Позначка: закон

  • Протистояння влади: Зеленський відмовився від співдоповіді по мобілізації з Залужним

    Протистояння влади: Зеленський відмовився від співдоповіді по мобілізації з Залужним

    Наше інформаційне джерело повідомляє, що під час особистої зустрічі президента Зеленського і голови Залужного, останній запропонував президентові об’єднати зусилля щодо законопроєкту про мобілізацію, ставши його співдоповідачем. Мета була показати суспільству єдність у країні та владі. Однак Зеленський відмовився від цієї пропозиції.

    Джерело вказує, що весь сценарій з мобілізацією може бути використаний Зеленським лише для дискредитації Залужного, що може пояснити президентові ухилення від обговорення цього питання. Навіть при тому, що за Конституцією він відповідає за мобілізацію.

    Інсайдери також натякають на можливість того, що Залужний вирішить не приймати участь в доповіді перед Радою щодо законопроєкту про мобілізацію, а замість цього відправиться на лінію фронту, що є його безпосередньо обов’язком, утримуючись від політичних розмов. За інсайдерською інформацією, західний лобі вдалося тимчасово призупинити можливу відставку Залужного, утримуючи Зеленського від вирішального кроку в напруженій воєнно-політичній обстановці в Україні.

    Також повідомляється, що Зеленському вдалося переконати Залужного представити законопроєкт про мобілізацію разом із міністром оборони Умеровим, хоча спочатку Залужний відмовлявся від цієї ідеї, настоюючи на тому, що політики та урядовці повинні представляти законопроєкти, які вони власноруч пишуть і отримують схвалення на рівні Банкової.

    Усе це може свідчити про спроби Зеленського зсунути відповідальність за законопроєкт про мобілізацію на Залужного та дискредитувати його в очах громадськості. Наразі висловлюється ймовірність того, що Залужний може вирішити не з’явитися в Раді в той день, коли обговорюватиметься цей законопроєкт.

  • Умєров та Залужний представлять у Раді новий законопроєкт про мобілізацію

    Умєров та Залужний представлять у Раді новий законопроєкт про мобілізацію

    Міністр оборони Рустем Умєров та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний внесуть новий законопроєкт про мобілізацію до Верховної Ради, як стверджено у парламентській документації. Умєров виступатиме головним представником законопроєкту, а Залужний – як співдоповідач.

    Оновлений законопроєкт про мобілізацію та військову службу (№10449), зареєстрований у Раді Кабміном 30 січня, передбачає чіткий термін служби під час воєнного стану. Також від призову виведуть групи людей з інвалідністю, а розміри додаткової винагороди залишаться на рівні 30 тисяч або 100 тисяч гривень до кінця воєнного стану.

    Попередній законопроєкт, зареєстрований Кабміном 25 грудня, викликав критику. Планувалося розглядати його в першому читанні 11 січня, а друге читання – на початку лютого. Однак після наради, учасники якої включали Залужного, Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шапталу, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду.

  • Уряд затвердив та відправив до Ради новий законопроєкт щодо мобілізації

    Уряд затвердив та відправив до Ради новий законопроєкт щодо мобілізації

    У фракції “Слуга народу” передбачають, що новий закон про мобілізацію буде ухвалений у березні, повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. Кабінет міністрів України затвердив відповідний проєкт закону та направив його до Верховної Ради.

    Представник фракції “Європейська солідарність” зазначив, що текст законопроєкту поки що недоступний, і обіцяв повідомити про нього, як тільки він стане відомий.

    У той же час народний депутат від фракції “Слуга народу” Сергій Нагорняк висловив припущення, що новий закон про мобілізацію може бути прийнятий не раніше березня. За його словами, влада намагається обрати найкраще рішення з наявних, щоб воно було прийнятим суспільством, оскільки, на його думку, вже немає ідеальних варіантів.

    Нагорняк також наголосив, що ситуація на фронті на даний момент дозволяє утримувати позиції вже наявними бригадами, але в низці формувань відчутний некомплект. За його словами, мобілізація є критично необхідною для поповнення вже існуючих бригад.

    Зазначимо, що урядовий законопроєкт викликав критику з боку політиків та громадських активістів. Омбудсман Дмитро Лубінець висловив переконання, що він суперечить конституційним нормам, зокрема, у частині посилення покарань для ухилянтів. Комітет з антикорупційної політики також визначив корупційні ризики в законопроєкті і рекомендував його доопрацювати. У зв’язку з цим уряд вирішив відкликати проєкт на доопрацювання.

  • Україна підготувала законопроєкт для розширення доступу осіб із інвалідністю до ринку праці

    Україна підготувала законопроєкт для розширення доступу осіб із інвалідністю до ринку праці

    Згідно з даними ООН, в Україні налічується близько 2,7 мільйона осіб із інвалідністю. Більшість з них регулярно стикається не лише із обмеженнями у переміщенні по країні, але й із різними стереотипами. Одним із таких уявлень є переконання, що працевлаштування для українських громадян із порушеннями здоров’я є важчим завданням, ніж для здорових осіб.

    Міністерство соціальної політики України акцентує увагу на соціальному підприємництві як інструменті, який може розширити можливості працевлаштування, самореалізації та задоволення потреб цих громадян. Один із прикладів – пекарня “Good bread from good people”, де вже працюють 25 людей із інвалідністю серед загального штату співробітників, який налічує 35 осіб.

    Міністерство вважає, що змінити ситуацію допоможе створення стимулів та умов на робочому місці, а також забезпечення соціального супроводу. Крім того, пропонується виділяти державні субсидії на заробітну плату для таких працівників і зняти обмеження на їхнє працевлаштування.

    Законопроєкт №5344-д, який впроваджує ряд норм для відкриття ринку праці для людей із інвалідністю, знаходить підтримку в Міністерстві соціальної політики. Вони висловлюють впевненість, що в Україні незабаром будуть рівні можливості для всіх.

  • Вступив в дію Закон щодо полегшення процедур ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги

    Вступив в дію Закон щодо полегшення процедур ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги

    Сьогодні, 23 січня 2024 року, ступив у дію Закон № 3448-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги”.

    Згідно з попередніми повідомленнями від уряду, новий закон містить ключові положення, що регулюють питання ввезення та обліку гуманітарної допомоги. Однією з основних ініціатив законодавства є спрощення процедур, пов’язаних із ввезенням, обліком та розподілом гуманітарної допомоги.

    Закон також встановлює обов’язковість використання електронної системи обліку гуманітарної допомоги. За інформацією Мінсоцполітики, нова платформа, відома як Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги, була запущена з 1 грудня. Протягом цього часу за допомогою системи було зареєстровано 3053 отримувачів, а загальна кількість юридичних осіб, які мають право легально ввозити гуманітарну допомогу до України, перевищила 4,5 тисячі.

    Окрім того, розширено коло отримувачів гуманітарної допомоги. Раніше, це стосувалося лише благодійних фондів та громадських організацій, зареєстрованих в Україні з конкретними напрямками статутної діяльності. Тепер до цього переліку додані іноземні благодійні організації, представництва які мають акредитацію в Україні. Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування та надавачі соціальних послуг.

    Серед інших положень, що набули чинності з дня прийняття, Закон № 3448-IX регулює важливе питання визнання товарів гуманітарною допомогою. Зокрема, товари, які придбані благодійними організаціями за кордоном і при ввезенні в Україну були задекларовані як гуманітарна допомога, повинні бути безоплатно роздані отримувачам протягом 90 днів з дати перетину митного кордону, щоб отримати визнання як гуманітарна допомога.

    Між важливих норм закону включена можливість передачі транспортних засобів військовим особам як фізичним особам (набувачам) у якості гуманітарної допомоги.

    Згідно з новим законодавством, у період дії воєнного або надзвичайного стану, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, Кабінет Міністрів України має право встановлювати спрощений порядок визнання допомоги гуманітарною, розглядати та приймати рішення про розширення переліку отримувачів гуманітарної допомоги.

    Зазначено, що отримувачі гуманітарної допомоги мають право розподіляти чи перерозподіляти допомогу між набувачами з дотриманням цільового призначення без додаткового погодження з донором. Важливо відзначити, що зміна отримувача гуманітарної допомоги можлива лише за письмовим погодженням з донором, за винятком випадків, коли таке погодження надано вже на етапі пропозиції про надання гуманітарної допомоги або передбачено правочином щодо надання такої допомоги.

  • Верховна Рада ухвалила законопроєкт про лобізм на першому читанні

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт про лобізм на першому читанні

    Верховна Рада України проголосувала за проєкт закону про доброчесне лобіювання під час першого читання. Новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос” через свій канал в Телеграмі.

    Законодавча ініціатива №10337 отримала підтримку 309 народних депутатів. Метою проєкту є встановлення правових засад лобіювання відповідно до міжнародних практик та стандартів. Зокрема, в законі передбачено нормативно-правове регулювання взаємодії посадових осіб органів влади зі зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання.

    Проєкт також визначає права та обов’язки суб’єктів лобіювання, методи впливу та правила етичної поведінки. Створюється Реєстр прозорості, адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції. До реєстру буде відкритий та безкоштовний доступ.

    Законопроєкт передбачає звітування суб’єктів лобіювання та встановлює механізми контролю за їх діяльністю. Очікується, що ця ініціатива сприятиме зниженню рівня корупційних факторів у процесах прийняття нормативно-правових актів.

    Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, Олександр Новіков, відзначив важливість прийняття закону для розкриття впливу на депутатів усіх рівнів. Зауважено, що цей закон є ключовим для шляху України до Європейського Союзу та НАТО.

  • Найближче засідання Верховної Ради може розблокувати підписання закону про легалізацію медичного канабісу

    Найближче засідання Верховної Ради може розблокувати підписання закону про легалізацію медичного канабісу

    Вже на найближчому засіданні Верховна Рада може скасувати блокування підписання закону про легалізацію медичного канабісу. Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у телевізійному інтерв’ю, яке транслювалося в рамках телемарафону “Єдині новини”.

    “Парламент є політичним організмом, і політика завжди буде важливою. Блокувати підписання закону – це право фракцій. Я вважаю, що на наступному засіданні ми вирішимо це блокування, і закон щодо легалізації медичного канабісу буде підписаний”, – наголосив спікер українського парламенту.

    Стефанчук висловив переконання, що легалізація медичного канабісу є “дуже правильним рішенням”, оскільки препарати на його основі є необхідними для захисників, які повертаються з війни з травмами.

    Нагадаємо, що 21 грудня Верховна Рада прийняла Закон “Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни”.

    Важливо відзначити, що 22 грудня народні депутати від парламентської фракції “Всеукраїнське об‘єднання “Батьківщина” зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови про скасування рішення ВР щодо ухвалення цього закону. Реєстрація такого проєкту унеможливлює підписання прийнятого законодавчого акта Головою Верховної Ради і Президентом. Розблокування підписання можливе шляхом відхилення проєкту постанови.