Позначка: захист дітей

  • 793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    В Україні станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 793 людини, серед яких 22 дитини. До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначають 18 жовтня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про п’ять випадків, коли діти ставали жертвами експлуатації або незаконних угод. Серед оприлюднених історій — продаж новонародженої дитини власними батьками, вербування неповнолітньої для сексуальної експлуатації та передача дітей стороннім особам за тисячу доларів.

    Про ці випадки омбудсман повідомив на особистій сторінці у Facebook.

    За його словами, наведені цифри ґрунтуються на інформації Національної соціальної сервісної служби України.

    Лубінець наголосив, що торгівля людьми залишається серйозною проблемою, а найвразливішими нерідко виявляються діти, які не можуть самостійно захистити свої права.

    У п’яти описаних випадках втручання Офісу омбудсмана допомогло забезпечити постраждалим дітям офіційний статус, необхідний для отримання державної підтримки.

    Власні батьки продали новонароджену дитину

    Одна з історій, про які розповів Дмитро Лубінець, стосується новонародженої дитини, яку, за інформацією омбудсмана, продали власні батьки.

    Про цей випадок уповноважений дізнався з повідомлень медіа.

    Після цього він звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити захист прав дитини.

    За результатами відповідної процедури новонародженій дитині встановили статус постраждалої від торгівлі людьми строком на два роки.

    Це дозволяє забезпечити доступ до передбачених законодавством заходів допомоги.

    Водночас Лубінець не оприлюднив особистих даних дитини, а також усіх деталей кримінального провадження.

    16-річну дівчину завербували для сексуальної експлуатації

    Інший випадок стався на Сумщині.

    За інформацією, яку навів омбудсман, 50-річну жінку підозрювали у вербуванні 16-річної дівчини з метою сексуальної експлуатації.

    Після появи відповідних повідомлень у медіа Дмитро Лубінець звернувся до Сумської обласної військової адміністрації.

    За результатами розгляду неповнолітній надали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

    Цей статус забезпечує можливість отримувати соціальну, психологічну, медичну та правничу допомогу.

    Важливо, що остаточну кримінальну відповідальність конкретної особи може встановити лише суд.

    Мати передала дітей стороннім людям за тисячу доларів

    Ще одну історію омбудсман навів із Закарпатської області.

    За його інформацією, мати передала своїх дітей стороннім особам приблизно на два тижні за 1000 доларів.

    Метою такої передачі була подальша експлуатація дітей.

    Після отримання інформації уповноважений звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації.

    У результаті дітям встановили статус постраждалих від торгівлі людьми.

    Цей випадок демонструє, що небезпека для дітей може походити не лише від незнайомців, а й від людей, які за законом повинні забезпечувати їхню безпеку.

    Хлопця з окупованої Луганщини примушували працювати

    Окрему історію Лубінець присвятив хлопцю з тимчасово окупованої території Луганської області.

    Після загибелі рідних дитина залишилася без належного сімейного захисту.

    За словами омбудсмана, після передачі під опіку хлопця змушували виконувати важку роботу.

    Крім того, йому погрожували насильством і шляхом обману забрали особисті документи, зокрема український паспорт.

    Такі обставини можуть свідчити про трудову експлуатацію та використання залежного становища неповнолітнього.

    Після втручання відповідальних органів хлопцю встановили статус постраждалого від торгівлі людьми.

    Ще одна мати намагалася продати власну дитину

    П’ятий випадок також стосується спроби продажу дитини її власною матір’ю.

    За інформацією Лубінця, про цю історію його Офіс дізнався з повідомлень журналістів.

    Омбудсман неодноразово звертався до місцевих військових адміністрацій, щоб забезпечити необхідне реагування.

    Після підготовки документів дитина отримала офіційний статус постраждалої від торгівлі людьми.

    Омбудсман наголосив, що жодна дитина не може розглядатися як предмет купівлі-продажу, а державні органи повинні своєчасно реагувати на всі повідомлення про можливу експлуатацію.

    Що означають 793 постраждалих

    За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус постраждалих від торгівлі людьми мають 793 людини, серед яких 22 дитини.

    Водночас важливо розуміти, що ця статистика відображає кількість осіб з офіційно встановленим статусом.

    Вона не обов’язково відповідає загальній кількості всіх людей, які могли постраждати від експлуатації.

    Частина випадків може залишатися невиявленою, а деякі постраждалі не звертаються по допомогу через страх, залежність від кривдників або відсутність інформації про свої права.

    Торгівля людьми може мати різні форми: сексуальна експлуатація, примусова праця, примусове жебрацтво, використання в незаконній діяльності та інші форми експлуатації.

    Яку допомогу можуть отримати постраждалі

    Особи, яким встановлено відповідний статус, мають право на безоплатну допомогу від держави.

    За інформацією Міністерства соціальної політики України, передбачені медична, психологічна, соціальна та правнича підтримка.

    Крім того, постраждалі можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу відповідно до законодавства.

    За потреби їм може надаватися тимчасове розміщення та підтримка у відновленні документів.

    Особливі механізми захисту передбачені для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    Щоб отримати офіційний статус, необхідно звернутися до відповідного органу соціального захисту за місцем перебування.

    Порядок оформлення та необхідні документи роз’яснені в державному Гіді з державних послуг.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо людина стала жертвою торгівлі людьми або має інформацію про можливу експлуатацію іншої особи, вона може звернутися до правоохоронців за номером 102.

    Також в Україні працює урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми — 1547.

    Додаткові консультації можна отримати за номером 527 — на Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

    Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

    Історії, оприлюднені Дмитром Лубінцем, демонструють, наскільки важливо своєчасно виявляти випадки експлуатації та забезпечувати дітям захист. Офіційний статус постраждалої особи не змінює пережитого, але відкриває доступ до допомоги, необхідної для відновлення безпеки та нормального життя.

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.

  • 17-річну дівчину з інвалідністю утримували в кайданах: прокуратура розслідує справу

    17-річну дівчину з інвалідністю утримували в кайданах: прокуратура розслідує справу

    У Кіровоградській області правоохоронці повідомили про підозру жінці, яка працювала матір’ю-вихователькою у дитячому будинку сімейного типу. Її підозрюють у незаконному позбавленні волі неповнолітньої підопічної та заподіянні їй фізичних і моральних страждань. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, протягом кількох місяців жінка умисно обмежувала свободу пересування 17-річної дівчини, за яку відповідала та зобов’язана була забезпечувати належний догляд, безпеку і захист прав. Потерпіла є особою з інвалідністю І групи з дитинства, має синдром Дауна та потребує постійної допомоги й особливого підходу. Про стан її здоров’я підозрювана була повністю обізнана.

    Як встановили правоохоронці, щоб дівчина не виходила з дому, жінка надягала на її руку та ногу металеві ланцюги, з’єднані навісним замком, фактично позбавляючи можливості вільно рухатися чи самостійно залишити приміщення. Свої дії вона пояснювала необхідністю йти на роботу та страхом, що дитина може втекти.

    У нічний час обмеження ставали ще жорсткішими — дівчину прив’язували до ліжка ременем, що унеможливлювало будь-який рух.

    Про ситуацію стало відомо після того, як підліток зміг вибігти на вулицю з ланцюгами. Очевидці зафіксували це та передали інформацію старості села, який звернувся до правоохоронців. Після цього за дорученням прокурора були проведені негласні слідчі дії, а також залучені служби у справах дітей.

    У прокуратурі наголошують, що внаслідок таких дій дитині було завдано фізичних і моральних страждань, а її право на свободу та особисту недоторканність грубо порушено.

    Наразі дівчина перебуває у лікувальному та реабілітаційному закладі, де отримує необхідну медичну й психологічну допомогу.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Також її відсторонено від посади, оскільки вона працювала з дітьми.

    У прокуратурі підкреслюють: особз будь-які форми насильства чи незаконного обмеження свободи щодо дітей є неприпустимими та отримають жорстку правову оцінку.

  • Сексуальне насильство у дитбудинку: суд розглядає справу колишньої директорки

    Сексуальне насильство у дитбудинку: суд розглядає справу колишньої директорки

    Мукачівський міськрайонний суд розпочав розгляд справи колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату, яка підозрюється у приховуванні систематичного сексуального насильства над вихованцями закладу. Посадовій загрожує до трьох років ув’язнення або обмеження волі.

    За інформацією Закарпатської обласної прокуратури, ексдиректорці було відомо про те, що 17-річний вихованець інтернату здійснював насильство щодо трьох малолітніх хлопчиків – одного 9 років та двох 14 років. Попри це, вона залучала його до організації розваг для дітей молодшого віку, де він продовжував вчиняти насильство.

    Факти насильства були підтверджені вихователями, яким довірилися діти після того, як директорка проігнорувала отриману інформацію. Потерпілих допитували за методикою “зеленої кімнати”, що дозволяє мінімізувати психологічну травму при свідченні.

    Справу щодо ексдиректорки Світлани Софілканич відкрито за ч. 1 ст. 137 КК України – невиконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх унаслідок недбалого ставлення. Їй загрожує штраф від 17 до 68 тис. грн, або до трьох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

    Окремо обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника дітей також скеровано до суду. Розгляд справи триває.

  • Суд засудив чоловіка до 10 років за сексуальні злочини проти дітей

    Суд засудив чоловіка до 10 років за сексуальні злочини проти дітей

    Про злочин стало відомо після того, як діти розповіли батькам про те, що відбувалося під час “занять”. Одна дитина повідомила про непристойні дії, інша – що чоловік змушував її дивитися порнографічні відео.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко зазначив, що прокурору вдалося повністю довести провину чоловіка в суді. Суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Це мінімальний термін, передбачений законом, але він не може компенсувати втрачений спокій, довіру та безпечне дитинство.

    “Я вдячний дівчатам, які не промовчали. У своєму дитячому віці вони сказали правду, на що не здатні деякі дорослі. З потерпілими працювали психологи, була проведена комплексна судово-психіатрична експертиза. Фахівці підтвердили: дівчатка пережили насильство, і наслідки залишили глибокий слід у їхній психіці”, – зазначив Кравченко.

    Генеральний прокурор підкреслив, що вирок є сигналом: держава не дозволить перетворювати дитинство на травму. Він також закликав до змін у законодавстві та посилення покарання за сексуальні злочини проти дітей, наголошуючи, що 10 років – це лише початок справедливості.