Golosnovinua.com

Позначка: законодавство України

  • Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Блекаути повернули генератори, а з ними й штрафи: за що доведеться платити штрафи

    Через масштабні відключення електроенергії українці дедалі частіше користуються бензиновими та дизельними генераторами. Однак неправильне встановлення такого обладнання може призвести не лише до пожежі чи отруєння чадним газом, а й до адміністративної відповідальності. За окремі порушення правил пожежної безпеки штрафи у 2026 році сягають 5100 гривень.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на рекомендації ДСНС та чинне українське законодавство.

    Насамперед генератори, які працюють на бензині чи дизелі, необхідно встановлювати виключно надворі. Використовувати їх у квартирах, підвалах, гаражах, під’їздах і навіть на відкритих балконах небезпечно.

    Причина — чадний газ, який утворюється під час роботи двигуна. Він не має запаху та може проникати до житлових приміщень, створюючи смертельну загрозу для людей.

    За рекомендаціями ДСНС, переносний генератор необхідно розташовувати щонайменше за шість метрів від дверей і вікон. Обладнання повинно стояти на рівній стійкій поверхні, а його вентиляція має залишатися вільною.

    Окремі рекомендації допускають меншу відстань до суцільної негорючої стіни без вікон, але це не скасовує вимог щодо захисту житлових приміщень від вихлопних газів.

    Водночас встановлення генератора у дворі багатоповерхівки або біля магазину потребує врахування правил благоустрою та використання відповідної території.

    Обладнання не повинно перекривати проходи, евакуаційні виходи, пожежні гідранти чи під’їзди для спеціальної техніки.

    За порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, відповідно до статті 175 КУпАП, громадянам загрожує штраф від 1700 до 3400 гривень, а посадовим особам і підприємцям — від 3400 до 5100 гривень.

    Порушення правил благоустрою може коштувати громадянам від 340 до 1360 гривень, а посадовим особам і ФОП — від 850 до 1700 гривень.

    Окреме питання — шум від генераторів, який часто стає причиною скарг сусідів.

    За порушення правил тиші законодавство передбачає попередження або штраф від 85 до 255 гривень для громадян. Для посадових осіб та підприємців сума становить від 255 до 510 гривень. За повторне порушення протягом року санкції можуть бути більшими.

    Водночас під час ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій закон передбачає винятки з обмежень щодо шуму.

    Зокрема, це стосується обладнання, яке забезпечує життєдіяльність будівель, за умови вжиття заходів для максимального зменшення шуму в сусідніх приміщеннях.

    Тому сам факт роботи генератора під час відключення світла не означає автоматичного штрафу. Для притягнення до відповідальності необхідно встановити конкретне порушення обов’язкових норм.

    Є й певні послаблення для власників генераторів. Під час воєнного стану та протягом визначеного законом періоду після його завершення для більшості таких установок діє спрощений порядок експлуатації без окремого дозволу на викиди забруднювальних речовин. Водночас закон містить винятки для окремих установок, пов’язаних з об’єктами нерухомості.

    Особливу увагу фахівці рекомендують приділяти підключенню генератора до електромережі.

    Заборонено подавати електроенергію в домашню мережу через звичайну розетку. Для цього необхідне спеціальне обладнання, яке не дозволить одночасно підключити будинок до генератора та централізованої електромережі.

    Заправляти генератор можна лише після вимкнення двигуна та його охолодження.

    Таким чином, під час блекаутів генератор може стати необхідним джерелом електроенергії, але його використання повинно відповідати правилам безпеки. Неправильне розміщення, небезпечне підключення або порушення обов’язкових норм можуть спричинити не лише штрафи, а й серйозну загрозу здоров’ю та життю людей.

  • Відстрочки від мобілізації продовжують автоматично: кому не доведеться нічого робити, а хто ризикує втратити право

    Відстрочки від мобілізації продовжують автоматично: кому не доведеться нічого робити, а хто ризикує втратити право

    Міністерство оборони України розпочало черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Для переважної більшості військовозобов’язаних ця процедура відбудеться без подання нових заяв, відвідування державних установ чи повторного оформлення документів. За інформацією оборонного відомства, сьогодні автоматично продовжується понад 90% уже оформлених відстрочок, якщо право на них залишається чинним, а всі необхідні дані містяться в державних реєстрах.

    Таким чином, українці, які вже отримали відстрочку законним шляхом, у більшості випадків можуть не звертатися повторно до Центрів надання адміністративних послуг або інших державних органів. Система самостійно перевіряє інформацію в державних реєстрах, після чого продовжує строк дії відстрочки, якщо підстави для її надання залишаються актуальними. Водночас Міністерство оборони наголошує: автоматичне продовження не означає автоматичне надання відстрочки тим, хто ще її не оформлював. Якщо людина лише має право на відстрочку, але не подала відповідних документів, вона повинна оформити її окремо.

    У Міноборони пояснюють, що механізм працює незалежно від того, де саме була оформлена відстрочка — через застосунок “Резерв+” чи у ЦНАП. Сам застосунок не приймає рішення про продовження відстрочки, а лише відображає інформацію, яка надходить із державного реєстру військовозобов’язаних. Саме тому після завершення автоматичної перевірки користувачі “Резерв+” отримують відповідне сповіщення, а оновлений термін дії можна побачити в розширених даних електронного військово-облікового документа.

    Автоматичне продовження наразі доступне для 22 категорій громадян. До них належать особи з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за висновком військово-лікарської комісії, батьки трьох і більше дітей, одинокі матері та батьки, громадяни, які виховують дитину з інвалідністю або тяжкохвору дитину, опікуни недієздатних осіб, люди, які здійснюють догляд за тяжкохворими родичами чи особами з інвалідністю, студенти, аспіранти, педагогічні працівники, окремі працівники закладів освіти, родичі загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців, а також військові, які були звільнені з російського полону. До цього переліку також входять громадяни віком від 18 до 25 років, які уклали однорічний контракт на проходження військової служби.

    Втім автоматичне продовження працює лише за умови, що необхідні відомості вже містяться у державних інформаційних системах. Саме на цьому наголошує Міністерство оборони. Якщо інформація про людину відсутня, містить помилки або не була своєчасно оновлена, система просто не зможе підтвердити право на відстрочку. У такому разі військовозобов’язаний не втрачає свого права, але змушений буде звернутися до ЦНАП із підтверджувальними документами.

    Найчастіше труднощі виникають у випадках, коли відстрочка пов’язана з доглядом за батьками чи іншими родичами з інвалідністю, доглядом за тяжкохворими членами сім’ї, вихованням дітей з інвалідністю або наявністю трьох і більше дітей. Для цих категорій особливо важливо, щоб у державних реєстрах були правильно внесені всі персональні дані, включно з реєстраційними номерами облікових карток платників податків, інформацією про інвалідність, сімейний стан та іншими необхідними відомостями.

    Міністерство оборони радить військовозобов’язаним заздалегідь перевірити актуальність інформації в державних реєстрах. Насамперед варто переконатися, що правильно зазначені прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, податковий номер, дані про сімейний стан у Державному реєстрі актів цивільного стану, а також інформація про встановлення інвалідності у відповідних базах Пенсійного фонду України або Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Для багатодітних батьків додатково перевіряється відсутність заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці, що також може впливати на можливість автоматичного підтвердження права на відстрочку.

    Якщо ж автоматичного продовження не відбулося, панікувати не варто. У Міноборони пояснюють, що це не означає автоматичної втрати права на відстрочку. У такій ситуації достатньо звернутися до будь-якого зручного Центру надання адміністративних послуг і подати документи, які підтверджують підстави для її отримання або продовження. Водночас територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають заяви щодо оформлення чи продовження відстрочок — ці функції передані ЦНАПам та цифровим сервісам.

    Окремо в Міністерстві наголошують, що автоматичне продовження вже існуючої відстрочки та оформлення нової — це різні процедури. Станом на сьогодні через застосунок “Резерв+” нову відстрочку можуть оформити 11 категорій громадян. Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, студенти, аспіранти, багатодітні батьки, одинокі батьки, батьки дітей з інвалідністю, особи, які мають дружину або чоловіка з інвалідністю, а також окремі категорії працівників закладів вищої освіти. Міністерство оборони повідомляє, що перелік категорій, для яких стане доступним онлайн-оформлення, поступово розширюватиметься.

    У відомстві також звертають увагу на особливість відображення строку дії відстрочки. У деяких військовозобов’язаних у застосунку “Резерв+” може бути зазначено не конкретну дату завершення, а формулювання “до завершення мобілізації”. Це означає, що відстрочка діє до завершення чинного періоду мобілізації. Якщо Президент України продовжить мобілізацію, а підстави для відстрочки залишаться чинними, її строк також буде автоматично продовжено без додаткових звернень громадянина.

    Запровадження автоматичного механізму є частиною цифровізації військового обліку та має суттєво скоротити бюрократичні процедури для військовозобов’язаних. За оцінкою Міністерства оборони, нова система дозволяє мінімізувати кількість особистих звернень громадян до державних установ, зменшити навантаження на ЦНАПи та забезпечити оперативне оновлення інформації про відстрочки. Разом із тим успішність автоматичного продовження напряму залежить від актуальності даних у державних реєстрах, тому громадянам рекомендують своєчасно перевіряти та, за необхідності, оновлювати свої персональні відомості.

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за українофобію

    Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №15186, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за прояви українофобії. Документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити окрему відповідальність за низку дій, які, на думку авторів ініціативи, спрямовані проти української державності, національної ідентичності, мови, культури та права України на незалежне існування.

    Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук на своїй сторінці у Facebook після засідання парламентського комітету.

    За словами Верещук, під час засідання депутати розглянули законопроєкт №15186, який пропонує криміналізувати прояви українофобії. Вона зазначила, що законодавча ініціатива отримала одностайну підтримку членів профільного комітету, та подякувала парламентарям за ухвалене рішення.

    Посадовиця наголосила, що в умовах повномасштабної війни та багаторічної російської агресії питання захисту української державності, національної гідності та культурної спадщини набуває особливого значення. На її думку, українське законодавство має містити чіткі механізми відповідальності за публічні прояви неповаги до української нації та держави.

    «Взяла участь у засіданні комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики. Серед іншого обговорювали законопроєкт №15186 щодо кримінальної відповідальності за українофобію. Дякую комітету за одностайну підтримку цієї законодавчої ініціативи», – написала Верещук.

    Вона також заявила, що настав час криміналізувати публічну неповагу до української нації та української держави. За словами заступниці керівника Офісу президента, така законодавча ініціатива може викликати неоднозначну реакцію як в Україні, так і за її межами, однак вона переконана, що для держави, яка перебуває у стані війни та відстоює власне право на існування, подібні зміни є закономірними.

    «Так, можливо, це не всім подобається, особливо за межами України. Але якщо ми будуємо українську державу, не бачу нічого поганого у зазначених законодавчих змінах», – зазначила вона.

    Ініціатором законопроєкту є народний депутат України Микола Княжицький. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими положеннями, які мають визначити відповідальність за умисні дії, спрямовані проти української державності та національної ідентичності.

    Зокрема, законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за публічні заклики до заперечення суб’єктності України як незалежної держави, виправдання чи пропаганду асиміляції українського народу, а також за публічну зневагу до української мови, культури, національної символіки та інших складових української національної ідентичності. На думку авторів документа, такі дії можуть становити загрозу інформаційній безпеці держави та використовуватися як елемент гібридної війни.

    Як раніше пояснював автор законодавчої ініціативи, чинні норми українського законодавства не дозволяють повною мірою реагувати на прояви українофобії, оскільки вони не охоплюють усіх форм публічного заперечення права українського народу на власну державність і культуру. Саме тому, за його словами, виникла необхідність розробити окремі кримінально-правові механізми захисту української нації.

    Прихильники законопроєкту вважають, що його ухвалення стане одним із елементів посилення національної безпеки в умовах триваючої російської агресії, інформаційної війни та систематичних спроб дискредитувати українську державність і національну ідентичність. На їхню думку, закон має створити додаткові юридичні інструменти для протидії діям, які можуть сприяти поширенню антиукраїнської пропаганди або виправдовувати політику, спрямовану на заперечення існування українського народу.

    Водночас законопроєкт ще має пройти подальші етапи парламентського розгляду. Після схвалення профільним комітетом документ має бути винесений на розгляд Верховної Ради України, де депутати визначатимуться щодо його підтримки в першому читанні, а згодом — у цілому. Лише після проходження всіх необхідних парламентських процедур та підписання президентом закон зможе набути чинності.

    Питання законодавчого захисту української державності та національної ідентичності дедалі частіше порушується на тлі повномасштабної війни, яку Росія веде проти України. Раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що російське керівництво, за даними української розвідки, ще до початку повномасштабного вторгнення готувало політику, яка мала ознаки геноциду українського народу. Саме ці обставини, на думку авторів законодавчої ініціативи, посилюють актуальність створення окремих правових механізмів для протидії проявам українофобії та захисту української державності.

  • Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    До 30-річчя ухвалення Конституції України вперше в історії держави здійснено повний переклад Основного закону українською жестовою мовою (УЖМ), що стало важливим кроком у напрямку розширення доступності правової інформації та розвитку інклюзивного суспільства. Про це повідомила Верховна Рада України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Як зазначається, реалізація цього проєкту має на меті забезпечити рівний доступ до базових конституційних норм для людей із порушеннями слуху. Вперше громадяни, які користуються українською жестовою мовою, отримали можливість повністю ознайомитися зі змістом Конституції у форматі, максимально наближеному до їхньої природної мовної комунікації, без необхідності посередництва письмового тексту чи усного перекладу.

    Проєкт став масштабною міждисциплінарною роботою, у якій поєдналися лінгвістика, правознавство та інклюзивні практики. До створення перекладу було залучено дев’ять професійних перекладачів жестової мови, які представляють різні регіональні варіанти та діалекти УЖМ. Це дозволило врахувати мовне різноманіття спільноти людей із порушеннями слуху в Україні та сформувати єдиний уніфікований варіант перекладу, зрозумілий на всій території країни.

    Окрему складність становила адаптація юридичної термінології, адже Конституція України є документом із високим рівнем правової точності, де кожне формулювання має чітке значення. Щоб уникнути викривлення змісту норм Основного закону, до роботи були залучені фахівці у сфері права, які здійснювали юридичну експертизу перекладу та контролювали відповідність жестових конструкцій офіційним правовим формулюванням.

    У Верховній Раді підкреслюють, що цей проєкт є не лише технічним досягненням, а й важливим кроком у розвитку безбар’єрного середовища в Україні. Йдеться про розширення можливостей доступу до державної інформації для всіх громадян незалежно від фізичних особливостей, що відповідає сучасним стандартам інклюзивної політики.

    Окремо наголошується, що переклад Конституції українською жестовою мовою має також освітнє значення. Він може бути використаний у навчальних програмах, правопросвітницьких ініціативах та соціальних проєктах, спрямованих на підвищення рівня правової обізнаності серед людей із порушеннями слуху. Це, у свою чергу, сприяє кращому розумінню громадянами своїх прав і обов’язків, закріплених Основним законом.

    У парламенті зазначають, що реалізація цього проєкту стала можливою завдяки багаторічному розвитку інклюзивних практик в Україні та посиленню уваги до питань безбар’єрності в державній політиці. Впровадження таких ініціатив розглядається як частина ширшого процесу адаптації суспільства до принципів рівності та доступності.

    Таким чином, повний переклад Конституції українською жестовою мовою став знаковою подією, яка поєднує юридичну, соціальну та гуманітарну складові, а також відкриває нові можливості для інтеграції людей із порушеннями слуху в суспільне та правове життя держави.

  • У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві в Маріїнському парку відбулася акція протесту проти нового проєкту Цивільного кодексу України, який Верховна Рада підтримала у першому читанні. Подія зібрала громадських активістів, правозахисників та небайдужих громадян, які висловили занепокоєння окремими положеннями законопроєкту та вимагали його суттєвого доопрацювання до другого читання.

    Учасники акції прийшли з плакатами, на яких були написані різні гасла: «Красти землю – це теж доброзвичайність?», «Київ проти 15150», «15150 тільки для депутатів», «Ганьба» та інші. Люди наголошували, що документ має значний вплив на базові правові механізми держави та права громадян, тому не може ухвалюватися без широкого суспільного обговорення та врахування правок експертного середовища.

    Під час протесту в Маріїнському парку лунали скандування: «Руки геть від прав людини!», «Українська земля не для дерибану!» та «Не допустимо відкат!». Протестувальники заявляли, що низка положень нового Цивільного кодексу викликає серйозні запитання щодо їх відповідності принципам правової держави та захисту громадянських свобод.

    Основними претензіями до законопроєкту учасники акції називають потенційні зміни у визначенні поняття родини, можливі корективи у сфері права власності та механізмах захисту державного майна. Окремо висловлюється занепокоєння, що деякі норми можуть ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та обмежити доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес.

    На думку частини учасників, нова редакція Цивільного кодексу потребує додаткового аналізу з боку правників, профільних експертів та громадських організацій, оскільки може вплинути на баланс між державним регулюванням, приватною власністю та свободою слова.

    Передісторія

    28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Документ фактично має замінити чинну редакцію, яка діє вже багато років та регулює ключові цивільно-правові відносини в країні — від права власності до сімейних і договірних відносин.

    Попередній варіант законопроєкту вже викликав суспільний резонанс через низку спірних норм, зокрема щодо сімейного законодавства. У ході дискусій найбільш критиковані положення були переглянуті, зокрема пропозиції щодо зниження шлюбного віку до 14 років було вилучено після суспільного обговорення.

    Втім, оновлена редакція документа також стала предметом критики. Громадські активісти та правозахисні організації заявляють, що низка формулювань залишаються недостатньо чіткими або можуть створити ризики для прав громадян. У березні в Києві вже проходив «Марш жінок», учасники якого виступали проти окремих положень нового Цивільного кодексу, а 5 травня в столиці відбулася ще одна акція протесту.

    Також учасники попередніх зібрань повідомляли про випадки, які вони розцінювали як спроби обмеження змісту плакатів з боку правоохоронців, зокрема вимоги прибрати окремі написи.

    Окремо зазначається, що представники Європейського Союзу, серед яких посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, заявили про аналіз положень проєкту Цивільного кодексу на відповідність європейським стандартам права.

    Наразі обговорення законопроєкту триває, а громадські організації закликають до відкритого діалогу та внесення змін до документа до його розгляду у другому читанні у Верховній Раді України.

  • «Слово, яке всіх збентежило»: Руслан Стефанчук пояснив, що таке «доброзвичайність» і чому це не випадковий термін

    «Слово, яке всіх збентежило»: Руслан Стефанчук пояснив, що таке «доброзвичайність» і чому це не випадковий термін

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на хвилю критики довкола нового терміна «доброзвичайність», який з’явився у проєкті оновленого Цивільного кодексу України, і детально пояснив його зміст та походження. За словами спікера парламенту, це не штучно вигадане слово, а свідомий крок до оновлення юридичної мови відповідно до європейських стандартів.

    У своєму поясненні Стефанчук зазначив, що «доброзвичайність» є українським відповідником латинського поняття boni mores, яке широко використовується в правових системах європейських країн. Цей термін у перекладі означає «добрі звичаї» або «моральні норми суспільства», але в українському законодавстві тривалий час застосовувалося інше формулювання — «моральні засади суспільства», що має радше пострадянське походження.

    Саме тому, за словами голови парламенту, у новому Цивільному кодексі вирішили відійти від застарілої термінології та запровадити більш точний і водночас автентичний український відповідник. «Доброзвичайність» утворена від слів «добро» і «звичай» і покликана передати зміст європейського правового підходу без калькування чи запозичення іншомовних конструкцій.

    Він підкреслив, що над текстом кодексу працює спеціальна філологічна група, яка займається адаптацією юридичних понять до сучасної української мови. Очолює цю групу правник і мовознавець Сергій Головатий. Основне завдання команди — знайти точні українські відповідники для понять, які раніше або не мали усталених аналогів, або використовувалися у формі прямих запозичень.

    Стефанчук також звернув увагу, що в українському праві вже давно використовуються подібні мовні конструкції, які ні в кого не викликають подиву. Зокрема, це такі терміни, як «добросовісність», «доброчесність» і «добропорядність». Усі вони мають спільну логіку побудови і походять із тієї ж правової традиції.

    Водночас він досить різко прокоментував критику нового слова, зазначивши, що спроби висміяти чи дискредитувати термін «доброзвичайність» є поверхневими і часто свідчать про нерозуміння юридичної суті питання. Більше того, за його словами, заперечення таких понять фактично ставить під сумнів і ті норми, які вже давно закріплені в антикорупційному законодавстві.

    «Атакуючи “доброзвичайність” як нібито незрозумілий термін, ви атакуєте й основи антикорупційного законодавства», — наголосив спікер.

    Окремо він підкреслив, що парламент не закривається від критики і готовий до професійного обговорення всіх нововведень. Проєкт Цивільного кодексу наразі перебуває на етапі підготовки до другого читання, і всі зацікавлені сторони можуть подавати свої пропозиції та зауваження.

    Дискусія навколо «доброзвичайності» стала показовою для ширшого процесу — оновлення українського законодавства відповідно до європейських правових стандартів. У цьому контексті мова йде не лише про зміну окремих слів, а про трансформацію всієї правової культури — від радянських підходів до сучасної європейської моделі.

    Експерти зазначають, що подібні зміни є неминучими, адже право — це не лише норми, а й мова, якою вони формулюються. Від точності термінів залежить їхнє тлумачення в судах, застосування в практиці та загальне розуміння громадянами.

    Історія з «доброзвичайністю» виходить далеко за межі одного слова. Вона демонструє, як формується нова юридична мова України — більш самостійна, точна і водночас інтегрована в європейський правовий простір.

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.

  • У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

    У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує змінити порядок перевірки військово-облікових документів громадян і вручення повісток. Документ передбачає, що виклик до територіальних центрів комплектування має здійснюватися без застосування силових методів.

    Йдеться про законопроєкт №15076, зареєстрований 12 березня 2026 року. Його ініціатором виступив народний депутат Сергій Гривко.

    Згідно з текстом законопроєкту, пропонується внести зміни до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Документ визначає, що громадян повинні викликати до територіальних центрів комплектування через вручення повісток або шляхом надсилання відповідного повідомлення поштою.

    Ініціатива спрямована на врегулювання порядку перевірки військово-облікових документів громадян і процедури направлення повісток про виклик до ТЦК.

    Автор законопроєкту пропонує законодавчо закріпити чіткий механізм оповіщення громадян, щоб уникнути суперечливих ситуацій під час мобілізаційних заходів.

    Наразі документ перебуває на початковому етапі розгляду у Верховній Раді. Після цього його мають опрацювати профільні комітети парламенту.

  • Не лише ТЦК: в Україні розширили перелік осіб для вручення повісток

    Не лише ТЦК: в Україні розширили перелік осіб для вручення повісток

    Питання вручення повісток залишається одним із найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки свідчать, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато громадян вважали раніше.

    Під час дії мобілізації в Україні повістки можуть вручати не лише співробітники ТЦК. Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування та підтверджує чинну практику оповіщення.

    Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

    Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

    Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

    Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

    У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.

  • Чи мобілізують жінок у 2025 році, роз’яснення щодо правил і обов’язків

    Чи мобілізують жінок у 2025 році, роз’яснення щодо правил і обов’язків

    Попри те, що в Україні триває повномасштабна війна, мобілізація жінок у 2025 році не передбачена. Усі українки, які проходять службу в Збройних силах України, є доброволицями. У жовтні не відбулося жодних змін у чинному порядку.

    Від початку вторгнення призов жінок можливий лише за їхньою згодою. Примусове залучення до війська можливе виключно у разі змін у законодавстві, яких наразі немає.

    Певна категорія жінок має обов’язок стати на військовий облік. Йдеться переважно про фахівчинь у медичній сфері. Це не означає обов’язкову мобілізацію, однак за порушення правил обліку можуть бути застосовані адміністративні штрафи. До військовозобов’язаних жінок наразі належать: лікарі різних спеціалізацій; медсестри; стоматологи; фармацевти; жінки, які пройшли військову кафедру. Для медичних працівниць обов’язковим етапом є проходження військово-лікарської комісії. Також вони повинні інформувати територіальний центр комплектування про зміни у життєвих обставинах, які можуть вплинути на облік.

    Щодо добровільної служби, то українки можуть підписувати контракт із ЗСУ. За даними Центру рекрутингу, жінки віком 18–24 років укладають спеціальний контракт, а старші — загальний.

    Після підписання контракту жінка має ті ж права і обов’язки, що й інші військовослужбовці. Вона не може залишити службу до завершення війни або оголошення демобілізації. Також її право виїзду за кордон буде обмежено. Українки можуть служити в армії на посадах: бухгалтера; бойового медика; діловода
    юриста; психолога; оператора дронів; аеророзвідника; стрільця та інших.

    Щоб потрапити до війська, жінка має пройти співбесіду з рекрутером, пройти військово-лікарську комісію та підготувати необхідний пакет документів. Додатковими перевагами вважається наявність водійських прав або сертифікатів з домедичної допомоги. Після завершення етапів відбору кандидатка проходить базову підготовку. Лише після цього вона може бути направлена до підрозділу.

    Нагадаємо, в умовах воєнного стану кожен громадянин має свій обов’язок у системі національної безпеки. Жінки, як і чоловіки, можуть долучатися до ЗСУ добровільно, а обов’язкова мобілізація залишається питанням лише законодавчих змін.