Golosnovinua.com

Позначка: Закарпаття

  • Закарпатський очільник БЕБ задекларував мільйони

    Закарпатський очільник БЕБ задекларував мільйони

    Керівник Бюро економічної безпеки в Закарпатській області Євгеній Калугін, який донедавна працював у прокуратурі та ДБР, разом із дружиною задекларував понад 18 мільйонів гривень майна й заощаджень. Однак частина його статків викликає запитання — як щодо занижених оцінок нерухомості, так і щодо зниклих корпоративних прав та зв’язків з бізнесом.

    Про це повідомляє “Absolution Leaks”.

    Нерухомість і земля на мільйони

    У декларації за 2024 рік Калугін зазначив, що володіє частками у двох квартирах у Дніпрі. Утім, їхню вартість він не вказав. Його дружина Аліна у 2024 році придбала будинок в Ужгороді площею 640 м² за 398 тисяч гривень, що, за оцінками ринку, у кілька разів нижче реальної вартості. Землю під будинком оцінили у 256 тисяч.

    Також вона стала співвласницею великої ділянки в селі Остриця (Чернівецька область) площею понад 1,7 га, яку купили за понад 2,2 млн грн. Інші співвласниці — її партнерки з фірми “Голден блек спа”, що може свідчити про приховану комерційну діяльність.

    Попри це, сім’я орендує ще один будинок і дві земельні ділянки в Ужгороді — сума оренди в декларації не вказана. Ще один будинок у Підгородному площею майже 300 м² оцінили лише в 300 тисяч — і це знову викликає підозри щодо заниження вартості.

    Формально Калугін не має власного авто. Водночас він користується BMW X5 2019 року, який дружина придбала в 2023 році за 3,5 млн грн. Цей транспортний засіб у декларації відсутній.

    На початку 2024 року сім’я придбала ще один люксовий позашляховик — BMW X7 2020 року випуску за 2,7 млн грн. Уже за кілька місяців авто знову продали. До цього у деклараціях фігурував лише один автомобіль, що належить дружині.

    Доходи родини: мільйони від бізнесу і загадкові продажі

    Офіційна зарплата Євгенія Калугіна у 2024 році становила 845 тисяч гривень. Його дружина заробила майже 5,5 млн від підприємницької діяльності та ще 2 млн від продажу “рухомого майна”, про яке нічого не відомо. Окремо вона отримала 3 тис. грн соцдопомоги.

    На рахунках родина декларує 354 тис. доларів готівкою у дружини, ще 2 млн грн — на банківських рахунках. У самого посадовця — 34 тис. доларів і 97 тис. грн. Загальна сума заощаджень — понад 18 млн грн. При цьому жодних згадок про рахунки у Bank of America, де, за інформацією журналістів, родина теж зберігає кошти, у декларації немає.

    Особливо цікаво, що сини подружжя мають громадянство США. А сама Аліна Калугіна — не лише підприємниця, а й співзасновниця ГО “Жінка в прогресі” та БФ “Життя переможе”, яким керує… її чоловік.

    Ба більше — у попередніх деклараціях дружина мала корпоративні права, але у звіті за 2024 рік вони загадково зникли.

    Кар’єрний шлях Калугіна — типовий приклад для системного посадовця: прокуратура, МВС, ДБР, а з 2023 року — БЕБ. Уже в серпні того ж року його призначили керівником управління на Закарпатті.

    Проте декларація та стиль життя його родини більше схожі на топ-бізнесмена, ніж на держслужбовця. Зважаючи на розбіжності, не відкидається, що правоохоронці можуть зацікавитися цією історією.

  • Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

    Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

    • 6 смуг для легкових автомобілів,

    • 2 автобусні смуги,

    • 6 смуг для вантажівок.

    Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

    У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

    До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

    Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

    Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.

  • На кордоні з Угорщиною затримали українця з контрабандою стародруків XVIII–XIX століть

    На кордоні з Угорщиною затримали українця з контрабандою стародруків XVIII–XIX століть

    На пункті пропуску на українсько-угорському кордоні працівники Закарпатської митниці запобігли незаконному ввезенню старовинних книжок, які можуть мати історичну цінність. Про це повідомила пресслужба митниці.

    Контрабанду виявили під час митного контролю автомобіля марки MINI COOPER D COUNTRYMAN, за кермом якого перебував громадянин України. Водій обрав для перетину кордону смугу «зеленого коридору» та запевняв інспекторів, що не перевозить речей, які підлягають декларуванню або обмежені до ввезення.

    Втім, у багажному відсіку автівки митники виявили 13 стародруків, датованих 1700–1900 роками, які були ретельно приховані серед особистих речей.

    За фактом порушення митного законодавства працівники митниці направили повідомлення до Служби безпеки України. Попередня кваліфікація — стаття 201 Кримінального кодексу України (контрабанда).

    Вилучені книжки передано на експертизу — їхню історичну та культурну цінність визначатимуть фахівці.

  • Масове отруєння на фестивалі біля Шипоту: 38 постраждалих через воду з водоспаду

    Масове отруєння на фестивалі біля Шипоту: 38 постраждалих через воду з водоспаду

    На Закарпатті зафіксовано спалах харчового отруєння, пов’язаний із вживанням води з природного джерела — водоспаду Шипіт. Станом на 12 липня медична допомога знадобилася 38 людям, більшість із яких були учасниками молодіжного неформального фестивалю, що проходив поблизу.

    Перші випадки отруєння зареєстровано 8 липня. Дев’ятеро осіб, які проживали в наметах у районі водоспаду в межах Пилипецької територіальної громади, звернулися до медиків зі скаргами на симптоми, типові для харчового отруєння. Їхній стан був легким або середньої тяжкості. Усіх госпіталізували до лікарень.

    До 12 липня кількість постраждалих зросла до 38 осіб. Серед них — 28 учасників фестивалю та ще 10 туристів, які не брали участі в заході, але також вживали некип’ячену воду з водоспаду. Стан більшості хворих стабільний, тяжких випадків чи летальних наслідків не зафіксовано.

    За попередньою інформацією, отруєння спричинило саме вживання сирої води з водоспаду для пиття та приготування їжі. Лабораторні дослідження тривають.

    У Закарпатському центрі контролю та профілактики хвороб закликали дотримуватися елементарних правил безпеки під час перебування на природі:

    • не пити сиру воду з відкритих джерел;

    • дбати про належне зберігання продуктів, особливо в спекотну погоду;

    • мити руки перед їжею;

    • при перших симптомах нездужання звертатися до лікаря.

    Фестиваль біля Шипоту щороку збирає сотні людей, проте цього разу популярне місце стало джерелом небезпеки.

  • АРМА вже вчетверте не змогла продати арештовану землю Владислава Каськіва

    АРМА вже вчетверте не змогла продати арештовану землю Владислава Каськіва

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) вже вчетверте не змогло реалізувати 463 гектари арештованої землі на полонині Боржава — актив, який фігурує у гучній справі про розкрадання коштів з Держінвестпроєкту часів Владислава Каськіва.

    Останній аукціон, запланований на 7 липня, зірвався через відсутність учасників. Торги мали відбутися на платформі Prozorro.Продажі. Усього до лоту входять 494 земельні ділянки у Хустському та Мукачівському районах Закарпаття, а також об’єкти гірськолижної інфраструктури — верхня та нижня станції витягу.

    Після переоцінки у 2025 році стартова вартість об’єкта склала 827,4 млн грн. Кошти від потенційного продажу планують направити на спеціальний рахунок ЗСУ.

    Ці ділянки були арештовані за рішенням Вищого антикорупційного суду в рамках справи про розкрадання 259,2 млн грн, які були виділені на інвестиційні проєкти ще в період керівництва Каськіва Держінвестпроєктом. У справі обвинувачують десятьох осіб, серед яких — брати Каськіва. Четверо фігурантів нині проходять службу в Збройних силах, і жоден з них не отримав реального тюремного терміну: найбільше — п’ять років умовно.

    Сам Владислав Каськів, нинішній депутат Закарпатської облради від колишньої проросійської партії ОПЗЖ, уник відповідальності через умови своєї екстрадиції з Панами у 2017 році. Згідно з цими умовами, його не можна було притягнути до відповідальності за інші злочини, вчинені до моменту видачі Україні.

    АРМА обіцяє оголосити нову дату аукціону вже найближчими днями і закликає бізнес уважно стежити за оголошеннями у системі Prozorro.Продажі.

  • На Закарпатті частково обмежать проїзд авто на кордоні з Румунією

    На Закарпатті частково обмежать проїзд авто на кордоні з Румунією

    Державна прикордонна служба України повідомила про тимчасові зміни у роботі пункту пропуску «Солотвино – Сігету-Мармацієй» на кордоні з Румунією. Зміни стосуються оформлення транспортних засобів і пов’язані з ремонтними роботами на мосту через річку Тиса.

    За інформацією румунської сторони, починаючи з 7 липня і до 3 вересня, у будні дні (з понеділка по п’ятницю) в період з 9:00 до 15:00 періодично призупинятиметься оформлення автомобілів. Причина — реконструкція мосту, яка триватиме орієнтовно 62 дні.

    При цьому обмеження не стосуються пішоходів — пішохідне сполучення працюватиме у звичайному режимі.

    Прикордонники закликають водіїв завчасно планувати поїздки та враховувати зміни в організації руху. Альтернативні маршрути через інші пункти пропуску на Закарпатті залишаються відкритими.

  • Синоптики обіцяють гарячу погоду на неділю

    Синоптики обіцяють гарячу погоду на неділю

    Найближча неділя в Україні обіцяє бути по-літньому спекотною. За прогнозами Укргідрометцентру, 6 липня в усіх регіонах країни пануватиме суха і сонячна погода, а температура повітря в деяких областях сягатиме +33°C.

    У денні години небо буде ясним або малохмарним, без опадів. Найспекотніше буде в південних регіонах та на Закарпатті, де температура триматиметься на рівні +30…+33°C. Дещо прохолодніше — на північному сході, де стовпчики термометрів покажуть +21…+26°C.

    Нічна температура коливатиметься в межах +11…+16°C, а в південних областях буде тепліше — до +20°C. Атмосферний тиск залишатиметься стабільним, а вітер буде слабким — 3–8 м/с, зі змінними напрямками.

    Найспекотніші обласні центри — Одеса, Херсон, Ужгород, Миколаїв і Сімферополь. У цих містах температура сягне максимумів. Київ і центральні регіони також потраплять у зону спеки — тут очікується +28…+30°C. У північних містах, як-от Суми, Чернігів та Харків, буде трохи свіжіше.

    Метеорологи зазначають, що така погода збережеться й на початку наступного тижня, проте вже з 9 липня в західних і північних регіонах прогнозують незначне зниження температури.

    Лікарі й рятувальники нагадують: у спекотні дні важливо пити багато води, уникати перебування на відкритому сонці з 12:00 до 16:00, носити легкий одяг з натуральних тканин і по можливості залишатися в тіні чи приміщеннях з кондиціонером.

  • Полонина Руна під загрозою: на Закарпатті розпочали будівництво вітряків без екологічного дозволу

    Полонина Руна під загрозою: на Закарпатті розпочали будівництво вітряків без екологічного дозволу

    На полонині Руна в Закарпатській області розгортається скандал через початок будівництва вітряків без дотримання вимог природоохоронного законодавства. Влада Тур’є-Реметівської сільської ради змінила цільове призначення земель, відкривши шлях до зведення масштабної вітроелектростанції, попри відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля.

    Йдеться про зміну призначення 28 земельних ділянок — із сільськогосподарського на енергетичне. За це рішення депутати проголосували одноголосно. Проте, як повідомляють місцеві активісти, голосування пройшло без публічних консультацій, а протест громадськості був проігнорований.

    Одразу після ухвалення рішення на полонині почали заливати фундаменти для вітротурбін. Водночас Міністерство захисту довкілля підтвердило, що ці фундаменти є частиною проєкту вітроелектростанції, а проведення будь-яких будівельних робіт без висновку з оцінки впливу на довкілля є порушенням закону.

    Будівництвом займається компанія ТОВ “УК Вітряні парки України”, яка релокувалася з Краматорська до Закарпаття у 2022 році. Її кінцевими бенефіціарами є колишній народний депутат Максим Єфімов і бізнесмен Едуард Мкртчан.

    Полонина Руна — унікальна природна територія з туристичним потенціалом, і подібне втручання без належних екологічних оцінок викликає серйозне занепокоєння серед екологів і громадських активістів.

  • Українок продавали до Чехії, Катару та Індонезії: затримано організаторку

    Українок продавали до Чехії, Катару та Індонезії: затримано організаторку

    У Закарпатській області поліція затримала 23-річну місцеву мешканку, яку підозрюють у вербуванні та переправленні українок за кордон з метою сексуальної експлуатації. Жінку взяли під час спроби вивезення двох завербованих українських громадянок до Чехії.

    За даними поліції, підозрювана шукала жінок з різних регіонів України, зокрема з Полтавської та Чернігівської областей, і пропонувала їм нібито високооплачувану роботу за кордоном. Потерпілим обіцяли гідні умови проживання, харчування та заробіток у розмірі близько 25 тисяч доларів за кілька місяців.

    Насправді ж зловмисниця розміщувала фотографії жінок на іноземних сайтах ескорт-послуг і організовувала їхню поїздку до Чеської Республіки для подальшої сексуальної експлуатації. За оперативними даними, після перебування в ЄС українок переправляли і до країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії, зокрема до Катару та Індонезії.

    Наразі встановлено щонайменше чотири підтверджені випадки вивезення жінок за цією схемою. Підозрюваній обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 300 тисяч гривень.

    Її дії кваліфіковано за частинами 1 та 2 статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми. У разі доведення провини, жінці загрожує до 12 років позбавлення волі.

  • На Закарпатті затримали чоловіка, який за $13 тисяч організовував втечу ухилянта через гори

    На Закарпатті затримали чоловіка, який за $13 тисяч організовував втечу ухилянта через гори

    У селі Іза Закарпатської області прикордонники та слідчі затримали місцевого мешканця, який за 13 тисяч доларів США пообіцяв організувати незаконний перетин кордону військовозобов’язаному чоловіку. Про це повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

    За даними слідства, правопорушник запропонував клієнту “безпечний маршрут” через гірську ділянку українсько-румунського кордону. Його затримали одразу після отримання всієї суми неправомірної вигоди — просто на околиці села Іза.

    Справу розслідують за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон, вчинене з корисливих мотивів. Чоловіку вже повідомили про підозру.

    Якщо його вину буде доведено в суді, йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна.

    Правоохоронці вкотре нагадують: спроби незаконно покинути територію України в умовах воєнного стану — кримінальний злочин як для тих, хто тікає, так і для тих, хто їм у цьому сприяє.