Golosnovinua.com

Позначка: захист енергетики

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Мустафа Найєм звинуватив уряд у затягуванні захисту енергетики

    Мустафа Найєм звинуватив уряд у затягуванні захисту енергетики

    У зв’язку з триваючими військовими діями та постійними атаками на енергетичну інфраструктуру України, близько 80% енергетичних об’єктів країни зазнали пошкоджень або були зруйновані. Ця ситуація ставить перед державою одну з найбільших загроз — зимові морози, які можуть стати смертельними для багатьох українців.

    Про це пише Sunday Times.

    За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Щодоби сотні тисяч людей проводитимуть до шести годин у темряві без тепла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні реалізації проєкту із захисту енергетики.

    За словами Найєма, уряд блокував виділення грошей на проєкт з особистих корисливих інтересів. Його команда підозрює, що проєкт було відкладено через те, що в офісі прем’єр-міністра не дали хабарі чиновникам, «які тримають у руках гаманець», ба більше, український уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

    Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «занадто великого прибутку» і зараз його відомство переглядає контракти з ними. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

    Підрядники зі свого боку заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди ще далекі від завершення.

    Наразі, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних сіткових клітин, заповнених щебенем, великих бетонних захисних арок, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.

  • The Times звинуватило українську владу у провалі програми захисту енергетики через корупцію

    The Times звинуватило українську владу у провалі програми захисту енергетики через корупцію

    Видання The Times опублікувало розслідування, у якому йдеться про провал програми захисту критичної енергетичної інфраструктури України. Журналісти припускають, що ключовою причиною стала корупція серед представників влади, яка перешкодила ефективному використанню ресурсів на зміцнення енергетичних об’єктів.

    «На секретному об’єкті під Києвом бригадний генерал спостерігав, як вибухи руйнують бетонну конструкцію, яку таємно допомогла створити його команда з десяти британських військових інженерів, офіцерів розвідки і дипломатів. Британські інженери, а також команди з Америки, Німеччини та Японії порадили своїм українським колегам побудувати конструкції для захисту енергосистеми України від російських атак. Однак дев’ять місяців по тому уряд президента Зеленського так і не зробив цього на тлі звинувачень у корупції, яка загальмувала роботи», – пише видання у статті під назвою “Через корупцію в енергетиці українцям загрожує смертельний мороз”.

    Близько 80% енергетичної інфраструктури України пошкоджено або зруйновано. За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Сотні тисяч людей проводять до шести годин у темряві без тепла, світла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні проєкту захисту енергетики.

    За його словами, уряд блокував виділення на це грошей з корисливих інтересів.

    Команда Найєма підозрює, що проєкт було відкладено через те, що не було дано хабарі чиновникам в офісі прем’єр-міністра, «які тримають у руках гаманець». За словами Найєма, уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

    Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «надто великого прибутку» і його відомство переглядає їхні контракти. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

    Підрядники заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди далекі від завершення.

    Поки що, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних клітин, заповнених каменем, – і великих бетонних захисних арок над землею, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.

    Видання, з посиланням на джерела пише, що колишній заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко вимагав від компаній 10-відсоткову плату за відбір і подання їхніх проєктів на затвердження.

    Джерела також повідомили, що під час офіційних поїздок у регіони Тимошенко стягував плату в розмірі 10 000 доларів з компаній, які хотіли отримати візит президента.

    Водночас прессекретар Тимошенка спростував ці звинувачення: «Кирило Тимошенко не бере участі в ухваленні рішень щодо будівництва інфраструктурних об’єктів і не має жодного стосунку до процесів фінансування або управління цими проєктами».

  • Як Україна може захистити свою енергетику

    Як Україна може захистити свою енергетику

    В Україні зростає обговорення можливості атак на російські нафтопереробні заводи (НПЗ) як способу змусити Росію не завдавати ударів по українській енергетиці. Військовий експерт і засновник благодійної організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний в ефірі Радіо NV підкреслив значущість таких об’єктів для російської економіки, зазначаючи, що їх знищення може суттєво вдарити по ключових галузях, зокрема аграрному сектору.

    Нарожний пояснив, що російська промисловість значною мірою залежить від нафтопродуктів, а технологій для будівництва НПЗ у Росії насправді немає. “Найближчий партнер, який може їм допомогти — це Китай, але навіть Китай остерігається ризику потрапити під вторинні санкції США, якщо почне будувати нафтопереробні заводи для Росії”, — зазначив він.

    Експерт також акцентував увагу на тому, що, якщо НПЗ буде знищено, він не зможе відновити свою роботу. Відстань до НПЗ, що став мішенню, складає близько 1800 км по прямій, але з огляду на необхідність облітати військові об’єкти та системи ППО, фактична відстань може перевищувати 2000 км. Нарожний зазначив, що українські Збройні Сили мають у своєму розпорядженні різноманітні моделі далекобійних дронів, які здатні завдавати удари на таких відстанях.

    Відповідаючи на запитання про можливість того, що атаки на російські НПЗ свідчать про відсутність домовленостей між Україною та Росією, Нарожний висловив думку, що це може бути спробою примусити ворога до переговорів. “Українці демонструють, що ми маємо можливість завдати удару по їхніх критично важливих об’єктах, і це може підштовхнути Росію до пошуку компромісу, особливо напередодні опалювального сезону, коли вони накопичують крилаті ракети”, — зазначив він.

    Таким чином, удари по російських НПЗ можуть не лише послабити економіку агресора, але й стати важливим інструментом в арсеналі українських сил у боротьбі за свою енергетичну незалежність.

  • Шмигаль перешкоджає фінансуванню захисту енергетики, не дотримуючись рішень Зеленського

    Шмигаль перешкоджає фінансуванню захисту енергетики, не дотримуючись рішень Зеленського

    Максим Шкіль, власник компанії Autostrada, на своїй сторінці в Facebook повідомив про призупинення будівництва третього рівня захисту підстанцій, яке планувалося завершити до червня 2024 року. Причиною зупинки проєкту стало те, що уряд профінансував лише 10% від загальної вартості робіт. Шкіль також нагадав про свій попередній допис у квітні щодо критичної ситуації з розрахунками за інфраструктурні проекти, включаючи третій рівень захисту енергетичних об’єктів, де Autostrada є ключовим підрядником.

    У своєму зверненні Шкіль зазначив, що реакція уряду була негативною, з призупиненням всіх платежів і перевіркою цін та якості будівництва. Він підкреслив, що ціни, запропоновані Autostrada, є найнижчими серед усіх підрядників, а ступінь готовності проєктів – однією з найвищих. Бізнесмен обурився бездіяльністю уряду, яка призвела до енергетичного колапсу в Україні, наголосивши на необхідності відповідальності очільника уряду Дениса Шмигаля за зрив будівництва захисту енергетичних об’єктів.

    Згідно з Шкілевими словами, проєкт третього рівня захисту підстанцій мав бути завершений до червня 2024 року відповідно до укладених договорів, але через недостатнє фінансування утворились значні заборгованості, що спричинило повну зупинку робіт.

    “Це проблема, що стосується всіх підрядних організацій, які працюють над будівництвом третього рівня захисту енергетичних об’єктів! Сьогодні борг перед Autostrada складає майже 9 мільярдів гривень. Фото, яке я опублікував, ілюструє проблему – це не лише PR і пости, а реальна праця компаній і несплачені державою заборгованості за роки”, – підсумував він.