Golosnovinua.com

Позначка: заповідник

  • Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

    Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

    У Києво-Печерській лаврі після тривалої перерви знову відкрили для паломників та відвідувачів Дальні (Феодосієві) печери. Один із найдавніших підземних комплексів України працюватиме у тестовому режимі з обмеженим графіком, а вже з середини серпня заповідник планує розширити можливості для відвідування.

    Про це повідомили у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”.

    Відкриття Дальніх печер приурочили до Дня Хрещення України-Русі та Дня Української Державності. Урочистості розпочалися з молебню за Україну, після чого перших паломників і відвідувачів знову допустили до підземного комплексу, який залишався недоступним протягом тривалого часу.

    У заповіднику наголосили, що відновлення доступу до Дальніх печер є ще одним важливим етапом повернення українцям історичних і духовних святинь Києво-Печерської лаври. На початку цього року вже були відкриті Ближні (Антонієві) печери, а тепер повноцінно відновлюється доступ і до другої частини легендарного підземного комплексу.

    Дальні (Феодосієві) печери разом із Ближніми утворюють унікальний ансамбль, з якого в середині XI століття фактично розпочалася історія Києво-Печерського монастиря. Саме ці підземелля є одними з найдавніших пам’яток чернечої культури Київської Русі та мають виняткову історичну, духовну й культурну цінність.

    У підземному комплексі збереглися найдавніші підземні храми Лаври, келія преподобного Феодосія Печерського, Варязькі печери, а також мощі преподобних Печерських, які протягом століть залишаються місцем паломництва тисяч вірян.

    Поки що відвідування організоване у тестовому режимі. До 15 серпня Дальні печери працюватимуть лише двічі на тиждень — щоп’ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00. У цей період адміністрація заповідника оцінюватиме організацію роботи та потік відвідувачів.

    Із 16 серпня графік роботи планують розширити. У першій половині дня підземелля будуть відкриті для паломницьких груп, а після технічної перерви їх зможуть відвідувати екскурсійні групи. Одночасно до печер запускатимуть не більше 12 осіб, щоб забезпечити належні умови перебування та збереження історичної пам’ятки. Потрапити до комплексу можна буде як за попереднім записом через екскурсійне бюро, так і в порядку живої черги за наявності вільних місць.

    У Національному заповіднику підкреслюють, що відкриття Дальніх печер є частиною масштабної роботи з відновлення доступу українців до духовної та культурної спадщини Києво-Печерської лаври. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко зазначив, що попереду ще значний обсяг робіт, зокрема у межах підготовки до відзначення 1000-річчя Києво-Печерської лаври.

    Нагадаємо, Ближні (Антонієві) печери відновили роботу для паломників наприкінці лютого 2026 року. Наразі вони працюють із середи до неділі за попереднім записом.

    Останніми роками Києво-Печерська лавра неодноразово зазнавала пошкоджень через російські атаки. У ніч на 24 січня 2026 року під час масованого ракетно-дронового удару вибухова хвиля пошкодила вхід до комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву. Тоді були вибиті вікна та двері, а також частково зруйноване штукатурне оздоблення. Водночас самі печери залишилися неушкодженими.

    Ще один серйозний удар російські війська завдали в ніч на 15 червня. Внаслідок атаки безпілотників значних пошкоджень зазнав Успенський собор Києво-Печерської лаври, де виникла масштабна пожежа. Також постраждали Башта Івана Кущника та будівля “Мистецького арсеналу”. Рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати вогонь і врятувати унікальні історичні реліквії, після чого уряд заявив про підготовку програми відновлення пошкоджених пам’яток.

  • У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У центрі Чорнобиля зафіксували незвичну подію — на дах адміністративної будівлі поблизу меморіалу «Зірка Полині» одночасно приземлилися шість білих лелек. Про це повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

    Птахи зробили коротку зупинку для відпочинку, однак сама їхня поява в такій кількості в межах міста привернула увагу як місцевих спостерігачів, так і дослідників природи.

    За словами фахівців, подібні випадки є нетиповими для Чорнобиля. Востаннє гніздування білих лелек у місті фіксували приблизно два десятиліття тому. Відтоді птахи з’являлися тут переважно під час сезонних міграцій і не затримувалися надовго.

    Нинішній епізод, коли одразу шість особин зупинилися у центральній частині міста, екологи розглядають як важливий сигнал для подальших спостережень. Водночас вони наголошують, що робити остаточні висновки на основі одного випадку поки рано.

    Фахівці припускають, що така поведінка може бути пов’язана зі змінами в екосистемі регіону або особливостями міграційного періоду.

    Нагадаємо, що цього року перші лелеки повернулися в Україну вже 24 лютого. Один із найраніших прильотів зафіксували на Рівненщині — ймовірно, птах зимував неподалік і повернувся до гнізда раніше за інших.

    Також увагу спостерігачів привернула історія лелеки на ім’я Збися, за якою стежать у Польщі. Птах зимував у Чаді та розпочав зворотну міграцію на початку лютого, подолавши сотні кілометрів, щоб повернутися до свого гнізда. За підрахунками науковців, це вже сьомий переліт цієї особини.

    Таким чином, поява групи лелек у Чорнобилі може бути частиною ширших змін у поведінці перелітних птахів, які фахівці продовжать досліджувати.

  • На Донеччині лісника затримали на хабарі за незаконну вирубку в заповіднику

    На Донеччині лісника затримали на хабарі за незаконну вирубку в заповіднику

    У Краматорську працівники Державного бюро розслідувань викрили майстра лісу місцевого лісництва, якого підозрюють у систематичному отриманні хабарів за сприяння незаконній вирубці деревини на території природоохоронної зони.

    Про це повідомили в ДБР.

    За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

    За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

    У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

    Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

    Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.

  • Що відомо про єдиний діючий вулкан України

    Що відомо про єдиний діючий вулкан України

    Грязьовий вулкан Старуня — один із найменших у Європі та єдиний діючий такого типу в Україні — розташований у селі Старуня за приблизно 25 км від Івано-Франківська. Хоча за габаритами він скромний, цей природний об’єкт має кілька унікальних властивостей, які роблять його цікавим і для геологів, і для туристів та медиків.

    Сам вулкан — це ділянка «бруду» на вершині пагорба, позбавлена рослинності, де періодично відбуваються викиди суміші глини, нафти, ропи та газів. Діаметр основного кратера становить лише близько 30 см, однак у піки активності викиди могли сягати до трьох метрів висоти. Загалом вулкан має близько восьми постійно активних кратерів і ще дванадцять непостійних.

    Одна з найцікавіших властивостей Старуні — сейсмочутливість: вулкан реагує на землетруси, що відбуваються за тисячі кілометрів. Після сильних поштовхів (у Кавказі, Італії, Німеччині чи навіть у Середній Азії) на поверхні навколо вулкана з’являються тріщини шириною до трьох сантиметрів, які через кілька днів закриваються самостійно. Також спостерігаються провали, поява нових порогів і водоспадів, активне газовиділення та повільне підняття ґрунту — близько одного метра за сім років.

    Геохімію Старуні пояснюють історією інтенсивної розробки нафтових і озокеритних родовищ у ХІХ–ХХ століттях: проникнення кисню в підземні води спричинило окислення нафти й хімічні реакції з виділенням тепла, яке й підтримує активність вулкана. Через це ж тут знаходять лікувальні грязі та мінералізовану воду; у складі речовини є озокерит — природний мінерал, що застосовується в термолікуванні.

    Поруч із кратером горить «вічний вогонь» — джерело природного газу, яке місцеві мешканці підпалили понад 30 років тому, аби знизити загазованість повітря; відтоді воно не згасло. Ще одна важлива складова цінності Старуні — археологія: у довколишніх шарах знаходили добре збережені рештки доісторичних тварин. Найвідоміші знахідки — мамонт зі збереженими залишками трави у шлунку та кістки двох волохатих носорогів; експонати нині зберігаються в музеях Львова та Кракова.

    Старуня — унікальне поєднання геології, лікувальних ресурсів та археології. Для регіону це і науковий інтерес, і туристичний об’єкт, що вимагає уваги з боку екологів і реставраторів. Зважаючи на чутливість вулкану до зовнішніх впливів і його значення для науки й медицини, важливо балансувати між доступністю для відвідувачів, збереженням унікальних ресурсів і охороною території.

  • Стилістка Зеленського та її чоловік стали власниками 25 га заповідника: справа тягне на кілька розслідувань

    Стилістка Зеленського та її чоловік стали власниками 25 га заповідника: справа тягне на кілька розслідувань

    У центрі гучного скандалу — колишня стилістка “Кварталу 95” та нинішня радниця Офісу Президента Віолетта Дрепіна. Її родина стала власником 25 гектарів у заповіднику “Козинський” під Києвом, а вже за кілька місяців після угоди опинилася у центрі кримінальних розслідувань і спроби шантажу.

    За даними блогера Володимира Бондаренка, до 2019 року Дрепіна працювала стилісткою Володимира Зеленського, Сергія Шефіра та Бориса Міндіча. Після обрання Зеленського президентом вона отримала посаду радника в Офісі Президента.

    У листопаді 2023 року чоловік Віолетти, бізнесмен Антон Дрепін, через свій інвестфонд АТ “ЗНВКІФ “Моноліт” придбав на електронних торгах “СЕТАМ” 25 гектарів у заповіднику “Козинський” за 119 млн грн. Раніше ці землі належали структурам першого президента України Леоніда Кравчука, а згодом перейшли до Укрексімбанку через непогашений кредит.

    Вже в червні 2024 року на адресу Дрепіна надійшла пропозиція “вирішити питання” з кримінальними наслідками цієї купівлі. Посередник, який представлявся людиною з доступом до керівництва Нацполу та інших правоохоронців, стверджував, що угода може призвести до арешту ділянок. За “спокій” і уникнення арешту він вимагав $700 тисяч.

    У листопаді 2024 року під час передачі частини суми — $200 тисяч — посередника затримали. Нині Державне бюро розслідувань веде справу про шахрайство, а Національна поліція перевіряє можливі порушення під час самої купівлі заповідних земель.

    Скандал поєднав кілька чутливих тем — близькість до Офісу Президента, купівлю заповідних ділянок, які колись належали політичним важковаговикам, та спроби впливу на бізнес через кримінальний тиск і шантаж. Як завершаться паралельні розслідування — поки невідомо, однак історія вже викликала суспільну дискусію про доступність заповідних земель і використання особистих зв’язків у таких операціях.

  • Суд покарав рибалку за лов у заповіднику: шкода довкіллю — майже 600 тисяч гривень

    Суд покарав рибалку за лов у заповіднику: шкода довкіллю — майже 600 тисяч гривень

    Чернігівський районний суд визнав винним чоловіка, який завдав довкіллю збитків на понад 591 тисячу гривень через незаконний вилов риби в період нересту та на території природно-заповідного фонду. Відповідне рішення ухвалено 3 квітня.

    Як встановило слідство, порушення сталося 21–22 березня поблизу села Прохорів, що входить до Михайло-Коцюбинської громади. Чоловік займався риболовлею забороненими поріжними сітками в межах регіонального ландшафтного парку “Міжрічинський”.

    Зафіксовано вилов 129 рибин різних видів — щука, судак, лящ, лин, карась та інші. Екологічна експертиза оцінила шкоду природі у 591 155 гривень.

    Попри те, що в суді обвинувачений провини не визнав, запевняючи, що рибалив у дозволеному місці і частину риби збирався випустити, інспектори Київського рибоохоронного патруля, які прибули на місце, зафіксували факт правопорушення. У човні чоловіка виявили п’ять сіток та близько 30 кг свіжої риби. Жодних дозвільних документів при собі рибалка не мав.

    Суд призначив покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду. У цей період чоловік має періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не має права виїжджати за межі України без дозволу.

    Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.

    Окремо повідомляється, що у цьому ж регіоні триває розслідування іншого випадку незаконного рибальства, де збитки склали понад 216 тисяч гривень.

  • У національних парках “Кармелюкове Поділля”, “Нижньосульський” та Дніпровсько-Орільському заповіднику розквітли первоцвіти

    У національних парках “Кармелюкове Поділля”, “Нижньосульський” та Дніпровсько-Орільському заповіднику розквітли первоцвіти

    Весна прийшла в українські національні парки та заповідники, де почали розквітати перші квіти. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України поділилося світлинами, що демонструють красу природи в “Кармелюковому Поділлі”, “Нижньосульському” та Дніпровсько-Орільському заповіднику.

    На фото квіти з НПП “Кармелюкове Поділля”, “Нижньосульський” і “Дніпровсько-Орільський природний заповідник”.

    Первоцвіти – це збірна народна назва ранньоквітучих весняних рослин. Загалом таких рослин є понад 40 видів. Зірвані або вирвані з цибулиною первоцвіти – це нищівна шкода природі: рослини втрачають можливість утворити насіння і дати нове покоління в майбутньому. А вирвані квіти з цибулиною взагалі призводять до їх повного знищення, зазначають у Держекоінспекції.

  • Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону поїздок на автомобілях по територіях природно-заповідного фонду

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону поїздок на автомобілях по територіях природно-заповідного фонду

    Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №11024, що передбачає заборону на поїздки автомобілями та іншими транспортними засобами по територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України. Під час голосування законопроєкт був прийнятий у другому читанні та в цілому, і тепер цей закон має набрати чинності після підписання президентом.

    Ініціатором законопроєкту №11024 є прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Цей документ розробили за дорученням президента Володимира Зеленського, який відреагував на електронну петицію №22/163240-еп “Про регулювання джипінгу в Україні”.

    “Зелені” та екологи давно намагалися заборонити джипінг у заповідних районах, у тому числі в Карпатах. І ось тепер це в них удалося на загальноукраїнському рівні. Раніше такі заборони вводили на місцевому рівні. Наприклад, кілька років тому джипінг заборонили на Івано-Франківщині.

    Восени 2023 року у Київраді зареєстрували Проєкт рішення про заборону джипінгу на заповідних територіях Києва, розроблений за участю Київського еколого-культурного центру. У лютому 2024 року Київська міська рада ухвалила цей Проєкт. Тепер на територіях природно-заповідного фонду столиці не можна проводити змагання, перегони, ралі та трофі-рейди на джипах та квадроциклах.

    Верховна Рада заборонила позашляховики у заповідниках та в Карпатах

    До початку повномасштабного вторгнення в Україну російських окупаційних військ у нашій країні досить часто проводили спеціальні джипінг-рейди. Іноді їхній маршрут пролягав по заповідниках. Так, у далекому вже 2011 році організаторам джипінг-рейду Ukraine-Trophy довелося витратити час та сили, щоб змінити маршрут під тиском екологів, оскільки спочатку він проходив по територіям Поліського та Рівненського заповідників.

    Закон про заборону поїздок на автомобілях та інших транспортних засобах по територіям та об’єктам природно-заповідного фонду має підписати Володимир Зеленський. Потім закон опублікують у державних ЗМІ і він набуде чинності.

    Після цього у заповідних районах України не можна буде їздити на транспортних засобах. Виняток – дороги загального користування, вулиці та дороги населених пунктів, автодороги на приватних територіях. Також виняток зроблено для місцевих мешканців та для туристів, які рухаються туристичними маршрутами.

    Якщо фізична особа порушить цей закон, то її оштрафують на суму від 8500 до 17 000 грн. Якщо порушником виявиться юридична особа, то штраф становитиме від 17 000 до 25 000 грн.