Позначка: законопроєкт 15111-д

  • Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди житла в Україні може опинитися на порозі суттєвих змін. Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №15111-д експерти прогнозують поступовий вихід орендного ринку з тіні, однак попереджають: частину нових витрат власники квартир можуть перекласти на орендарів. У результаті вартість оренди житла може зрости вже найближчим часом.

    Про це заявила співзасновниця «Українського клубу нерухомості» Ольга Соловей в ефірі телеканалу «Інтер».

    За її словами, нові правила мають стимулювати орендодавців працювати офіційно та укладати легальні договори оренди. Головним стимулом стане суттєве зниження податкового навантаження.

    Зараз багато власників житла уникають офіційного оформлення оренди через необхідність сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Загальне податкове навантаження сягає близько 23%.

    Після набуття чинності нових норм ставка фактично може знизитися до 10%.

    «Поступово буде більше легальних договорів оренди. Це дуже суттєве зниження ставки оподаткування. Замість 23% фактично буде близько 10%», – пояснила Соловей.

    Експерти називають новий механізм своєрідним «батогом і пряником». З одного боку, держава пропонує значно нижче податкове навантаження. З іншого – посилює контроль за доходами громадян та операціями з орендою нерухомості.

    Однією з ключових новацій стане автоматичний обмін інформацією між банками, податковими органами та цифровими платформами.

    Йдеться як про довгострокову оренду квартир, так і про короткострокову здачу житла через міжнародні сервіси на кшталт Airbnb та Booking.com.

    У результаті податкові органи отримають значно більше можливостей для виявлення випадків приховування доходів від оренди.

    «Ризик виявлення нелегальної діяльності суттєво збільшується. Тому працювати офіційно стане вигідніше, ніж залишатися в тіні», – зазначає експертка.

    Разом із тим учасники ринку не виключають, що частину нових витрат власники житла намагатимуться компенсувати за рахунок підвищення орендних ставок.

    Саме тому вже зараз фахівці говорять про можливе подорожчання оренди у великих містах України.

    Особливо це стосується регіонів із високим попитом на житло, де ринок продовжує відчувати дефіцит якісних квартир.

    За даними платформи ЛУН, за останній рік вартість оренди двокімнатних квартир в Україні вже суттєво зросла.

    Вартість оренди двокімнатних квартир в Україні в 2026 році. Скріншот: ЛУН

    Найдорожчим містом для орендарів залишається Ужгород. Середня вартість оренди двокімнатної квартири тут досягла 33 тисяч гривень на місяць.

    Зростання пояснюється стабільним попитом з боку внутрішньо переміщених осіб, обмеженою пропозицією житла та відносною безпекою регіону.

    Водночас у Києві темпи подорожчання були значно нижчими. За рік середня вартість оренди двокімнатного житла в столиці збільшилася приблизно на 4%.

    Експерти пояснюють це поступовим насиченням ринку після хвиль внутрішньої міграції попередніх років.

    Нові правила можуть вплинути не лише на ринок квартир.

    Законопроєкт також охоплює сегмент невеликих комерційних об’єктів, які часто здавалися без офіційного оформлення. Йдеться про гаражі, склади, офісні приміщення та іншу нерухомість.

    Уряд розраховує, що реформа дозволить одночасно досягти кількох цілей: збільшити податкові надходження, зробити ринок прозорішим та забезпечити більший захист прав орендарів і власників житла.

    Перевагою легальної оренди стане наявність офіційного договору, який дозволяє сторонам захищати свої права в судовому порядку, а також спрощує врегулювання конфліктних ситуацій.

    Втім, для багатьох українців головним питанням залишається можливе зростання цін.

    Якщо значна частина власників квартир вирішить перекласти податкові витрати на орендарів, ринок може отримати нову хвилю подорожчання вже наприкінці 2026 року.

    Остаточний вплив реформи стане зрозумілим після її повноцінного запуску та початку роботи механізму обміну даними між банками, податковою службою та цифровими платформами.

    Поки ж експерти радять орендарям уважно стежити за змінами на ринку, адже найближчими місяцями умови оренди житла в Україні можуть суттєво змінитися.

  • «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    «Податок на OLX» ухвалено: Рада запустила нові правила для мільйонів українців, а маркетплейси передаватимуть дані до податкової

    Верховна Рада України 9 червня ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ вже встигли охрестити «податком на OLX», хоча його дія поширюватиметься значно ширше – на маркетплейси, сервіси оренди житла, платформи для фрилансу, перевезень та інші цифрові майданчики. За закон проголосував 241 народний депутат.

    Йдеться не лише про оподаткування окремих продажів через інтернет. Закон фактично запускає в Україні систему автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР та європейської директиви DAC7. Саме впровадження цих правил є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та частиною курсу на євроінтеграцію.

    Нові норми стосуватимуться платформ, через які українці продають товари, здають житло в оренду, виконують замовлення чи надають послуги. Серед прикладів, які раніше наводили автори законопроєкту, – OLX, Airbnb, Bolt, Uber, Uklon та інші цифрові сервіси.

    Однією з ключових змін стане те, що самі платформи виступатимуть податковими агентами. Це означає, що вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів та передаватимуть її до податкових органів. Для більшості користувачів не передбачається необхідності самостійно подавати додаткову звітність щодо таких операцій.

    Навколо законопроєкту тривалий час точилися гострі дискусії. Перші версії документа викликали значне невдоволення серед користувачів маркетплейсів через побоювання щодо контролю банківських рахунків, спеціальних рахунків для продавців та можливого оподаткування навіть продажу особистих уживаних речей. Однак під час доопрацювання значну частину найбільш суперечливих положень було вилучено.

    Зокрема, із фінальної редакції прибрали вимогу щодо відкриття спеціальних рахунків для продавців, скасували доступ до банківської таємниці, а також виключили низку положень, які викликали найбільше занепокоєння серед громадян та бізнесу.

    Важливою новацією стала і норма про неоподатковуваний мінімум для продажів фізичних осіб. Як повідомляли автори законопроєкту та профільний комітет, доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік не підпадатимуть під нові правила оподаткування. Це має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі епізодично, а не займаються систематичною комерційною діяльністю.

    За словами представників Міністерства фінансів, основна мета закону полягає у виведенні з тіні доходів, які сьогодні часто не декларуються, а також у виконанні міжнародних зобов’язань України щодо податкової прозорості. У Мінфіні наголошували, що закон створює механізми автоматичного обміну інформацією з іншими країнами та дозволяє адаптувати українське законодавство до європейських норм.

    Водночас документ викликав неоднозначну реакцію серед політиків. Частина депутатів підтримала його як важливий крок до цивілізованого регулювання цифрової економіки. Інші ж заявляли про ризики додаткового податкового навантаження на громадян та можливе зростання вартості товарів і послуг на цифрових майданчиках.

    Окремою причиною підвищеної уваги до законопроєкту стала його прив’язка до співпраці з МВФ. Уряд неодноразово наголошував, що ухвалення документа входить до переліку реформ, передбачених меморандумами з міжнародними кредиторами. Саме тому голосування за нього кілька разів переносилося, а сам проєкт двічі не знаходив достатньої підтримки в парламенті до його суттєвого доопрацювання.

    Ще одним важливим моментом є те, що нові правила не запрацюють одразу. Згідно з положеннями документа, закон почне діяти не раніше 1 січня 2027 року. Це дасть час платформам адаптувати свої технічні системи, а державним органам – підготувати механізми адміністрування та обміну інформацією.

    Експерти зазначають, що ухвалення закону може стати одним із наймасштабніших кроків у сфері цифрового оподаткування за останні роки. Фактично Україна долучається до практики, яка вже працює в країнах Європейського Союзу, де великі цифрові платформи автоматично звітують про доходи своїх користувачів перед податковими органами.

    Ухвалений закон не означає миттєвого запровадження нових податків для кожного користувача OLX чи іншого маркетплейсу. Натомість він створює систему податкової прозорості для цифрової економіки, яка має запрацювати з 2027 року та привести українські правила у відповідність до європейських стандартів. Водночас дискусії щодо впливу нових норм на продавців, фрилансерів і користувачів онлайн-платформ, ймовірно, триватимуть ще не один місяць.