Golosnovinua.com

Позначка: зарплати чиновників

  • Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Олександр Богодистий оприлюднив декларацію за 2025 рік. Документ виявився значно цікавішим, ніж просто згадка про отриману його дружиною державну «Зимову підтримку»: чиновник задекларував доходи одразу з кількох джерел, пенсію, нерухомість і два легковики, тоді як у розділі грошових активів у нього та дружини немає задекларованих коштів.

    Щорічну декларацію Богодистий подав 16 березня 2026 року. В офіційному реєстрі НАЗК він вказаний як перший заступник начальника ГУ ПФУ у Київській області. Його посада належить до державної служби категорії «Б».

    Якщо скласти всі зазначені в декларації за 2025 рік грошові доходи Олександра Богодистого та його дружини Світлани, без урахування негрошового подарунка, виходить понад 1,262 млн гривень.

    Найбільшим джерелом доходу самого посадовця стала зарплата в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області — 597 089 гривень. Ще 277 511 гривень він отримав як заробітну плату в Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Крім того, Богодистий задекларував 47 400 гривень пенсії, отриманої через ГУ ПФУ в Полтавській області. Також у декларації є негрошовий подарунок від Київської обласної державної адміністрації вартістю 155 гривень.

    Дружина чиновника Світлана Богодиста у 2025 році отримала 339 156 гривень заробітної плати в гімназії №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради.

    Але окрему увагу привертає ще один запис: у декларації дружини посадовця зазначена 1 000 гривень «Зимової підтримки».

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Водночас сам факт отримання цієї виплати не свідчить про порушення або неправомірне отримання допомоги. Урядова програма «Зимова підтримка» у 2025 році була масовою, а не адресною лише для малозабезпечених. Кабмін прямо повідомляв, що одноразові 1 000 гривень могли отримати громадяни України, які перебували в країні, незалежно від віку. Для програми передбачили 11 млрд гривень, а уряд очікував охопити понад 11 млн людей. Заявки почали приймати 15 листопада 2025 року.

    Масштаб програми зрештою виявився ще більшим: станом на 22 грудня уряд повідомляв уже про 13,7 млн українців, які отримали «зимову тисячу». Тож запис про виплату в декларації Богодистої важливий насамперед як частина структури доходів родини, а не як свідчення порушення правил програми.

    Не лише два автомобілі: що є в декларації

    У первинній публікації увагу звернули на два автомобілі Олександра Богодистого. Однак перевірка безпосередньо декларації НАЗК показує, що транспортний розділ ширший.

    Чиновник задекларував Daewoo FSO Lanos TF69Y 2007 року випуску, право власності на який набув у травні 2013 року, та Skoda Superb 2005 року, придбану в січні 2015-го. Вартість машин у декларації не зазначена.

    Понад 1,26 млн грн доходів, будинки, земля і «зимова тисяча»: що задекларував топчиновник ПФУ Київщини

    Крім двох легкових автомобілів, у реєстрі є ще причіп КрАЗ 8138 1995 року випуску, яким Богодистий володіє з 2006 року.

    Ще цікавішим є розділ нерухомості. Зокрема, у власності посадовця вказана квартира площею 85 квадратних метрів у Полтаві, право на яку він набув ще 1996 року, а також гараж площею 17,5 квадратного метра.

    У декларації також фігурує житловий будинок площею 31 кв. м, що належить Богодистому, та земельна ділянка площею 33 126 кв. м, якою він користується на правах оренди. Це понад 3,3 гектара землі.

    Окремо вказаний житловий будинок у Полтаві площею 145,6 кв. м, який належить дружині посадовця, а для самого Богодистого зазначене право користування як місцем реєстрації.

    Є в декларації й нерухомість, придбана родиною відносно недавно. Дружина чиновника володіє житловим будинком у Зінькові Полтавської області площею 110 квадратних метрів. Право власності було набуте 15 серпня 2024 року, а вартість на дату набуття в декларації зазначена на рівні 80 тисяч гривень. Також у неї є земельна ділянка площею 1 000 кв. м у Зінькові, набута тієї ж дати, із задекларованою вартістю 20 тисяч гривень.

    Є банківські рахунки, але немає задекларованих грошових активів

    Ще одна деталь декларації стосується заощаджень.

    У розділі «Грошові активи» зазначено, що у суб’єкта декларування та членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування. Водночас це не означає, що в родини взагалі немає банківських рахунків.

    Навпаки, декларація містить інформацію про відкриті рахунки: Олександр Богодистий має рахунок у ПриватБанку, а його дружина — рахунки у ПриватБанку та Укргазбанку. Однак суми коштів, які підлягали б декларуванню в розділі грошових активів, у документі не зазначені.

    Так само в декларації немає цінних паперів, корпоративних прав та задекларованих фінансових зобов’язань. Не вказані й видатки або правочини чиновника, які підлягали б декларуванню у відповідному розділі.

    До ПФУ Богодистий очолював інший державний фонд

    Цікавим є й порівняння з попереднім роком.

    У декларації за 2024 рік Богодистий вказував інше основне місце роботи — він був керівником Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. За той рік він отримав там 689 773 гривні зарплати, а його дружина — 360 696 гривень зарплати від Департаменту освіти Полтавської міської ради. Пенсія самого Богодистого становила 34 800 гривень.

    У 2025 році посадовець перейшов на керівну посаду в системі Пенсійного фонду. На офіційному сайті ПФУ його сторінка як першого заступника начальника ГУ ПФУ у Київській області була оприлюднена 14 липня 2025 року. Пенсійний фонд також повідомляв про його численні робочі поїздки до сервісних центрів Київщини — зокрема до Вишгорода, Яготина, Броварів, Славутича, Борисполя та Переяслава.

    Крім того, офіційний сайт ПФУ містить інформацію про проходження щодо Богодистого перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади»: у відповідному переліку він зазначений саме як перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

    Таким чином, декларація чиновника показує дещо ширшу картину, ніж може здатися з першого погляду. У 2025 році родина задекларувала понад 1,26 млн гривень грошових доходів, кілька об’єктів нерухомості та транспорт, але не вказала грошових активів, що підлягали декларуванню. А резонансна «зимова тисяча» дружини становила лише невелику частину сукупних доходів сім’ї та була отримана в межах загальнодоступної державної програми.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.

  • Колишній прокурор отримує пенсію 219 тис. грн: як суд дозволив обійти обмеження

    Колишній прокурор отримує пенсію 219 тис. грн: як суд дозволив обійти обмеження

    Колишній прокурор Володимир Ізотов, який вийшов на пенсію у 2023 році у 41 рік, отримав щомісячну пенсію в розмірі 219 тис. грн. Це значно перевищує його середньомісячну зарплату на посаді прокурора, а також доходи генерального прокурора.

    За рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року, Ізотову скасували обмеження щодо розміру пенсії, що діяли з січня цього року. Суд дозволив йому скористатися нормою закону, яка вже не діє, бо колишній прокурор нібито розраховував на високу пенсію ще при працевлаштуванні.

    Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

    Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

    Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

  • Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов залишається однією з найзакритіших фігур у команді мера столиці Віталія Кличка. Попри високу посаду, про його діяльність у відкритих джерелах майже немає інформації. У соцмережах Андронов не представлений, публічних заяв не робить, а коментарі для ЗМІ дає вкрай рідко.

    У 2020 році він був обраний до Київради від партії «УДАР», а з 2022 року обіймає посаду заступника голови КМДА. У системі міської адміністрації Андронов курує кілька ключових підрозділів — Департамент комунальної власності, Державний архів Києва та Департамент земельних ресурсів.

    Згідно з офіційною бухгалтерською відомістю, у 2025 році Владислав Андронов щомісяця отримував понад 100 тисяч гривень. Найменшу суму він отримав у січні — 60 тисяч 346 гривень, а найвищу — у лютому, коли заробіток склав 184 тисячі 39 гривень. У середньому його зарплата протягом року коливалася в межах 130–140 тисяч гривень.

    Крім того, Андронов щомісяця отримував надбавки понад 30 тисяч гривень за «інтенсивність праці». За даними декларацій, річний дохід чиновника зріс удвічі порівняно з 2023 роком, а сума його заощаджень ставить його серед найбагатших у КМДА — поступається він лише своєму колезі Вячеславу Непопу.

    На банківських рахунках Андронова зберігається 28 тисяч 890 і 5 тисяч 670 доларів, а також майже 1,8 мільйона гривень. Готівкою він задекларував 95 тисяч доларів, 110 тисяч євро, 700 тисяч гривень і 2800 фунтів стерлінгів. Також Андронов надав фінансову допомогу ТОВ «Інвестиційні ресурси» на суму майже 6 мільйонів гривень.

    У власності чиновника — Toyota Land Cruiser 200 та Volkswagen Jetta. Крім того, він користується автомобілями дружини: Mercedes-Benz, Porsche Cayenne та Tesla Model S.

    Його підлеглі також отримують чималі зарплати. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь має щомісячний дохід від 80 до 160 тисяч гривень, включно з преміями та виплатами на оздоровлення. А директорка Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих стабільно отримує понад 80 тисяч гривень на місяць, маючи при цьому готівкові заощадження у 41 тисячу доларів.

    Попри постійні проблеми в столиці — від комунальних питань до транспортних колапсів, — чиновники КМДА продовжують отримувати високі зарплати й працювати в максимально комфортних умовах.

  • У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    Попри війну та обмеженість бюджетних ресурсів, середня зарплата українських чиновників продовжує стрімко зростати. За даними Міністерства фінансів, у квітні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади сягнула 57,2 тисячі гривень, що на 19,3% більше, ніж у квітні 2024-го (48,0 тис. грн).

    Для порівняння, середня зарплата по країні, за даними Пенсійного фонду, у квітні становила лише 19,9 тисячі гривень — ріст скромніший, лише 17,9% за рік.

    Рейтинг зарплат серед держорганів

    Найбільші оклади отримують службовці Рахункової палати — в середньому 117,5 тисячі гривень на місяць. У структурі працюють 501 особа.

    На другому місці опинилася НКРЕКП (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) — 102,0 тисячі гривень на місяць, штат — 518 осіб.

    Цікаво, що НАЗК, яке очолює антикорупційну політику, займає третю сходинку, хоча середня зарплата там вища — 186,2 тисячі гривень. Але загальна чисельність персоналу — лише 368 осіб.

    Загалом зарплати державних службовців зросли в середньому на 20% за рік.

    Зарплати керівництва: хто отримує найбільше

    Якщо подивитися на дані щодо керівників держустанов, ситуація ще більш вражаюча. Середня зарплата керівників у квітні становила 126,6 тисячі гривень, однак є і справжні рекордсмени.

    • НКРЕКП: середня зарплата 470,4 тис. грн у 7 керівників

    • НАЗК: 276,3 тис. грн у 5 посадовців

    • Нацагентство з питань мистецтв та мистецької освіти: 236,8 тис. грн (2 керівники)

    Загалом у центральних органах влади у квітні зарплату отримували 21 995 осіб.

    На тлі загального зубожіння населення та підвищеного податкового навантаження, зростання окладів в державному апараті викликає дедалі більше запитань. Особливо — щодо ефективності витрат і доцільності таких винагород для керівників установ, частина з яких існує радше на папері, ніж демонструє реальні результати.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Кабмін неодноразово обіцяв переглянути зарплати держслужбовців у межах програми оптимізації витрат. Однак фактично зростання триває.