Golosnovinua.com

Позначка: законодавство ЄС

  • ЄС уточнив: зміни щодо тимчасового захисту не стосуються українців, які вже виїхали

    ЄС уточнив: зміни щодо тимчасового захисту не стосуються українців, які вже виїхали

    Європейський Союз уточнив, що запропоновані зміни до механізму тимчасового захисту для громадян України не матимуть зворотної дії та не вплинуть на тих українців, які вже перебувають на території держав-членів ЄС і користуються відповідним правовим статусом. Йдеться про військовозобов’язаних чоловіків, щодо яких у нових пропозиціях Єврокомісії 26 червня було передбачено окремі підходи, однак вони не стосуватимуться осіб, які виїхали з України до моменту набуття чинності оновлених правил.

    Про це повідомив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. За його словами, ключовим принципом залишається збереження стабільності правового статусу для тих громадян України, які вже перебувають під захистом у Європейському Союзі, працевлаштовані, навчаються або користуються соціальними гарантіями в країнах перебування.

    Бруннер наголосив, що нові положення не передбачають перегляду або анулювання вже наданого тимчасового захисту, а стосуються виключно майбутніх випадків, які виникатимуть після можливого набуття чинності оновленої директиви. Він підкреслив, що принцип правової визначеності для мільйонів українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну, залишається незмінним, і жодних автоматичних змін статусу для цієї категорії осіб не планується.

    Як повідомлялося раніше, Європейська комісія представила пропозицію щодо продовження дії Директиви про тимчасовий захист, яка була активована у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей механізм став одним із ключових інструментів швидкого реагування ЄС на масовий наплив біженців, дозволивши мільйонам українців отримати право на проживання, роботу, освіту та доступ до базових соціальних послуг без необхідності проходження індивідуальних процедур отримання притулку.

    У новій пропозиції Єврокомісії передбачено продовження дії директиви ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у документі також містяться уточнення щодо окремих категорій осіб, зокрема тих, хто залишає Україну з обставин, які можуть бути пов’язані з ухиленням від військової служби, що й стало предметом додаткових роз’яснень з боку європейських посадовців.

    Подальша доля пропозиції залежить від розгляду та погодження державами-членами Європейського Союзу у межах Ради ЄС. Саме цей орган має ухвалити остаточне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту та його фінальних умов. Очікується, що обговорення статусу українців у ЄС триватиме впродовж наступних місяців, оскільки чинна директива вже неодноразово продовжувалася через тривалу війну та відсутність безпекових умов для масового повернення громадян України.

    У Брюсселі наголошують, що головним пріоритетом залишається баланс між гуманітарною підтримкою українців та довгостроковим врегулюванням їхнього правового статусу в ЄС, аби уникнути правової невизначеності у випадку затяжного характеру війни.

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.

  • ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    У Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі тимчасового захисту для громадян України, які перебувають на території країн ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії. На цей момент жодного остаточного рішення щодо продовження або зміни цього механізму не ухвалено.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, наголосивши, що дискусії між інституціями ЄС та державами-членами тривають і перебувають у робочій фазі.

    За його словами, Єврокомісія вже розпочала консультації з країнами ЄС ще в березні під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. У центрі обговорення — можливість продовження дії тимчасового захисту ще на один рік або ж розробка альтернативної моделі правового статусу для українців після завершення чинного режиму.

    “Що я можу сказати, то це те, що обговорення тривають”, — зазначив Ламмерт, підкресливши, що йдеться про складний процес, який потребує узгодження позицій усіх країн Євросоюзу.

    Він також наголосив, що питання тимчасового захисту безпосередньо стосується як підтримки України, так і мільйонів українських громадян, які нині проживають у державах ЄС. За його словами, це одне з ключових соціально-політичних питань порядку денного Єврокомісії, оскільки воно впливає на ринки праці, соціальні системи та міграційну політику країн-членів.

    “Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення”, — додав речник Єврокомісії.

    Як відомо, Директива про тимчасовий захист була ухвалена ЄС у березні 2022 року як екстрений інструмент реагування на масовий наплив біженців після початку війни. Вона надала українцям право на легальне перебування, доступ до працевлаштування, освіти, медичних і соціальних послуг у країнах ЄС без необхідності проходити стандартну процедуру отримання притулку.

    Спочатку цей механізм розглядався як короткострокове рішення, однак через продовження бойових дій його дію вже кілька разів подовжували. Наразі тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року.

    Водночас у Єврокомісії обговорюють різні сценарії після завершення цього терміну. Серед можливих варіантів — чергове продовження дії директиви, поступове згортання механізму або створення нового правового статусу для українців, який міг би забезпечити більш довгострокову інтеграцію в країнах ЄС.

    Окремо розглядається питання адаптації систем соціального захисту та ринку праці в державах-членах, оскільки мільйони українців уже інтегровані в економічні процеси країн Європи, працюють, навчаються та користуються соціальними послугами.

    Міжнародні аналітичні оцінки також свідчать, що значна частина українців може залишатися в ЄС у середньостроковій перспективі навіть у разі зміни безпекової ситуації в Україні. Це робить питання правового статусу українських громадян у Європі одним із ключових викликів для міграційної політики ЄС у найближчі роки.

  • Депортації українців із США та ЄС: що відбувається і чи можуть їх мобілізувати після повернення

    Депортації українців із США та ЄС: що відбувається і чи можуть їх мобілізувати після повернення

    Окремі країни Європейського Союзу та Сполучені Штати почали депортувати українських громадян, які порушили місцеве законодавство. Після повернення в Україну такі особи проходять перевірки та можуть потрапити під дію мобілізаційних процедур. Про це в ефірі Вечір.LIVE розповів нардеп від “Слуги народу” Руслан Горбенко.

    За його словами, йдеться не про масову тенденцію, а про поодинокі випадки, які вже фіксуються в різних країнах. Найчастіше депортації стосуються чоловіків, які перебували за кордоном і порушили правила перебування або інші норми законодавства.

    «Практика повернення вже існує. Українців, які порушили закони США чи країн ЄС, депортують і передають на кордоні українським службам», — зазначив Руслан Горбенко.

    Після повернення в Україну таких громадян зустрічають представники правоохоронних органів і територіальних центрів комплектування. Далі вони проходять процедури, передбачені законодавством, зокрема військово-лікарську комісію (ВЛК). Якщо підстав для кримінальної відповідальності немає, їм можуть вручити повістку.

    За оцінками депутата, кількість таких випадків наразі обмежена — йдеться про десятки осіб, а не сотні. Зокрема, лише зі США, за його інформацією, зафіксовано понад десять подібних випадків.

    Ситуація відбувається на тлі посилення міграційної політики у США. Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про жорсткі заходи щодо нелегальної міграції, що впливає і на іноземців, які перебувають у країні з порушенням правил.

    У країнах Європейського Союзу також спостерігається тенденція до більш суворого контролю за мігрантами. Водночас питання українських біженців має особливий статус через війну, однак це не звільняє від дотримання місцевих законів.

    Паралельно з цим у Європі тривають дискусії щодо перебування українських чоловіків призовного віку за кордоном. Зокрема, канцлер Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина співпрацюватиме з Україною у питаннях повернення таких громадян.

    Президент України Володимир Зеленський також наголошував, що чоловіки призовного віку мають брати участь у захисті країни. Ця позиція неодноразово звучала під час міжнародних зустрічей і переговорів.

    Експерти зазначають, що депортація — це стандартна юридична процедура, яка застосовується до іноземців у разі порушення законів країни перебування. Вона не є спеціальною політикою щодо українців, однак у контексті війни її наслідки можуть мати додатковий вимір.

    Після повернення до України громадяни підпадають під дію національного законодавства. Це означає, що чоловіки призовного віку можуть бути перевірені на предмет військового обліку та придатності до служби.

    Водночас юристи підкреслюють, що кожен випадок розглядається індивідуально. Наявність депортації не означає автоматичну мобілізацію — рішення залежить від стану здоров’я, віку, військової спеціальності та інших факторів.

    Окремо варто зазначити, що більшість українців за кордоном перебувають легально і користуються тимчасовим захистом. За даними європейських інституцій, мільйони українців отримали цей статус після початку повномасштабної війни, що дозволяє їм працювати, навчатися та проживати в країнах ЄС.

    Проте порушення законодавства — навіть незначні — можуть призвести до втрати цього статусу і подальшої депортації. Саме тому українські дипломатичні установи регулярно закликають громадян дотримуватися правил перебування в інших країнах.

    Аналітики також звертають увагу на соціальний аспект проблеми. Повернення українців з-за кордону може впливати на ринок праці, систему мобілізації та загальну демографічну ситуацію в країні.

    Депортації українців зі США та ЄС наразі мають поодинокий характер, але вони демонструють нову тенденцію — посилення контролю за дотриманням законів мігрантами. Для України це означає додатковий виклик, пов’язаний із поверненням громадян і їх інтеграцією в умовах війни.

    Влада наголошує: головне — діяти в межах закону як за кордоном, так і після повернення в Україну. Адже саме правовий статус визначає подальші кроки — від перевірок до можливого проходження військової служби.