Позначка: заощадження

  • ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

    ПриватБанк і Ощадбанк залишаються лідерами за обсягом вкладів українців

    Станом на 1 лютого 2025 року українці зберігали у 61 банку загалом 1,218 трильйона гривень. Лише за січень цей показник зріс на 1,7 мільярда гривень. Про це повідомляє Національний банк України.

    Лідером за обсягом вкладів залишається державний ПриватБанк – 440,8 млрд грн.
    На другому місці Ощадбанк – 211,9 млрд грн.
    Третій – приватний Універсал Банк – 82,2 млрд грн.

    До п’ятірки також увійшли:
    Райффайзен Банк (іноземна банківська група) – 69,1 млрд грн
    ПУМБ – 54,5 млрд грн
    УкрСиббанк (іноземна банківська група) – 47,7 млрд грн

    Загалом у банківському секторі працює 96,3 тис. осіб, з яких 19 тис. – у ПриватБанку.

    Частка державних банків на ринку поступово зменшується: у 2024 році їхня частка чистих активів скоротилася до 53,3%, а обсяг коштів населення – до 63,3%.

    В Україні з 1 лютого банки запровадили обмеження на перекази з картки на картку (не більш ніж 150 тис. грн на місяць). Таке обмеження стало продовженням боротьби з виведенням коштів через рахунки фізосіб. Фінансовий моніторинг за останні роки значно посилився. Тепер заблокувати можуть будь-яку підозрілу операцію, а через підозру в порушенні закону банк може, не розкриваючи причину, закрити рахунок українця.

  • Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Українська судова система давно перебуває в центрі корупційних скандалів, де ключові персонажі — самі судді, які, за іронією долі, мали б бути прикладом законослухняності. Одна з таких історій — про Марину Барсук (Дідиченко), суддю Північного апеляційного господарського суду Києва, яка вже понад десять років, за даними ЗМІ, обслуговує інтереси політиків та олігархів.

    На службі олігархів

    Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

    Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

    Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

    Розкішне життя

    Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

    Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

    Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

    Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

    Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

    Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

    Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

    • MERCEDES-BENZ S580 2021 року — 7 мільйонів гривень.
    • MERCEDES-BENZ G63 AMG 2019 року — 6,6 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ S600 2009 року — 2,5 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ EQV 2021 року — 2,2 мільйона гривень.

    Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

    “Подарунок” вартістю 20 мільйонів

    Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

    Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

    Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

    • Чоловік зберігає готівкою 600 тисяч доларів, 500 тисяч євро, 350 тисяч швейцарських франків і 2 мільйони гривень.
    • У самої судді готівкових збережень значно менше: 44 тисячі доларів та 455 тисяч гривень.

    Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

    Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

    Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

  • Як українцям зберегти свої заощадження під час війни

    Як українцям зберегти свої заощадження під час війни

    В умовах ймовірної девальвації гривні українці стикаються з вибором, як найкраще захистити та примножити свої заощадження. Експерти наголошують, що останній тиждень стабільності на валютному ринку може завершитися, а отже, прийняття обдуманих фінансових рішень стає ще більш актуальним.

    Альтернатива валюті: інвестиції в автономність

    Андрій Забловський, голова Секретаріату Ради підприємців при Кабміні, пропонує розглянути інвестиції не лише у валюту, але й у засоби, що забезпечують автономність у домівках, зокрема зарядні станції, паливні котли чи генератори. Це є актуальним на тлі можливих проблем в енергетичному секторі. “Долари не зігріють оселю, – коментує Забловський, – а от зарядна станція або генератор можуть стати цінною інвестицією в умовах кризи.”

    Доларова готівка: надійність у довгостроковій перспективі

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що доларова готівка залишається привабливим засобом збереження коштів, особливо для довгострокового зберігання. За його словами, валюта є високоліквідною і легкодоступною в разі потреби, що додає їй ваги серед прихильників “кешу”. “Наразі гарний час для купівлі валюти”, – вважає Шевчишин, зауважуючи, що доларова готівка може допомогти уникнути ризиків, пов’язаних із можливою девальвацією гривні.

    Гривневі облігації: високі відсотки й вигідні умови

    Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить українцям звернути увагу на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Він зазначає, що облігації на 3-6 місяців пропонують привабливі 15% річних, що перевищує дохідність звичайних депозитів. Крім того, інвесторам не потрібно сплачувати податки з прибутку, що робить ОВДП вигідним варіантом для тих, хто хоче отримати прибуток від повільної девальвації гривні.

    Депозити: надійність гривні та нові умови оподаткування

    Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу “Глобус Банку”, звертає увагу на довготривалі депозити з високими ставками, що є популярними серед вкладників. Попри збільшення військового збору до 5%, загальне оподаткування доходів з депозитів зросло до 23%. Це не стосується депозитів військовослужбовців, але не викликає зменшення інтересу до вкладів. Середні ставки досягають 13% річних, а за деякими програмами – до 15%, що забезпечує надійну підтримку гривневих заощаджень для довгострокових вкладників.

    Що робити зараз? Поради для українців

    Експерти радять зважити всі можливі варіанти, адже валютні коливання можуть вплинути на фінансові плани. Зокрема, аналітики рекомендують не поспішати з продажем валюти, очікуючи, що до кінця року долар зростатиме в ціні. Натомість, для тих, хто готовий вкладати в національну валюту, надійним вибором є ОВДП або депозити з високою дохідністю.

  • Програма “Національний кешбек”: українці отримали понад 23 млн грн за три тижні

    Програма “Національний кешбек”: українці отримали понад 23 млн грн за три тижні

    За три тижні бета-тестування програми “Національний кешбек” українцям нараховано вражаючі 23,6 мільйона гривень. Ця ініціатива, яка покликана підтримати економіку країни, вже продемонструвала свої результати.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

    “23,6 млн грн Нацкешбеку нараховано українцям – результати трьох тижнів бета-тесту”, – написав Федоров.

    Він навів головні результати – у цифрах:

    • 1,6 млн карток Нацкешбеку відкрито
    • 10 банків долучилися до програми стали партнерами
    • 1 137 виробників доєдналися до програми

    10 виробників Київщини вже приєдналися до програми “Національний кешбек” для підтримки вітчизняних виробників.

  • Економіст попереджає: Національний кешбек може призвести до серйозної корупції

    Економіст попереджає: Національний кешбек може призвести до серйозної корупції

    В Україні введення національної програми кешбеку, яка передбачає повернення частини витрат споживачів за покупки, викликало широке обговорення. Однак економіст попереджає, що нова ініціатива може стати джерелом серйозної корупції. Основною проблемою, на думку експертів, є можливість чиновників впливати на рішення про те, яким підприємствам і в якому обсязі надаватиметься кешбек.

    Економіст Данило Монін висловив побоювання, що програма “Національний кешбек” створена як ще одна корупційна схема, яка робитиме дуже багатими чиновників. Він пояснив суть можливої схеми.

    “Спочатку треба зробити так, щоб українські виробники стали неконкурентними, піднявши, вартість електрики та кредитів, а потім вбудувати чиновника, який вирішуватиме якому підприємству скільки кешбеку повернути. І потече стежка валіз Кеша, чиновникам щоб повернути частину грошей назад. А тепер уявіть просто альтернативу – нижчі податки, які без чиновника роблять українських виробників конкурентнішими. У першому випадку основний профіт отримає чиновник, у другому – бізнесмен, який цей засіб вкладе в розвиток або збільшить зарплату своїм співробітникам, створиться додаткова додаткова вартість. Але соціалізм плодить лише корупцію”, – написав Данило Монін.

    Скільки коштів витратить держбюджет на програму “Національний кешбек”

    З огляду на запропонований обсяг видатків держбюджету на програму “Національний кешбек” у 2025 році в розмірі 6 млрд грн, середньомісячний кешбек може становити близько 500 грн. Про це заявили в Мінекономіки. У відомстві підкреслили, що не очікують перевищення витрат держави на програму понад закладені 3 млрд грн на 2024 рік.

    «Розрахунково середній розмір кешбеку може скласти близько 500 грн на особу на етапі, коли істотна кількість виробників уже повноцінно братиме участь у проєкті. У перші місяці очікуємо менше через поступове приєднання виробників», — повідомили в міністерстві.

    Таким чином, з огляду на компенсацію за держпрограмою в розмірі 10% вартості куплених товарів вітчизняних виробників, за очікуваннями міністерства, у середньому учасники програми щомісяця купуватимуть українських товарів на 5 тис. грн.

    Що з підвищенням податків?

    У вівторок, 3 вересня, Парламент підтримав за основу внесення змін до держбюджету-2024 з метою збільшення видатків сектору безпеки та оборони на 495,3 млрд грн. Водночас законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, який є системно пов’язаним зі змінами до держбюджету, парламентарі відправили на повторне перше читання. Мінфін закликав парламентарів таки підвищити податки.

    29 серпня Фінансовий комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Доопрацьованим законопроєктом передбачається, зокрема:

    • підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
    • встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
    • встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП. Визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
    • встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
    • вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
    • щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

    Інші проблеми з програмою “Національний кешбек”

    У постанові Кабінету міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952 прописані умови програми “Національний кешбек”. Для участі покупцю необхідно:

    • перейти на вебсайт (мобільний застосунок) або звернутися до відділення уповноваженого (уповноважених) банку (банків) для подання заяви про участь в експериментальному проєкті, яка містить такі відомості: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків; номери поточного (поточних) рахунка (рахунків) (за стандартом IBAN), платіжні операції за якими будуть аналізуватися на відповідність вимогам експериментального проєкту;
    • надати дозвіл на надання інформації для забезпечення дотримання положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо банківської таємниці, згоду на передачу інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків до інформаційної системи для надання електронної публічної послуги “Кешбек “Зроблено в Україні” за формою, визначеною уповноваженим банком, та дозвіл на обробку персональних даних;
    • відкрити спеціальний рахунок для зарахування кешбеку;
    • встановити мобільний додаток порталу Дія на електронному пристрої, технічні параметри якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
    • обрати у мобільному додатку Дія послугу “Кешбек “Зроблено в Україні”. Результати обробки інформації для отримання державної грошової допомоги (кешбек) відображаються у мобільному додатку Дія.

    Тобто учасники програми “Національний кешбек” погоджуються надати доступ до своїх банківських рахунків. Варто додати, що у березні 2024 року Національний банк України оновив правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, врахувавши зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, які народні депутати ухвалили у листопаді 2023 року. Порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін. Банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки, як і раніше, можуть бути надані банком виключно:

    • самим клієнтам (їхнім представникам),
    • за рішенням суду,
    • правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
  • Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Київ уникнув дефолту – кредитори погодилися на суттєву знижку

    Після місяців інтенсивних переговорів з міжнародними кредиторами, Україні вдалося уникнути дефолту завдяки значній поступці з боку інвесторів. Кредитори, серед яких фонди Amundi, BlackRock, Fidelity і Pimco, погодилися надати Києву суттєву знижку на боргові зобов’язання, що допоможе країні стабілізувати свою фінансову ситуацію.

    Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

    «У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд»,
    – повідомляє Berliner Zeitung.

    Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

    Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

    Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

    Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

    Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».