульних укриттів у різних регіонах України виготовлені та встановлені компанією Beton Energo, яка публічно обіцяє безпеку та відповідність будівель сучасним нормам. Проте результати слідства свідчать про інше: ці захисні споруди можуть бути непридатними для реального захисту людей під час обстрілів.

    На офіційному сайті компанії вказано, що її модульні конструкції здатні забезпечити безпечний простір для людей у різних умовах: від тимчасових зупинок у містах, як це було в Херсоні, до великих укриттів на 50, 100 чи 200 осіб для шкіл, дитячих садків та бізнес-центрів.

    Однак, за інформацією з офіційного розслідування, директор підприємства Олександр Мазурок після початку повномасштабної війни вирішив переорієнтувати ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» на виготовлення саме укриттів, орієнтуючись на державні замовлення та прибутки. Попри це, завод не має необхідної технологічної бази та виробничих потужностей для створення укриттів, які відповідали б встановленим стандартам.

    Зокрема, йдеться про невідповідність вимогам класу укриттів не нижче А-ІV згідно з ДБН В.2.2-5-97 та ДСТУ 9195:2022 — це означає, що захисні властивості конструкцій не гарантують безпеки людей у разі прямого чи навіть близького обстрілу.

    Таким чином, сотні укриттів, встановлених нібито для порятунку, можуть стати пасткою у разі бойових дій. Особливо тривожним є той факт, що частина цих конструкцій призначена для шкіл і дитячих садків — місць, де перебувають найбільш вразливі категорії населення.

    Це черговий приклад того, як під прикриттям патріотизму та гуманітарної мети приватні компанії намагаються заробити на війні, не думаючи про життя людей, які можуть опинитися в небезпеці саме через недбале виконання державного замовлення.

  • Як діяти, якщо вам відмовили у доступі до укриття під час повітряної тривоги

    Як діяти, якщо вам відмовили у доступі до укриття під час повітряної тривоги

    З початком війни в Україні питання цивільної безпеки стало актуальним як ніколи. Одним із важливих аспектів є доступ населення до укриттів під час повітряних тривог. Згідно з чинним законодавством, кожен громадянин має право безперешкодно потрапити в укриття, але є ряд винятків та особливостей, які варто знати.

    За визначенням закону, укриттями є споруди цивільного захисту, що забезпечують безпеку людей на час небезпеки. Вони повинні бути здатні вмістити людей на термін не менше 48 годин та забезпечувати захист від небезпечних чинників під час застосування засобів масового ураження.

    Такі споруди можуть знаходитися в державній, комунальній чи приватній власності, але для того, щоб їх включили до фонду захисних споруд, необхідна згода власника. Ці укриття повинні мати відповідні умови, аби бути здатними надавати необхідну допомогу та захист на час тривоги.

    Згідно з українським законодавством, під час повітряної тривоги власники укриттів не мають права перешкоджати доступу до них громадян. Однак є певні винятки. Наприклад, у випадку укриттів на території підприємства з обмеженим доступом або на території дитячого садка чи школи, де особи, що не є працівниками або учасниками навчального процесу, не можуть потрапити до сховища.

    До категорії укриттів, на які не поширюється законодавча вимога щодо доступу, відносяться підземні паркінги та підвали, що знаходяться в житлових або офісних будівлях. Власники таких приміщень самостійно вирішують, кого впускати в укриття.

    Якщо громадянина незаконно не пускають до укриття, він може звернутися з відповідною скаргою до поліції за номером “102”, органу ДСНС або місцевої військової адміністрації. Стаття 175 Адміністративного Кодексу України передбачає за таке порушення штраф від 1 700 до 3 400 гривень. Якщо порушення повторюється протягом року, штраф може сягати від 5 100 до 8 500 гривень.

    Крім того, у разі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людини через відмову в доступі до укриття, передбачена кримінальна відповідальність за статтею 270, що може включати позбавлення волі від 3 до 8 років.

  • Понад 42 тисячі укриттів було збудовано в Україні з початку повномасштабного вторгнення

    Понад 42 тисячі укриттів було збудовано в Україні з початку повномасштабного вторгнення

    З початку повномасштабного вторгнення Росії кількість захисних споруд в Україні зросла з 20 до понад 62 тисяч. Це стало можливим завдяки змінам у законодавстві, новим технічним вимогам і активній роботі органів цивільного захисту, повідомляє ДСНС України.

    Відповідно до змін, вимоги до конструкції захисних споруд були переглянуті. Зокрема:

    • Мінімальна висота укриття тепер становить не менше 2,5 м, що значно вище за радянський стандарт у 1,9 м.
    • Захисні споруди повинні витримувати надмірний тиск ударної хвилі до 100 кілоПаскалів, що обумовлено застосуванням сучасної зброї.

    Ці нововведення покликані забезпечити кращий захист громадян в умовах постійної загрози ракетних ударів та інших атак.

    Як повідомив Віктор Вітовецький, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС, рятувальники спільно з поліцією регулярно перевіряють стан захисних споруд. Найпоширеніші порушення включають:

    • Відсутність місць для сидіння;
    • Недостатнє забезпечення питною водою;
    • Відсутність аварійного виходу.

    Балансоутримувачі зобов’язані усунути всі недоліки після виявлення порушень.

    Розширення мережі укриттів і впровадження нових стандартів є ключовим кроком у забезпеченні безпеки населення. На фоні постійних атак Росії ці заходи демонструють рішучість України захищати своїх громадян та пристосовуватись до сучасних викликів.

  • Час готувати Київ до оборони – військовий оглядач

    Час готувати Київ до оборони – військовий оглядач

    Допоки війна триває, Київ не може вважати себе повністю захищеним, навіть за відсутності прямої загрози наступу. Таку думку висловив військовий оглядач Денис Попович в ефірі “Raido NV”, коментуючи заяву ветерана АТО та виробника військової техніки Мартіна Бреста. На думку експертів, підготовка столиці до можливого захисту має стати пріоритетним завданням, навіть попри те, що зараз прямих загроз Києву немає.

    “Столицю треба готувати до оборони однозначно,” – наголосив Попович, пояснюючи, що навіть у відсутності поточної загрози наступу на Київ, місто повинно мати готову оборонну інфраструктуру. На його думку, такі заходи підвищують захист міста та гарантують готовність на випадок непередбачуваних обставин.

    За словами Мартіна Бреста, потужні укріплення не лише зміцнять безпеку Києва, а й додадуть впевненості його жителям. “Коли люди бачитимуть міцні оборонні споруди, їм буде легше та спокійніше,” – підкреслив Брест, додавши, що настав час серйозно підійти до фортифікаційних робіт. Його думка ґрунтується на переконанні, що Київ, як і прифронтові міста, має бути готовим до будь-яких сценаріїв.

    Попович також зазначив, що зараз потребують особливої уваги і Запорізька, і Дніпропетровська області, особливо враховуючи близькість до лінії фронту. “Покровськ розташований дуже близько до Дніпропетровської області, а в самій Запорізькій області вже йдуть штурмові дії,” – сказав він. На думку військового експерта, фортифікація має бути пріоритетом у цих регіонах, адже це забезпечить підвищену безпеку для прифронтових територій.

    “Часто від військових можна почути, що приходять до укріплень, а вони не готові або виконані лише частково,” – зазначив Попович. Такі недопрацювання створюють серйозні ризики для особового складу. Тому завчасне проведення фортифікаційних робіт у загрозливих зонах допоможе уникнути недоліків у підготовці та забезпечить необхідний рівень захисту.

    Забезпечення надійних фортифікаційних споруд у Києві, Запоріжжі та Дніпропетровській області є не тільки тактичним кроком, але й важливим елементом національної безпеки. Як наголошують експерти, готовність до оборони столиці має стати безумовним пріоритетом, оскільки це надасть громадянам впевненості у стабільності та безпеці навіть у важкі часи.

    Поглиблення фортифікаційних зусиль може стати основою для розвитку сучасної оборонної стратегії, яка зможе адекватно відповісти на будь-які загрози, незалежно від їхнього характеру та часу виникнення.

  • Укренерго під головуванням Кудрицького не збудувала в строк захісні споруди для енергетичної інфраструктури

    Укренерго під головуванням Кудрицького не збудувала в строк захісні споруди для енергетичної інфраструктури

    Відставка Володимира Кудрицького з посади голови правління національної компанії “Укренерго” викликана серйозними проблемами в виконанні контрактів на захист енергетичної інфраструктури. У 2023 році компанія уклала 63 угоди на суму 4,3 млрд грн для будівництва захисних споруд на електричних підстанціях. Однак, ці роботи не були завершені в строк, що стало однією з причин його звільнення.

    Можливо, саме через це в Україні діють екстрені відключення світла, а енергетичну систему понад тиждень не вдається стабілізувати після російської атаки по енергетиці 26 серпня 2024 року.

    26 серпня 2024 року основними цілями російської атаки стали саме обʼєкти мережевої інфраструктури України, тобто трансформаторні підстанції та ЛЕП, які забезпечують передачу електроенергії від електростанцій до споживачів. Саме на укріплення трансформаторних підстанцій витрачалися кошти по двох програмах будівництва укриттів, які виконували НЕК “Укренерго” та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (Держвідновлення). Загалом ворог застосував проти України 127 ракет і 109 дронів (збито відповідно 102 та 99). Саме ці 25 ракет та 10 дронів завдали величезної шкоди підстанціям та високовольтним лініям електропередач. До того ж ворог застосував ракети з касетною бойовою частиною – які завдали підстанціям набагато більше шкоди дрібними металевими зарядами. Відповідно відремонтувати це складніше, ніж було б за умов звичайних ударів.

    НЕК “Укренерго” уклало протягом 2023 року 63 однотипні угоди на реконструкцію трансформаторних підстанцій загальною вартістю 4 млрд 359 млн 806 тис. 685 грн з різними підрядниками у регіонах. Тендери не проводилися, “Укренерго” самостійно обирало підрядників. Це дозволено в умовах війни. Таки дані є у системі держзакупівель ProZorro.

    Крайній термін виконання робіт був зазначений 22 лютого 2024 року. Проте через обстріли, нестачу фінансування та обставини “непереборної сили” жодна з цих угод не була виконана до кінця. Строк дії договорів неодноразово продовжували, деяких – вже наприкінці серпня 2024 року після російської атаки по енергетиці та у вересні 2024 року.

    Одну угоди з ТОВ “Побудова” на будівництво захисту для трансформаторної підстанції за 69 млн 489 тис. 315 грн розірвали 31 січня 2024 року, по ній нічого не сплатили, роботи не проводили. Ця фірма зареєстрована у Києві. Власниця – Олена Білоконь з Донеччини, директор – Андрій Істомін. До “Укренерго” державні контракти не отримували, після – ремонтували 3 будинки у Києві та Ірпені.

    Ще одна угода з ТОВ “Комфорт Буд Сервіс” на 69 млн 38 тис. 811 грн розірвали 29 лютого 2024 року, по ній теж не було зроблено нічого і не заплачено нічого. Ще одна угода досі виконується. За даними аналітичної платформи YouControl, фірма зареєстрована у 2017 році у Житомирі, з 2023 року переїхала до Києва. Директор Богдан Білоус. Власники – Богдаг Білоус з Києва та Олександр Остапчук з Овруча.

    Корпорація виробничих та комерційних підприємств “Союз” має виконати 7 угод (по 69+ млн грн кожна) на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій. По одному з об’єктів у серпні 2024 року зменшили видатки, але невідомо наскільки. Захист ще двох трансформаторів на 120 млн 355 тис. 535 грн “Укренерго” замовило компанії 29 серпня 2024 року – вже після масованого удару росіян.  Корпорація заснована у 1997 році. Директор – Ігор Приходько, якій був у 2006-2014 роках помічником депутата Верховної Ради Анатолія Кінаха. Корпорація “Союз” належить на 63% ТОВ “Енергопостачання” та на 37% ТОВ “Холдинг Союз-Консалтинг”. Кінцева власниця на 83% Альона Приходько.

    ТОВ “Севен Сі Ай” отримало від “Укренерго” 5 угод (по 69+ млн грн) на будівництво захисту для підстанцій. Фірму зареєстрували у 2017 році у Києві. Власниця та керівниця – Наталія Дерен.

    4 підстанції на 276 млн 605 тис. 748 грн мало захистити ТОВ “Єврокон Україна”. Фірму заснували у Києві у 2003 році. Власники – естонці Тоомас Луман, Лііві Луман, Егон Матс. Директор – Юрій Петрик, він працює також у ПрАТ “Девон”, яку пов’язують з мільйонером Павлом Фуксом.

    4 підстанції по 69 млн грн має захистити ТОВ “Інтергал Сістемс”. Цю фірму заснували у 2011 році, зареєстрована у місті Обухів Київської області. Директорка та власниця – Олена Пшець.

    ТОВ “Підвенний енерготехнічний завод” має збудувати захист для 3 підстанцій (по 69 млн грн). Підприємство засноване у 2014 році та зареєстроване в Одесі. Власник і директор – Олександр Калін.

    3 підстанції за 207 млн 566 тис. 937 грн має захистити ТОВ “Реал-Строй”. Раніше фірма знаходилася у селі Розсошинці на Полтавщині, зараз – у селищі Слобожанське поруч з містом Дніпро. Власник – Олександр Найдьонов з Кривого Рогу. Директор – Валерій Грідасов.

    За таку ж суму 3 підстанції має захистити ТОВ “Міра Енерго”. Заснована у 2018 році фірма зараз зареєстрована у Києві. Власниця – Неля Русак. Директор – Михайло Русак (до 2024 року директоркою була Валентина Богданова).

    ПрАТ “Трест Житлобуд – 1” має захистити 2 підстанції за 69+ млн грн кожна. Директор – Костянтин Сіухін. Власник – Олександр Харченко, член виконкому міськради Харкова та колишній депутат Харківської облради (2010-2015). Про цю компанію ми писали як про топ-підрядника з будівництва фортифікаційних оборонних укріплень у Харківській області. Це найбільший забудовник у Харківській області, який до того ж бере участь і у відновленні будинків після обстрілів.