Позначка: закупівлі для ЗСУ

  • Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Сили логістики заявили про кризу із забезпеченням ЗСУ, а потім видалили допис: що пояснили у командуванні

    Командування Сил логістики Збройних сил України оприлюднило заяву, у якій повідомило про погіршення ситуації із матеріально-технічним забезпеченням війська у першому півріччі 2026 року. У публікації йшлося про дефіцит фінансування, виснаження резервів, затримки із закупівлями та постачанням майна, а також про потребу у додатковому фінансуванні. Однак уже за кілька годин допис спочатку відредагували, а згодом повністю видалили з офіційної сторінки командування.

    Після цього речник Командування Сил логістики ЗСУ підполковник Валерій Шершень пояснив рішення в ефірі «Суспільне. Студія». За його словами, оприлюднений текст відображав офіційну позицію командування, однак після публікації дискусія навколо нього почала переходити у політичну площину, чого у Збройних силах прагнули уникнути.

    У першій редакції заяви Командування Сил логістики стверджувало, що за підсумками перших шести місяців 2026 року система матеріально-технічного забезпечення стала менш стійкою. У документі зазначалося, що потреби військ дедалі частіше доводиться покривати за рахунок накопичених резервів або перерозподілу коштів з інших критично важливих напрямів. Серед основних причин називали дефіцит фінансування, неритмічне постачання, бюрократичні затримки, недостатній контроль якості окремих закупівель і розпорошення відповідальності між різними структурами.

    За попередніми оцінками, які навели у Силах логістики, до кінця року додатково необхідно майже 37 млрд гривень на основні напрями матеріально-технічного забезпечення. Ще понад 16 млрд гривень, за оцінкою командування, потрібно для ремонту озброєння, військової техніки та закупівлі запасних частин. Загальна додаткова потреба, таким чином, перевищує 53 млрд гривень.

    Окремий блок заяви стосувався забезпечення пальним. У командуванні повідомили, що через нестачу фінансування певний час використовували раніше сформовані резерви. Коли їхній обсяг почав скорочуватися, частину коштів довелося перекидати з інших напрямів, зокрема із закупівель озброєння та військової техніки. У Силах логістики наголосили, що перехідні запаси мають використовуватися лише для покриття форс-мажорних ситуацій, а не для забезпечення щоденних потреб армії.

    Також у заяві йшлося про затримки із закупівлею зимового речового майна, бронежилетів, автомобільної техніки, засобів обігріву та окремих видів спорядження. Як приклад розриву між анонсованими закупівлями та фактичним забезпеченням військ речник навів програму закупівлі 5 тисяч пікапів. За його словами, більшість автомобілів, щодо яких були укладені контракти або розпочаті процедури закупівлі, ще не надійшли до підрозділів, а основні поставки очікуються лише восени та взимку.

    Ще одним питанням, яке порушили Сили логістики, стала міжнародна військова допомога. У заяві зазначалося, що через відсутність необхідних річних доручень міністра затримувалося оформлення безоплатних контрактів із міжнародними партнерами, а також передача інженерної техніки, генераторів, навантажувачів, приладів нічного бачення, тактичного одягу та іншого майна. Ці твердження були викладені як позиція Командування Сил логістики.

    Після публікації текст спочатку зазнав змін. Із нього прибрали згадки про президента Володимира Зеленського та колишнього міністра оборони Михайла Федорова, які були присутні у першій редакції. Згодом допис повністю видалили з офіційних сторінок командування.

    Пояснюючи це рішення, Валерій Шершень заявив, що командування не відмовляється від змісту оприлюдненої інформації. За його словами, матеріал був підготовлений для пояснення причинно-наслідкових зв’язків у системі військової логістики, однак після його появи обговорення швидко набуло політичного характеру.

    «Пост був і буде. Це консолідована позиція Командування Сил логістики Збройних сил України», — заявив речник. Він наголосив, що Збройні сили є аполітичною інституцією і не повинні ставати учасником політичних суперечок. Саме тому, за його словами, було ухвалено рішення тимчасово прибрати публікацію.

    Водночас Шершень повторив головний висновок заяви навіть після її видалення. За його словами, у першому півріччі 2026 року ситуація із забезпеченням Збройних сил України погіршилася, попри розвиток цифрових сервісів і нові підходи до організації закупівель. Він також повідомив, що командування має достатню кількість фактів, які підтверджують наявність системних проблем, і після завершення необхідної робочої комунікації готове надалі інформувати суспільство про ситуацію.

    Речник окремо підкреслив, що не може давати оцінку роботі всіх Сил оборони чи інших органів військового управління, оскільки володіє інформацією лише щодо діяльності Командування Сил логістики та підпорядкованих йому військових частин і установ. Він також наголосив, що озвучені проблеми стосуються насамперед логістичної системи забезпечення, а не бойових дій чи роботи командирів на фронті.

    Наразі офіційної реакції Міністерства оборони України на озвучені у видаленій заяві твердження про нестачу фінансування, затримки закупівель чи інші наведені оцінки не оприлюднено. Водночас сама історія із появою, редагуванням і подальшим видаленням допису привернула значну увагу, оскільки йдеться про офіційну позицію одного з ключових органів, відповідальних за матеріально-технічне забезпечення українського війська.

  • Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Попри публічні заяви про «прозорість» оборонних закупівель, система постачання харчів для ЗСУ фактично перетворилася на замкнений механізм перерозподілу мільярдних контрактів між обмеженим колом компаній. Його ключовою ланкою став Державний оператор тилу (ДОТ), який відповідає за закупівлі продуктів для армії.

    За даними Prozorro та судових реєстрів, у 2024–2025 роках типовий сценарій виглядає так: ДОТ проводить відкриті торги, де перемагають реальні виробники або постачальники — зокрема ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». Проте після оголошення результатів у процес втручається інша компанія — ТОВ «Міт Пром».

    «Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

    Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

    Компанія з кримінальним шлейфом

    Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

    Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

    Роль керівництва ДОТ

    Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

    У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

    Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

    Кругова порука контролюючих органів

    Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

    Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

    Що втрачає армія

    У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

    Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

  • Меру Нетішина інкримінують мільйонні збитки на закупівлі FPV-дронів

    Меру Нетішина інкримінують мільйонні збитки на закупівлі FPV-дронів

    У Нетішині на Хмельниччині дрони для українських військових опинилися в центрі гучної кримінальної справи. Місцева міськрада уклала три контракти з ТОВ “Дроніка” на понад 16 млн грн. Слідство вважає, що постачальники встановлювали на FPV-дрони дешевші комплектуючі, а різницю могли привласнити.

    За даними прокуратури, збитки могли скласти третину від суми контрактів — понад 5 млн грн.

    Мер Нетішина Олександр Супрунюк підтвердив, що отримав підозру у службовій недбалості. Пізніше йому оголосили ще одну — за статтями 364 ч. 2 та 191 ч. 4 Кримінального кодексу України. Йдеться про підписання актів приймання-передачі дронів, які не відповідали заявленим характеристикам.

    “Коли відеопередавач мав би коштувати вісім тисяч, а ставлять за дві з лишнім — це різниця, яка закупляється за бюджетні кошти“, – пояснив начальник відділу Шепетівської окружної прокуратури Роман Семенюк.

    Справу передали до Нетішинського міського суду.

    Адвокат мера Андрій Мазалов заявив, що під час війни швидкість постачання важливіша за бюрократичні процедури:
    “Якби пан Супрунюк складав комісію на комісію, військові отримували б дрони, коли вони вже були б не потрібні“.

    Сам Супрунюк називає справу політично вмотивованою. На своїй сторінці у Facebook він написав, що опинився в одному ряду з іншими мерами, які критикують узурпацію влади з боку призначених чиновників.

    Суд відсторонив мера від посади ще на два місяці та призначив запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Попри це, міська рада працює у штатному режимі, готуючись до навчального року та опалювального сезону.

    У міськраді також публічно виступили на підтримку Супрунюка, заявивши, що саме завдяки його позиції громада від початку повномасштабного вторгнення активно допомагала фронту.

  • Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

    Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

    За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

    Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

    Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

    До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

    Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

    Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

    Що зміниться після аудиту?

    Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

    Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

    Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

    Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

    Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

    Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

    Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.