Позначка: застави

  • Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Печерський районний суд Києва залишив без розгляду позовну заяву Світлани Чернишової, дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, щодо поділу спільного майна подружжя.

    У позові Світлана Чернишова вимагала передати їй одну з квартир у Києві, а чоловіку залишити іншу квартиру в Нікополі та автомобіль Toyota Land Cruiser 200. Також вона просила визнати за собою право власності на кошти на 21 банківському рахунку та на цінні папери номінальною вартістю 4,81 млн грн, а також отримати доступ до коштів, вилучених НАБУ, та застави у розмірі 10 млн грн.

    Позов було подано ще в жовтні минулого року, під час розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці. За даними слідства, Чернишов був одним із відвідувачів так званої “пральні”, де відбувалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Цей об’єкт контролював керівник схеми Тімур Міндіч. Сам Чернишов заперечує свою причетність до корупційних схем, пов’язаних із “Енергоатомом”.

    На фігуранта справи Тімура Міндіча та Чернишова були накладені застави: Чернишову — у розмірі 51 млн грн. У червні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття корупційної схеми у будівельній сфері за участю високопосадовців держави, яка могла завдати державі збитків понад 1 млрд грн.

    Суд залишив позов Світлани Чернишової без розгляду, водночас розслідування корупційної справи триває.

  • В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    Народні депутати від «Слуги народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах про отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн.

    За даними журналістів, 16,6 млн грн застави за Ольгу Савченко вніс її адвокат Ігор Фомін. Одним платежем, при цьому частину коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Для внесення застави за Євгена Пивоварова було задіяно сім фізичних осіб із сумами від 150 тис. до 5 млн грн.

    Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

    Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

    Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

  • Глава Держфінмоніторингу Пронін фігурує у кількох провадженнях НАБУ

    Глава Держфінмоніторингу Пронін фігурує у кількох провадженнях НАБУ

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін фігурує у низці кримінальних проваджень, пов’язаних як із будівництвом фортифікацій у Полтавській області, так і з операціями компаній, які журналісти та слідство пов’язують з оточенням бізнесмена Тімура Міндіча.

    За даними видання, коли Філіп Пронін очолював Полтавську ОДА, він курував проєкти будівництва фортифікаційних споруд. Журналісти стверджують, що з виділених на ці цілі 372 млн грн значна частина коштів була використана не за призначенням, а роботи так і не були завершені. Після виклику до парламенту для звіту Пронін, як зазначає Антикор, демонстрував фото укріплень, зроблені в іншому регіоні.

    Після кадрових рішень у центральній владі Пронін очолив Держфінмоніторинг. За інформацією ЗМІ, вже на новій посаді він нібито блокував передачу НАБУ даних щодо компаній, які антикорупційні організації пов’язують зі структурами, що фігурують у “Міндічгейті”.

    Також Антикор повідомляє, що після скандалу довкола внесення застави за ексміністра Чернишова, у медійному просторі з’явилися відомості про низку фірм, які правоохоронці розглядають як ймовірно пов’язані з оточенням Проніна. Ці компанії вносили багатомільйонні застави за посадовців, які фігурують у справах антикорупційних органів.

    Голова НАБУ Семен Кривонос, як зазначає видання, неодноразово згадував Проніна в контексті “плівок Міндіча”. У межах розслідувань проводяться обшуки, аналізуються фінансові операції та документи.

    Попри відкриті провадження та перевірки, Філіп Пронін продовжує очолювати Держфінмоніторинг і керувати структурою, яка передає антикорупційним органам фінансову інформацію, зокрема у справах, де його ім’я згадується в медіа.