Golosnovinua.com

Позначка: залізнична інфраструктура

  • Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Росіяни навели реактивний Shahed просто на залізничників: ремонт інфраструктури завершився трагедією

    Російські війська атакували ремонтну бригаду «Укрзалізниці», яка працювала над відновленням пошкодженого інфраструктурного об’єкта в Донецькій області. Унаслідок удару загинув монтер колії, ще двоє працівників залізниці дістали уламкові поранення. За інформацією керівництва компанії, окупанти спрямували безпілотник безпосередньо на місце роботи залізничників.

    Про трагедію ввечері 27 липня повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський. За його словами, бригада ліквідовувала наслідки попереднього російського обстрілу та відновлювала важливий об’єкт залізничної інфраструктури. Під час виконання робіт диспетчери зафіксували наближення небезпечної повітряної цілі та попередили працівників про критичну загрозу.

    Більшість членів бригади після отримання сигналу встигли залишити небезпечну ділянку. Проте повністю уникнути жертв не вдалося. Один із монтерів колії потрапив під удар і зазнав травм, несумісних із життям. Ще двох залізничників поранило уламками. Інформація про тяжкість їхнього стану та місце лікування на момент першого повідомлення не розголошувалася.

    Дрон був спрямований безпосередньо на бригаду

    Перцовський наголосив, що йшлося про реактивний безпілотник типу Shahed, який російські військові навели просто на працівників. Це означає, що залізничники опинилися під загрозою не випадково через падіння уламків або удар по віддаленому об’єкту: ціллю ставала ділянка, де саме тривали відновлювальні роботи.

    Точний населений пункт, час атаки та назву пошкодженого об’єкта компанія не назвала. Таке обмеження інформації може бути пов’язане з безпекою інших ремонтних бригад і небезпекою повторного удару. У прифронтових регіонах залізничники часто працюють у складних умовах, відновлюючи колії, контактні мережі, засоби сигналізації та інші об’єкти одразу після обстрілів.

    У компанії заявили, що нададуть допомогу родині загиблого та підтримають поранених працівників. «Укрзалізниця» також з’ясовує всі обставини події, зокрема послідовність оповіщення, час, який працівники мали для евакуації, та причини, через які одного з них не вдалося врятувати.

    Водночас така перевірка не означає, що компанія ставить під сумнів відповідальність Росії за удар. Ідеться передусім про внутрішній аналіз алгоритмів безпеки, який має допомогти зменшити ризики для інших бригад під час подальших робіт у районах, де російські безпілотники можуть атакувати повторно.

    Залізничники повертали до роботи вже обстріляний об’єкт

    Особливого цинізму атаці додає те, що працівники усували наслідки попереднього російського удару. Вони не виконували військового завдання, а ремонтували транспортну інфраструктуру, необхідну для пересування пасажирів, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарних вантажів та підтримання сполучення з прифронтовими громадами.

    Українська залізниця від початку повномасштабної війни продовжує роботу навіть у безпосередній близькості до фронту. Після пошкодження колій чи енергетичних систем ремонтні бригади виїжджають на місця, щойно дозволяє безпекова ситуація. Через це залізничники постійно ризикують потрапити під повторні удари, коли російські війська атакують уже пошкоджену ділянку або намагаються зірвати її відновлення.

    Раніше російська армія неодноразово била по локомотивах, станціях, депо, вокзалах та енергетичних об’єктах «Укрзалізниці». Лише 25 червня окупанти здійснили серію прицільних атак по залізничній інфраструктурі в Запорізькій і Сумській областях. Тоді дві локомотивні бригади вдалося завчасно евакуювати, однак під час третього удару в Запоріжжі загинув помічник машиніста. Машиніст встиг перейти у безпечніше місце, а його колегу, який перебував у задній кабіні, врятувати не вдалося.

    Ці випадки демонструють, що російські атаки на залізницю мають системний характер. Під загрозою опиняються не лише інфраструктурні об’єкти, а й люди, які керують поїздами, ремонтують колії, відновлюють електропостачання та забезпечують рух після обстрілів.

    Чому реактивні дрони становлять особливу небезпеку

    У повідомленні Перцовського окремо наголошується, що для атаки використали саме реактивний Shahed. На відміну від звичайних ударних безпілотників із поршневими двигунами, реактивні модифікації здатні розвивати значно вищу швидкість. Через це від моменту виявлення цілі до її наближення може залишатися менше часу, а ремонтній бригаді складніше встигнути залишити відкриту місцевість.

    Вища швидкість також ускладнює роботу мобільних вогневих груп, які традиційно використовують проти повільніших безпілотників. Водночас точні характеристики дрона, що атакував залізничників, офіційно не оприлюднювалися. Невідомо, чи йшлося про окрему реактивну модифікацію іранського безпілотника, російський аналог або інший апарат, який у повідомленні узагальнено назвали Shahed.

    За словами очільника «Укрзалізниці», диспетчерська система спрацювала та передала попередження про небезпеку. Саме завдяки цьому більшість працівників встигли евакуюватися. Однак швидкість атаки та робота людей на відкритій ділянці могли суттєво скоротити час для порятунку.

    Донеччина залишається зоною постійних атак

    Донецька область щодня перебуває під ударами російської авіації, артилерії та безпілотників. Російські війська атакують житлові квартали, транспортні шляхи, енергетичну та комунальну інфраструктуру. Через близькість до лінії фронту повітряні цілі можуть досягати деяких районів області за лічені хвилини, що значно ускладнює своєчасне оповіщення людей.

    У ніч на 25 липня російський дрон «Герань-2» влучив у приватний будинок у Слов’янську. Тоді загинула одна людина, ще двоє місцевих жителів дістали поранення. Напередодні місто також зазнало авіаційних ударів, унаслідок яких постраждали цивільні, зокрема неповнолітній.

    На цьому тлі підтримання роботи залізниці на Донеччині має критичне значення. Вона залишається одним із головних шляхів евакуації жителів прифронтових територій та перевезення необхідних вантажів. Кожен пошкоджений об’єкт може впливати на рух поїздів і сполучення з цілими громадами, тому ремонтні бригади змушені повертатися до роботи навіть за високого ризику нових обстрілів.

    Після атаки 27 липня «Укрзалізниця» не повідомляла про скасування пасажирських рейсів або масштабні зміни у графіку руху. Компанія також не розкрила, чи вдалося завершити відновлення пошкодженого об’єкта. Детальнішу інформацію можуть оприлюднити після завершення першочергових робіт і перевірки обставин трагедії.

    Остаточні дані про атаку, її місце та застосований російськими військами безпілотник можуть бути встановлені правоохоронцями. Удари по цивільних працівниках та інфраструктурі документуються як можливі воєнні злочини. Водночас станом на вечір 27 липня головним підтвердженим наслідком атаки була загибель одного працівника «Укрзалізниці» та поранення ще двох його колег.

  • Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    У ніч на 16 червня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів, після яких на залізничній інфраструктурі в районі селища Гвардійське виникла пожежа. За попередніми даними, займання зафіксували на станції Пролетна, що розташована на північ від населеного пункту.

    Про це повідомляє моніторинговий канал “Кримський вітер”.

    За даними джерела, перші повідомлення про вибухи в районі Гвардійського почали надходити близько другої години ночі. Пізніше супутникові системи зафіксували теплові аномалії безпосередньо в районі залізничних колій.

    Як зазначають аналітики моніторингової групи, перша теплова позначка з’явилася о 02:18, а друга — близько 03:00. Така динаміка може свідчити як про поступове розгоряння пожежі, так і про повторне ураження об’єкта.

    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”
    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”

    На цей момент офіційного підтвердження причин займання немає. Водночас автори моніторингового каналу припускають, що вогонь міг виникнути внаслідок влучання по залізничному ешелону або локомотиву.

    Якщо інформація підтвердиться, інцидент може мати важливе значення для військової логістики окупаційних військ. Саме залізниця залишається одним із ключових шляхів постачання російського угруповання в Криму, а також забезпечення військових частин на південному напрямку.

    Гвардійське вважається одним із важливих військових районів окупованого півострова. Поруч розташовані військові об’єкти, а залізнична інфраструктура активно використовується для перевезення техніки, боєприпасів та особового складу.

    Окрім пожежі на залізниці, протягом ночі надходили повідомлення про активність безпілотників у різних районах Криму.

    За даними “Кримського вітру”, у Сімферопольському районі з 23:00 до 23:30 місцеві жителі спостерігали проліт дронів.

    В Армянську мобільні вогневі групи відкривали вогонь по повітряних цілях упродовж майже 15 хвилин. Також повідомлялося про вибух у Джанкої близько 01:33 ночі. За попередньою інформацією, уламки безпілотника впали в районі залізничного вокзалу та пошкодили житловий будинок.

    Ще один інцидент стався у Кіровському районі Криму. Там російські військові намагалися збити дрон із кулеметів, однак, за повідомленнями очевидців, ціль уражена не була.

    На тлі подій у Криму цієї ж ночі було зафіксовано атаку безпілотників на території Росії. У Краснодарському краї в районі станиці Полтавська виникла пожежа на нафтобазі після удару БПЛА.

    Місцева влада РФ традиційно не повідомляє повної інформації про масштаби пошкоджень на військових або логістичних об’єктах. Через це незалежне підтвердження наслідків нічної атаки наразі залишається обмеженим.

    Водночас останніми місяцями Крим дедалі частіше стає ціллю ударів по військовій інфраструктурі окупантів. Під атаки регулярно потрапляють аеродроми, склади боєприпасів, засоби ППО, логістичні вузли та об’єкти забезпечення російської армії.

    Особливу увагу привертають саме удари по залізничній інфраструктурі. Після пошкодження Керченського мосту залізничне сполучення набуло ще більшого значення для російської військової логістики. Саме тому будь-які інциденти на коліях або станціях можуть впливати на швидкість перекидання резервів та забезпечення військ.

    Станом на ранок 16 червня офіційні структури окупаційної влади Криму не надали детальної інформації щодо пожежі біля Гвардійського. Також відсутні підтверджені дані про можливі втрати техніки або рухомого складу.

    Наразі відомо лише про зафіксовану супутниками пожежу на території залізничної станції та численні повідомлення місцевих жителів про вибухи, роботу протиповітряної оборони та польоти безпілотників над півостровом.

  • Безпілотники атакували Росію: спалахнула пожежа на одному з найбільших хімзаводів країни

    Безпілотники атакували Росію: спалахнула пожежа на одному з найбільших хімзаводів країни

    У ніч проти 14 червня на території Російської Федерації зафіксовано чергову серію атак безпілотників, які призвели до пожеж, вибухів і пошкоджень інфраструктури одразу в кількох регіонах країни. Найбільш резонансний інцидент стався в Тульській області, де під удар потрапив Новомосковський хімічний завод «Азот» — одне з найбільших підприємств хімічної промисловості Росії.

    За даними моніторингових каналів ASTRA та Exilenova+, близько ночі на території підприємства було зафіксовано серію вибухів, після чого виникла пожежа. Вогонь, за попередніми повідомленнями, охопив частину виробничих потужностей або прилеглу територію, однак точні масштаби пошкоджень наразі офіційно не розкриваються. У місцевих пабліках та каналах поширювалися відео та фото з димом над промисловою зоною, які, за твердженнями очевидців, свідчили про масштабне займання.

    Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив факт інциденту, заявивши про падіння уламків безпілотних літальних апаратів на території одного з промислових об’єктів. Водночас він не уточнив, яке саме підприємство зазнало ураження та чи є постраждалі або серйозні руйнування. Традиційно російська сторона заявляє про роботу систем протиповітряної оборони, які нібито знищували цілі в повітрі.

    Новомосковський хімзавод «Азот» є стратегічно важливим підприємством російського хімічного комплексу. Він спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, аміаку, азотної кислоти, метанолу та інших хімічних продуктів. Водночас підприємство входить до ланцюгів постачання сировини, яка може використовуватися в оборонній промисловості, зокрема у виробництві вибухових речовин і компонентів для боєприпасів. Саме тому об’єкт неодноразово згадувався у контексті важливої інфраструктури російського військово-промислового комплексу.

    Паралельно з подіями в Тульській області вибухи та інциденти фіксувалися і в інших регіонах РФ. У Смоленській області місцеві джерела повідомляли про серію вибухів, а моніторингові канали припускали, що потенційною ціллю могла стати залізнична інфраструктура у місті Вязьма, яка має значення для логістики та транспортування вантажів у центральній частині країни. Офіційного підтвердження ураження інфраструктури наразі немає, а російська влада обмежується загальними повідомленнями про «падіння уламків» та «відбиті атаки».

    Ще один інцидент зафіксовано в місті Орел, де сталася пожежа в багатоповерховому житловому будинку. Причини займання офіційно не називаються, однак у місцевих джерелах його також пов’язують із нічною атакою безпілотників і можливим падінням уламків. Інформація про постраждалих або евакуацію мешканців на момент публікації залишається неповною.

    Загалом нічна атака стала частиною ширшої серії ударів безпілотників по території Росії, які спостерігаються останніми днями. Напередодні вже повідомлялося про ураження морського терміналу в Темрюкському районі Краснодарського краю, що свідчить про системність подібних інцидентів і розширення географії атак на різні типи інфраструктурних об’єктів.

    Російські офіційні структури традиційно обмежуються фрагментарними коментарями, уникаючи детального розкриття наслідків атак. Водночас у відкритих джерелах та моніторингових каналах продовжує з’являтися інформація про вибухи, пожежі та роботу систем протиповітряної оборони в різних регіонах країни. Оцінити повний масштаб пошкоджень наразі складно через обмежений доступ до незалежної перевірки даних.

    Події цієї ночі вкотре підкреслили вразливість промислової та транспортної інфраструктури на території РФ, особливо об’єктів, які мають подвійне — цивільне та потенційно оборонне — значення.

  • «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    Російські ударні безпілотники в ніч на 12 червня завдали нового масованого удару по залізничній інфраструктурі Сумської області. Під атакою опинилися станції, вокзали, пости електросигналізації та тягові підстанції. Внаслідок обстрілу загинула працівниця «Укрзалізниці», ще одна залізничниця отримала важкі поранення. Це вже другий день поспіль, коли російські удари забирають життя працівників залізниці на Сумщині.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, головний удар припав по Шосткинській громаді. Російські війська застосували ударні дрони типу Shahed для атаки на об’єкт цивільної інфраструктури. У результаті удару загинула 44-річна жінка, ще одна постраждала – 33-річна мешканка громади – зазнала тяжких поранень і була госпіталізована. Також серйозно пошкоджено триповерхову нежитлову будівлю, масштаби руйнувань уточнюються.

    Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський повідомив, що загибла працювала оператором на одній із залізничних станцій регіону. За його словами, ворог цілеспрямовано атакував об’єкти залізничної інфраструктури.

    «Ворог спрямував шахеди на станції, вокзали, пости електричної сигналізації та підстанції», – зазначив Перцовський, наголосивши, що на об’єктах були встановлені мобільні укриття, а персонал завчасно отримував попередження про повітряну небезпеку. Однак навіть ці заходи не змогли повністю убезпечити людей від наслідків удару.

    Ще одна працівниця залізниці, яка чергувала на станції під час атаки, отримала поранення. Їй уже провели операцію, і, за словами керівництва компанії, загрози її життю наразі немає.

    Другий день трагедій для Укрзалізниці

    Нинішня атака стала продовженням серії ударів по залізничній інфраструктурі Сумської області. Лише напередодні, 11 червня, російські війська атакували Конотоп. Тоді під удар потрапило локомотивне депо. Внаслідок обстрілу загинула працівниця залізниці, яка прямувала до укриття під час повітряної тривоги. Ще кілька співробітників отримали поранення. Після атаки частина міста залишилася без електропостачання та води.

    Упродовж останніх тижнів залізнична інфраструктура Сумщини стала однією з ключових цілей російських атак. Наприкінці травня російські війська прямими влучаннями десятків дронів фактично знищили будівлю вокзалу у Шостці та пошкодили інфраструктуру станції. Тоді, завдяки перебуванню працівників і пасажирів в укриттях, вдалося уникнути жертв.

    Фото: наслідки ворожої атаки на Сумщині (t.me/Sumy_news_ODA)

    У самій Укрзалізниці після тих ударів наголосили, що вокзал у Шостці був виключно цивільним об’єктом і щоденно обслуговував сотні мешканців регіону. Компанія тоді іронічно назвала його «типовим центром прийняття рішень», реагуючи на традиційні російські спроби виправдати удари по цивільній інфраструктурі.

    Залізниця під постійним вогнем

    Починаючи з весни 2026 року, Сумська область регулярно опиняється під масованими атаками дронів та ракет. Російські війська завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, транспортних вузлах, цивільних підприємствах і житлових кварталах. Лише протягом останнього тижня в регіоні фіксувалися удари по енергетичних об’єктах, автозаправних станціях, поштовому транспорту та медичних закладах. Через атаки неодноразово виникали перебої з електропостачанням у різних громадах області.

    Показовим став і удар по залізничному вокзалу в Сумах 10 червня. Тоді українська ППО збила російський дрон над вокзалом, однак його уламки впали на пасажирський поїзд №143 сполученням Суми – Рахів. Унаслідок падіння уламків загорівся дах одного з вагонів. На щастя, пасажири та поїзна бригада перебували в укритті та не постраждали.

    Попри постійні удари, залізничники продовжують забезпечувати рух поїздів та роботу транспортної системи навіть у прифронтових регіонах. В Укрзалізниці неодноразово наголошували, що залізнична інфраструктура стала однією з головних мішеней російських атак через її критичне значення для евакуації населення, перевезення гуманітарних вантажів і забезпечення стабільної роботи регіонів.

    Нічна атака 12 червня вкотре продемонструвала, що ворог продовжує цілеспрямовану кампанію проти цивільної транспортної інфраструктури України. Ціною роботи залізничників дедалі частіше стають людські життя.

  • Росія знищила десятки вагонів, а попит б’є рекорди: “Укрзалізниця” попередила про критичний дефіцит квитків влітку

    Росія знищила десятки вагонів, а попит б’є рекорди: “Укрзалізниця” попередила про критичний дефіцит квитків влітку

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила щонайменше 46 пасажирських вагонів “Укрзалізниці”, ще близько 200 вагонів та один швидкісний поїзд Intercity+ наразі перебувають у черзі на ремонт через пошкодження внаслідок обстрілів, атак дронів та зношення. На тлі рекордного попиту на перевезення це створює серйозну загрозу дефіциту місць під час літнього сезону. Про це повідомила пресслужба “Укрзалізниці”, інформацію також оприлюднили українські медіа.

    У компанії визнають: літо 2026 року стане одним із найскладніших за весь час великої війни. Якщо у 2024–2025 роках проблему браку рухомого складу ще вдавалося частково компенсувати ремонтом старих вагонів та оптимізацією маршрутів, то тепер ситуація наближається до критичної.

    “Попит зростає, а кількість вагонів — навпаки. Цей сезон буде ще важчим, ніж попередній”, — зазначили в “Укрзалізниці”.

    За даними перевізника, на одне вільне місце в поїздах уже зараз претендують у середньому чотири пасажири, а у пік літнього сезону цей показник може зрости до шести людей на одне місце. Найбільш перевантаженим напрямком традиційно залишається маршрут Львів — Київ. Щодня квитки на нього шукають майже 10 тисяч пасажирів.

    У компанії наводять промовисту статистику: на окремих рейсах зі Львова до Києва щодня фіксують до 9762 пошукових запитів на місця. Це один із найвищих показників за весь період війни.

    Причиною дефіциту стали не лише російські атаки. В “Укрзалізниці” повідомляють, що ще 1050 вагонів зараз очікують технічного огляду та поступового списання через критичний рівень зношення. Значна частина пасажирського парку була вироблена ще у 1980–1990-х роках і давно перевищила нормативний термін експлуатації.

    Попри це, “Укрзалізниця” продовжує виконувати не лише транспортну, а й фактично гуманітарну функцію. З початку повномасштабної війни залізниця евакуювала мільйони людей із прифронтових регіонів, забезпечувала перевезення військових, гуманітарних вантажів і залишалася одним із ключових елементів критичної інфраструктури країни. Саме тому російські війська систематично атакують залізничні об’єкти по всій Україні.

    Лише за останній тиждень сталося кілька нових атак на інфраструктуру та рухомий склад. 19 травня пасажирів поїзда Київ — Кривий Ріг евакуювали через загрозу удару російськими дронами-камікадзе типу “Шахед”. У самому Кривому Розі тоді фіксували серію вибухів та пошкодження житлових будинків.

    15 травня російський безпілотник атакував приміську електричку у Запорізькій області. У момент удару люди намагалися залишити вагони, через вибух двоє пасажирів дістали поранення.

    Ще раніше, у ніч на 14 травня, російські війська завдали ударів по залізничній інфраструктурі Харківської області. Пошкодження отримали об’єкти енергозабезпечення та технічні споруди.

    У “Укрзалізниці” визнають, що через постійні атаки ремонтна база працює практично безперервно. Частину вагонів вдається оперативно відновлювати після уламкових пошкоджень, однак деякі вагони після прямих влучань уже не підлягають ремонту.

    На цьому тлі компанія закликає українців планувати літні поїздки максимально завчасно. Квитки рекомендують купувати одразу після відкриття продажу — за 20 діб до дати відправлення.

    Також перевізник активно просуває функцію автоматичного викупу квитків через мобільний застосунок. Якщо квитків немає у продажу, система автоматично викупить місце, щойно воно з’явиться. За даними компанії, з початку 2026 року цим сервісом уже скористалися 150 тисяч пасажирів, які придбали близько одного мільйона квитків.

    Окремо пасажирам радять використовувати маршрути з пересадками, особливо через приміські електропоїзди з кондиціонерами. У міжнародному сполученні “Укрзалізниця” рекомендує планувати поїздки через аеропорти сусідніх країн — Румунії, Угорщини та Молдови, де дістати квитки простіше, ніж на перевантажених польських напрямках.

    Водночас у компанії продовжують шукати можливості для оновлення рухомого складу. У 2025 році “Укрзалізниця” отримала кілька нових вагонів українського виробництва, а також модернізувала частину старих. Однак темпи оновлення залишаються недостатніми через війну, дефіцит фінансування та постійні пошкодження інфраструктури.

    За оцінками Міністерства розвитку громад та територій, збитки української залізничної інфраструктури від російських атак уже перевищують кілька мільярдів доларів. Частина маршрутів і досі працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    Попри складну ситуацію, “Укрзалізниця” залишається головним транспортним оператором країни. Через обмежене авіасполучення та високий попит на автобусні перевезення саме поїзди залишаються основним способом подорожей для мільйонів українців.

    Експерти транспортної галузі прогнозують, що цього літа навантаження на залізницю може стати рекордним не лише через сезон відпусток, а й через збільшення внутрішньої мобільності населення, евакуаційні переміщення та поїздки українців за кордон через сусідні країни ЄС.

  • 800 укриттів по всій країні: Укрзалізниця терміново змінює систему безпеки після сотень атак

    800 укриттів по всій країні: Укрзалізниця терміново змінює систему безпеки після сотень атак

    Укрзалізниця оголосила про масштабне посилення безпеки: по всій Україні планують встановити понад 800 модульних укриттів для працівників і пасажирів. Таке рішення ухвалили на тлі різкого зростання атак на залізничну інфраструктуру з боку Росії.

    У компанії зазначають, що нові укриття вже довели свою ефективність. Напередодні на Харківщині одне з них фактично врятувало життя провідниці: після сигналу повітряної тривоги жінка встигла сховатися, тоді як вагон поїзда був повністю знищений ударним дроном.

    Мова йде про мобільні конструкції, які виготовляються безпосередньо на підприємствах Укрзалізниці. Вони розраховані на швидке розгортання та здатні захистити людей від уламків і вибухової хвилі під час обстрілів. Головна перевага — можливість оперативно встановлювати такі укриття там, де немає стаціонарних сховищ.

    Передусім їх розміщуватимуть у найнебезпечніших точках: біля ключових об’єктів, що забезпечують рух поїздів, а також на станціях із підвищеним ризиком атак. Це дозволить мінімізувати втрати серед персоналу, який працює в умовах постійної загрози.

    За даними компанії, від початку 2026 року вже зафіксовано близько 983 атак на залізничну інфраструктуру. Йдеться як про удари по коліях і станціях, так і про атаки на рухомий склад. Така інтенсивність обстрілів змусила Укрзалізницю переглянути підходи до безпеки та перейти від точкових рішень до системного захисту.

    Лише за останні дні російські війська знову атакували об’єкти залізниці одразу в кількох регіонах. А раніше, у квітні, внаслідок удару по Дніпропетровщина довелося екстрено зупиняти приміський поїзд і евакуювати пасажирів. Тоді вдалося уникнути жертв завдяки оперативним діям працівників.

    Фактично залізниця залишається однією з головних цілей атак, адже вона є критично важливою для логістики країни — як цивільної, так і військової. Саме тому захист персоналу та пасажирів стає одним із ключових пріоритетів.

    Укрзалізниця підкреслює, що мережа модульних укриттів — це лише частина ширшої системи безпеки, яка включає також оперативне реагування, інструктажі для працівників і координацію з військовими та рятувальними службами.

    Запуск такого масштабного проєкту свідчить про зміну підходу: якщо раніше укриття були додатковим елементом захисту, то тепер вони стають обов’язковою частиною інфраструктури.

    У підсумку компанія фактично адаптує свою роботу до умов постійної загрози, перетворюючи залізницю не лише на транспортну систему, а й на простір, де безпека людей стає головним пріоритетом.

  • 17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    17 років за диверсії: суд виніс вирок агенту РФ на Харківщині

    Суд у Харківській області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Йдеться про агента Російської Федерації, який у Харкові підпалював релейні шафи залізничної інфраструктури. За вироком суду його засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, однак з урахуванням часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком остаточний строк ув’язнення становить 17 років.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

    Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

    Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

    Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

    Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

    Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

  • Атаки на залізницю збіглися з ударами по енергетиці — наслідки для логістики

    Атаки на залізницю збіглися з ударами по енергетиці — наслідки для логістики

    За останні тижні в Україні значно почастішали прицільні удари по залізничній інфраструктурі — ключовій системі постачання та евакуації під час війни. У вересні кількість атак виявилася близько вдвічі більшою, ніж у серпні, повідомляють представники Укрзалізниці. Часті удари завдають як по рухомому складу, так і по елементах мережі, що забезпечує роботу поїздів.

    Одним із трагічних епізодів стало ураження поїзда на станції в Шостці (Сумська область) на початку жовтня: постраждали 13 людей, одного чоловіка зафіксували померлим від серцевого нападу, серед госпіталізованих є троє дітей. В українській стороні вважають, що атаки спрямовані на мирне населення і рятувальні служби, що може мати ознаки воєнного злочину.

    Заступник міністра розвитку громад і територій Олексій Балеста, який курує залізничну сферу, констатує: близько половини всіх атак від початку повномасштабної агресії припало саме на останні два місяці. За його словами, ворог навмисно “полює за локомотивами”, завдаючи ударів по вантажних і пасажирських поїздах, щоб порушити ланцюги постачання.

    У службах також надходять повідомлення про виявлені замінування поїздів на різних маршрутах, що змушує зупиняти рух, евакуйовувати пасажирів і проводити додаткові перевірки вагонів. Це ускладнює логістику та створює додаткові ризики для цивільного населення.

    Чиновники називають дві основні причини ескалації атак. Перша — значне збільшення виробництва недорогих ударних безпілотників типу «Шахед», що дозволяє агресору завдавати масових ракетно-дронних ударів на далекі дистанції. Друга — стагнація на лінії фронту, через що російське командування змістило фокус на підрив ресурсів і шляхів постачання України.

    Генеральний директор Укрзалізниці Олександр Перцовський підкреслює, що відповіддю є швидка локалізація наслідків ударів, тісна координація з військовими і навчання персоналу для розпізнавання можливих диверсій. Ці заходи мають зменшувати період простою та мінімізувати збитки від атак.

    Зростання атак по залізниці співпало з хвилями ударів по енергетичній інфраструктурі, що додатково ускладнює роботу логістичних мереж. На тлі цих атак Україна продовжує завдавати ударів по об’єктах паливної інфраструктури в РФ, що також впливає на загальну динаміку постачань палива в регіоні.

    Станом на тепер обсяги руйнувань і точний розрахунок втрат узгоджують представники залізниці та держорганів; оперативні ремонтні бригади продовжують відновлювальні роботи, а служби безпеки посилюють перевірки на маршрутах та об’єктах критичної інфраструктури.