Позначка: Закарпатська митниця

  • Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інвалідність, маєток і BMW за $115 тисяч: як живе інспектор Закарпатської митниці

    Інспектор Закарпатської митниці Василь Пупена, який офіційно отримує трохи більше ніж 24 тисячі гривень зарплати та близько 3 тисяч гривень пенсії по інвалідності, мешкає у маєтку вартістю близько 40 млн гривень і користується дорогими автомобілями.

    Про це йдеться у матеріалі журналістів Телеграфу, які дослідили декларації митника та майно його родини.

    Василь Пупена працює державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Тиса» — це одна з найнижчих посад у структурі митниці. Водночас саме інспектори контролюють проходження товарів через кордон, перевіряють правильність декларування та нараховують митні платежі.

    Згідно з декларацією, офіційна зарплата Пупени після оподаткування становить приблизно 24,8 тисячі гривень на місяць. Також він отримував близько 3 тисяч гривень пенсії.

    При цьому митник у 29 років, уже після початку повномасштабної війни, оформив інвалідність третьої групи через «загальне захворювання». Такий статус, окрім пенсійних виплат, дає право на звільнення від мобілізації та можливість виїзду за кордон.

    У грудні 2024 року Центральна МСЕК скасувала йому інвалідність. Медики заочно вивчили документи і дійшли висновку, що він не є особою з інвалідністю. Однак Пупена оскаржив це рішення в суді. Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Павло Микуляк задовольнив його позов і скасував рішення Центральної МСЕК.

    На розкішний спосіб життя родини звернули увагу після публікацій у соцмережах дружини митника Вікторії Пупени. В Instagram вона демонструвала дорогі прикраси, дизайнерський одяг, подорожі та інші атрибути заможного життя.

    Вікторія Пупена працювала асистенткою кафедри англійської мови та літератури у Мукачівському державному університеті, а з червня 2024 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Також вона має ФОП на другій групі єдиного податку.

    Однак основні витрати родини пов’язані не з одягом чи аксесуарами, а з нерухомістю та автомобілями.

    Згідно з декларацією, Пупена з 2019 року володіє будинком площею 297,3 кв. м в Ужгороді та земельною ділянкою. При цьому вартість будинку на момент придбання була задекларована лише на рівні 50 тисяч гривень.

    Пізніше будинок переоформили на батьків митника. Зокрема, у вересні 2025 року частину нерухомості за договором дарування оформила на себе його мати Ванда Пупена.

    Крім того, родина володіє дорогими автомобілями. У 2024 році мати митника придбала BMW X7 2024 року випуску, який коштує близько 115 тисяч доларів.

    У 2025 році вона оформила на себе ще один автомобіль — Mercedes-Benz V-Class V300 2025 року, ринкова вартість якого сягає приблизно 155 тисяч доларів.

    Дружина митника володіє автомобілем Skoda Kodiaq 2024 року, який коштує близько 1,9 млн гривень. На цій машині встановлені номерні знаки з комбінацією цифр «0001», такі ж номери мають і автомобілі матері.

    Батько митника також придбав автомобіль Skoda Octavia 2025 року з номером «4444».

    Крім частини будинку, мати Пупени володіє ще й будівлею площею 328,8 кв. м, придбаною у 2023 році. Загальна вартість майна родини оцінюється у десятки мільйонів гривень.

    Походження коштів родина пояснила позиками. За словами матері митника, за останні 18 років вона отримала доходи приблизно на 23 млн гривень, займаючись комерційною діяльністю без реєстрації бізнесу.

    Крім того, вона заявила, що взяла в борг майже 470 тисяч доларів у п’яти різних осіб.

    Втім перевірка показала, що так звані кредитори не мали достатніх офіційних доходів, щоб позичити такі суми. Крім того, всі вони проживають в Одесі, тоді як родина митника мешкає в Ужгороді.

    Також немає підтверджень, що ці борги повертаються або що між сторонами відбувалися фінансові перекази.

    У межах кримінального провадження Державне бюро розслідувань звернулося до суду з проханням накласти арешт на майно родини митника, щоб запобігти його можливому відчуженню.

    Однак суддя Печерського районного суду Києва Анна Гридасова відмовила у задоволенні цього клопотання, і арешт на нерухомість накладено не було.

  • Заступник начальника митного поста придбав електрокар та володіє кількома авто

    Заступник начальника митного поста придбав електрокар та володіє кількома авто

    Заступник начальника відділу митного оформлення №2 митного поста Виноградів Закарпатської митниці Мирослав Буковецький у грудні 2025 року придбав електромобіль Volkswagen ID.4 за 864 тис. гривень.

    Згідно з його декларацією, основний дохід посадовця за рік склав 580,5 тис. гривень, отриманих від роботи на митниці. Дружина Вікторія Іванівна, яка працює в школі та веде підприємницьку діяльність, задекларувала 171 тис. гривень зарплати та 201 тис. гривень доходів від бізнесу. Значну частину доходів родини становили кошти від продажу автомобілів: дружина продала авто за 900 тис. гривень, а Мирослав Буковецький — за 700 тис. гривень. Загалом доходи родини перевищили 2,5 млн гривень, включно з процентами від банківських вкладів та благодійною допомогою.

    Серед задекларованого майна: житловий будинок у Хусті площею 157,4 м², кілька земельних ділянок загальною площею понад 4 тис. м² (більшість належить дружині), а також нежитлове приміщення 21,9 м².

    У декларації зазначено також Toyota C-HR (2019) дружини та Volkswagen Passat (2016), придбані раніше. У грудні 2025 року митник оформив покупку Volkswagen ID.4 через компанію ТОВ «Доміон Авто +». Крім того, родина має заощадження у розмірі 75 тис. доларів США.

  • Посадовець Закарпатської митниці Мирослав Буковецький придбав електрокар за 864 тис. грн

    Посадовець Закарпатської митниці Мирослав Буковецький придбав електрокар за 864 тис. грн

    Заступник начальника відділу митного оформлення №2 митного поста Виноградів Закарпатської митниці Мирослав Буковецький у грудні цього року придбав електромобіль Volkswagen ID.4 2023 року випуску вартістю 864 тисячі гривень. Купівля відбулася напередодні новорічних свят.

    Основним джерелом доходу посадовця є заробітна плата, отримана в Закарпатській митниці. За рік вона склала 580,5 тисячі гривень. Його дружина Вікторія Іванівна, яка працює в закладі освіти та паралельно займається підприємницькою діяльністю, задекларувала 171 тисячу гривень зарплати та 201 тисячу гривень доходу від бізнесу.

    Водночас суттєву частину сімейних доходів становили надходження від відчуження транспортних засобів. Дружина посадовця продала автомобіль за 900 тисяч гривень, сам Мирослав Буковецький — за 700 тисяч гривень. З урахуванням банківських відсотків та незначної благодійної допомоги загальний дохід родини за рік перевищив 2,5 мільйона гривень.

    У декларації також зазначено об’єкти нерухомості. Зокрема, сім’я користується житловим будинком у місті Хуст площею 157,4 квадратного метра. Крім того, задекларовано кілька земельних ділянок у Хусті загальною площею понад 4 тисячі квадратних метрів, більшість з яких перебуває у власності дружини. Також у власності є нежитлове приміщення площею 21,9 квадратного метра.

    Що стосується автопарку, у декларації вказано автомобіль Toyota C-HR 2019 року випуску, який належить дружині. Його було придбано у 2023 році за 735 тисяч гривень. У 2024 році Мирослав Буковецький задекларував Volkswagen Passat 2016 року випуску, придбаний у тому ж році.

    У розділі видатків окремо зазначено договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений 4 грудня 2024 року. Саме цією датою зафіксовано придбання електромобіля Volkswagen ID.4 у компанії ТОВ Доміон Авто +.

    Крім того, у декларації зазначено наявність грошових активів: Мирослав Буковецький та його дружина задекларували 75 тисяч доларів США у готівковій формі

  • Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Можливе кримінальне провадження: НАЗК перевіряє мільйонні перекази ексмитника

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило значні невідповідності у декларації колишнього заступника Закарпатської митниці Леоніда Негріча. Протягом 2024 року на рахунки ексмитника надходили мільйонні перекази від невстановлених осіб, які не були відображені у декларації.

    Загальний обсяг неправдивої інформації сягає 2,54 млн грн, що суттєво перевищує законодавчо встановлений ліміт у 750 прожиткових мінімумів. Такі дії Негріча кваліфікують як можливе кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України — службове підроблення.

    Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

    НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

  • Кандидат у голови Держмитниці Станіслав Балуєв фігурує у скандалах із майном і контрабандою

    Кандидат у голови Держмитниці Станіслав Балуєв фігурує у скандалах із майном і контрабандою

    Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 кандидатів на посаду голови Державної митної служби України, опинився в центрі низки скандалів, пов’язаних із деклараціями, порушеннями службової дисципліни та негативною оцінкою його роботи на посаді керівника Закарпатської митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».

    За даними антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно розірвав шлюб, після чого припинив декларувати майно своєї дружини. Водночас фактичне розлучення виглядає сумнівним. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публікувати у соцмережах спільні сімейні фото з відпусток в Іспанії та Словенії. Окрім цього, вона регулярно викладає знімки з будинку Балуєва в Ужгороді, що свідчить про спільне проживання та ведення спільного побуту після формального розлучення.

    Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

    Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

    Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

    Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

    Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

  • Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Митника Закарпатської митниці визнано винним у хабарництві

    Ужгородський міськрайонний суд визнав головного державного інспектора митного поста «Павлово» Закарпатської митниці Сергія Ляхіна винним у хабарництві. Суд призначив йому штраф у розмірі 51 тис. грн та позбавив права протягом двох років обіймати посади у митних і податкових органах.

    Як зазначається у вироку, 21 листопада суд встановив, що у січні 2021 року Ляхін зустрівся з місцевим жителем, який діяв під контролем правоохоронців, і вимагав від нього 80 доларів за кожен ящик сигарет, переправлений потягом до Словаччини через пункт пропуску «Павлово – Матьовце». За 12 ящиків хабар склав 960 доларів.

    Під час судового засідання митник не визнав своєї провини і заявив, що не допомагав відправляти сигарети, а отримане «дякую» після відправки потяга вважав провокацією правоохоронців.

    Суд, однак, дослідив протоколи допитів свідків, аудіозаписи розмов та документи, які зафіксували вручення Ляхіну 1 тис. мічених доларів. На підставі цих доказів суддя Василь Бедьо визнав митника винним.

    За даними НАЗК, у 2024 році Сергій Ляхін отримав на митниці 468 тис. грн та 121 тис. грн пенсії. У власності його дружини перебувають земельна ділянка та два будинки в Ужгороді, один із яких ще не введений в експлуатацію. На вирок можуть подати апеляцію.

  • Експосадовець митниці Сергій Звягінцев збудував мережу контрабанди та фіктивних інвойсів

    Експосадовець митниці Сергій Звягінцев збудував мережу контрабанди та фіктивних інвойсів

    Система, вибудувана Сергієм Звягінцевим, перетворила митницю на окремий тіньовий бізнес-напрям, де контрабанда оформлювалася майже як офіційна послуга. Під його керівництвом виникла розгалужена мережа, що працювала одночасно на кількох регіональних митницях — передусім Львівській та Закарпатській, але фактично охоплювала й інші напрямки. Основою схеми були занижені інвойси, фіктивні декларації та компанії-прокладки з нульовими активами, через які проходили значні партії товарів.

    Базовий принцип був простий: товар, що реально коштує умовні 50 тисяч доларів, декларувався як вантаж на 10–20 тисяч. Інколи інвойси штучно «опускали» ще нижче — в 4–5 разів. Після перетину кордону документи переписувалися, що дозволяло вводити товар у цивільний обіг без сплати належних митних платежів. Техніка, одяг, побутове приладдя та інші комерційні позиції фактично оформлювалися як дрібні консигнації або товар із мінімальною вартістю.

    Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

    Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

    У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

    Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

  • Київський окружний адмінсуд може повернути на посаду закарпатського митника з російським паспортом

    Київський окружний адмінсуд може повернути на посаду закарпатського митника з російським паспортом

    Колишній заступник начальника відділу боротьби з контрабандою Закарпатської митниці Айдер Аблязімов, який був звільнений з після того, як у нього знайшли російський паспорт, хоче повернутись на посаду через суд.

    Так, за інформацією журналіста Віталія Глаголи, звільнений закарпатський митник із російським паспортом Айдер Аблязімов подав до Київського окружного адмінсуду позов, з наміром скасувати рішення про своє звільнення, поновитися на посаді та отримати зарплату за “вимушений прогул”.

    Наразі Київський окружний адмінсуд відкрив провадження за позовом Аблязімова. У якості третьої особи залучено Управління СБУ в Закарпатській  області.

    Зважаючи на той факт, що справу розглядатимуть у спрощеному провадженні без виклику сторін, Айдер Аблязімов має всі шанси повернутись на посаду начальника відділу боротьби з контрабандою Закарпатської митниці, незважаючи на наявність у нього паспорту РФ.

    Як повідомляють наші джерела в судовій системі, залучення Управління СБУ в Закарпатській  області до “схеми поновлення Айдера Аблязімова на посаді” як третьої особи, скоріш за все пов’язано з процедурними моментами.

    Зокрема, адвокати Аблязімова могли відправити запит про наявність у  Аблязімова  паспорта країни агресора на адресу Закарпатського СБУ і отримати відповідь, що “Управління СБУ в Закарпатській  області такою інформацією не володіє”. А вже з “довідкою від СБУ” та, ймовірно, хабарем для судді, буде винесене рішення про поновлення Айдера Аблязімова на посаді.

    Нагадаємо, Айдер Аблязімов був звільнений з посади наказом від 4 червня 2025 року після публікації журналістом Віталієм Глаголою фото його дійсного російського паспорту, отриманого після 2014 року.

    ФОТО: російський паспорт закарпатського прикордонника Айдера Аблязімова (Джерело – Віталій Глагола)