Golosnovinua.com

Позначка: залізна руда

  • Ferrexpo повернулася до роботи після залучення $100 млн: акції компанії підскочили майже на третину

    Ferrexpo повернулася до роботи після залучення $100 млн: акції компанії підскочили майже на третину

    Гірничорудна компанія Ferrexpo, ключові виробничі активи якої розташовані в Україні, відновила виробництво після залучення близько $100 млн нового капіталу. Підприємства вдалося запустити протягом вихідних, а робота наразі відновлена на одній лінії з виробництва залізорудних окатишів.

    Про це компанія офіційно повідомила 7 вересня. Ferrexpo зазначила, що отримане фінансування дозволило швидко мобілізувати операційні ресурси та повернути виробництво до роботи. Через високі ризики для судноплавства в Чорному морі компанія поки планує робити акцент на поставках продукції європейським клієнтам.

    Новина одразу позитивно вплинула на котирування Ferrexpo у Лондоні. На початку торгів акції компанії зросли приблизно на третину порівняно з попереднім орієнтиром. Дані ринку вранці 7 вересня показували котирування близько 38 пенсів за акцію, що відповідало зростанню більш ніж на 30% у моменті.

    Таким чином інвестори фактично відіграли відразу дві новини: повернення Ferrexpo до виробництва та завершення масштабної докапіталізації, яка знизила ризики дефіциту обігових коштів.

    Виробництво запустили за вихідні

    Ferrexpo повідомила, що після оголошення результатів залучення капіталу 4 вересня оперативно організувала відновлення роботи українських підприємств.

    Наразі запущена одна лінія з виробництва окатишів.

    Тимчасовий виконавчий голова Ferrexpo Лучіо Дженовезе подякував працівникам компанії за те, що їм вдалося повернути підприємство до роботи за дуже короткий термін.

    При цьому компанія поки не заявляє про повернення на повну потужність. Йдеться саме про обмежений рестарт, який має дати змогу знову генерувати продукцію та виручку, не створюючи надмірного навантаження на ліквідність.

    Це важливо, оскільки ще на початку серпня Ferrexpo була змушена зупинити виробництво на тлі проблем із логістикою, атак на портову інфраструктуру та потреби економити оборотний капітал.

    Чому компанії знадобилися $100 млн

    Залучення капіталу стало критично важливим для фінансової стабільності Ferrexpo.

    Компанія розмістила загалом 448 848 484 нові акції за ціною 16,5 пенса за акцію, отримавши валовими близько $100 млн.

    Ціна розміщення була на 42,3% нижчою за котирування 28,6 пенса на 30 квітня 2026 року — останній торговий день перед тим, як торги акціями Ferrexpo були призупинені. Нові акції відповідають приблизно 73,1% від кількості акцій, які перебували в обігу до докапіталізації.

    Саме такий великий дисконт став платою за необхідність швидко залучити значний капітал у складних умовах.

    Ferrexpo раніше прямо пояснювала, що кошти потрібні для посилення оборотного капіталу, підтримки поточної діяльності та відновлення виробництва в Україні. За оцінкою компанії, нове фінансування має покрити її найближчі та короткострокові операційні потреби навіть за умови роботи на знижених потужностях.

    Половину грошей дав Андрій Веревський

    Однією з найпомітніших частин угоди стало входження до капіталу Ferrexpo українського бізнесмена Андрія Веревського, засновника та голови ради директорів Kernel.

    Веревський виступив cornerstone-інвестором і зобов’язався вкласти $50 млн.

    За умовами розміщення він отримує близько 224,4 млн нових акцій, що після завершення операції має забезпечити йому приблизно 21,4% Ferrexpo. До цього Веревський акціями компанії не володів.

    Його поява серед найбільших акціонерів суттєво змінює баланс сил у Ferrexpo.

    До докапіталізації найбільшим акціонером компанії залишалася Fevamotinico, пов’язана з родиною Костянтина Жеваго. Вона також взяла участь у новому розміщенні, підписавшись на приблизно 179,5 млн акцій.

    За розрахунками після угоди частка структури Жеваго має скоротитися приблизно до 45%, тоді як Веревський стає другим за величиною акціонером.

    Для Ferrexpo це не просто інвестиція, а фінансове «перезавантаження»

    Залучені гроші компанія планує використати не лише для самого запуску виробництва.

    У документах до розміщення Ferrexpo вказувала, що кошти мають зміцнити баланс, відновити частину раніше відкладених капітальних витрат, підтримати робочі місця та створити можливість поступово збільшувати виробництво, якщо операційна ситуація дозволятиме.

    Це особливо важливо з огляду на стан ліквідності компанії.

    Наприкінці серпня Ferrexpo мала близько $26,4 млн грошових коштів, а чиста грошова позиція після вирахування орендних зобов’язань становила лише близько $17,8 млн.

    Для великого промислового бізнесу з високими витратами на електроенергію, логістику, персонал і підтримання виробничих потужностей це було дуже обмеженим запасом.

    Саме тому додаткові $100 млн фактично дали компанії фінансовий буфер, якого вона не мала протягом останніх місяців.

    Чому Ferrexpo зупинилася

    Проблеми компанії накопичувалися поступово.

    Ще у 2025 році Ferrexpo зіткнулася з нестачею оборотного капіталу через затримки з поверненням ПДВ в Україні. Через це компанія спочатку скоротила завантаження ліній виробництва окатишів із приблизно 50% до 25%.

    Наприкінці 2025 року ситуацію погіршили російські удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі, перебої з електроенергією та проблеми з експортними маршрутами. У певні періоди виробництво доводилося повністю зупиняти.

    Навесні 2026 року компанії вже вдавалося частково відновлювати виробництво на одній лінії після покращення енергопостачання та використовувати залізницю для експорту до Центральної та Східної Європи.

    Однак влітку новою проблемою стали атаки на портову та морську інфраструктуру.

    Через це Ferrexpo знову призупинила виробництво на початку серпня, щоб не витрачати обігові кошти на продукцію, яку складно або ризиковано експортувати.

    Тепер ставка — на Європу

    Після нового запуску Ferrexpo прямо заявила, що через атаки на порти та судна в Чорному морі концентруватиметься на європейських покупцях.

    Це означає більшу залежність від залізничних маршрутів і сухопутної логістики.

    Такий експорт зазвичай є дорожчим і менш масштабованим, ніж морські перевезення, однак у нинішніх умовах він дає компанії можливість продовжувати продавати продукцію навіть за нестабільної роботи портів.

    Для Ferrexpo європейський напрямок не є новим: компанія вже використовувала залізницю для доставки продукції до клієнтів у Центральній і Східній Європі в попередні періоди логістичних обмежень.

    Що означає стрибок акцій

    Різке подорожчання паперів Ferrexpo після поновлення торгів показує, наскільки песимістично інвестори раніше оцінювали перспективи компанії.

    Перед залученням $100 млн існували серйозні побоювання щодо того, чи вистачить Ferrexpo ліквідності для продовження діяльності.

    Тепер ринок отримав одразу кілька позитивних сигналів: компанія знайшла великих інвесторів, залучила необхідний капітал, оперативно відновила виробництво і визначила альтернативний напрямок експорту.

    Втім, ризики нікуди не зникли.

    Ferrexpo залишається залежною від ситуації в Україні, стану енергосистеми, роботи транспортної інфраструктури та доступності експортних маршрутів. Компанія також поки працює лише на одній виробничій лінії, тому нинішній запуск ще не означає повернення до довоєнних або навіть максимальних доступних потужностей.

    Додатковим фактором є суттєве розмивання часток старих акціонерів через масштабну емісію нових паперів.

    Однак у короткостроковій перспективі інвестори сприйняли докапіталізацію саме як сценарій порятунку та стабілізації бізнесу — що й пояснює різке зростання вартості акцій після відновлення роботи.

  • Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Гірничо-металургійний комплекс України опинився в критичній ситуації через проблеми з логістикою. Блокування доступу до чорноморських портів, обмежені можливості альтернативних маршрутів та різке зростання вартості залізничних перевезень створюють загрозу подальшої зупинки українських гірничо-збагачувальних комбінатів і скорочення експорту металопродукції.

    Про це йдеться у колонці президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова для GMK Center.

    За його словами, українська металургійна галузь фактично втратила можливість повноцінно використовувати традиційні експортні маршрути через чорноморські порти. Спроби переорієнтувати поставки на західні напрямки наразі не дають можливості компенсувати втрати, оскільки альтернативна логістика виявилася надто дорогою та обмеженою за пропускною спроможністю.

    Одним із головних проблемних напрямків залишається доставка залізної руди та окатків до Польщі. Каленков зазначив, що транспортування окатків до Гданська нині коштує близько 50–60 доларів за тонну. За таких витрат експорт за цим маршрутом стає економічно невигідним для українських підприємств.

    Ситуацію не можуть повною мірою виправити й дунайські порти. Наразі їхня робота додатково ускладнена низьким рівнем води. Навіть після нормалізації умов вони, за оцінкою представника галузі, зможуть забезпечити лише близько 10% тих обсягів перевезень, які українська промисловість могла здійснювати раніше.

    Ще одним потенційним маршрутом є румунський порт Констанца. Однак і він не здатен повністю замінити чорноморські порти України. Порт уже стикається з перевантаженістю, а логістика через нього залишається дорогою, що суттєво обмежує можливості українських експортерів.

    «За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає», — заявив Каленков.

    Проблеми з логістикою вже позначаються на роботі підприємств. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат працює на мінімальних потужностях, Південний ГЗК зупинений, а Інгулецький ГЗК тривалий час перебуває у простої.

    За таких умов українська металургія ризикує втратити значну частину своїх експортних можливостей. За оцінкою Каленкова, втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% нинішніх обсягів.

    Окремим фактором, який посилює тиск на галузь, стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Йдеться про збільшення тарифів на 30%, що безпосередньо впливає на собівартість транспортування української продукції до західних кордонів.

    Президент «Укрметалургпрому» закликав уряд скасувати це рішення та повернути попередні ставки на західному напрямку. На його думку, в умовах, коли українські виробники вже змушені використовувати дорожчі та складніші альтернативні маршрути, додаткове збільшення залізничних тарифів лише погіршує їхнє становище.

    За оцінкою Каленкова, сукупне зростання витрат на транспортування до західних прикордонних переходів уже становить 80–90% у межах України. Для підприємств, які працюють на експорт і залежать від великих обсягів перевезень сировини та готової продукції, таке збільшення витрат може зробити частину поставок економічно невигідними.

    У галузі наголошують, що проблема має комплексний характер. На роботу ГМК одночасно впливають обмеження морської логістики, дорожчі залізничні перевезення, висока вартість електроенергії та нові торговельні квоти Європейського Союзу.

    Каленков назвав поєднання цих факторів «ідеальним штормом» для української гірничо-металургійної галузі. За його словами, уникнути масштабнішого падіння виробництва та експорту можна лише завдяки оперативним рішенням українського уряду та підтримці міжнародних партнерів.

    Особливо критичною ситуація є для гірничо-збагачувальних комбінатів, оскільки їхня робота безпосередньо залежить від можливості регулярно експортувати вироблену продукцію. Якщо підприємства не матимуть доступного маршруту для поставок, скорочення або повна зупинка виробництва можуть стати неминучими.

    Представники галузі вже зверталися до уряду із закликом невідкладно переглянути рішення про підвищення вантажних тарифів залізницею. На їхню думку, за нинішніх умов державна політика має бути спрямована не на збільшення логістичного навантаження на експортерів, а на збереження конкурентоспроможності української промисловості.

    Для України проблема має значення не лише для окремих металургійних підприємств. ГМК є одним із ключових секторів української економіки та важливим джерелом валютних надходжень від експорту. Тривале скорочення виробництва може вплинути на податкові надходження, зайнятість, роботу суміжних підприємств і загальні обсяги українського експорту.

    Таким чином, без відновлення доступних морських маршрутів або створення економічно конкурентної альтернативи українська металургія ризикує й надалі скорочувати виробництво. У галузі очікують від уряду рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження та не допустити подальшої зупинки підприємств.

  • Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Російські удари по портах Великої Одеси фактично паралізували морський експорт української залізної руди. Через припинення заходу суден до портів та атаки на цивільні судна гірничо-збагачувальні комбінати змушені скорочувати або повністю зупиняти виробництво, а Україна ризикує втратити сотні мільйонів доларів валютної виручки.

    Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня судновласники почали масово скасовувати рейси через загрозу нових російських атак на портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Одне із суден, яке перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджене внаслідок атаки російських безпілотників. У результаті удару загинув член екіпажу. Після цього компанія заявила, що найближчим часом не зможе відновити морський експорт своєї продукції.

    Через логістичну кризу Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат із 3 серпня планує призупинити роботу. Серед причин називають неможливість відвантаження продукції через порти, а також підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”.

    Про тимчасове зупинення виробництва також повідомив Південний ГЗК. Інші підприємства галузі попереджають про можливе скорочення видобутку через ті самі проблеми з логістикою.

    За оцінками експертів, у першому півріччі близько половини всього українського експорту залізної руди здійснювалося морем. Щомісяця через порти відвантажували приблизно один мільйон тонн продукції, переважно концентрату для китайського ринку.

    Економістка Ірина Коссе наголосила, що морські порти залишаються ключовим торговельним маршрутом України, а повністю замінити їх альтернативними шляхами неможливо.

    Водночас маршрути через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та збільшення транспортних витрат такий експорт часто стає економічно невигідним.

    Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначив, що якщо у 2022 році поставки через європейські порти були рентабельними завдяки високим цінам на руду, то зараз ситуація кардинально змінилася через зростання операційних і транспортних витрат.

    За оцінками, скорочення експорту залізорудної продукції може коштувати Україні 60–70 млн доларів валютної виручки щомісяця. У річному вимірі втрати можуть сягнути 700–800 млн доларів, а обсяги виробництва в галузі — скоротитися приблизно на 40%.

    Крім російських атак, ситуацію ускладнюють механізм CBAM, нові квоти ЄС на українську сталь, підвищення залізничних тарифів та воєнні ризики. У Dragon Capital вважають, що галузь лише входить у найскладніший період, оскільки повний вплив нових обмежень ще не проявився.

    У компанії “Метінвест” наголосили, що відновлення безпечної роботи українських морських портів має стати одним із головних державних пріоритетів. Без цього Україна ризикує втратити значну частину експорту, валютних надходжень і податкових доходів, а підприємства гірничо-металургійного комплексу можуть зіткнутися з тривалими простоями та подальшим скороченням виробництва.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.