Golosnovinua.com

Позначка: застава

  • Знижка для лідерки: ВАКС шокував рішенням зменшити мільйонну заставу для Юлії Тимошенко у 125 разів

    Знижка для лідерки: ВАКС шокував рішенням зменшити мільйонну заставу для Юлії Тимошенко у 125 разів

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив безпрецедентне рішення щодо різкого пом’якшення фінансових умов запобіжного заходу для народної депутатки та очільниці парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Про суттєве зниження суми застави стало відомо безпосередньо з офіційної трансляції судового засідання антикорупційного відомства. Судді задовольнили відповідне клопотання самої підозрюваної, радикально переглянувши попередні фінансові зобов’язання, які були встановлені ще на початку поточного року. Це рішення викликало неабиякий резонанс, адже йдеться про колосальну різницю у десятки мільйонів гривень, яку тепер держава змушена буде законно повернути приватним особам.

    Згідно з оновленою ухвалою, відтепер розмір застави для Юлії Тимошенко становить лише 266 240 гривень. Для порівняння, попередня сума фінансового забезпечення сягала 33 280 000 гривень. Математика цього судового вердикту свідчить, що служителі Феміди зменшили фінансовий тягар для очільниці політичної сили приблизно у 125 разів. Ініціатором такого радикального перегляду умов виступила особисто народна обраниця під час публічних слухань. Головним аргументом захисту стала теза про те, що ті гіпотетичні загрози та ризики, на яких так активно наголошували антикорупційні прокурори під час обрання первинного запобіжного заходу, на практиці абсолютно не виправдалися і повністю втратили свою актуальність.

    На підтвердження своєї позиції парламентарка звернула особливу увагу суду на загальну хронологію цього гучного кримінального провадження. Політикиня наголосила, що починаючи з 26 травня – тобто саме з того дня, коли готовий обвинувальний акт був офіційно скерований до суду для розгляду по суті, – щодо неї де-факто не діють жодні процесуальні обов’язки. Як пояснила сторона захисту, відсутність таких обмежень протягом тривалого часу свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваної. Судова колегія Вищого антикорупційного суду, ретельно вислухавши аргументацію та об’єктивно оцінивши поточний стан розгляду матеріалів справи, визнала ці доводи цілком достатніми. У підсумку судді ухвалили резонансне рішення про багатократне зменшення розміру фінансової гарантії.

    Варто нагадати загальний контекст цієї справи: гігантську початкову суму в понад 33 мільйони гривень за лідерку фракції внесли ще у січні 2026 року, аби уникнути більш суворого запобіжного заходу. Згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством, ту величезну фінансову різницю, яка утворилася після нинішнього пом’якшення умов, державне казначейство тепер зобов’язане оперативно повернути на рахунки заставодавців. Юридична процедура передбачає чіткий алгоритм повернення вивільнених коштів тим особам, які свого часу поручилися за підозрювану. Відомо, що серед тих, хто фінансово рятував лідерку партії, є її найближчі політичні соратники. Зокрема, вагому частку загальної суми, а саме 5 мільйонів гривень, тоді особисто вніс чинний народний депутат від фракції «Батьківщина» Костянтин Бондарєв. У політичних колах цього політика відкрито називають одним із головних фінансових донорів та спонсорів усієї політичної сили. Після того, як ухвала набуде повної юридичної сили, ці мільйонні активи мають бути повністю розблоковані та легально перераховані назад їхнім законним власникам.

     

  • Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Внаслідок масованих російських атак в Україні було знищено або суттєво пошкоджено близько 90% сучасних товарних складів та спеціалізованих місць зберігання продукції. Ця масштабна руйнація завдала колосального удару по вітчизняному комерційному сектору: підприємці одночасно втратили приміщення, товарні запаси та базове забезпечення, під яке залучалися кредитні ресурси. Водночас самі фінансові зобов’язання бізнесу перед фінансовими установами нікуди не зникли, поставивши кредиторів перед безпрецедентною дилемою щодо подальшої оцінки ризиків та умов видачі коштів на відновлення.

    Значна частина знищеної логістичної інфраструктури виступала прямим заставним майном за довгостроковими інвестиційними та комерційними позиками. Тепер фінансові установи зіткнулися із ситуацією, коли ліквідні активи позичальників фізично перестали існувати, перетворившись на руїни. За стандартними нормативами банківської безпеки втрата застави вимагає негайного перегляду кредитного договору, підвищення відсоткових ставок або вимоги щодо надання іншого ліквідного забезпечення. Проте для більшості компаній, які зазнали прямих ударів, знайти рівноцінну заміну нерухомому майну в нинішніх умовах фактично неможливо.

    Для бізнесу ситуація ускладнюється тим, що для відновлення зруйнованих потужностей та запуску операційної діяльності потрібне термінове додаткове фінансування. Водночас банківські установи не можуть безконтрольно роздавати незабезпечені позики, адже це загрожує стабільності всієї фінансової системи та порушує регуляторні вимоги. Банки змушені докорінно змінювати підходи до аналізу клієнтів. Замість класичної оцінки вартості матеріального майна на перший план виходить здатність бізнес-моделі генерувати реальний грошовий потік, збереження контрактів, ділова репутація власників та історія своєчасного обслуговування боргу в минулому.

    Безвихідь із заставами створює загрозу масового заморожування кредитних ліній та хвилі технічних дефолтів серед провідних логістичних операторів. Навіть найуспішніші компанії без допомоги банківського сектору не здатні самостійно профінансувати відбудову терміналів з нуля, особливо на тлі дефіциту дієвих механізмів страхування від воєнних загроз. Фінансові аналітики зазначають, що вирішення цієї проблеми вимагатиме запровадження комплексних програм реструктуризації, мораторіїв на стягнення боргів за знищені об’єкти та активнішого залучення державних гарантій або міжнародних донорських портфелів для розподілу воєнних ризиків.

    Масштабна руйнація дев’яноста відсотків сучасних місць зберігання неминуче вдарить і по кінцевих споживачах. Брак якісних площ уже створює логістичний колапс для ритейлу, аграрного сектору та дистриб’юторів, різко здорожчуючи вартість доставки та зберігання товарів першої необхідності. Якщо банківська система та уряд не знайдуть компромісного рішення щодо підтримки постраждалих підприємств, економіка може зіткнутися з банкрутством системних компаній, які залишилися сам на сам із попелищем замість застави та невиплаченими кредитами.

  • НБУ вже перевіряє банки у справі Мудрої, хоча ухвала ВАКС офіційно не надійшла

    НБУ вже перевіряє банки у справі Мудрої, хоча ухвала ВАКС офіційно не надійшла

    Національний банк України заперечив звинувачення в тому, що нібито ігнорує рішення Вищого антикорупційного суду щодо перевірки банків, які відмовлялися проводити платежі для внесення застави за ексзаступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.

    У НБУ заявили, що офіційно ухвала ВАКС до регулятора досі не надходила. За процедурою документ має направити безпосередньо суд. Водночас Нацбанк уже отримав копію рішення від адвокатів Мудрої та почав перевіряти ситуацію.

    Регулятор надіслав запити до банків, на які вказав захист, і отримав від них пояснення щодо причин проведення або відхилення операцій. Тепер НБУ аналізує ці відповіді та перевіряє, чи дотримувалися фінустанови вимог платіжного законодавства.

    У Нацбанку наголошують, що не давали банкам вказівок автоматично блокувати внесення застави. Кожна фінансова установа, за позицією регулятора, повинна самостійно оцінювати конкретну операцію з урахуванням вимог фінансового моніторингу та ризиків.

    24 вересня ВАКС зобов’язав НБУ перевірити причини відмов банків проводити платежі для внесення застави за Мудру. Після цього її адвокати заявили, що Нацбанк не виконав рішення суду у визначений термін.

    Водночас у НБУ повідомили, що станом на кінець минулого тижня банки вже перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави. Тому твердження про повне блокування всіх платежів регулятор називає некоректними.

    Повний текст ухвали ВАКС очікується 29 вересня. Після його офіційного надходження Нацбанк пообіцяв забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про конфлікт навколо заставних платежів. 25 вересня видання повідомляло, що НБУ окремо звернув увагу банків на неприпустимість автоматичного блокування платежів для внесення застави на рахунки ВАКС лише через сам характер такої операції. Фінансовий моніторинг проти правосуддя: НБУ заборонив автоматично блокувати заставні платежі для ВАКС — «Ненька інфо»

    Сама Мудра перебуває під вартою з альтернативою внесення 20 млн грн застави. Апеляційна палата ВАКС 15 вересня залишила відповідний запобіжний захід без змін. Водночас суд окремо наголошує на презумпції невинуватості: підозра не означає доведення вини особи.

    Отже, суперечка зараз стосується не лише самої застави, а й того, чи були відмови банків законними та чи не перетворився фінмоніторинг на фактичну перешкоду виконанню судового рішення. Остаточні висновки НБУ очікуються після аналізу відповідей банків і повного тексту ухвали ВАКС.

  • Фінансовий моніторинг проти правосуддя: Національний банк заборонив автоматично блокувати заставні платежі для «ВАКС» – регулятор вимагає змін

    Фінансовий моніторинг проти правосуддя: Національний банк заборонив автоматично блокувати заставні платежі для «ВАКС» – регулятор вимагає змін

    Національний банк України здійснив рішуче втручання у конфліктну ситуацію, що виникла між вітчизняною банківською системою та органами антикорупційної інфраструктури, видавши суворе застереження комерційним фінансовим установам щодо неприпустимості безпідставного блокування судових платежів. Головний фінансовий регулятор країни офіційно попередив банки, що внесення грошової застави в рамках кримінального провадження на спеціальні казначейські рахунки не може автоматично кваліфікуватися як підозріла фінансова операція. Каталізатором для такого жорсткого роз’яснення стала низка системних скарг від адвокатів, підозрюваних та поручителів, які масово стикалися з безапеляційними відмовами банківських установ переказувати визначені суддями кошти на офіційні рахунки Вищого антикорупційного суду. Спрацьовування жорстких алгоритмів внутрішнього контролю призводило до штучного паралічу виконання судових ухвал, створюючи небезпечний прецедент, коли внутрішні інструкції приватних установ ставали вищими за рішення державної судової влади.

    Корінь цієї системної проблеми криється у надмірно консервативному трактуванні банками правил фінансового моніторингу та законодавства про запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Сучасні банківські системи налаштовані на автоматичне виявлення ризиків, і великі суми переказів, особливо якщо вони пов’язані з політично значущими особами або фігурантами гучних кримінальних розслідувань, миттєво потрапляють під червоні прапорці комплаєнс-контролю. Однак регулятор чітко наголосив, що сам по собі факт виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави є абсолютно легальною та законодавчо регламентованою дією, яка апріорі не несе терористичних чи відмивальних загроз. Переказ коштів на рахунки Державної казначейської служби України є максимально прозорим процесом, де кінцевим отримувачем виступає держава, тому використання формальних алгоритмів для блокування таких транзакцій є проявом професійної некомпетентності та бюрократичної перестраховки банківського менеджменту.

    Наслідки подібної надмірної пильності фінансових установ мають прямий і вкрай негативний вплив на дотримання базових конституційних прав громадян та загальну ефективність системи кримінальної юстиції. Грошова застава є ключовим альтернативним запобіжним заходом, який дозволяє особі, чия провина ще не доведена в суді, перебувати на волі, продовжувати працювати та готувати повноцінний юридичний захист замість перебування у слідчому ізоляторі. Коли банк безпідставно відмовляється провести платіж у встановлений законом короткий термін, підозрюваний фізично позбавляється можливості виконати рішення суду, що автоматично дає прокурорам формальні підстави вимагати зміни запобіжного заходу на більш жорсткий – тримання під вартою. Таким чином, комерційні банки своїми діями фактично втручалися у здійснення правосуддя, штучно обмежуючи свободу людей та підриваючи авторитет Вищого антикорупційного суду, який не міг вчасно отримати визначені ним же фінансові гарантії.

    Своєю категоричною заявою Національний банк України зобов’язав усі піднаглядні фінансові установи негайно переглянути свої внутрішні протоколи ризик-менеджменту та адаптувати їх до реалій функціонування антикорупційної вертикалі. Відтепер банки повинні забезпечити гнучкий, ручний та оперативний розгляд транзакцій, пов’язаних із внесенням судових застав, уникаючи шаблонних автоматичних відмов, які дискредитують саму ідею справедливого судочинства. Регулятор надіслав чіткий сигнал всьому ринку: боротьба з тіньовими капіталами не повинна перетворюватися на абсурдний інструмент саботажу легальних державних процедур, а банківський комплаєнс зобов’язаний діяти в синергії із законом, гарантуючи безперешкодний рух коштів, коли йдеться про виконання прямих рішень іменем України.

     

  • Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Колишнього міського голову Рахова Віктора Медвідя, якого українські правоохоронці розшукували понад два роки, екстрадували з Румунії до України. Після повернення суд відправив його під варту, однак дозволив внести заставу у розмірі 332,8 тисячі гривень. Ексмер уже скористався цією можливістю та вийшов із-під варти. Прокуратура вважає визначену судом суму занадто малою і готується оскаржувати рішення.

    Про екстрадицію повідомили Закарпатська обласна прокуратура та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними правоохоронців, компетентні органи Румунії передали українській стороні колишнього посадовця, який після повідомлення про підозру у 2023 році залишив Україну й перебував у міжнародному розшуку.

    Правоохоронці офіційно не називали його ім’я у частині повідомлень, однак джерело «Української правди» підтвердило, що йдеться саме про Віктора Медвідя.

    Після екстрадиції 10 вересня підозрюваного доставили до України. Уже наступного дня Ужгородський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 332 800 гривень.

    Медвідь заставу вніс і залишив слідчий ізолятор.

    Саме ця сума тепер стала новим предметом спору між прокуратурою та судом. У прокуратурі вважають, що вона не відповідає ризикам у справі, адже підозрюваний уже тривалий час перебував за кордоном і, за версією слідства, намагався уникнути українського правосуддя.

    Прокурори заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку.

    Їхній головний аргумент — попередня поведінка Медвідя. За даними слідства, історія його перебування за кордоном почалася ще у 2023 році.

    Тоді поліція Закарпаття повідомила, що колишній міський голова оформив собі службове відрядження до сусідньої Румунії. Воно мало тривати лише три доби, однак назад в Україну посадовець не повернувся. Через це правоохоронці відкрили окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного переправлення через державний кордон.

    На той момент Медвідя вже розшукували у справі про ймовірну розтрату бюджетних коштів і службове підроблення.

    Після виїзду з України його оголосили у міжнародний розшук через канали Інтерполу.

    Подальша історія виявилася ще заплутанішою.

    За даними українського слідства, наприкінці 2025 року Медвідя затримали на території Чехії. Місцеві органи застосували до нього судовий контроль і заборонили залишати територію країни.

    Проте згодом він опинився в Румунії.

    Українські правоохоронці стверджують, що ексмер порушив встановлені в Чехії обмеження та втік до сусідньої держави, де його знову затримали. Румунська сторона почала процедуру екстрадиції до України.

    На початку вересня 2026 року ця процедура фактично завершилася. Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя на рішення про передачу Україні. Після цього рішення стало остаточним і вже не підлягало оскарженню.

    Тож історія, яка почалася з триденного відрядження ще у 2023 році, завершилася примусовим поверненням ексмера через понад два роки.

    Основна кримінальна справа стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

    За версією слідства, під час реалізації проєкту могли бути завищені обсяги фактично виконаних робіт та їхня вартість. У документах, як стверджують правоохоронці, роботи були оформлені як повністю виконані, однак експертиза встановила невідповідності.

    Слідство вважає, що таким чином могли бути розтрачені бюджетні кошти.

    Медвідю заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366.

    Перша стосується привласнення або розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у значному розмірі чи за попередньою змовою групою осіб. Друга — службового підроблення.

    У разі доведення вини за сукупністю інкримінованих дій підозрюваному може загрожувати до восьми років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас сама підозра не означає доведення вини. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.

    Цікаво, що проблеми з законом щодо Медвідя виникли фактично одразу після його виїзду.

    Ще 9 серпня 2023 року поліція Закарпаття офіційно повідомляла про перевірку законності перетину ним державного кордону. Слідчі тоді встановили, що він сам оформив триденне службове відрядження до Румунії, однак у передбачений строк в Україну не повернувся.

    Цей епізод правоохоронці кваліфікували за ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Окремо правоохоронці нагадували, що вже тоді Медвідь перебував у розшуку за основними статтями щодо розтрати та службового підроблення.

    Таким чином, нинішня екстрадиція стала результатом довготривалої міжнародної процедури.

    Спочатку українська сторона ініціювала міжнародний розшук. Потім ексмера затримали у Чехії, після чого він опинився в Румунії. Там питання його передачі Україні розглядали судові органи, аж поки остаточне рішення не ухвалила найвища судова інстанція.

    Тепер справа знову повернулася в українську юрисдикцію.

    Найбільше запитань наразі викликає саме запобіжний захід.

    Прокуратура наголошує, що людина, яка вже один раз залишила країну, тривалий час перебувала в міжнародному розшуку, була затримана в одній державі ЄС і після цього опинилася в іншій, має очевидний ризик повторного ухилення від слідства.

    Саме тому прокурори вважають заставу в 332,8 тисячі гривень недостатнім запобіжником.

    В апеляції сторона обвинувачення, імовірно, проситиме або збільшити суму застави, або переглянути сам запобіжний захід.

    При цьому суд, визначаючи заставу, мав оцінювати не лише тяжкість підозри, а й майновий стан особи, ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню.

    Що саме стало підставою для визначення саме 332,8 тисячі гривень, можна буде повноцінно оцінити після оприлюднення мотивувальної частини судового рішення.

    Історія Медвідя привернула увагу ще й через статус колишнього місцевого посадовця.

    У відкритих державних деклараціях Віктор Васильович Медвідь раніше декларував доходи від Рахівської міської ради та Рахівської районної державної адміністрації.

    Зараз, однак, вирішальним буде вже не його політичне минуле, а докази у кримінальному провадженні.

    Правоохоронцям належить довести, що завищення вартості робіт було не просто господарською або бухгалтерською помилкою, а результатом умисної схеми із розтратою коштів.

    Так само слідство має встановити роль кожного учасника й довести наявність попередньої змови, якщо саме така версія зазначена у повідомленні про підозру.

    Після екстрадиції Медвідь тепер зобов’язаний брати участь у процесуальних діях в Україні. Вихід під заставу не припиняє розслідування і не скасовує його статусу підозрюваного.

    Натомість наступним важливим етапом стане апеляційний перегляд запобіжного заходу.

    Якщо прокуратура переконає суд, що нинішня застава не здатна запобігти повторному ухиленню, умови можуть бути посилені.

    Якщо ж апеляція залишить рішення без змін, ексмер і надалі перебуватиме на волі під визначеними судом процесуальними обов’язками.

    Після більш ніж двох років міжнародного розшуку справа Віктора Медвідя фактично лише починає рухатися в українському суді по суті.

    А її перший етап уже виявився резонансним: людину, яку довелося повертати з Румунії через процедуру екстрадиції, суд відправив під варту — але менш ніж за кілька днів вона змогла вийти після внесення порівняно невеликої застави.

  • За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За Мудру вже почали вносити 20-мільйонну заставу: адвокат приховав імена заставодавців

    За колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, яку Вищий антикорупційний суд напередодні відправив під варту з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень, уже внесли частину необхідної суми. Водночас ані розмір уже сплачених коштів, ані особи заставодавців поки не розкриваються.

    Про це 26 серпня повідомив адвокат Мудрої Артем Крикун-Труш у коментарі Суспільному. За словами захисника, гроші внесли кілька заставодавців, однак хто саме погодився профінансувати звільнення колишньої високопосадовиці з-під варти, він не уточнив. Також адвокат не назвав суму, якої зараз бракує до визначених судом 20 мільйонів гривень.

    Напередодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Суд водночас передбачив можливість внесення 20 мільйонів гривень застави. Після внесення повної суми підозрювана може бути звільнена з-під варти з покладенням на неї визначених судом процесуальних обов’язків.

    Сторона обвинувачення просила значно жорсткіші умови. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наполягав на заставі у 150 мільйонів гривень. Під час засідання він заявляв, що Мудра нібито може мати активи загальною вартістю понад 250 мільйонів гривень. Суд, однак, визначив заставу у понад сім разів меншому розмірі — 20 мільйонів.

    Гучна справа стала частиною операції, яку в публічному просторі називають «Форест Гамп». НАБУ і САП заявляють про викриття злочинної організації, до діяльності якої, за версією слідства, могли бути причетні посадовці, бізнесмени та інші особи.

    Правоохоронці підозрюють Мудру в участі у злочинній організації, яка, за матеріалами слідства, могла встановити контроль над державним Sense Bank та використовувати його у приватних інтересах. Серед іншого НАБУ та САП досліджують схему легалізації приблизно 150 мільйонів гривень готівки. Слідство вважає, що кошти могли бути отримані злочинним шляхом, проведені через рахунки підконтрольних компаній та надалі використані, зокрема, для внесення застави за одного з фігурантів іншої резонансної справи — «Мідас».

    Саме ця деталь надає нинішній ситуації із заставою за Мудру додаткового резонансу: одна з ліній слідства стосується ймовірної легалізації грошей для внесення застави, тоді як тепер уже за саму ексзаступницю керівника Офісу президента кілька осіб почали вносити визначені судом 20 мільйонів гривень.

    Втім, сам по собі факт внесення застави сторонньою особою не свідчить про порушення закону. Українське кримінальне процесуальне законодавство дозволяє внести заставу як самому підозрюваному чи обвинуваченому, так і іншій фізичній або юридичній особі. Питання походження коштів може окремо перевірятися правоохоронцями, якщо для цього виникають відповідні підстави.

    Під час розгляду запобіжного заходу за Мудру також пропонували особисту поруку. Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович повідомляв про готовність поручитися за неї. За його словами, вони знайомі протягом кількох років, а Мудра відвідувала громаду. Загалом, за даними медіа, готовність узяти колишню посадовицю на поруки висловлювали двоє людей.

    Події навколо Мудрої розгорнулися стрімко. Вранці 19 серпня НАБУ та САП провели серію обшуків у межах масштабної спецоперації. Слідчі дії, зокрема, відбувалися у Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Правоохоронці заявили про викриття організації, яка, за їхньою версією, діяла за участі високопосадовців і бізнесменів.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Згодом стало відомо, що під час приходу детективів до помешкання Мудрої там перебував бізнесмен та колишній народний депутат Максим Микитась, який також фігурує у матеріалах справи. ВАКС окремо відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.

    За версією НАБУ, до структури ймовірної злочинної організації могли входити люди, пов’язані з великим бізнесом і державними структурами. У матеріалах слідства фігурує, зокрема, народний депутат Вадим Столар. Сам Столар після обшуків заявляв, що співпрацює зі слідством.

    Мудра, зі свого боку, публічно заперечує протиправну діяльність. Усі твердження НАБУ та САП щодо її можливої участі в злочинній організації наразі є позицією слідства і мають бути доведені в суді. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Президент Зеленський, коментуючи антикорупційні справи щодо колишніх представників ОП, заявляв, що не має додаткової інформації поза тією, яка вже є у публічному просторі. Він також наголошував, що антикорупційні органи мають самостійно виконувати свою роботу.

    Тепер головне питання полягає у тому, чи буде найближчим часом внесена решта застави.

    Зі слів адвоката відомо лише, що процес уже почався і кошти надходять від кількох осіб. Імена заставодавців та розподіл внесків між ними наразі не оприлюднені.

    Якщо загальна сума досягне визначених ВАКС 20 мільйонів гривень і будуть виконані необхідні формальності, Мудра зможе залишити слідчий ізолятор. Проте це не означатиме закриття справи або скасування підозри — розслідування триватиме, а на колишню чиновницю діятимуть процесуальні обмеження, визначені судом.

    Уже через добу після рішення ВАКС справа отримала новий поворот: необхідну для звільнення Мудрої суму почали збирати, однак головна інтрига — хто саме платить 20 мільйонів гривень за її вихід із СІЗО — поки залишається без відповіді.

  • «Корупцію треба контролювати, а не очолювати»: у суді над ексзаступницею голови ОП Мудрою спалахнув скандал через $4 мільйони та плівки НАБУ

    «Корупцію треба контролювати, а не очолювати»: у суді над ексзаступницею голови ОП Мудрою спалахнув скандал через $4 мільйони та плівки НАБУ

    У Вищому антикорупційному суді під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу для колишньої заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої захист підозрюваної звинуватив сторону обвинувачення у свідомому вириванні слів із контексту. Йдеться про резонансне кримінальне провадження під кодовою назвою «Форест Гамп», яке стосується масштабного відмивання 150 мільйонів гривень для внесення застави.

    Адвокат колишньої посадовиці заявив, що у повному аудіозаписі розмови, яку Спеціалізована антикорупційна прокуратура використала як доказ причетності його клієнтки до злочинної організації, Мудра насправді говорила про щире бажання робити «правильні речі» та зосереджуватися на реальній боротьбі з корупційними проявами. Захисник окремо підкреслив, що слово «очолити», яке правоохоронні органи винесли у публічну площину, підозрювана взагалі не озвучувала. За словами сторони захисту, це формулювання у записаному діалозі п’ять разів вимовляє саме колишній народний депутат Максим Микитась, тоді як експосадовиця лише реагувала на слова співрозмовника.

    «Моя підзахисна жодного разу не вимовляє це слово», – заявив адвокат.

    Крім того, захисник виступив проти трактування фрази про «контроль над корупцією». Як пояснив юрист, Мудра послуговувалася загальноприйнятою міжнародною професійною термінологією, оскільки цей критерій офіційно використовується Світовим банком під час оцінювання ефективності державного управління.

    «Фраза «контроль над корупцією» – це назва критеріїв, що оцінюють результати роботи нашої держави. Чому Світовий банк використовує саме слово «контроль», а не «боротьба»? Тому що слово «боротьба», на жаль, не має одиниці виміру. А слово «контроль» її має», – наголосив адвокат.

    Елітний Range Rover, прикраси Bulgari та навчання в США: деталі обвинувачення САП
    Натомість прокурор САП Віталій Гречишкін під час судового засідання озвучив приголомшливі деталі щодо тіньового фінансового стану колишньої заступниці керівника президентської канцелярії. За даними слідства, підозрювана могла щомісяця отримувати від 20 до 30 тисяч доларів необлікованих доходів на додачу до офіційної заробітної плати.

    Правоохоронці також заявили, що встановили факт передачі Мудрій близько чотирьох мільйонів доларів від Максима Микитася, а загальний обсяг виявлених активів експосадовиці може досягати майже 250 мільйонів гривень.

    Серед конкретного списку незадекларованого майна прокурор назвав елітний позашляховик Range Rover вартістю близько чотирьох мільйонів гривень, а також коштовні ювелірні прикраси всесвітньо відомого бренду Bulgari. Окремо сторона обвинувачення вказала на колосальні витрати на проживання та здобуття освіти доньки Мудрої у Сполучених Штатах Америки, які, за підрахунками слідчих органів, могли становити близько 250 тисяч доларів щороку.

    Прокурор наголосив, що всі ці факти зафіксовані в офіційних протоколах негласних слідчих розшукових дій та свідчать про безпосередню фінансову зацікавленість колишньої посадовиці в оборудках.

  • Мільйони, валюта за кордоном і гучний скандал з МСЕК: суд знову продовжив обмеження Тетяні Крупі

    Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка стала однією з центральних фігуранток гучного корупційного скандалу навколо системи МСЕК. Нові обмеження діятимуть до 7 жовтня 2026 року включно.

    Відповідне рішення 7 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Крупа повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання. Також вона зобов’язана залишити на зберіганні в уповноважених органах закордонний паспорт та інші документи, які дають право виїжджати з України та в’їжджати назад. Виняток становить внутрішній паспорт громадянина України.

    Це вже далеко не перше продовження таких обов’язків. Ще 10 червня ВАКС залишив аналогічні обмеження чинними до 10 серпня. Раніше суд продовжував їх у лютому та квітні 2026 року.

    Водночас у поширеній 7 серпня інформації є важливий нюанс: станом на зараз Тетяна Крупа не перебуває в СІЗО. Вона вийшла з-під варти ще восени 2025 року після зміни запобіжного заходу. У вересні ВАКС визначив їй заставу у 20 млн грн, яку згодом було внесено. Тому нинішнє рішення стосується не продовження арешту, а саме процесуальних обов’язків у межах запобіжного заходу у вигляді застави.

    Від 500 млн застави до 20 млн

    Справа Тетяни Крупи почалася восени 2024 року і майже одразу стала однією з найрезонансніших антикорупційних історій країни.

    5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру. Через два дні Печерський районний суд Києва взяв тодішню керівницю Хмельницької МСЕК під варту з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн.

    Пізніше сума застави багаторазово переглядалася.

    У листопаді 2024 року Апеляційна палата ВАКС зменшила її до 300 млн грн, наприкінці того ж місяця — до 280 млн. У січні 2025 року вона становила вже 260 млн, у березні ВАКС знизив її до 230 млн, а Апеляційна палата — до 130 млн грн.

    У травні 2025 року заставу зменшили до приблизно 112 млн грн, у липні — до 56 млн. Нарешті 4 вересня 2025 року суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн грн.

    Нині Крупа перебуває на волі, однак на неї продовжують поширюватися процесуальні обмеження.

    У чому підозрюють ексочільницю МСЕК

    За версією слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно набути активи приблизно на 160 млн грн, які не відповідали законним доходам її сім’ї.

    НАБУ та САП вважають, що до схеми могли бути залучені її чоловік і син. Серед кваліфікацій справи фігурують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізація майна, яке, за версією правоохоронців, могло бути отримане злочинним шляхом.

    Слідство стверджує, що частина активів могла легалізовуватися через операції з нерухомістю, а частину коштів згодом виводили за межі України.

    За даними проєкту Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив», у декларації Крупи за 2023 рік були зазначені доходи у розмірі близько 2,39 млн грн і грошові активи приблизно на 23,8 млн грн. Водночас правоохоронці виявили дані про значно більші активи сім’ї.

    Зокрема, слідство встановило наявність рахунку у швейцарському банку приблизно на 599 тисяч доларів, який, за версією детективів, не був відображений у декларації. Також повідомлялося, що протягом 2022–2023 років члени родини декларували ввезення до Євросоюзу приблизно 1,3 млн доларів та 26 тисяч євро.

    При цьому остаточну оцінку всім цим обставинам має дати суд. Відповідно до Конституції, Крупа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Розслідування вже завершене

    Важливий етап у справі відбувся ще 27 жовтня 2025 року.

    Тоді НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування. Після цього сторона захисту отримала доступ до матеріалів провадження для ознайомлення.

    Саме тому нинішні судові рішення щодо процесуальних обов’язків ухвалюються вже після завершення основної слідчої роботи.

    На початку 2026 року обмеження для Крупи були навіть ширшими. Зокрема, у грудні 2025 року суд зобов’язував її без дозволу не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Київської областей, а також Києва.

    У лютому 2026 року перелік фактично скоротили до двох ключових вимог — повідомляти про зміну місця проживання та не мати у своєму розпорядженні документів для виїзду за кордон. Саме ці обов’язки суд продовжував і надалі.

    Справа Крупи спричинила масштабний скандал із МСЕК

    Резонанс навколо екскерівниці Хмельницької МСЕК швидко вийшов далеко за межі однієї кримінальної справи.

    Після появи інформації про можливі зловживання в Хмельницькій області почали перевіряти рішення про встановлення інвалідності чиновникам і працівникам правоохоронних органів. Особливо гучною стала історія із прокурорами регіону, значна кількість яких мала оформлену інвалідність.

    Скандал став одним із факторів, які прискорили реформування всієї системи медико-соціальної експертизи.

    З 1 січня 2025 року стару систему МСЕК в Україні ліквідували. Її функції передали новим експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Влада пояснювала реформу необхідністю прибрати закритість старої системи, зменшити корупційні ризики та перейти до іншого механізму визначення потреб людини.

    Що відбуватиметься далі

    Нинішнє рішення ВАКС не означає завершення справи чи встановлення вини колишньої посадовиці.

    Суд лише залишив чинними запобіжні обмеження ще на два місяці — до 7 жовтня.

    Головним же питанням залишається подальший рух самого кримінального провадження. Досудове розслідування завершене ще восени 2025 року, а сторона захисту отримала матеріали для ознайомлення. Після завершення цієї процедури справа може перейти до наступної стадії — передачі обвинувального акта до суду, якщо прокурори вважатимуть зібрані докази достатніми.

    Таким чином, історія, яка восени 2024 року починалася з приголомшливих повідомлень про активи та рекордну заставу у пів мільярда гривень, майже через два роки все ще не отримала фінальної судової крапки.

    Крупа вже не перебуває під вартою, розмір застави скоротився у десятки разів, а перелік обмежень поступово звузився. Однак сама справа щодо походження активів приблизно на 160 млн грн залишається відкритою, а ВАКС продовжує зберігати запобіжники, які не дозволяють ексочільниці МСЕК вільно виїхати за межі України.

  • США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    Державний департамент США переведе на постійну основу програму візових гарантій, яка дозволяє консульським працівникам вимагати від окремих заявників на неімміграційні візи внесення грошової застави. Максимальний розмір такого забезпечувального платежу збільшать до 20 тисяч доларів. У Вашингтоні пояснюють, що новий механізм має допомогти зменшити кількість порушень візового режиму та посилити контроль за дотриманням імміграційного законодавства.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією Державного департаменту США, консульські службовці отримають право вимагати внесення застави як одну з умов видачі неімміграційної візи для окремих категорій заявників із визначеного переліку країн.

    Програма візових гарантій була запущена у 2025 році в тестовому режимі. Тоді заявникам могли встановлювати фіксовану заставу в розмірі 5 тисяч, 10 тисяч або 15 тисяч доларів. Після ухвалення рішення зробити програму постійною її умови змінюються: мінімальну заставу у 5 тисяч доларів скасують, а максимальний розмір збільшать до 20 тисяч доларів.

    У Держдепартаменті зазначають, що механізм застосовуватиметься до громадян 50 країн, серед яких близько 30 держав Африки. До списку також увійшли окремі країни пострадянського простору, зокрема Грузія, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан.

    Україна до переліку держав, на громадян яких поширюватиметься нова програма, не входить.

    У Вашингтоні наголошують, що нові правила спрямовані на скорочення випадків порушення умов перебування за неімміграційними візами. Влада США вважає, що фінансова гарантія має стимулювати заявників своєчасно залишати країну після завершення дозволеного терміну перебування.

    Водночас правозахисні організації висловлюють занепокоєння нововведенням. На їхню думку, вимога щодо внесення значної грошової застави може створити додаткові труднощі для людей, які мають законні підстави для поїздок до США, але не можуть дозволити собі такі фінансові витрати.

    Президент США Дональд Трамп підтримує запровадження нових механізмів контролю за імміграцією. За його словами, посилення вимог до іноземців є необхідним для зміцнення національної безпеки та боротьби з нелегальною міграцією.

    Нові правила набудуть чинності після їх офіційної публікації у Федеральному реєстрі США.

    Останнім часом адміністрація Трампа активно переглядає підходи до міграційної політики та умов перебування іноземців у країні. Зокрема, раніше стало відомо, що Білий дім також розглядає можливість запровадження збору у розмірі 100 тисяч доларів для іноземних студентів, які після завершення навчання планують залишитися у США для працевлаштування.

  • 150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    Колишній міністр енергетики України Герман Галущенко, який є одним із фігурантів гучної антикорупційної справи «Мідас», найближчим часом має вийти із слідчого ізолятора. За нього повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн, визначену Вищим антикорупційним судом. Після майже чотирьох місяців перебування під вартою ексміністр зможе залишити СІЗО, однак залишатиметься під дією визначених судом процесуальних обов’язків.

    Інформацію про повне внесення застави підтвердили у ВАКС, а також повідомили журналісти проєкту «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За даними розслідувачів, останній платіж надійшов 29 червня, після чого необхідна сума була зібрана повністю.

    Ще 26 червня на рахунок суду надійшло 105 млн грн, які перерахували три приватні компанії. У понеділок, 29 червня, ще дві юридичні особи внесли решту 45 млн грн. Загалом кошти на заставу забезпечили чотири компанії. Найбільшу суму — 87 млн грн — перерахувало ТОВ «Гіран Констракт». Ще 54 млн грн внесло ТОВ «Тетрас Оптіма», 5 млн грн — ТОВ «Скайт Рітейл», а останні 4 млн грн надійшли від компанії «Пелет Сервіс».

    За даними журналістів, окремі компанії, які профінансували заставу, мають відносно невеликі фінансові показники або були створені нещодавно, що вже викликало додаткову увагу до джерел походження коштів. Зокрема, «Гіран Констракт» раніше вже фігурувала серед юридичних осіб, які вносили частину застави, а компанія «Пелет Сервіс» спеціалізується на лісозаготівельних роботах.

    Германа Галущенка затримали 15 лютого під час спроби залишити територію України. Наступного дня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили йому про підозру у справі «Мідас». Слідство інкримінує колишньому урядовцю участь у злочинній організації та легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією правоохоронців, через довірених осіб учасники схеми могли отримати понад 112 млн доларів незаконних доходів у сфері енергетики, які надалі легалізували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема криптовалюти та офшорного інвестиційного фонду.

    17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 200 млн грн. Протягом наступних місяців суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою, а 12 червня погодився частково задовольнити клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 150 млн грн. Саме після цього розпочався збір коштів для звільнення ексміністра.

    Справа «Мідас» є одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань останнього часу. За інформацією НАБУ та САП, злочинна організація діяла у сфері енергетики, впливаючи на державні закупівлі, кадрові рішення та укладення контрактів. Організатором схеми слідство вважає бізнесмена Тимура Міндіча. У межах цього провадження підозри отримали низка колишніх високопосадовців та підприємців.

    Після внесення застави Герман Галущенко має бути звільнений із СІЗО, однак це не означає завершення кримінального провадження. Він залишиться під дією визначених судом обмежень, зобов’язаний прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду, а також виконувати інші покладені процесуальні обов’язки. Досудове розслідування у справі «Мідас» триває, а остаточну оцінку діям усіх фігурантів має надати суд під час розгляду справи по суті.