Golosnovinua.com

Позначка: залізниця України

  • Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з’явилася нова функція

    Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з’явилася нова функція

    «Укрзалізниця» запустила нову функцію у своєму мобільному застосунку, яка дозволяє пасажирам заздалегідь оцінити ймовірність вимушених зупинок та затримок обраного поїзда. Тепер перед поїздкою можна переглянути середню кількість евакуаційних зупинок і запізнень за останні десять діб. Нововведення має допомогти українцям краще планувати маршрути в умовах постійних російських атак на залізничну інфраструктуру.

    Про запуск нового сервісу 16 жовтня повідомила пресслужба «Укрзалізниці».

    Відтепер у мобільному застосунку пасажири можуть отримати додаткову інформацію про обраний рейс. Йдеться про статистику вимушених евакуаційних зупинок і затримок, які виникали під час попередніх поїздок.

    Головна особливість оновлення — використання статистики лише за останні десять діб

    Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з'явилася нова функція

    У компанії пояснюють, що такий короткий період дозволяє максимально наблизити показники до актуальної ситуації на залізничних маршрутах.

    Це особливо важливо під час війни, коли безпекові ризики можуть швидко змінюватися залежно від інтенсивності російських обстрілів.

    Якщо певний поїзд протягом останніх днів регулярно здійснював вимушені зупинки, пасажири зможуть врахувати цю обставину ще на етапі планування подорожі.

    Водночас перевізник окремо наголошує: статистика не є прогнозом конкретного рейсу та не гарантує відсутності затримок.

    Навіть якщо протягом десяти днів поїзд курсував без суттєвих відхилень від графіка, його наступну поїздку можуть скоригувати через повітряну загрозу або інші непередбачувані обставини.

    У жовтні «Укрзалізниці» вдалося суттєво зменшити частку затримок, однак компанія продовжує ставити безпеку людей вище за дотримання розкладу.

    Чому поїзди змушені зупинятися

    Після посилення російських ударів по залізничній інфраструктурі перевізник запровадив додаткові заходи захисту пасажирів і працівників.

    У разі виникнення безпосередньої загрози рух окремих поїздів можуть тимчасово призупиняти, а пасажирів — евакуювати відповідно до вказівок поїзної бригади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нові правила зупинки поїздів та евакуації пасажирів до укриттів.

    Безпекові обмеження вже неодноразово призводили до масштабних змін у графіках руху.

    Зокрема, 27 серпня після російських атак в Україні затримувалися понад 90 пасажирських поїздів, а найбільше запізнення перевищувало 17 годин.

    Про цей випадок писала «Ненька інфо», наголошуючи на складності організації залізничних перевезень під час масованих обстрілів.

    «Укрзалізниця» одночасно посилює фізичний захист пасажирів

    На залізничних об’єктах уже встановили 281 мобільне укриття, з яких 214 з’явилися протягом 2026 року.

    Компанія планує збільшити загальну кількість таких споруд до 800. Окремо передбачено облаштування приблизно 300 додаткових мобільних укриттів на станціях і зупинних пунктах, де існують підвищені безпекові ризики.

    Детальніше про цю програму раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Нове цифрове рішення стане ще одним інструментом адаптації залізничного транспорту до умов повномасштабної війни.

    Особливо корисною статистика може виявитися для пасажирів із пересадками, міжнародними подорожами або запланованими зустрічами.

    Наприклад, якщо мандрівник має пересідати з одного поїзда на інший, інформація про попередні затримки допоможе йому обрати більший часовий проміжок між рейсами.

    Водночас наведені показники не дозволяють точно передбачити час прибуття та не замінюють оперативних повідомлень перевізника.

    «Укрзалізниця» обіцяє регулярно оновлювати статистику, щоб пасажири могли свідоміше обирати маршрути й враховувати можливі ризики.

    Головне завдання нової функції — не передбачити наступну атаку, а зробити планування поїздок прозорішим в умовах нестабільної безпекової ситуації.

    Компанія наголошує, що навіть за наявності статистики остаточні рішення щодо руху поїздів ухвалюватимуться з урахуванням актуальних загроз та необхідності захисту пасажирів.

  • Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Україна практично вичерпала запас резервних локомотивів, які можна оперативно використовувати замість рухомого складу, пошкодженого або знищеного російськими ударами. На тлі різкого посилення атак по залізниці Київ уже веде переговори з європейськими партнерами щодо передачі додаткових локомотивів, сумісних з українською колією шириною 1520 мм.

    Про критичну ситуацію заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі Financial Times.

    «Ми майже вичерпали резервні локомотиви», — повідомив міністр.

    За його словами, переговори ведуться насамперед із країнами, де використовується широка залізнична колія, сумісна з українською. Більшість залізниць Європейського Союзу працюють зі стандартом 1435 мм, тоді як в Україні використовується колія 1520 мм. Такий або близький стандарт зберігається, зокрема, у країнах Балтії та Молдові, а також на окремих напрямках у Польщі та Словаччині.

    Проблема вже давно вийшла за межі технічного питання «Укрзалізниці». Локомотиви фактично стали ще одним критичним ресурсом воєнної економіки: вони забезпечують пасажирські перевезення, евакуацію людей із небезпечних районів, постачання товарів усередині країни та перевезення ключових експортних вантажів — передусім зерна і залізної руди.

    Понад 500 локомотивів пошкоджено або знищено

    Масштаб втрат став зрозумілим ще у вересні.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня повідомив, що від початку повномасштабного російського вторгнення внаслідок атак було пошкоджено або повністю знищено понад 500 українських локомотивів.

    Особливо різко ситуація погіршилася у 2026 році: за офіційними даними, понад половина всіх цих втрат припала лише на цей рік.

    Тоді Сибіга вже звертався до партнерів із закликом терміново допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією 1520 мм, а також профінансувати закупівлю нової техніки.

    У МЗС наголошували, що залізниця сьогодні стала однією з ключових систем економічної та соціальної стійкості держави: нею евакуюють цивільних із прифронтових територій, перевозять життєво необхідні вантажі та підтримують експорт.

    Лише від початку вересня, за даними керівництва «Укрзалізниці», під російськими ударами опинилися щонайменше 22 локомотиви, причому значна частина була задіяна у пасажирських та приміських перевезеннях.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про цю нову тактику ударів по залізниці. Зокрема, 16 вересня російські війська тричі атакували один і той самий поїзд Київ — Миколаїв протягом приблизно двох із половиною годин. Пасажирів і залізничників перед повторними атаками встигли евакуювати.

    Ще раніше, 8 вересня, два російські «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Потяг вдалося заздалегідь зупинити, після чого людей евакуювали.

    У порту Південний втратили одразу три локомотиви

    Окремо про проблему з технікою розповів виконавчий директор портового оператора TIS Микита Грубов.

    За його словами, лише в районі терміналів компанії у порту Південний через російські удари було втрачено три локомотиви.

    «Ми втратили три локомотиви лише в районі нашого порту», — зазначив він.

    Дефіцит тягового рухомого складу, за словами Грубова, вже перетворюється на одне зі слабких місць портової логістики.

    І саме тут проблема стає системною.

    Навіть якщо чорноморські порти зможуть відновлювати роботу після російських атак, вантаж ще потрібно фізично доставити до причалів. Значна частина аграрної продукції та руди надходить до портів саме залізницею.

    Тобто недостатньо мати неушкоджений термінал і судно, готове до завантаження. Потрібні справні колії, вагони і головне — локомотиви, здатні довезти тисячі тонн вантажу до порту.

    Росія одночасно б’є по портах і залізниці

    Ситуація з локомотивами загострюється на тлі масштабної кампанії РФ проти української експортної інфраструктури.

    За даними, наведеними Financial Times, лише у 2026 році українська влада зафіксувала 198 атак на портову інфраструктуру. Зокрема, йшлося про 95 ударів по суднах у портах і ще 69 атак у морському коридорі.

    Російські атаки різко ускладнили роботу чорноморського напрямку саме в період, коли Україні необхідно вивозити новий урожай.

    Альтернативою морю залишаються залізничні маршрути, автомобільний транспорт і Дунай. Однак повноцінно замінити великі чорноморські порти вони не можуть — передусім через обмежену пропускну спроможність і значно вищу вартість доставки.

    Тепер одночасний дефіцит локомотивів створює додатковий вузький момент уже на сухопутній частині маршруту.

    Під загрозою десятки мільйонів тонн експорту

    Наслідки можуть бути значно більшими, ніж просто затримки окремих вантажних поїздів.

    Україна планувала у 2026 році експортувати приблизно 64 млн тонн аграрної продукції. Однак Висоцький оцінює, що без нормального функціонування морських портів країна може фізично вивезти лише близько половини запланованого обсягу.

    За його прогнозом, якщо чорноморські порти залишатимуться фактично закритими або серйозно обмеженими, Україна може недоотримати щонайменше $8 млрд експортної виручки у період із червня 2026 року до червня 2027-го.

    Це приблизно п’ята частина всієї експортної виручки України за попередній рік. Важливо, що йдеться не про вже зафіксовані збитки, а про прогноз у разі тривалого блокування портового експорту.

    Навіть після відновлення судноплавства повернення до довоєнних або навіть до показників початку 2026 року може бути складним.

    Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджішвілі розповідав FT, що після атак підприємство може працювати лише приблизно на 30% своєї потужності, одночасно завантажуючи два судна замість п’яти.

    Залізниця стала окремою ціллю

    Удари останніх місяців показують, що російські атаки спрямовані не лише на колії чи станції як такі.

    Під удар регулярно потрапляють саме локомотиви, депо, ремонтні потужності та пасажирські поїзди.

    1 вересня Росія завдала балістичного удару по залізничній інфраструктурі Києва. «Ненька інфо» повідомляла про руйнування депо та загибель працівників залізниці.

    Один із працівників локомотивного депо Дарниця, 31-річний Володимир Губський, отримав тяжкі поранення під час цього удару і помер 6 вересня. За інформацією «Укрзалізниці», балістична ракета вдарила фактично одночасно із сигналом повітряної тривоги.

    23 вересня російські війська знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Тоді поранення дістав працівник «Укрзалізниці», який повертався додому після зміни.

    А через постійні атаки на Сумщині перевізнику довелося навіть тимчасово обмежувати рух поїздів до Сум та використовувати комбіновану схему «поїзд + автобус».

    Чому локомотиви не можна просто швидко купити в ЄС

    Проблему неможливо вирішити звичайною закупівлею будь-яких європейських локомотивів.

    Українська мережа переважно має ширину колії 1520 мм, тоді як стандарт більшої частини Євросоюзу — 1435 мм.

    Техніка має бути сумісною не лише з шириною колії, а й із конкретними умовами експлуатації, системами живлення та інфраструктурою.

    Саме тому Україна шукає доступний рухомий склад у країнах, де історично використовувалася широка колія, а паралельно просить партнерів допомогти фінансувати виробництво та закупівлю нових локомотивів.

    Це також пояснює, чому резерв настільки важливий. Пошкоджену машину можна відправити на ремонт, але перевезення не можуть чекати кілька місяців. На маршрут має одразу вийти інший локомотив.

    Коли таких резервних машин залишається лише кілька, кожен наступний удар потенційно створює вже не локальну проблему окремого депо, а ризик для цілих маршрутів.

    Удар по локомотивах б’є одразу по кількох секторах

    Найпомітніший економічний ефект зараз пов’язаний із аграрним експортом, але проблема ширша.

    Залізницею Україна перевозить руду, металопродукцію, пальне, будівельні матеріали та інші вантажі. Потяги також залишаються одним із найважливіших видів пасажирського транспорту в умовах війни.

    Тому втрата резерву локомотивів одночасно створює ризики для експорту, внутрішньої економіки та пасажирського сполучення.

    Саме це робить нинішню ситуацію небезпечнішою за звичайний дефіцит техніки. Російські удари відбуваються одночасно по різних ланках одного логістичного ланцюга: портах, суднах, залізничних станціях, депо та самих локомотивах.

    У такій ситуації навіть швидке відновлення одного об’єкта не гарантує повернення маршруту до нормальної роботи, якщо на іншій його ділянці вже немає необхідної техніки.

    І заява Висоцького про майже вичерпаний резерв означає, що запас міцності, який дозволяв «Укрзалізниці» швидко підмінювати пошкоджені машини, суттєво скоротився.

    Тепер результат переговорів із партнерами щодо локомотивів стає питанням не лише роботи залізниці, а й здатності України утримувати експорт, перевозити критичні вантажі та зберігати стабільне сполучення під час подальших російських атак.

     

  • УЗ оновлює парк у розпал попиту: нові вагони вже курсують між Києвом, Ужгородом і Дніпром

    УЗ оновлює парк у розпал попиту: нові вагони вже курсують між Києвом, Ужгородом і Дніпром

    “Укрзалізниця” випустила на маршрут нові пасажирські вагони українського виробництва. Вони поповнили склад поїздів на напрямку Київ — Ужгород — Дніпро, який традиційно має високий пасажирський попит, особливо в літній сезон. Нові вагони вже включили до складу поїзда №29/30 Київ — Ужгород, після чого вони вирушили у рейс №4/3 Ужгород — Дніпро.

    За інформацією перевізника, з урахуванням партії, отриманої місяцем раніше, на напрямку Київ — Ужгород — Дніпро наразі курсують уже шість нових вагонів українського виробництва. Загалом від початку 2026 року “Укрзалізниця” отримала 18 нових пасажирських вагонів, що є важливим поповненням парку в умовах стабільно високого попиту на залізничні перевезення.

    Нові вагони мають низку оновлень, які мають зробити поїздки комфортнішими для пасажирів. Вони обладнані акумуляторними батареями підвищеної місткості, завдяки яким кондиціонери можуть працювати навіть під час тривалих стоянок. Це особливо важливо влітку, коли нічні поїзди часто стоять на станціях у спеку, а підтримання нормальної температури у вагоні стає не просто питанням комфорту, а й безпеки пасажирів.

    У купе встановлені розетки, сучасне освітлення, кнопки виклику провідника та столики для пасажирів верхніх полиць. Окрему увагу приділили сім’ям із дітьми: санітарні зони модернізували, вбиральні обладнали сповивальними столиками та дитячими сидіннями.

    Оновлення рухомого складу відбувається в межах масштабного контракту на постачання 100 пасажирських вагонів, замовлених у Крюківського вагонобудівного заводу. Перша партія з шести вагонів була передана “Укрзалізниці” навесні 2026 року. До виробництва залучено понад 150 українських компаній, зокрема підприємства з прифронтових і релокованих регіонів.

    За даними профільних видань, контракт із Крюківським вагонобудівним заводом передбачає поетапне постачання нових вагонів до травня 2028 року. У 2026 році “Укрзалізниця” має отримати 60 вагонів, а загальна вартість контракту становить близько 6,5 млрд грн і фінансується з державного бюджету.

    Для “Укрзалізниці” оновлення пасажирського парку є критично важливим. Частина вагонів експлуатується десятиліттями, а після початку повномасштабної війни навантаження на залізницю суттєво зросло. Поїзди залишаються одним із ключових способів пересування країною, особливо для мешканців регіонів, де авіасполучення недоступне, а автомобільні маршрути можуть бути небезпечними або надто дорогими.

    Напрямок Київ — Ужгород — Дніпро має особливе значення, адже поєднує центральну, західну та східну частини країни. Ужгород залишається важливим транспортним вузлом на заході України, а Дніпро — великим промисловим і логістичним центром, який зберігає високу мобільність населення попри війну.

    Поява нових вагонів на цьому маршруті дозволить частково покращити якість перевезень, хоча загальна потреба в оновленні парку залишається значно більшою. УЗ неодноразово заявляла про дефіцит сучасних пасажирських вагонів, особливо в періоди пікового попиту — під час літніх відпусток, свят, евакуаційних хвиль або сезонного повернення українців з-за кордону.

    Важливо і те, що нові вагони виготовлені саме в Україні. Це не лише підтримка національного виробника, а й збереження промислових компетенцій у вагонобудуванні під час війни. Крюківський вагонобудівний завод у Кременчуці залишається одним із ключових підприємств галузі, здатним виробляти пасажирський рухомий склад для внутрішнього ринку.

    Паралельно “Укрзалізниця” продовжує змінювати графіки та запускати нові сервіси. Зокрема, перевізник переводить поїзд Київ — Кишинів на щоденний графік, а на маршрут має вийти унікальний дитячий вагон. Це свідчить про поступове оновлення не лише вагонів, а й підходу до пасажирських перевезень.

    Нові вагони на маршруті Київ — Ужгород — Дніпро стали ще одним кроком у модернізації української залізниці. Для пасажирів це означає більш комфортні поїздки з кондиціонерами, розетками, сучасним освітленням і зручностями для дітей. Для держави — підтримку українського виробництва, а для самої “Укрзалізниці” — поступове оновлення парку, без якого неможливо забезпечити якісні перевезення в умовах високого попиту.

  • «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    «Шахеди» полюють на залізницю: другий день поспіль РФ вбиває працівників Укрзалізниці на Сумщині

    Російські ударні безпілотники в ніч на 12 червня завдали нового масованого удару по залізничній інфраструктурі Сумської області. Під атакою опинилися станції, вокзали, пости електросигналізації та тягові підстанції. Внаслідок обстрілу загинула працівниця «Укрзалізниці», ще одна залізничниця отримала важкі поранення. Це вже другий день поспіль, коли російські удари забирають життя працівників залізниці на Сумщині.

    За даними Сумської обласної військової адміністрації, головний удар припав по Шосткинській громаді. Російські війська застосували ударні дрони типу Shahed для атаки на об’єкт цивільної інфраструктури. У результаті удару загинула 44-річна жінка, ще одна постраждала – 33-річна мешканка громади – зазнала тяжких поранень і була госпіталізована. Також серйозно пошкоджено триповерхову нежитлову будівлю, масштаби руйнувань уточнюються.

    Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський повідомив, що загибла працювала оператором на одній із залізничних станцій регіону. За його словами, ворог цілеспрямовано атакував об’єкти залізничної інфраструктури.

    «Ворог спрямував шахеди на станції, вокзали, пости електричної сигналізації та підстанції», – зазначив Перцовський, наголосивши, що на об’єктах були встановлені мобільні укриття, а персонал завчасно отримував попередження про повітряну небезпеку. Однак навіть ці заходи не змогли повністю убезпечити людей від наслідків удару.

    Ще одна працівниця залізниці, яка чергувала на станції під час атаки, отримала поранення. Їй уже провели операцію, і, за словами керівництва компанії, загрози її життю наразі немає.

    Другий день трагедій для Укрзалізниці

    Нинішня атака стала продовженням серії ударів по залізничній інфраструктурі Сумської області. Лише напередодні, 11 червня, російські війська атакували Конотоп. Тоді під удар потрапило локомотивне депо. Внаслідок обстрілу загинула працівниця залізниці, яка прямувала до укриття під час повітряної тривоги. Ще кілька співробітників отримали поранення. Після атаки частина міста залишилася без електропостачання та води.

    Упродовж останніх тижнів залізнична інфраструктура Сумщини стала однією з ключових цілей російських атак. Наприкінці травня російські війська прямими влучаннями десятків дронів фактично знищили будівлю вокзалу у Шостці та пошкодили інфраструктуру станції. Тоді, завдяки перебуванню працівників і пасажирів в укриттях, вдалося уникнути жертв.

    Фото: наслідки ворожої атаки на Сумщині (t.me/Sumy_news_ODA)

    У самій Укрзалізниці після тих ударів наголосили, що вокзал у Шостці був виключно цивільним об’єктом і щоденно обслуговував сотні мешканців регіону. Компанія тоді іронічно назвала його «типовим центром прийняття рішень», реагуючи на традиційні російські спроби виправдати удари по цивільній інфраструктурі.

    Залізниця під постійним вогнем

    Починаючи з весни 2026 року, Сумська область регулярно опиняється під масованими атаками дронів та ракет. Російські війська завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, транспортних вузлах, цивільних підприємствах і житлових кварталах. Лише протягом останнього тижня в регіоні фіксувалися удари по енергетичних об’єктах, автозаправних станціях, поштовому транспорту та медичних закладах. Через атаки неодноразово виникали перебої з електропостачанням у різних громадах області.

    Показовим став і удар по залізничному вокзалу в Сумах 10 червня. Тоді українська ППО збила російський дрон над вокзалом, однак його уламки впали на пасажирський поїзд №143 сполученням Суми – Рахів. Унаслідок падіння уламків загорівся дах одного з вагонів. На щастя, пасажири та поїзна бригада перебували в укритті та не постраждали.

    Попри постійні удари, залізничники продовжують забезпечувати рух поїздів та роботу транспортної системи навіть у прифронтових регіонах. В Укрзалізниці неодноразово наголошували, що залізнична інфраструктура стала однією з головних мішеней російських атак через її критичне значення для евакуації населення, перевезення гуманітарних вантажів і забезпечення стабільної роботи регіонів.

    Нічна атака 12 червня вкотре продемонструвала, що ворог продовжує цілеспрямовану кампанію проти цивільної транспортної інфраструктури України. Ціною роботи залізничників дедалі частіше стають людські життя.

  • Росія знищила десятки вагонів, а попит б’є рекорди: “Укрзалізниця” попередила про критичний дефіцит квитків влітку

    Росія знищила десятки вагонів, а попит б’є рекорди: “Укрзалізниця” попередила про критичний дефіцит квитків влітку

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила щонайменше 46 пасажирських вагонів “Укрзалізниці”, ще близько 200 вагонів та один швидкісний поїзд Intercity+ наразі перебувають у черзі на ремонт через пошкодження внаслідок обстрілів, атак дронів та зношення. На тлі рекордного попиту на перевезення це створює серйозну загрозу дефіциту місць під час літнього сезону. Про це повідомила пресслужба “Укрзалізниці”, інформацію також оприлюднили українські медіа.

    У компанії визнають: літо 2026 року стане одним із найскладніших за весь час великої війни. Якщо у 2024–2025 роках проблему браку рухомого складу ще вдавалося частково компенсувати ремонтом старих вагонів та оптимізацією маршрутів, то тепер ситуація наближається до критичної.

    “Попит зростає, а кількість вагонів — навпаки. Цей сезон буде ще важчим, ніж попередній”, — зазначили в “Укрзалізниці”.

    За даними перевізника, на одне вільне місце в поїздах уже зараз претендують у середньому чотири пасажири, а у пік літнього сезону цей показник може зрости до шести людей на одне місце. Найбільш перевантаженим напрямком традиційно залишається маршрут Львів — Київ. Щодня квитки на нього шукають майже 10 тисяч пасажирів.

    У компанії наводять промовисту статистику: на окремих рейсах зі Львова до Києва щодня фіксують до 9762 пошукових запитів на місця. Це один із найвищих показників за весь період війни.

    Причиною дефіциту стали не лише російські атаки. В “Укрзалізниці” повідомляють, що ще 1050 вагонів зараз очікують технічного огляду та поступового списання через критичний рівень зношення. Значна частина пасажирського парку була вироблена ще у 1980–1990-х роках і давно перевищила нормативний термін експлуатації.

    Попри це, “Укрзалізниця” продовжує виконувати не лише транспортну, а й фактично гуманітарну функцію. З початку повномасштабної війни залізниця евакуювала мільйони людей із прифронтових регіонів, забезпечувала перевезення військових, гуманітарних вантажів і залишалася одним із ключових елементів критичної інфраструктури країни. Саме тому російські війська систематично атакують залізничні об’єкти по всій Україні.

    Лише за останній тиждень сталося кілька нових атак на інфраструктуру та рухомий склад. 19 травня пасажирів поїзда Київ — Кривий Ріг евакуювали через загрозу удару російськими дронами-камікадзе типу “Шахед”. У самому Кривому Розі тоді фіксували серію вибухів та пошкодження житлових будинків.

    15 травня російський безпілотник атакував приміську електричку у Запорізькій області. У момент удару люди намагалися залишити вагони, через вибух двоє пасажирів дістали поранення.

    Ще раніше, у ніч на 14 травня, російські війська завдали ударів по залізничній інфраструктурі Харківської області. Пошкодження отримали об’єкти енергозабезпечення та технічні споруди.

    У “Укрзалізниці” визнають, що через постійні атаки ремонтна база працює практично безперервно. Частину вагонів вдається оперативно відновлювати після уламкових пошкоджень, однак деякі вагони після прямих влучань уже не підлягають ремонту.

    На цьому тлі компанія закликає українців планувати літні поїздки максимально завчасно. Квитки рекомендують купувати одразу після відкриття продажу — за 20 діб до дати відправлення.

    Також перевізник активно просуває функцію автоматичного викупу квитків через мобільний застосунок. Якщо квитків немає у продажу, система автоматично викупить місце, щойно воно з’явиться. За даними компанії, з початку 2026 року цим сервісом уже скористалися 150 тисяч пасажирів, які придбали близько одного мільйона квитків.

    Окремо пасажирам радять використовувати маршрути з пересадками, особливо через приміські електропоїзди з кондиціонерами. У міжнародному сполученні “Укрзалізниця” рекомендує планувати поїздки через аеропорти сусідніх країн — Румунії, Угорщини та Молдови, де дістати квитки простіше, ніж на перевантажених польських напрямках.

    Водночас у компанії продовжують шукати можливості для оновлення рухомого складу. У 2025 році “Укрзалізниця” отримала кілька нових вагонів українського виробництва, а також модернізувала частину старих. Однак темпи оновлення залишаються недостатніми через війну, дефіцит фінансування та постійні пошкодження інфраструктури.

    За оцінками Міністерства розвитку громад та територій, збитки української залізничної інфраструктури від російських атак уже перевищують кілька мільярдів доларів. Частина маршрутів і досі працює в умовах постійної загрози обстрілів.

    Попри складну ситуацію, “Укрзалізниця” залишається головним транспортним оператором країни. Через обмежене авіасполучення та високий попит на автобусні перевезення саме поїзди залишаються основним способом подорожей для мільйонів українців.

    Експерти транспортної галузі прогнозують, що цього літа навантаження на залізницю може стати рекордним не лише через сезон відпусток, а й через збільшення внутрішньої мобільності населення, евакуаційні переміщення та поїздки українців за кордон через сусідні країни ЄС.