Golosnovinua.com

Позначка: законопроєкт

  • Закон про відеоспостереження: загроза тотального стеження за українцями?

    Закон про відеоспостереження: загроза тотального стеження за українцями?

    Україна опинилася в центрі дискусій навколо нового законопроєкту про відеоспостереження в громадських місцях. Політичні експерти й правозахисники висловлюють серйозні побоювання щодо можливих наслідків цього закону для приватності громадян та захисту їхніх прав. Зокрема, політичний експерт Володимир Яворський стверджує, що цей законопроєкт більше нагадує стандарти Китаю та Росії, де масове спостереження за населенням є частиною державної політики контролю.

    Так ми в ЄС не потрапимо ніколи. МВС через народних депутатів подало законопроєкт №11031 про відеоспостереження в громадських місцях. Він втілює всі стандарти Китаю та РФ і жодного стандарту щодо захисту прав людини, відсилаючи до загальних норм.

    Це насправді велика рідкість останнім часом, щоб проєкт закону взагалі не брав до уваги стандарти з прав людини. Зазвичай, хоч щось врахують. А тут — повний нуль. Навіть найбазовіші стандарти.

    Проєкт створює систему тотального стеження за всіма громадянами, оскільки дозволяє не тільки відеоспостереження, а й ідентифікацію осіб за біометричними даними, автоматичне звірення даних з іншими реєстрами. Фактично можна за короткий час зібрати інформацію про пересування будь-якої людини публічними просторами й усе це передивлятися, коли потрібно. Це можна використовувати проти політичних опонентів, бізнес-конкурентів, пошуку компромату тощо.

    Висновок парламентського Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу: проєкт закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а також acquis (правова система. — Ф.) ЄС.

    Фінансового обґрунтування немає взагалі. Але це окрема історія, дуже раджу для розслідування журналістам. Ще за кілька років до війни МВС розпочинає експериментальний проєкт, за яким на багато мільйонів доларів закуповує китайське обладнання для відеоспостереження. Журналісти “Схем” раніше згадували й про те, що використовувалося і російське обладнання. Тобто, вони закуповують китайські камери та обладнання, які, наприклад, у США заборонено закуповувати через загрозу національній безпеці. Упевнений, що в цих процедурах щодо обладнання можна знайти багато цікавого й, можливо, навіть корупційного, це не сприяє національній безпеці. І кожного наступного року ми будемо платити мільйони на реалізацію цієї системи.

    Попри все це, заступник міністра МВС Леонід Тимченко публічно виступає і просуває законопроєкт. Як на мене, то є великі питання до професійної придатності людей, які не просто це розробили, а й зареєстрували в парламенті, а тепер просувають, бо це існування абсолютно на іншій планеті та в іншій системі цінностей.

    Володимир Яворський
    Політичний експерт
  • МВС закликає Раду прийняти законопроект про тотальне відеоспостереження за громадянами 

    МВС закликає Раду прийняти законопроект про тотальне відеоспостереження за громадянами 

    Міністерство внутрішніх справ України закликало Верховну Раду ухвалити законопроект про впровадження системи тотального відеоспостереження та ідентифікацію громадян за допомогою цифрових зображень обличчя. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з депутатами, де обговорювався законопроект, зареєстрований ще в лютому цього року.

    «На прикладі роботи Ситуаційного центру МВС України були продемонстровані практичні можливості системи відеомоніторингу для підтримання правопорядку, попередження та реагування на адміністративні і кримінальні правопорушення», – зазначається в повідомленні МВС.

    За словами міністра, нова система дозволить не лише стежити за людьми, але й здійснювати моніторинг автотранспорту, ідентифікуючи його за маркою, моделлю, кольором, номером та іншими характеристиками.

    Запропонована система передбачає використання сучасних технологій для поліпшення безпеки та ефективності правоохоронних органів. У разі ухвалення законопроекту, це дозволить значно розширити можливості для боротьби з правопорушеннями та забезпеченням громадського порядку.

    Зазначимо, що впровадження таких систем викликає як підтримку, так і занепокоєння серед громадськості, особливо в контексті питань приватності та захисту особистих даних.

  • ВР не проголосувала за підвищення податків

    ВР не проголосувала за підвищення податків

    Верховна Рада України не змогла зібрати достатню кількість голосів для ухвалення у першому читанні законопроєкту №11416-д, що передбачав підвищення податків. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, законопроєкт було підтримано лише 224 депутатами, що на 2 голоси менше, ніж необхідно для ухвалення рішення.

    Законопроєкт про підвищення податків: деталі провалу

    Законопроєкт, що передбачав збільшення податків на 30 мільярдів гривень у 2024 році, був спрямований на повторне перше читання після невдалого голосування. За словами Железняка, уряд мав на меті збільшити надходження до бюджету, що в цьому році становитимуть лише 30 мільярдів гривень із запланованих 125 мільярдів, а на 2024 рік прогнозували збільшення до 127 мільярдів гривень із необхідних 340 мільярдів.

    Плановані зміни в оподаткуванні: що передбачалося

    Уряд вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну запропонував підвищення податків. Це рішення було мотивоване необхідністю збільшення доходів державного бюджету, зокрема, для фінансування військових потреб. У планах було підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також запровадження цього збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для платників єдиного податку ІІІ групи військовий збір мав складати 1% від доходу, а для ФОПів І, ІІ та IV групи – 10% від мінімальної зарплати.

    Чому законопроєкт не пройшов?

    Провал голосування вказує на відсутність консенсусу серед народних депутатів щодо необхідності та доцільності такого суттєвого підвищення податків в умовах війни та економічної нестабільності. Частина депутатів висловлювала занепокоєння тим, що підвищення податкового навантаження на бізнес та громадян може негативно вплинути на економічну активність та загальне становище українців.

    Що далі?

    Відправка законопроєкту на повторне перше читання означає, що уряд і парламент продовжать обговорення і, можливо, внесе корективи у запропоновані зміни. Однак, з огляду на поточний рівень підтримки, досягнення необхідної кількості голосів залишається під питанням. Очевидно, що перед повторним голосуванням необхідно буде провести додаткові консультації та пошук компромісу серед депутатського корпусу.

  • ВР ухвалила законопроєкт про підвищення акцизу на пальне

    ВР ухвалила законопроєкт про підвищення акцизу на пальне

    Верховна Рада України завершила розгляд законопроєкту №11256-2, що передбачає підвищення акцизного податку на моторне паливо. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що, оскільки всі блокувальні постанови щодо цього законопроєкту не були ухвалені на засіданні парламенту сьогодні, документ незабаром підпишуть голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та президент України Володимир Зеленський. Закон набуде чинності з 1 вересня 2024 року.

    Згідно з ухваленим документом, акцизні ставки на пальне будуть поступово підвищуватися з 1 липня 2024 року до 1 січня 2028 року. Законопроєкт передбачає такі зміни:

    • Акциз на бензин:
      • Липень 2024 року: EUR242,6 за 1 тис. л
      • Липень 2025 року: EUR271,7
      • Липень 2026 року: EUR300,8
      • Липень 2027 року: EUR329,9
      • Липень 2028 року: EUR359
    • Акциз на дизельне пальне:
      • Липень 2024 року: EUR177,6 за 1 тис. л
      • Липень 2025 року: EUR215,7
      • Липень 2026 року: EUR253,8
      • Липень 2027 року: EUR291,9
      • Липень 2028 року: EUR330
    • Акциз на скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном, LPG):
      • Липень 2024 року: EUR55,6 за 1 тис. л
      • Липень 2025 року: EUR59,2
      • Липень 2026 року: EUR62,8
      • Липень 2027 року: EUR66,4
      • Липень 2028 року: EUR70

    Законопроєкт №11256-2 запроваджує поетапне збільшення акцизів, що має на меті адаптацію податкової політики до економічних умов та потреб державного бюджету. Після підписання президентом та головою парламенту, нові ставки акцизного податку набудуть чинності з 1 вересня 2024 року.

  • Роберт Амстердам назвав прийнятий Верховною Радою законопроєкт фактичним забороною церкви

    Роберт Амстердам назвав прийнятий Верховною Радою законопроєкт фактичним забороною церкви

    Адвокат Української православної церкви (УПЦ) Роберт Амстердам розкритикував нещодавно прийнятий Верховною Радою законопроект, вважаючи його фактичною забороною діяльності УПЦ. За словами Амстердама, цей закон є «релігійною чисткою» та «новою чорною сторінкою в історії порушень прав людини в Україні».

    Амстердам заявив, що «більшість Верховної Ради піддалася націоналістичному тиску» і додав, що лобісти законопроекту понесуть міжнародну відповідальність. «Це форма цілеспрямованої дискримінації, яка ущемляє права мільйонів громадян України, що належать до стародавньої християнської конфесії країни», — зазначив він.

    Юрист також навів деталі законопроекту.

    За його словами, зв’язки між УПЦ та Руською православною церквою (РПЦ) буде встановлювати Державна служба з етнополітики та свободи совісті. Якщо служба визначить, що ці церкви пов’язані, вона подасть позов до адміністративного суду з вимогою припинення діяльності УПЦ.

    Амстердам підкреслив, що чиновники зможуть використовувати як критерій для визначення зв’язків статут РПЦ, де зазначена ця зв’язок. При цьому, на зміну статуту РПЦ українська церква вплинути не може.

    Юрист нагадав, що після повномасштабного вторгнення Росії УПЦ виключила зі свого статуту посилання на РПЦ і оголосила про свою повну незалежність, зокрема відновивши виробництво миротворців у Києві та відкривши закордонні приходи.

    На думку Амстердама, чиновники можуть проігнорувати ці факти відповідно до законопроекту.

    Якщо суд задовольнить позов, це позбавить УПЦ її юридичної ідентичності та прав власності, а також заборонить її релігійну діяльність, змусивши прихожан молитися в підпіллі. При цьому, як зазначає юрист, подача позову до суду може відбутися лише через дев’ять місяців після встановлення факту «зв’язків з РПЦ».

  • Глава ПЦУ закликав УПЦ до діалогу та єднання

    Глава ПЦУ закликав УПЦ до діалогу та єднання

    Глава Православної Церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній звернувся до настоятеля Української Православної Церкви (УПЦ) митрополита Онуфрія із закликом до “діалогу про єдність”.

    Заява прозвучала на тлі підготовки  Верховної Ради до розгляду законопроекту про заборону УПЦ.

    У зверненні, опублікованому на офіційному сайті ПЦУ, Епіфаній запропонував настоятелю, єпископам і священикам УПЦ “без усяких попередніх умов почати діалог про єдність”.

    За словами Епіфанія, раніше Онуфрій оголосив умови для початку діалогу: насамперед – відмовитися від “Томосу” Константинопольського патріархату і припинити приймати парафії, які заявляють про перехід до ПЦУ.

    Наразі реакції УПЦ на заяви Епіфанія поки що немає.

  • В Україні підтримали законопроєкт про створення приватних військових компаній

    В Україні підтримали законопроєкт про створення приватних військових компаній

    Міністерство оборони України підтримало новий законопроєкт, що передбачає створення приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Цей документ, який вже зареєстровано на урядовому порталі, відкриває нову етап у формуванні ринку безпеки та оборони в країні.

    У висновку Міністерства оборони сказано, що у запропонованій редакції законопроєкт не узгоджується з Конституцією України, законами України “Про оборону України” та “Про розвідку”. Також він суперечить міжнародним договорам та рекомендаціям документа Монтре, в якому розкриваються питання функціонування приватних військових компаній в період збройного конфлікту. Зазначається, що Україна є однією із 17 держав, які взяли участь у його підготовці.

    В міністерстві наголошують, що необхідне створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності із залученням міжнародного передового досвіду. В Міноборони пропонують доопрацювати проєкт, залучивши до роботи над законопроєктом фахівців міноборони.

    Автором законопроєкту є “слуга народу” Сергій Гривко. Документ визначає правовий статус та організаційно-правові засади діяльності міжнародних оборонних компаній, які створюються в Україні, та беруть участь у здійсненні оборонних заходів.

    Зазначається, що такі компанії також надаватимуть оборонні послуги й за межами України. Проєкт Закону пропонує створити Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка займатиметься регулюванням та управлінням у сфері діяльності міжнародних оборонних компаній. Вона підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міноборони України.

    Новий державний орган контролюватиме діяльність приватних компаній, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме наявне на їхньому балансі озброєння та техніку.

  • Рада остерігається ухвалювати закон про заборону УПЦ через побоювання негативної реакції США, – Безугла

    Рада остерігається ухвалювати закон про заборону УПЦ через побоювання негативної реакції США, – Безугла

    Народний депутат України Мар’яна Безугла підтвердила інформацію, що Верховна Рада України проявляє обережність у прийнятті законопроєкту про заборону Української Православної Церкви (УПЦ) через можливі негативні наслідки для міжнародних відносин, зокрема побоювання реакції США.

    «У США існують тисячі конфесій від звичайних до найекзотичніших і відверто загрозливих, і ця тема добре заходить, особливо в республіканському середовищі. У нас є сигнали, що на народних депутатів, які проголосували, будуть накладені санкції тощо. Нині в кожній гривні переважно гроші партнерів, і величезна частка з них – саме кошти США, тому ставати в позу в буремні часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й для будь-якої підтримки взагалі», – заявила Безугла.

    За її інформацією, «щоб залагодити питання» наступного тижня до США виїжджає українська делегація.

    Також «проблеми» із законопроєктом, за словами нардепки, виникли через позицію Ватикану.

    «У Ватикані із законопроєктом у нас теж проблеми: там висловлюють застереження», – пише Безугла.

    Нагадаємо, у вівторок зазначений законопроєкт відмовилися виносити в зал, що спричинило блокування трибуни з боку партії Порошенка.

  • Українці активно скуповують автомобілі в очікуванні нового законопроєкту

    Українці активно скуповують автомобілі в очікуванні нового законопроєкту

    В останні кілька днів в Україні відзначено значний попит на автомобілі, що викликано запровадженням урядом законопроєкту про введення нового податку у розмірі 15%.

    Як повідомляє AUTO-Consulting, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дистриб’юторів (ВААІД) Олег Назаренко підтвердив, що українці масово звертаються до автосалонів та придбають наявні автомобілі перед прийняттям відповідного закону.

    Українці за кілька днів скупили всі автомобілі, виставлені в салонах, після внесення урядом законопроєкту про введення нового податку в 15%.

    Нагадаємо, у четвер уряд вніс до Ради законопроєкт №11416, який передбачає введення 15% військового збору під час купівлі (першої реєстрації) авто та інших додаткових податків.

  • У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

    У Верховній Раді суперечки через законопроєкт про заборону УПЦ МП

    Законопроєкт про заборону УПЦ МП став предметом гострих суперечок у Верховній Раді, де частина депутатів активно висловлює підтримку його прийняттю, вважаючи це необхідним кроком для захисту національної безпеки та духовної незалежності України. З іншого боку, існують депутати, які не підтримують ініціативу через юридичні, політичні або релігійні обгрунтування.

    За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

    Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

    Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

    Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

    “Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.