Golosnovinua.com

Позначка: зарплати військових

  • «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    «Обіцяли більше, ніж могли дати»: у Раді пояснили, чому військовим поки не готують нових великих виплат

    Українська влада найближчим часом не планує анонсувати нові мотиваційні контракти для військовослужбовців із додатковими великими грошовими пакетами, оскільки можливості державного бюджету залишаються вкрай обмеженими. Водночас уже запущена влітку 2026 року система мотиваційних контрактів і підвищених бойових виплат продовжує діяти — йдеться не про її скасування, а про відмову від нових обіцянок, які не мають гарантованого фінансового покриття.

    Про це заявив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Він наголосив, що раніше окремі посадовці Міністерства оборони озвучували фінансові обіцянки, які, за його словами, не були повністю підкріплені реальними можливостями бюджету.

    Веніславський назвав таку практику негативною, оскільки вона формує у військовослужбовців очікування, які держава згодом може не мати ресурсу виконати. Водночас він підкреслив, що сам принцип мотивації контрактної служби ніхто не відкидає: парламентський комітет і надалі просуватиме механізми, які мають зробити добровільне залучення людей до Сил оборони привабливішим.

    Тут важливо розділити дві речі. Мотиваційні контракти в Україні вже існують і продовжують діяти. У червні 2026 року Кабмін постановою №768 запустив нову систему контрактної служби з чіткими строками, підвищеними бойовими надбавками та відстрочкою після завершення контракту. Тому нинішня заява Веніславського не означає згортання вже запущеної реформи.

    Зараз у Силах оборони діють три основні види нових контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Для піхотинців та штурмовиків передбачений контракт на 14 місяців для цивільних, а для окремих категорій чинних військових — коротший строк. Для інших бойових і небойових спеціальностей діють переважно 24-місячні контракти.

    Найбільші суми передбачені саме для військових, які виконують найризикованіші завдання. За офіційною інформацією Сил оборони, середній розрахунковий дохід за піхотно-штурмовим контрактом може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень, якщо військовий безпосередньо бере участь у найбільш небезпечних бойових діях. Для операторів БпЛА, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей виплати можуть становити від 30 до 120 тисяч гривень на місяць залежно від умов служби.

    Окремо передбачені бонуси за конкретні результати бойової роботи, додаткові виплати за службу на першій лінії та щорічні соціальні виплати.

    Наприклад, за чинною системою військовому може нараховуватися 10 тисяч гривень за день перебування безпосередньо на бойовій позиції, 20 тисяч — за окремі завдання з відновлення позицій і 40 тисяч — за штурмові дії. Саме завдяки таким надбавкам максимальна сума може бути суттєво вищою за базове грошове забезпечення.

    Тобто проблема, про яку зараз говорить Веніславський, полягає не в тому, що держава відмовляється платити за вже встановленою системою, а в тому, що подальше різке збільшення грошових стимулів потребує величезного додаткового ресурсу.

    І з цим у держави справді виникають дедалі серйозніші труднощі.

    Війна вже коштує Україні $190 млн щодня

    Голова парламентського Бюджетного комітету Роксолана Підласа нещодавно повідомила, що один день війни у 2026 році обходиться українському бюджету приблизно у $190 млн. Для порівняння, у 2024 році ця сума становила близько $140 млн на день.

    За її словами, лише за перші вісім місяців 2026 року на сектор безпеки й оборони держава витратила близько $42 млрд, не враховуючи військову допомогу партнерів у натуральній формі.

    При цьому власні бюджетні доходи та внутрішні запозичення за цей час становили приблизно $39 млрд. Тобто навіть внутрішніх ресурсів уже не вистачає для повного покриття поточних оборонних потреб.

    Саме це пояснює, чому будь-яке нове масштабне збільшення зарплат чи разових бонусів для сотень тисяч військовослужбовців потрібно рахувати не мільйонами, а десятками й сотнями мільярдів гривень.

    У бюджеті-2027 на оборону заклали майже 4,9 трлн грн

    У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд пропонує спрямувати на безпеку й оборону 4 трлн 885 млрд грн — це 43,8% прогнозованого ВВП країни.

    З цієї суми майже 1,792 трлн грн мають піти на оплату праці та пов’язані з нею нарахування, ще 2,299 трлн грн — на зброю та військову техніку.

    Для порівняння, загальні доходи державного бюджету на наступний рік прогнозуються на рівні 5,648 трлн грн, тоді як усі видатки — 7,272 трлн грн. Державі також знадобиться близько $52,6 млрд міжнародної фінансової підтримки.

    Тому навіть за рекордного оборонного бюджету простору для нових масштабних грошових обіцянок залишається небагато.

    Чому гроші партнерів не можна просто спрямувати на зарплати

    Є ще одна проблема: значна частина міжнародної допомоги має цільове призначення.

    Наприклад, Nenka.info раніше писала, що значну частину великого кредитного пакета ЄС на €90 млрд неможливо просто спрямувати на підвищення зарплат військовим. Європейське фінансування значною мірою орієнтоване на закупівлю зброї, оборонну промисловість та інші визначені напрями.

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Це означає, що грошове забезпечення військовослужбовців значною мірою залишається навантаженням саме на український бюджет.

    Що вже змінилося у 2026 році

    Нинішня контрактна реформа була запущена в червні.

    Nenka.info тоді писала про постанову Кабміну №768, яка запровадила нові типи контрактів із фіксованими строками служби, диференційованими виплатами та гарантованою відстрочкою після звільнення.

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Також видання повідомляло, що військові, які не переходять на нову контрактну модель, продовжують служити за чинними правилами мобілізації до моменту появи законних підстав для звільнення або демобілізації.

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Окремо Міноборони наголошувало, що частина нових бойових виплат узагалі не залежить від підписання мотиваційного контракту. Вони поширюються і на мобілізованих, і на військових, які служать за старими контрактами.

    Це ще раз підтверджує: нинішня дискусія не стосується скасування вже встановлених виплат.

    Що може бути далі

    Веніславський прямо говорить, що мотиваційна складова контрактної служби залишатиметься одним із головних інструментів залучення людей до армії. Але парламентарі, за його словами, хочуть уникати ситуації, коли спочатку оголошується надзвичайно приваблива сума, а вже потім з’ясовується, що бюджет не може її стабільно забезпечувати.

    Тому найближчим часом основний акцент, найімовірніше, залишатиметься на вже запущеній моделі: чіткий строк служби, вищі виплати за ризик і безпосередню участь у боях, додаткові бонуси та гарантований період відстрочки після контракту.

    Публічних рішень про скасування або урізання нинішньої контрактної системи станом на 20 вересня немає.

    Але поява нових масштабних фінансових стимулів — наприклад, ще більших одноразових премій або різкого підвищення базового забезпечення для всіх категорій військових — тепер напряму залежатиме від того, чи зможе держава знайти для цього стабільне джерело фінансування.

    І саме тут позиція Веніславського звучить доволі однозначно: нових гучних обіцянок без грошей у бюджеті влада робити не хоче.

  • Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни до державного бюджету, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони, а також підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідна інформація міститься в картці законопроєкту №15224, що завершує тривалу парламентську процедуру його ухвалення та відкриває шлях до практичного впровадження нових бюджетних параметрів.

    Цей закон є частиною масштабного перегляду фінансування оборонної сфери, який відбувається на тлі триваючої повномасштабної війни та зростання потреб українських Сил оборони. Документ передбачає не лише збільшення загального ресурсу для армії, але й більш гнучкий механізм використання міжнародної фінансової допомоги, зокрема коштів Європейського Союзу, які тепер можуть оперативніше спрямовуватися на ключові потреби оборони.

    Верховна Рада напередодні остаточно підтримала відповідні зміни та відхилила сім постанов, які намагалися заблокувати набуття чинності закону. Це дозволило уряду перейти до реалізації нового бюджетного пакета без додаткових юридичних перешкод. У парламенті наголошують, що рішення має стратегічне значення, оскільки забезпечує стабільне фінансування армії в умовах довготривалого військового протистояння.

    Ключовим джерелом додаткових коштів стала фінансова підтримка з боку Європейського Союзу. Саме ці надходження дозволили суттєво збільшити оборонні видатки без критичного навантаження на внутрішній бюджет. Уряд отримує можливість спрямовувати ці ресурси не лише на поточні витрати, але й на довгострокові програми модернізації та відновлення боєздатності війська.

    Згідно з ухваленим документом, значна частина коштів буде спрямована на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що є одним із ключових запитів у секторі оборони. Окремо передбачено фінансування закупівлі озброєння, військової техніки, боєприпасів, а також їх модернізації та ремонту. Це дозволяє комплексно закривати як поточні потреби фронту, так і потреби у відновленні технічного ресурсу армії.

    Загальний обсяг змін до оборонного бюджету є безпрецедентним і, за даними парламенту, становить 1,56 трлн гривень додаткового фінансування. У результаті загальний бюджет сектору безпеки та оборони України досягає рекордного рівня у 4,4 трлн гривень. Це один із найбільших оборонних бюджетів в історії країни, сформований у відповідь на виклики повномасштабної війни.

    Найбільша частка видатків — понад 2,3 трлн гривень — буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки. Ще близько 1,45 трлн гривень передбачено на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, структура бюджету чітко відображає пріоритети держави: забезпечення бойових спроможностей армії та підтримка особового складу.

    Міністр цифрової трансформації та представник уряду у секторі оборони Михайло Федоров наголосив, що ухвалені зміни дозволяють швидше залучати міжнародну допомогу та ефективніше розподіляти ресурси між ключовими напрямками. За його словами, це підвищує оперативність фінансування та зменшує бюрократичні затримки, які раніше ускладнювали постачання необхідних ресурсів на фронт.

    Таким чином, підписаний закон фактично закріплює нову модель фінансування оборонного сектору України, яка базується на поєднанні внутрішніх ресурсів і масштабної міжнародної підтримки, а також спрямована на довгострокове забезпечення стабільності та боєздатності української армії.

  • Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Нові правила для ЗСУ вже на підході: хто отримуватиме до 400 тисяч гривень

    Українська влада готує одну з наймасштабніших реформ військової служби від початку повномасштабного вторгнення Росії. Міністерство оборони та Кабінет Міністрів найближчими тижнями планують представити нову модель проходження служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення військових, запровадження контрактів із чіткими термінами служби та нові механізми мотивації для бійців на передовій.

    Про це 12 червня під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, уряд разом із Міністерством оборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має стати одним із ключових елементів модернізації української армії.

    «Це великі кошти. Ми зараз обраховуємо, яким чином збалансувати бюджет для того, щоб забезпечити безперервність цих виплат як у цьому році, так і в наступних періодах», — заявила глава уряду.

    За словами Свириденко, деталі нової системи будуть представлені парламентарям уже найближчими тижнями. Саме тоді стане зрозумілим остаточний формат контрактної служби, рівень грошового забезпечення та механізми демобілізації окремих категорій військовослужбовців.

    Що відомо про майбутню реформу

    Перші деталі реформи вже були презентовані представникам парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, концепція передбачає суттєве підвищення базового грошового забезпечення військових, нові контракти та зміни у підходах до комплектування підрозділів.

    Серед ключових нововведень:

    • підвищення мінімального грошового забезпечення військовослужбовців із 20 до 30 тисяч гривень;
    • диференційовану систему виплат залежно від посади, спеціальності та функцій військового;
    • підвищені виплати для піхотинців та військових, які безпосередньо виконують бойові завдання;
    • нову систему контрактів із чітко визначеними термінами служби;
    • механізми звільнення або демобілізації для окремих категорій військових;
    • додаткові стимули для командирів усіх рівнів.

    Окремий акцент робиться на піхотних підрозділах, які несуть найбільше навантаження на фронті. Саме для них планують запровадити спеціальні контракти із суттєво вищими виплатами. За попередніми напрацюваннями Міноборони, розмір грошового забезпечення для військових на передовій може сягати від 250 до 400 тисяч гривень залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику.

    Чіткі терміни служби — головний запит суспільства

    Одним із найочікуваніших елементів реформи є встановлення конкретних термінів військової служби. Саме це питання залишається одним із найбільш дискусійних від початку повномасштабної війни.

    У Міністерстві оборони неодноразово наголошували, що нова контрактна система має забезпечити військовослужбовцям зрозумілі правила проходження служби, механізми ротації та перспективу демобілізації.

    За попередніми даними, які раніше озвучувалися в медіа, серед варіантів розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення визначеного терміну. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а самі параметри можуть бути змінені до моменту офіційного представлення реформи.

    Ще у квітні Свириденко заявляла, що уряд працює над переходом до більш контрактної моделі комплектування армії, де зарплата буде залежати від конкретної посади та функцій військового.

    Чому реформа потребує мільярдів

    Запровадження нової системи виплат стане серйозним навантаженням для державного бюджету. Сектор безпеки та оборони вже залишається найбільшою статтею видатків України.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд зараз проводить розрахунки, щоб знайти фінансовий ресурс для забезпечення нових стандартів грошового забезпечення не лише у 2026 році, а й у наступні роки.

    Раніше Кабмін повідомляв, що на сектор безпеки та оборони спрямовуються рекордні обсяги фінансування, а окремо розглядаються механізми індексації виплат військовослужбовцям.

    Коли стартують зміни

    За інформацією уряду та Міноборони, перший етап реформи може стартувати вже найближчим часом після завершення погоджень із парламентом та Генеральним штабом. Частина рішень може бути впроваджена через постанови Кабінету Міністрів, а для інших знадобляться зміни до законодавства.

    Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявляв, що реформа включатиме справедливу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби та зрозумілою логікою ротацій. За його словами, трансформація умов служби є одним із головних пріоритетів оборонного відомства у 2026 році.

    Найближчі тижні можуть стати визначальними для майбутнього української армії. Якщо анонсовані зміни будуть реалізовані, ЗСУ отримають не лише нову систему оплати праці, а й більш зрозумілі правила проходження служби, яких давно очікують як військові, так і суспільство.

  • Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    З 1 червня 2026 року в Україні набуває чинності низка важливих змін, які стосуватимуться мільйонів громадян. Нововведення торкнуться пенсійного забезпечення, мобілізації та бронювання працівників, освіти, соціальних виплат, цифровізації трудових книжок і навіть роботи Пенсійного фонду. Частина рішень уже затверджена урядом, інші перебувають на завершальному етапі впровадження. Червень стане одним із найнасиченіших місяців року за кількістю змін у соціальній, освітній та оборонній сферах.

    Однією з найочікуваніших новин для громадян стане виплата перерахованих пенсій працюючим пенсіонерам. Йдеться про людей, які станом на квітень 2026 року набули щонайменше 24 місяці додаткового страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії. Через особливості звітності роботодавців Пенсійний фонд не зміг провести відповідні нарахування навесні, однак у червні громадяни отримають не лише збільшений розмір пенсії, а й компенсацію за квітень та травень. Таким чином виплати надійдуть одразу за кілька місяців.

    Ще одна важлива зміна стосується цифровізації трудових книжок. До 10 червня триває завершальний етап переходу на електронний формат обліку трудової діяльності. Працівникам та роботодавцям необхідно перевірити, чи внесені всі дані до електронного реєстру Пенсійного фонду. Якщо інформація вже відображається в особистому кабінеті громадянина на порталі ПФУ, повторно подавати документи не потрібно. Перехід на електронні трудові книжки має спростити процедуру призначення пенсій та зменшити ризики втрати документів.

    Значні зміни очікують і військовослужбовців. У червні стартує черговий етап реформи Сил оборони України. Передбачається перегляд системи грошового забезпечення, підвищення виплат для командирів, сержантів та офіцерів, а також запровадження нових контрактів для представників бойових спеціальностей. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, де рівень виплат залежатиме від виконання бойових завдань. За попередніми даними, винагорода може становити від 250 до 400 тисяч гривень. Крім того, триває робота над оновленням усієї контрактної системи служби, включно з визначенням чітких термінів проходження військової служби та поступовим механізмом звільнення військовослужбовців після завершення визначених періодів служби.

    Для абітурієнтів червень стане одним із найвідповідальніших місяців року. До 25 червня триватиме основна сесія Національного мультипредметного тесту. Результати вступники отримають до 3 липня. Водночас розпочинається вступна кампанія до магістратури. Основна сесія Єдиного вступного іспиту та Єдиного фахового вступного випробування проходитиме з 26 червня по 14 липня. Учасники тестування до 19 червня отримають персональні запрошення із зазначенням місця та часу складання іспитів.

    У сфері охорони здоров’я важливим дедлайном стане завершення використання коштів за державною програмою «Скринінг здоров’я 40+». Громадяни, які отримали фінансування до 1 травня, повинні пройти медичні обстеження до 30 червня. У разі невикористання коштів вони будуть повернуті до державного бюджету. Для тих, хто подав заявки після 1 травня, термін використання коштів становить два місяці з моменту зарахування.

    Внутрішньо переміщені особи також отримають зміни у правилах призначення соціальної допомоги. Якщо заяву на допомогу для дітей віком до шести років буде подано після 1 червня, виплати нараховуватимуться з місяця звернення. Розмір допомоги становить 3000 гривень щомісяця. При цьому право на отримання коштів для дітей цієї вікової категорії не залежить від рівня доходів батьків.

    Особливу увагу бізнесу та працівникам варто звернути на зміни у сфері мобілізації та бронювання. Уряд готує нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Очікується підвищення мінімального рівня заробітної плати для бронювання до 25 941 гривні. Також будуть переглянуті правила щодо сумісників та квоти заброньованих працівників. Після набуття чинності нової постанови підприємства матимуть десять днів для приведення документів у відповідність до нових вимог.

    Паралельно міністерства та відомства переглядатимуть критерії визначення критично важливих підприємств. Уже влітку компаніям доведеться повторно підтверджувати свій статус відповідно до оновлених правил. Експерти прогнозують, що це може вплинути на тисячі українських підприємств.

    Ще одна зміна торкнеться роботи Пенсійного фонду. Із 1 червня в Києві припиняють роботу старі номери гарячої лінії управління ПФУ. Консультації надаватимуть через єдиний контакт-центр, який працюватиме шість днів на тиждень. Для громадян залишаться доступними номери 0 800 503 753, (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71.

    Окремі нововведення матимуть регіональний характер. Так, в Івано-Франківську з початку літа підвищуються тарифи на паркування. Вартість години паркування залежатиме від зони і становитиме від 20 до 30 гривень. Для учасників бойових дій, родин загиблих військовослужбовців та деяких інших категорій громадян пільги залишаться чинними.

    Таким чином, червень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Частина нововведень передбачає додаткові виплати та спрощення процедур, інші ж вимагають уважності до дедлайнів та нових правил. Від своєчасного виконання вимог залежатиме можливість отримання соціальної підтримки, бронювання від мобілізації, проходження вступної кампанії та користування державними програмами.

  • ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Кошти з кредитної програми Європейського Союзу на 90 млрд євро не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українським військовослужбовцям. Попри те, що значна частина цієї позики передбачена для оборонної підтримки України, у Єврокомісії уточнили: йдеться не про фінансування грошового забезпечення армії, а про інвестиції в оборонну промисловість та закупівлю оборонної продукції.

    Про це повідомили у Єврокомісії у відповідь на запит РБК-Україна. Загальний кредитний пакет ЄС для України становить 90 млрд євро і розрахований на 2026–2027 роки. За погодженою логікою, 30 млрд євро мають піти на бюджетну підтримку, а 60 млрд євро — на військову та оборонно-промислову підтримку. Такий розподіл раніше підтверджували і європейські посадовці, і міжнародні медіа.

    У Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка потрібна Україні для покриття термінових фінансових потреб і забезпечення базових державних послуг. Водночас вона не прив’язана до конкретних статей видатків, але має відповідати зобов’язанням України в межах програми МВФ, зокрема щодо стійкості державного боргу.

    Окрема частина кредиту пов’язана з оборонною промисловістю. Йдеться про підтримку виробництва безпілотників нового покоління, навігаційних і комунікаційних систем, авіаційних та космічних технологій, а також окремих металургійних потужностей, які можуть мати подвійне — цивільне й оборонне — призначення.

    Водночас у Брюсселі наголосили: оборонний компонент не може покривати такі військові витрати, як зарплати військовослужбовців. Тобто навіть якщо гроші надходитимуть у межах оборонної підтримки, вони мають іти на виробництво, закупівлі та розвиток оборонних спроможностей, а не на поточні виплати особовому складу.

    Це важливе уточнення на тлі дискусій в Україні щодо підвищення грошового забезпечення військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок європейського кредиту, однак такий варіант, як випливає з позиції ЄК, не підтримали.

    У Єврокомісії пояснюють, що суттєві зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, мають супроводжуватися додатковими ресурсами. Передусім ідеться про збільшення внутрішніх доходів бюджету. Іншими словами, якщо Україна ухвалюватиме рішення про масштабне підвищення виплат армії, джерело цих коштів доведеться шукати всередині державних фінансів або через окремі домовленості, а не в межах цього оборонного компонента кредиту.

    Сам кредит ЄС на 90 млрд євро є одним із найбільших пакетів фінансової підтримки України від початку повномасштабної війни. У 2026 році Україна має отримати 45 млрд євро, ще 45 млрд євро передбачені на 2027 рік. За даними Reuters, перші виплати очікуються в середині червня після завершення необхідних процедур, зокрема ратифікації у Верховній Раді.

    20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах ширшої кредитної програми. Про це повідомляв єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

    Раніше повідомлялося, що у 2026 році з європейського кредиту Україна має отримати 16,7 млрд євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 млрд євро на оборонні потреби. Бюджетна частина включає 8,35 млрд євро макрофінансової допомоги та ще 8,35 млрд євро через програму Ukraine Facility.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що кошти європейської позики мають посилити армію, підтримати соціальні потреби та розвиток оборонного виробництва. Водночас нинішнє роз’яснення Єврокомісії фактично розділяє поняття «посилення армії» і «зарплати військовим»: перше може фінансуватися через закупівлі та оборонну промисловість, друге має покриватися з інших джерел.

    Це означає, що дискусія про підвищення виплат військовим в Україні не знімається, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти додаткові доходи, або переглянути структуру видатків, або шукати окремий механізм міжнародної підтримки саме для грошового забезпечення армії.

    Питання є особливо чутливим, адже останніми тижнями в Україні активно обговорюють реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення військових, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.

    Однак позиція Єврокомісії свідчить: кредит на 90 млрд євро не стане прямим джерелом для підвищення зарплат у ЗСУ. Його ключова роль — підтримати стійкість бюджету, розвиток оборонного виробництва та закупівлю озброєння, а не фінансувати регулярні виплати військовослужбовцям.

  • “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ініціює підвищення грошового забезпечення для військових інструкторів. У Генштабі вважають, що саме якісна підготовка бійців є одним із ключових факторів виживання на фронті та ефективності армії в умовах сучасної війни.

    Про це Сирський повідомив після перевірки навчальних підрозділів однієї з бригад десантно-штурмових військ. Під час візиту головком ознайомився з умовами проживання військових, матеріально-технічною базою та системою підготовки особового складу.

    За словами Сирського, нинішня війна стрімко змінюється, а разом із нею мають змінюватися й підходи до навчання. Особливу увагу приділяють протидії FPV-дронам, роботі в умовах високої насиченості безпілотниками та адаптації до нової тактики противника.

    Під час перевірки військові продемонстрували навички швидкого реагування на загрозу від FPV-дронів — навчальний безпілотник був знешкоджений за лічені секунди. У командуванні вважають це показником того, що система підготовки поступово адаптується до реалій сучасного фронту.

    «Фаховий інструктор — це підготовлений солдат. А підготовлений солдат — це збережене життя, виконане бойове завдання та сильна держава», — наголосив Сирський.

    Саме тому військове керівництво планує звернутися до Міністерство оборони України із пропозицією переглянути рівень виплат для інструкторського складу. У Генштабі вважають, що інструктори повинні отримувати конкурентне грошове забезпечення, адже саме вони формують основу боєздатності армії.

    Питання інструкторів стало особливо актуальним після того, як українська армія зіткнулася з проблемою виснаження особового складу та необхідністю постійної ротації військових. Раніше Сирський підписав наказ про нові правила ротацій: перебування бійців на передовій має тривати не більше двох місяців із подальшою обов’язковою заміною.

    Для реалізації цієї системи потрібна значно більша кількість добре підготовлених військових, а отже — і більше професійних інструкторів.

    У командуванні визнають, що зараз інструкторський напрямок потребує серйозного посилення. За даними Генштабу, лише у першому кварталі 2026 року в Україні працювали 35 експертних груп, які перевіряли якість навчальних програм та рівень підготовки в навчальних центрах.

    Окремо триває підготовка інструкторів за кордоном — українські військові проходять навчання у країнах-партнерах, після чого повертаються для роботи з новобранцями в Україні. Саме бойовий досвід інструкторів, як наголошує Сирський, має стати головним критерієм ефективності навчання.

    Експерти зазначають, що проблема мотивації інструкторів є системною. Часто військові з реальним бойовим досвідом воліють залишатися у бойових підрозділах або переходити на інші напрямки через високі навантаження та недостатню фінансову мотивацію у навчальних центрах.

    Водночас сучасна війна дедалі більше залежить саме від якості підготовки. Українська армія змушена швидко адаптуватися до нових загроз — від FPV-дронів і засобів радіоелектронної боротьби до тактики малих штурмових груп та високотехнологічного озброєння.

    На цьому тлі роль інструктора фактично стає стратегічною. Від того, наскільки швидко та якісно навчають новобранців, залежить не лише ефективність конкретного підрозділу, а й рівень втрат на фронті.

    Окрім підвищення виплат, у ЗСУ також розглядають можливість модернізації самої системи підготовки — від оновлення програм до покращення матеріальної бази полігонів і навчальних центрів.

    Ініціатива Сирського може стати частиною масштабнішої реформи військової підготовки. У Генштабі дедалі відкритіше говорять: сучасна війна виграється не лише технікою, а й людьми, які здатні швидко навчати інших виживати та воювати в нових умовах.

  • Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Контракти до 400 тисяч для піхоти: Володимир Зеленський оголосив масштабну реформу армії та нову систему виплат

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про старт масштабної реформи сектору оборони, ключовим елементом якої стане суттєве підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, для яких планують запровадити нові контракти з виплатами до 400 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань. Рішення ухвалене після погодження базових параметрів реформи між військовим командуванням і урядом, а її активна фаза має розпочатися вже в червні 2026 року.

    За словами глави держави, нова модель фінансового забезпечення армії базуватиметься на принципі справедливості, який передбачає диференційований підхід до виплат. Йдеться про те, що рівень грошового забезпечення буде безпосередньо залежати від реального внеску військовослужбовця: участі в бойових діях, складності виконуваних завдань, досвіду та ефективності. Таким чином держава прагне відійти від формального підходу до нарахування зарплат і створити систему мотивації, яка враховує реальні ризики та навантаження.

    У межах реформи визначено базові орієнтири: мінімальний рівень грошового забезпечення для військових, які перебувають у тилових підрозділах, має становити не менше 30 тисяч гривень. Водночас для тих, хто виконує бойові завдання на передовій, виплати будуть значно вищими — у кілька разів. Найбільші зміни торкнуться саме піхотинців, адже ця категорія військових несе одне з найвищих навантажень на фронті.

    Президент наголосив, що для піхоти розробляється окремий формат контрактів, який передбачає виплати в діапазоні від 250 до 400 тисяч гривень. Розмір винагороди залежатиме від інтенсивності бойових дій, складності операцій та досягнутих результатів. Такий підхід має не лише підвищити соціальний захист військових, а й посилити мотивацію до служби в найбільш складних підрозділах.

    Крім того, реформа охоплює і командний склад. За словами Зеленського, українські офіцери, бойові сержанти та командири мають отримати «достойний і відчутно підвищений» рівень оплати. Це пояснюється тим, що саме від якості управління на полі бою часто залежить не лише успіх операцій, а й життя військових. Таким чином держава намагається закласти баланс між відповідальністю та винагородою.

    Очікується, що вже у травні будуть узгоджені всі деталі реформи, включно з механізмами фінансування, а перші практичні результати мають з’явитися в червні. Зокрема, йдеться про початок виплат за новими принципами та запуск оновленої системи контрактів.

    Реформа грошового забезпечення є частиною ширших змін у Збройних силах України. Раніше в Міністерстві оборони заявляли про підготовку нових підходів до мобілізації, а також змін у питаннях проходження служби, зокрема щодо термінів перебування в бойових підрозділах і умов ротації. Особливу увагу приділяють саме штурмовим підрозділам і піхоті, які відіграють ключову роль у сучасній війні.

    Експерти зазначають, що підвищення виплат є не лише соціальним, а й стратегічним кроком. В умовах тривалої війни держава змушена конкурувати за людський ресурс, адже мотивація військових стає одним із ключових факторів обороноздатності. Збільшення грошового забезпечення може допомогти залучити нових добровольців, утримати досвідчених бійців і знизити ризики кадрового дефіциту.

    Водночас важливим залишається питання фінансової стійкості таких змін. Реалізація реформи вимагатиме значних бюджетних ресурсів, і значною мірою залежатиме від міжнародної фінансової підтримки України. Проте в умовах війни інвестиції в оборону залишаються пріоритетом для держави.

    Окремо варто відзначити, що новий підхід до оплати праці військових фактично формує нову модель армії — більш професійну, мотивовану та орієнтовану на результат. Якщо реформа буде реалізована в повному обсязі, вона може стати однією з наймасштабніших трансформацій Збройних сил за останні роки.

    Оголошені зміни свідчать про перехід до нової фази розвитку української армії, де ключовими стають не лише технології та озброєння, а й люди — їхня мотивація, підготовка та соціальний захист. І саме від того, наскільки ефективно буде впроваджена ця реформа, значною мірою залежатиме здатність України протистояти викликам війни у довгостроковій перспективі.

  • Міноборони опублікувало оновлені зарплати та доплати в армії: скільки хто отримуватиме з 1 червня

    Міноборони опублікувало оновлені зарплати та доплати в армії: скільки хто отримуватиме з 1 червня

    Міністерство оборони України надало нову інформацію щодо розміру заробітної плати та доплат для військовослужбовців армії.

    Мінімальний щомісячний розмір грошового забезпечення становить 20 100 грн.

    Одноразова грошова допомога при укладенні першого контракту у 2024 році становить:

    – рядовий склад – 24 224 грн,

    – сержантський і старшинський склад – 27 252 грн,

    – офіцерський склад – 30 280 грн.

    Додаткова винагорода за участь у бойових діях – 100 000 грн.

    Додаткова винагорода за виконання спеціальних завдань поза бойовими діями – 30 000 грн.

    Одноразова винагорода за завдання на лінії зіткнення (за кожні 30 днів) – 70 000 грн.

    Виплата пораненим, які не можуть виконувати обов’язки – 20 100 грн.

    Додаткова винагорода інструкторам навчальних центрів: 15-30 тисяч грн.

    Винагорода курсантам за особливості навчання під час воєнного стану – 2 350 грн.